№ 520/16002/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 520/16002/24

провадження № К/990/37793/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Фермерського господарства «Луговий» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Фермерського господарства «Луговий» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року (постановлену суддею Спірідоновим М.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Присяжнюк О.В., суддів: Любчич Л.В., Спаскіна О.А.,) у справі №520/16002/24,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. 10.06.2024 Фермерське господарство «Луговий» (далі - ФГ «Луговий», позивач) звернулося до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства економіки України щодо неперерахування бюджетних коштів у розмірі 145 119,38 грн. Акціонерному товариству Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») для зарахування на рахунок ФГ «Луговий» у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом листопада 2021 року;

зобов`язати Міністерство економіки України перерахувати бюджетні кошти у розмірі 145 119,38 грн. на користь АТ КБ «Приватбанк» для зарахування на рахунок ФГ «Луговий» у межах обсягу відкритих асигнувань у місячний строк на підставі реєстру сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання протягом листопада 2021 року як заборгованість Державного бюджету за попередній період;

2. Також позивач в адміністративному позові просив, у разі, якщо суд прийде до висновку про пропуск строків звернення до суду з позовом - визнати поважними причини пропуску такого строку та поновити його; витребувати у Міністерства аграрної політики та продовольства України реєстр одержувачів часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за листопад 2021 року, який надіслано листом АТ КБ «Приватбанк» від 10.12.2021 №20.1.0.0.0./7-209140; стягнути в рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства економіки України судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

3. В обґрунтування заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку позивач зазначив, що 08 березня 2024 року Кабінет Міністрів України удосконалив механізм використання коштів, передбачених на компенсацію аграріям за придбану техніку та обладнання, а 08 квітня 2024 року, після підписання Наказу Міністерства економіки України від 08.04.2024 №8677 «Про формування та затвердження переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується коштом бюджету», в Україні стартувала відновлена Урядом програма часткової компенсації державою вартості сільгосптехніки та обладнання українського виробника; після відновлення компенсації, 08 квітня 2024 року у позивача з`явилися законні очікування на отримання компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва; у зв`язку з чим, Позивачем почали вчинятися дії спрямовані на отримання інформації про включення його до реєстру одержувачів часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва та інформації щодо причин неперерахування йому компенсації.

4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення, а позовну заяву - без руху та надано позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.

5. Визнаючи неповажними заявлені ФГ «Луговий» причини пропуску строку звернення до суду із позовом, суд першої інстанції зазначав, що позивач про порушення своїх прав знав або повинен був дізнатися ще в грудні 2021 року, а до суду звернувся лише 10.06.2024, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

6. На виконання ухвали суду представником позивача 24.06.2024 року надано до суду заяву про усунення недоліків, в якій окрім іншого зазначено, що моментом порушеного права позивача є 10.05.2024, тобто день повідомлення позивача про відсутність у державному бюджеті видатків для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та виробництва.

7. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та позовну заяву повернуто позивачу, оскільки останнім не обґрунтовано поважність пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

8. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, із твердженнями позивача не погодився, оскільки спірні правовідносини виникли з 03.11.2021, тобто після звернення позивача до АТ КБ «Приватбанк» із Заявкою для отримання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, форма якої затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.04.2017 №228, а звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним адміністративним позовом 10.06.2024, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

9. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише з листа Міністерства аграрної політики та продовольства України листом №21-3011-10/13081 від 10.05.2024, оскільки звернення позивача до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства економіки України та лист Міністерства аграрної політики та продовольства України листом №21-3011-10/13081 від 10.05.2024, наданий на звернення позивача, є лише свідчення початку вчинення позивачем активних дій задля захисту своїх прав на отримання позивачем часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

10. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що доводами ФГ «Луговий» про те, що він раніше не звертався до суду, оскільки в період з грудня 2021 року до 08.04.2024 права позивача не порушувалися, так як він дотримувався процедури, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №від 130 від 01.03.2017, а також із існуванням скорочення видатків на фінансову підтримку сільськогосподарських виробників на підставі постанови Кабінету Міністрів України №245 від 10.03.2022, підтверджується, що з грудня 2021 року позивач знав, що йому не перераховано компенсацію за рахунок бюджетних коштів в розмірі 145 119,38 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №520/16002/24, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

12. Скаржник зазначає, що під час дослідження матеріалів справи судами попередніх інстанцій не враховано, які відносини виникли між ФГ «ЛУГОВИЙ» та Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економіки України, не враховано, що такі відносини регулюються відповідними нормами, а також умови, за яких позивач мав би об`єктивну можливість та необхідність звертатись до уповноважених органів.

