ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

справа №520/15348/2020

адміністративне провадження № К/9901/27149/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Гімона М.М.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старовірівський птахокомплекс» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старовірівський птахокомплекс» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 (суддя Супрун Ю.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 (головуючий суддя Мельнікова Л.В., судді Рєзнікова С.С., Бегунц А.О.),

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Старовірівський птахокомплекс» (далі - СТОВ «Старовірівський птахокомплекс», Товариство, позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі -ГУ ДПС, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі -ДПС України, відповідач 2), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС від 06.10.2020 №2006625/31127574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6;

зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної від 31.08.2020 №6 датою її фактичного подання.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що Товариство виконало всі вимоги законодавства, встановлені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6 надало необхідні для її реєстрації документи, а тому відмова в реєстрації податкової накладної є протиправною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що підставою для прийняття рішення комісії ГУ ДПС від 06.10.2020 №2006625/31127574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6 слугувало ненадання Товариством копій документів, запропонованих надати у зв`язку із зупиненням реєстрації зазначеної податкової накладної, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок. Суди, зважаючи на ненадання позивачем документів для спростування сумнівів щодо ризиковості господарської операції, щодо якої виписано зазначену податкову накладну, та на те, що наданих позивачем на запит контролюючого органу документів та письмових пояснень було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, виснували, що контролюючий орган мав правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6. Суд відхилив довід позивача, що акт здачі-приймання робіт від 31.08.2020 №38 є єдиною достатньою підставою для реєстрації податкової накладної, оскільки зі змісту останнього не вбачається відомостей стосовно формування вартості спожитих комунальних послуг за електроенергію.

СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, у якій просить скасувати вказані судові рішення та задовольнити позов.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі позивач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК) без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 23.10.2018 (справа №822/1817/18), від 21.05.2019 (справа №0940/1240/18), від 02.07.2019 (справа №140/2160/18).

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається, зокрема на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім доказам у справі. Позивач доводить, що рішення від 06.10.2020 №2006625/31127574 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є необґрунтованим, з його змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6, що підтверджували б відсутність у позивача права на відображення у податковому обліку суми податку на додану вартість (ПДВ), зазначеній в цій податковій накладній, та відповідно, й підтверджували б правомірність відмови в реєстрації податкової накладної. Позивач зазначив, що податкова накладна від 31.08.2020 №6 складена за фактом першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК, а саме: по факту приймання - передачі наданих послуг, відтак на час складення податкової накладної ПП «Менське-Агро» (покупець) оплату не здійснило. Також, позивач зазначив, що відповідно до умов договору оренди №1/02 від 19.02.2018 орендна плата сплачується один раз за шість місяців оренди на розрахунковий рахунок орендодавця, тому акт здачі-приймання робіт від 31.08.2020 №38 є єдиною та достатньою підставою для реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд ухвалою від 05.08.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі, визначеній в пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Верховний Суд ухвалою від 19.07.2022 призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 20.07.2022. Розгляд справи перенесено на 27.07.2022.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем, як орендодавцем, та ПП «Менське-Агро», як орендарем, 19.02.2018 укладено договір оренди №1/02, згідно з умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування об`єкти нерухомості (приміщення), а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначені у цьому договорі та/або акті прийому-передачі, та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Постачання електроенергії здійснюється СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» (споживач) на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 12.12.2018 №7024, укладеного з ТОВ «Агро-НВ» (постачальник). Відповідно до цього договору ТОВ «Агро-НВ», яке діє на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.10.2018 №1240, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до комерційної пропозиції «Індивідуальна-1» для споживачів, які споживають електричну енергію для потреб підприємницької професійної діяльності, яке є додатком 2 до зазначеного договору, рахунок за спожиту електричну енергію надається до 20-го числа місяця, попереднього за розрахунковим. Строк оплати рахунку встановлюється згідно з графіком, який є додатком до цієї комерційної пропозиції, та узгоджується з кожним споживачем окремо, але не пізніше 20-го числа місяця, що є розрахунковим.

31.08.2020 між позивачем та ПП «Менське-Агро» укладено акт здачі-приймання робіт №38, відповідно до якого СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» виконало роботи (надало послуги): компенсація витрат на електроенергію у розмірі 127 143,86 грн (ПДВ 21 190,64 грн).

На підставі акту здачі-приймання робіт від 31.08.2020 №38 Товариство виписало податкову накладну від 31.08.2020 №6 на суму 127 143,86 грн (в тому числі, ПДВ 21 190,64 грн), яку 14.09.2020 направило для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація цієї податкової накладної була зупинена, про що позивач отримав електронну квитанцію від 14.09.2020. Причина зупинення реєстрації в електронній квитанції вказана так: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 35.12 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Товариство надало ГУ ДПС пояснення, зокрема щодо підтвердження господарської діяльності СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» та зазначило, що з ПП «Менське» було укладено договори оренди автотранспортних засобів (власних транспортних засобів) та приміщень, а саме: від 19.02.2018 №1/02 та від 19.02.2018 №1/02. Послуги оренди надаються щомісячно, про факт здійснення операції надаються акти виконаних робіт, виписуються та реєструються податкові накладні, також ці послуги передбачають компенсацію витрат по електроенергії. Постачальником електроенергії є ТОВ «Агро-НВ» на підставі договору від 12.12.2018 №7024. Так, у серпні 2020 року між СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» та ПП «Менське» складено акт виконаних робіт від 31.08.2020 №38 на суму 127 143,86 грн (ПДВ 21 190,64 грн), а також надано копії документів на підтвердження обставин, зазначених у поясненнях (договір оренди, договір про постачання електричної енергії, акт виконання робіт (надання послуг), акт здачі-приймання робіт, реєстр документів від 03.06.2020, картку рахунку №3771 за червень-липень 2020 року).

Рішенням комісії ГУ ДПС у Харківській області від 06.10.2020 №2006625/31127574 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної із зазначенням таких підстав відмови: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач оскаржив це рішення в адміністративному порядку. Скарга позивача на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, подана в процедурі адміністративного оскарження, була залишена без задоволення.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин, далі - так само), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Додатком № 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до положень пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару (послуги), зазначеного (зазначеної) в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару (послуги), що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару (послуги), зазначений у податковій накладній (розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань), яку (який) подано для реєстрації, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару (послуги) (крім обсягу придбання товарів (послуг) за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних (розрахунках коригування), зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару (послуги), зазначеного в податкових накладних (розрахунках коригування), зареєстрованих з 1 січня 2017 року, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пунктів 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (пункт 5 Порядку №520).

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд у постановах від 18.11.2021 у справі №380/3498/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21 зробив висновок, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для вирішення відповідною комісією контролюючого органу питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.

У постанові від 03.11.2021 (справа №360/2460/20) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У касаційній скарзі позивач наводить довід, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду в постановах від 23.10.2018 (справа №822/1817/18), від 21.05.2019 (справа №0940/1240/18), від 02.07.2019 (справа №140/2160/18). В цих постановах Верховний Суд, застосувавши норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 №117, «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 №190, виснував, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто зазначення в ньому конкретних підстав (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків. Зазначення контролюючим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки ризиків без наведення відповідного підпункту, в якому міститься конкретний критерій ризиковості операції, обмежує право платника податків бути повідомленим щодо тих документів, які необхідні для реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта породжує його протиправність.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відмовляючи у реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6 в ЄРПН, відповідач зазначив таку підставу, як ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в переліку документів, необхідних для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, було вказано про надання цих документів. Доказів, які б свідчили про зворотне, у справі немає. Відтак, зробити висновок, що позивач не надав документи, без яких реєстрація податкової накладної не відбудеться, враховуючи, що позивач надав пояснення щодо операції, на яку виписана податкова накладна та документи, що підтверджують його пояснення щодо змісту операції (договір оренди, договір про постачання електричної енергії, акт виконання робіт (надання послуг), акт здачі-приймання робіт, реєстр документів від 03.06.2020, картку рахунку №3771 за червень, липень 2020 року), не можна.

За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкової накладної, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкової накладної (як несприятливий наслідок для позивача через обмеження його в правах платника ПДВ, зокрема в праві на збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ).

Вирішення питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, як передумови прийняття зазначеного рішення.

Як зазначено вище, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6 в електронній квитанції про зупинення реєстрації вказано відповідність операції, на яку виписана ця податкова накладна, пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій з посиланням на те, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 35.12 відсутній у таблиці даних позивача, як платника ПДВ, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Код 35.12 згідно Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП) відповідає діяльності щодо передачі електричної енергії, водночас, позивач не є постачальником електроенергії, а податкова накладна від 31.08.2020 №6 виписана на операції з компенсації витрат на електроенергію. Ця операція обумовлена господарською операцією позивача з надання в оренду нежитлового приміщення. Позивач надав відповідні пояснення та документи у зв`язку із зупинення реєстрації податкової накладної, які чітко розкривають зміст операції, на яку було виписано податкову накладну, і аж ніяк ця операція не стосувалась постачання (передачі) електроенергії. З урахуванням наведеного, у контролюючого органу не було підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6, оскільки ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, контролюючий орган повинен уникати надмірного формалізму, що відповідає вищенаведеним висновкам Верховного Суду.

Доводи позивача у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а позов СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно з частиною шостою статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» сплатило судовий збір у сумі 2 102,00 грн, апеляційної скарги - 3 153,00 грн та касаційної скарги - 4 204,00 грн, що відповідає розміру судового збору, встановленого Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою, апеляційної та касаційної скарг.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України в рівних частинах.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старовірівський птахокомплекс» задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 скасувати.

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старовірівський птахокомплекс» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2020 №2006625/31127574 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №6; зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 31.08.2020 №6 датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старовірівський птахокомплекс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 4 729 (чотири тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 50 коп.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старовірівський птахокомплекс» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на сплату судового збору у розмірі 4 729 (чотири тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Н.Є. Блажівська

М.М. Гімон,

Судді Верховного Суду