13. Позивач також вважає, що судами попередніх інстанцій належним чином не проаналізовані норми Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №130. Окремо звертає увагу на той факт, що позивач враховував ймовірну відсутність бюджетних асигнувань передбачених у поточному бюджетному періоді, однак компенсація в будь-якому випадку має бути виплачена, якщо товаровиробник пройшов перевірку уповноваженого банку та ДПС. Зазначає, що в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 14.06.2024 у справі № 520/16002/24 судом не проаналізовано та не прийнято до уваги відповідь Мінекономіки №3813-06/30984-07 від 26.04.2024 на адвокатський запит, де, зокрема зазначено, що Мінекономіки не отримувало від ДПС інформації щодо відповідності ФГ «ЛУГОВИЙ» критеріям, встановленим порядком, тобто, перевірка ДПС тривала, а отже про відмову або погодження компенсації позивача не повідомляли.

14. Також позивач указує, що судами належним чином не враховано, що з початком повномасштабного вторгнення рф, була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 №245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» (далі - Постанова №245), згідно з приписами якої кошти Державного бюджету України на 2022 рік, в тому числі передбачені Мінагрополітики на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників (КПКВК 2801580), спрямовано до резервного фонду державного бюджету з метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки та оборони в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами); на момент підписання Постанови №245 право позивача не було порушено, адже прийняття цієї Постанови було зумовлено об`єктивними причинами, а саме - повномасштабним вторгненням рф на територію України, та мало за мету забезпечення сектору безпеки та оборони в умовах воєнного стану.

15. Таким чином, позивач стверджує про те, що набрання чинності Постановою №245 слід визначити як тимчасове скорочення видатків на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників (КПКВК 2801580), а не повну відмову у наданні компенсації, саме тому право позивача порушено не було.

16. Окрім цього, позивач зазначає, що суди не врахували, що навіть у випадку подання позивачем скарг та заяв в 2022 році до уповноважених органів, виплата не була б здійснена, враховуючи:

а) брак бюджетних коштів та їх спрямування на інші потреби;

б) не завершену перевірку ДПС;

в) відсутність правових підстав для отримання такої компенсації, враховуючи набрання чинності Постановою №245.

17. Отже, як повторно зазначає позивач, судами попередніх інстанцій не враховано, що саме 08.04.2024, коли Кабінет Міністрів України удосконалив механізм використання коштів, передбачених на компенсацію аграріям за придбану техніку та обладнання, а 08 квітня 2024 року, після підписання Наказу Міністерства економіки України від 08.04.2024 №8677 «Про формування та затвердження переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується коштом бюджету», в Україні стартувала відновлена урядом програма часткової компенсації державою вартості сільгосптехніки та обладнання українського виробництва. Відтак, у позивача були законні підстави звернення до Мінекономіки та Мінагрополітики задля отримання інформації про стан розгляду заявки та можливість зарахування компенсації.

18. Відзиву на касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень, виходячи зі змісту частини четвертої статті 338 КАС України.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. Касаційна скарга позивача до Верховного Суду надійшла 04.10.2024

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

21. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 задоволено заяви суддів Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., Тацій Л.В. про самовідвід, відведено суддів Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., Тацій Л.В. від розгляду касаційної скарги Фермерського господарства «Луговий» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 520/16002/24, а матеріали касаційної скарги передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.

22. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Фермерського господарства «Луговий» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №520/16002/24.

24. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

27. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

28. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

29. Положеннями частини першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

30. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

31. Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

32. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

33. Згідно частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

34. Визнаючи неповажними заявлені ФГ «Луговий» причини пропуску строку звернення до суду із позовом, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що про порушення своїх прав знав або повинен був дізнатися ще в грудні 2021 року, до суду звернувся лише 10.06.2024, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

35. Колегія судді вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про неповажність заявлених причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом ФГ «Луговий» та зазначає, що зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду, вважаючи протиправну бездіяльність відповідачів, що виразилася у невчиненні необхідних дій, визначеними нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, що, в свою чергу, виразилося у нездійсненні часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

36. Отже, зі змісту позовних вимог та характеру спірних правовідносин випливає, що предметом спору є триваюче порушення прав ФГ «Луговий» (бездіяльність) у вигляді невиконання суб`єктами владних повноважень покладених на них обов`язків.

37. Аналізуючи заявлені позивачем мотиви, що зумовили звернення до суду із цим позовом у червні 2024 року, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі та на стадії апеляційного провадження, суди попередніх інстанцій встановили, що у 2021 році позивачем було здійснено купівлю сільськогосподарської техніки на загальну суму 696 573 грн.

38. 03 листопада 2021 року голова ФГ «Луговий», звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із Заявкою для отримання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, форма якої затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 18.04.2017 № 228.

39. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» кошти Державного бюджету України на 2022 рік, в тому числі передбачені Мінагрополітики на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників (КПКВК 2801580), спрямовано до резервного фонду державного бюджету з метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки та оборони в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами).

40. 08 квітня 2024 року відповідно до Наказу Міністерства економіки України № 8677 «Про формування та затвердження переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується коштом бюджету», в Україні стартувала відновлена урядом програма часткової компенсації державою вартості сільгосптехніки та обладнання українського виробництва.

41. Отже, на думку позивача саме з прийняття Наказу Міністерства економіки України №8677 від 08.04.2024 «Про формування та затвердження переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується коштом бюджету» у нього виникла право звернення до Мінекономіки та Мінагрополітики задля отримання інформації про стан розгляду заявки та можливість зарахування компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, яке було придбано ФГ «Луговий» у 2021 році.

42. Як зазначав позивач та було зазначено судами попередніх інстанцій, Міністерство аграрної політики та продовольства України листом №21-3011-10/13081 від 10.05.2024 повідомило позивачу про те, що розподіл коштів між уповноваженими банками для надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва наприкінці 2021 року не здійснювався.

43. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

44. На виконання указаної норми бюджетного законодавства Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 №130 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (далі - Порядок №130), відповідно до пунктів 1, 2 якого цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» (далі - бюджетні кошти). Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.

45. Відповідно до пункту 8 Порядку №130 Мінекономіки розміщує рішення щодо виключення з або включення техніки та обладнання до переліку і сформований оновлений перелік у дводенний строк на офіційному веб-сайті Міністерства та надсилає його до уповноважених банків, що підписали з Мінагрополітики Меморандум про загальні засади співробітництва.

46. Положеннями пункту 14 Порядку №130 визначено, що у разі коли сільськогосподарський товаровиробник у строки, визначені в пункті 11 цього Порядку, подав належним чином оформлені заявку і підтвердні документи для отримання часткової компенсації, уповноважений банк прийняв їх до виконання, а компенсація не виплачена через недостатність коштів, передбачених у поточному бюджетному періоді, або з інших незалежних від сільськогосподарського товаровиробника причин, компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на наступний період у межах бюджетного року.

47. Після початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України, пунктом 1 Постанови №245 постановлено, відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, скоротити видатки та кредитування загального фонду державного бюджету, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету на 2022 рік за програмами згідно з додатком, що додається, та збільшити обсяг видатків за програмою 3511030 «Резервний фонд» на суму 50863945,8 тис. гривень. Зокрема, як зазначав позивач, кошти Державного бюджету України на 2022 рік, в тому числі передбачені Мінагрополітики на фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників (КПКВК 2801580), спрямовано до резервного фонду державного бюджету з метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки та оборони в умовах воєнного стану.

48. 08 квітня 2024 року, відповідно, зокрема, до пунктів 6-12 Порядку №130, Наказом Мінекономіки №8677 наказано сформувати та затвердити перелік вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується коштом бюджету.

49. Після цього, як зазначає позивач, в нього виникли законні підстави для звернення до Міністерства аграрної політики продовольства України та Міністерства економіки України для отримання інформації про стан розгляду його заяви та можливість зарахування компенсації за придбану техніку та обладнання в 2021 році, про що були надіслані відповідні адвокатські запити.

50. Колегія суддів звертає увагу, що у період із грудня 2021 року (як момент з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, на переконання судів попередніх інстанцій) до моменту звернення із цим позовом (червень 2024 року), з лютого 2024 року був введений військовий стан на території України, та з початку повномасштабного вторгнення була прийнята Постанова №245.

51. Відомостей про те, що на 2023 рік було передбачено відповідні витрати в держаному бюджеті позивачем не зазначалися, а судами не встановлювалося. При цьому, судами попередніх інстанцій не проаналізовано норми Порядку №130 і не встановлено, чи такі положення визначають кількість наступних бюджетних періодів, в яких заявник може отримати компенсацію, як і не визначено неможливості що їх буде декілька.

52. Указане свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій та ненадання оцінки всім заявленим позивачем доводів в обґрунтування поважності пропуску процесуального строку звернення до суду із цим позовом.

53. При цьому, Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про передчасність визначення судами попередніх інстанцій відліку початку перебігу строку звернення до суду з 03.11.2021, тобто після звернення ФГ «Луговий» до АТ КБ «Приватбанк» із Заявкою для отримання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, з огляну на наведене вище.

54. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

55. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

56. Враховуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновків, що, дійшовши передчасних висновків, суд першої інстанцій, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення, яке може перешкоджати подальшому провадженню у справі.

57. А тому, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

58. Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Луговий» задовольнити.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі №520/16002/24 скасувати.

3. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду