№ 520/16198/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року

м. Київ

справа № 520/16198/23

адміністративне провадження № К/990/1795/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року (судді Кононенко З. О., Мінаєва О. М., Калиновський В. А.) у справі № 520/16198/23 за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» (далі - Підприємство), в якому просив зобов`язати Підприємство вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 76030, розташованого за адресою: вул. Спортивна, 15, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, а саме:

- ПРУ № 76030 забезпечити табличками позначеннями та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту (відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579 (далі - Вимог);

- ПРУ № 76030 забезпечити первинними засобами пожежогасіння, обладнати системою внутрішнього протипожежного водопостачання та системами пожежної автоматики і сигналізацією (пунктів 3, 4 розділу ІІ Вимог);

- привести у відповідність до вимог стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030, забезпечити її доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог);

- технічний стан захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030, привести у відповідність до вимог з утримання: комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди привести в належний технічний стан (пункт 7 розділу ІІ Вимог);

- захисну споруду ПРУ № 76030 захистити від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами (пункт 8 розділу II Вимог);

- експлуатацію та утримання електрообладнання захисної споруди ПРУ № 76030 привести у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок (пункт 9 розділу II Вимог);

- системи водопостачання, каналізації і опалення захисної споруди ПРУ № 76030, привести в справний стан та захистити від корозії (пункт 9 розділу II Вимог);

- інженерні комунікацій захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030, пофарбувати відповідно до їх призначення (пункт 13 розділу II Вимог);

- забезпечити належне ведення документації захисної споруди ПРУ № 76030, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо (пункт 13 розділу II Вимог);

- визначити та забезпечити формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди ПРУ № 76030 (призначення осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд) (пункти 1, 2 глави І розділу VI Вимог);

- визначити особовий склад формування ПРУ № 76030 (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість (глава 2 розділу VII Вимог);

- забезпечити формування ПРУ № 76030 спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку (пункт 5 глави 1 розділу VII Вимог);

- захисну споруду ПРУ № 76030 забезпечити майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю. Укомплектувати лікарськими засобами та медичними виробами (пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог);

- провести перевірку системи вентиляції сховища (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) ПРУ № 76030 в подальшому проводити щорічно (пункт 2 Додатку 10 до Вимог);

- в ПРУ № 76030 провести перевірку та обслуговування баків (ємностей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди) в подальшому проводити щорічно (пункти 1-3 глави 6 розділу III Вимог);

- в ПРУ № 76030 провести перевірку та обслуговування систем каналізації сховищ (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)) в подальшому проводити щорічно (пункт 21 глави 9 розділу III Вимог);

- захисну споруду ПРУ № 76030 (у разі розміщення в ній пункту управління) забезпечити системами зв`язку і оповіщення (глава 7 розділу III Вимог);

- експлуатацію споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів ПРУ № 76030 здійснювати у відповідно до загальних вимог до утримання та експлуатації фонду захисних споруд (пункт 1 розділу V Вимог);

- забезпечити технічний стан приміщення захисної споруди ПРУ № 76030 і його ремонт у відповідності до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення (пункт 2 глави 3 розділу VI Вимог).

2. На обґрунтування позовних вимог указано, що Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області з огляду на актуальність збереження фонду захисних споруд та поширення публікацій у ЗМІ щодо неналежного стану їх утримання та використання, ураховуючи триваючий військовий стан в Україні внаслідок російської агресії та ведення активних бойових дій саме на території Ізюмського району Харківської області, вивчається питання повноти виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та дотримання балансоутримувачами і власниками таких приміщень вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо їх збереження за функціональним призначенням та утримання у стані, що відповідає вимогам і стандартам.

3. За результатами вказаних дій позивачем установлено, що в межах Донецької територіальної громади Ізюмського району Харківської області знаходиться захисна споруда цивільного захисту - ПРУ № 76030, розташована по вул. Спортивна, 15, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, яке в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76060 є Підприємство.

4. За результатами перевірки ГУ ДСНС складено Акт № 71 із зазначенням усіх виявлених порушень, примірник якого надано Підприємству.

5. З метою усунення недоліків, виявлених під час здійснення перевірки Балаклійським райониим відділом ГУ ДСНС у Харківській області складено припис від 25 травня 2021 року № 69 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки. Строк усунення виявлених порушень сплив 12 серпня 2021 року.

6. За результатом позапланового заходу 23 жовтня 2021 року ГУ ДСНС складено Акт від 23 жовтня 2021 року № 250 та надано Підприємству припис від 23 жовтня 2021 року № 234.

7. Як вбачається з Акта оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030, складеного 21 вересня 2022 року заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Шинкаренко Н. О., директором Підприємства Курочкою Ю. С., головним інженером Підприємства Грещенко В. В., захисна споруда - протирадіаційне укриття № 76060 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

8. Відповідно до інформації, наданої Підприємством (лист від 23 березня 2023 року № 233) на запит прокуратури від 13 березня 2023 року, укриття, які перебувають на балансі підприємства, не готові для використання за призначенням.

9. На думку позивача, невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди ПРУ № 76030, розташованої за адресою: Спортивна, 15, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

10. З огляду на зазначене, прокурор звернувся з даним позовом до суду з метою захисту інтересів держави.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

11. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року адміністративний позов Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Підприємства про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Зобов`язано Підприємство вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 76030, розташованого за адресою: вул. Спортивна, 15, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, а саме:

- ПРУ № 76030 забезпечити табличками позначеннями та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту (відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Вимог);

- ПРУ № 76030 забезпечити первинними засобами пожежегасіння, обладнати системою внутрішнього протипожежного водопостачання та системами пожежної автоматики і сигналізацією (пункти 3, 4 розділу ІІ Вимог);

12. За висновком суду першої інстанції ураховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави, має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства та невчинення уповноваженим органом дій щодо звернення до суду, доводить підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС з цим позовом.

13. Крім того Харківський окружний адміністративний суд указав, що з огляду на характер встановлених порушень, наявність або відсутність усунення тих чи інших порушень в повному/неповному обсязі та належність способу такого усунення неможливо оцінити за документами, зокрема договорами, оскільки така оцінка потребує підтвердження такого усунення безпосередньо на об`єкті уповноваженими особами, які мають спеціальні знання щодо належності розташування тих чи інших приладь, як то вогнегасники, таблички, тощо. Оцінку усунення деяких із зазначених порушень, зокрема приведення у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері влаштування електроустановок електрообладнання захисної споруди ПРУ № 76030 може надати виключно особа, яка має спеціальні знання у вказаній сфері. Водночас надані до суду докази їх оцінки спеціально уповноважених осіб або осіб, що мають спеціальні знання в сфері забезпечення пожежної безпеки, не містять.

14. З огляду на вказане, суд першої інстанції зазначив, що подані представником відповідача докази на підтвердження часткового усунення порушень не є належними, з огляду на відсутність висновку уповноваженого органу про стан усунення порушень, який може бути зроблений за результатом безпосереднього звернення відповідача до органу ДСНС із заявою про проведення позапланової перевірки для оцінки стану виконання вимог припису. Відтак, вказані докази не доводять підстав заперечень проти позову.

15. Ураховуючи викладене, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

16. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 грудня 2024 року апеляційну скаргу Підприємства задовольнив.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року скасував.

Адміністративний позов Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Підприємства про зобов`язання вчинити певні дії - залишив без розгляду.

17. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

18. Другий апеляційний адміністративний суд указав, що відповідно до листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 19 червня 2023 року, Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало. Відтак, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання Підприємства щодо приведення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 76030 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення. Тобто, фактично в адміністративному позові прокурор (керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області) зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, але, з огляду фактично на його бездіяльність з даним позовом звертається саме прокурор.

19. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що законодавством передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 частити другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України)).

20. Другий апеляційний адміністративний суд також констатував, що КЦЗ України не передбачає повноважень Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами. Тому, прокурором у даній позовній заяві зазначено орган, в особі якого він звернувся до суду, який не має права на звернення до суду з таким позовом.

21. Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що керівник прокуратури, вказавши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області), не зазначив конкретні причини, які перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідно до вимог КЦЗ України і Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Також, у матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази того, що у спірних правовідносинах органи Державної служби з надзвичайних ситуацій не мали об`єктивної можливості у встановленому законодавством порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування для усунення виявлених порушень, а прокурор в межах своєї компетенції реагував щодо вказаного суб`єкта.

22. Отже, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення адміністративного позову прокурора (керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області) без розгляду, оскільки останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з позовом у даній справі.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

23. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що воно прийнято із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, унаслідок чого необґрунтовано, ігноруючи висновки Верховного Суду, обмежено право прокурора на реалізацію конституційних повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері цивільного захисту населення.

24. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 820/4717/16 та Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/12192/16, від 25 липня 2019 року у справі № 820/5164/15 та від 09 серпня 2019 року у справі № 520/2796/19, щодо застосування положень частини третьої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) та частин четвертої і п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) стосовно правомірності звернення прокурора до адміністративного суду в інтересах територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій із позовними вимогами, спрямованими на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення при військовій агресії.

25. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин висновки щодо правомірності звернення прокурора до адміністративного суду в інтересах територіальних органів Держаної служби України з надзвичайних ситуацій до суб`єктів господарювання, на балансі яких перебувають захисні споруди, з позовними вимогами, що спрямовані насамперед на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо в питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для забезпечення їх життя та здоров`я, у разі військової агресії. Крім того постанова суду апеляційної інстанції винесена при невірному застосуванні норм матеріального права, зокрема, статті 23 Закону № 1697-VII, статей 17-1 68 КЦЗ України, статті 28 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади», з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 9 53 54 240 242 КАС України, внаслідок чого протиправно залишено без розгляду позовну заяву прокурора.

26. На переконання скаржника, оскільки отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, відтак доведеними є підстави для звернення прокурора з цим позовом.

27. До того ж керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області зазначив, що Законом України від 06 жовтня 2022 року № 2655-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» (далі - Закон № 2655-ІХ) уточнено повноваження органів ДСНС на звернення до суду з позовами, чим фактично з 29 жовтня 2022 року усунуто спірність питання у подібних правовідносинах. На переконання скаржника, з урахуванням внесених змін, вбачається, що саме до компетенції ДСНС, як суб`єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин, як наслідок, остання наділена повноваженнями на звернення до суду з позовом цієї категорії.

28. У зв`язку з викладеним скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року.

Позиція інших учасників справи

29. На момент розгляду справи відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

30. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Рух касаційної скарги

31. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 520/16198/23 за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Підприємства про зобов`язання вчинити певні дії, та витребував із Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/16198/23.

32. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2025 року справу № 520/16198/23 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

33. У травні 2021 року Балаклійським районним відділом ГУ ДСНС у Харківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Підприємством вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

34. Перевірка стосувалася стану ПРУ № 76030, яке знаходиться на балансі Підприємства.

35. За результатами вказаного заходу 25 травня 2021 року складено Акт № 71 із зазначенням усіх виявлених порушень, примірник якого надано Підприємству. Встановлено, що фактично ПРУ № 76093 перебуває в неготовому для використання за призначенням стані.

36. З метою усунення недоліків, виявлених під час здійснення перевірки, Балаклійським районним відділом ГУ ДСНС у Харківській області складено припис від 25 травня 2021 року № 69 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.

37. Згідно з пунктами 24-42 вказаного припису необхідно було усунути наступні порушення, що стосуються захисної споруди цивільного захисту (ЗСЦЗ):

- ПРУ № 76030 забезпечити табличками позначеннями та покажчиками маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту (відповідно до пунктів З, 4 розділу II Вимог);

- привести у відповідність до вимог стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030, забезпечити її доступність для усіх категорій населення, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог);

- захисну споруду ПРУ № 76030 захистити від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами (пункт 8, розділу II Вимог);

38. Примірник цього Акта № 71, додатків до нього, припису № 69 вручено 25 травня 2021 року директору Підприємства Романенку О. В., про отримання свідчить підпис особи на документах.

39. Строк усунення виявлених порушень сплив 12 серпня 2021 року.

40. Відповідач у судовому порядку дії посадових осіб Балаклійського районного відділу ГУ ДСНС у Харківській області, які проводили плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, не оскаржував.

41. В жовтні 2021 року Ізюмським районним управлінням ГУ ДСНС у Харківській області також проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Підприємством вимог законодавства/сфері техногенної та пожежної безпеки.

42. За результатами вказаного заходу складено Акт № 250 від 23 жовтня 2021 року та надано Підприємству припис від 23 жовтня 2021 року № 234 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки.

43. Відповідно до пункту 6 припису Підприємству повторно пропонується:

- привести захисну споруду ПРУ № 76030 у відповідність Вимогам, що й пропонувалося з 25 травня 2021 року (попередній припис від 25 травня 2021 року № 69).

44. Примірники Акта № 250 та припису № 234 відповідачем отримано 23 жовтня 2021 року (про що свідчить підпис уповноваженої особи у відповідному полі документу), у судовому порядку дії посадових осіб Балаклійського районного відділу ГУ ДСНС у Харківській області, які проводили плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, не оскаржені.

45. На підставі інформації, наданої Підприємством за вих. № 453 від 06 червня 2023 року, за невиконання вимог приписів про усунення порушень вимог техногенної чи пожежної безпеки від 23 жовтня 2021 року № 234 та від 25 травня 2021 року № 69, посадових осіб підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності.

46. Відповідно до положень діючого законодавства балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030 проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту.

47. Як убачається з Акта оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 7603, складеного 21 вересня 2022 року заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Шинкаренко Н. О., директором Підприємства Курочкою Ю. С., головним інженером Підприємства Грещенко В. В., захисна споруда - протирадіаційне укриття № 76093 оцінюється як не готове до використання за призначенням.

48. При цьому у вказаному акті встановлені наступні недоліки захисної споруди:

- загальний стан приміщень - стали не придатними для експлуатації, оскільки втратили свої властивості внаслідок фізичного зношення, самовільно побудовані кладові приміщення мешканцями будинку;

- стан входів і аварійних виходів - відсутні;

- стан повітрозабірних оголовків, металевих віконниць, вихлопних каналів - відсутні;

- стан обвалування окремо розташованого сховища - відсутнє;

- стан захисно-герметичних (герметичних) воріт, дверей, ставень, механізмів задраювання - відсутні;

- стан противибухових пристроїв - відсутні;

- стан систем вентиляції, зокрема: повітропроводи, вентилятори витяжної, припливної систем вентиляції, електроручні вентилятори, протипилові фільтри, фільтри-поглиначі, герметичні клапани, клапани надмірного тиску, прилад для виміру підпору повітря, система регенерації повітря, фільтри (ФГ-70), регенеративні патрони (РП-100) - відсутні;

- стан системи водопостачання: запірна арматура, покажчики руху води, безнапірні та напірні баки для питної води, водопровідні труби - відсутні, система централізована, з джерела;

- стан каналізаційної системи: санвузли, труби каналізації, резервуари для збирання фекальних вод, насоси відкачування, запірна арматура - відсутні;

- справність системи опалення: запірна арматура та трубопроводи - відсутні;

- справність системи електропостачання та електроосвітлення - відсутні;

- справність систем зв`язку та оповіщення - відсутня;

- стан заземлення електрообладнання - відсутнє;

- стан гідроізоляції - відсутня;

- протипожежний стан, автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації - відсутні, пожежні крани, труби системи пожежогасіння та первинні засоби пожежогасіння, схеми евакуації відсутні;

- забезпеченість вимірювальними приладами та їх стан - відсутні;

- наявність робочого інструмента формування з обслуговування захисної споруди - відсутній;

- наявність документації захисної споруди - відсутня, окрім журналу експлуатації фільтраційного обладнання; проведення навчання та рівень знань і навичок формування з обслуговування захисної споруди - відсутнє; наявність документів, що підтверджують проведення щорічних оглядів захисної споруди - відсутнє;

- результати перевірки експлуатації захисної споруди в режимі сховища протягом 6 годин з перевіркою у режимах чистої вентиляції та фільтровентиляції - не проводилось;

- стан дизельної електростанції - відсутнє.

49. Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області з огляду на актуальність збереження фонду захисних споруд та поширення публікацій у ЗМІ щодо неналежного стану їх утримання та використання, ураховуючи триваючий військовий стан в Україні внаслідок російської агресії та ведення активних бойових дій саме на території Ізюмського району Харківської області, вивчається питання повноти виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та дотримання балансоутримувачами і власниками таких приміщень вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо їх збереження за функціональним призначенням та утримання у стані, що відповідає вимогам і стандартам.

Установлено, що в межах Донецької територіальної громади Ізюмського району Харківської області знаходиться захисна споруда цивільного захисту - ПРУ № 76030, розташоване по вул. Спортивна, 15, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, яке в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030 є Підприємство.

Відповідно до паспорту захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 76030, яке розташоване по вул. Спортивна, 15, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, площа споруди складає 520 кв. м, вона розрахована на 520 осіб.

50. Окружною прокуратурою 13 березня 2023 року скеровано запит до Підприємства щодо стану усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

51. Відповідно до інформації, наданої Підприємством (листом від 23 березня 2023 року № 233), укриття, які перебувають на балансі Підприємства, не готові для використання за призначенням. Усунення зазначених порушень планувалося у 2022 році, однак не було здійснено вчасно у зв`язку з початком військової агресії російської федерації і запровадженням воєнного стану. На сьогоднішній день, у зв`язку з відсутністю фінансування з місцевого бюджету та відсутністю можливості фінансувати вказані заходи за власні кошти заходи, щодо приведення захисних споруд у належний стан не вживалися.

52. Таким чином, окружною прокуратурою встановлено, що відповідачем не було своєчасно вжито заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у придатний для використання стан.

53. За змістом листа ГУ ДСНС України у Харківській області від 19 червня 2023 року, Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

54. Оскільки, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, ГУ ДСНС України у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання Підприємства привести захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 76030, розташовану за адресою: вул. Спортивна, 15, смт. Донець, Ізюмського району, Харківської області, у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

55. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

56. Згідно із частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх

57. На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

58. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає таке.

59. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

60. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

61. Спірним питанням у цій справі є наявність/відсутність у керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Харківській області до Підприємства.

62. За змістом пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

63. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

64. Частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

65. Таким чином, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

66. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

67. У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

68. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

69. Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

70. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 1697-VII визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

71. На підставі частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

72. Аналізуючи вказані положення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

73. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

74. «Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

75. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

76. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

77. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

78. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

79. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі № 806/1001/17, від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4044/22, від 14 листопада 2024 року у справі № 160/14510/22, від 31 січня 2025 року у справ № 240/28363/23.

80. Повертаючись до спірних правовідносин Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.

81. Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з касаційної скарги, право на звернення до суду з цим позовом заступник керівника Харківської обласної прокуратури обґрунтовує тим, що органи ДСНС здійснюють контроль за готовністю захисних споруд до використання за призначенням, тому саме в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до суду із цим позовом. При цьому, як установила Ізюмська окружна прокуратура Харківської області, відповідачем не вжито будь-яких заходів, спрямованих на приведення захисної споруди цивільного захисту - ПРУ № 76030, що перебуває на балансі у останнього, у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, а Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання Підприємства щодо приведення вказаної захисної споруди у стан, придатний для використання за призначенням, що указує на бездіяльність цього органу.

82. У контексті наведеного варто з`ясувати чи наділене Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

83. Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України фінансування заходів щодо проектування та будівництва об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об`єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.

84. Частиною п`ятнадцятою цієї статті, зокрема, визначено, що контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами (у разі їх утворення) спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень.

85. За змістом пункту 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138), балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

86. На підставі пункту 9 Порядку № 138 утримання об`єктів фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

87. Пунктом 12 Порядку № 138 передбачено, що заходи контролю за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд спрямовані на визначення відповідності стану цих об`єктів вимогам законодавства, а також організацію, вжиття балансоутримувачами вичерпних заходів до усунення виявлених недоліків.

До основних заходів контролю за станом готовності належать комплексні, контрольні та позапланові обстеження об`єктів фонду захисних споруд відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд, затверджених МВС.

Контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд до використання за призначенням шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень здійснюється ДСНС та її територіальними органами разом з міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування з дотриманням таких вимог.

88. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 09 липня 2018 року № 579 (далі - Наказ № 579).

89. Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу № 579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу № 579).

90. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

91. Згідно із пунктом 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

92. На підставі пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: формує проекти планів у сфері цивільного захисту державного рівня на мирний час та в особливий період, подає їх Міністрові внутрішніх справ для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує планування заходів цивільного захисту центральними та місцевими органами виконавчої влади; організовує здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд цивільного захисту; організовує здійснення заходів щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та суб`єктів господарювання до відповідних груп (категорій) цивільного захисту; складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов`язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

93. Законом № 2655-ІХ, який набрав чинності 29 жовтня 2022 року внесено зміни у КЦЗ України.

94. За змістом пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України в редакції Закону № 2655-ІХ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

95. На відміну від попередньої редакції КЦЗ України, якою було передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, у новій редакції законодавець розширив перелік випадків, за яких Державна служба з надзвичайних ситуацій має право на звернення до суду.

96. Пунктом 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України у редакції Закону № 2655-ІХ визначено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення до суду з підстав: допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), та з інших підстав, визначених законом.

97. Скаржник вважає, що Законом № 2655-ІХ уточнено повноваження органів ДСНС на звернення до суду з позовами, чим фактично з 29 жовтня 2022 року усунуто спірність питання у подібних правовідносинах. На переконання скаржника, з урахуванням внесених змін, вбачається, що саме до компетенції ДСНС, як суб`єкта владних повноважень, віднесено відповідні завдання із захисту державних інтересів у вказаній сфері правовідносин, як наслідок, остання наділена повноваженнями на звернення до суду з позовом цієї категорії.

98. Разом із цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає такі доводи скаржника помилковими, оскільки Державна служба України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкт владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції, має право на звернення до суду виключно з підстав, визначених законом.

99. Водночас ні положеннями КЦЗ України, ні іншими законами України не встановлено додаткових підстав для звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій до адміністративного суду з питань щодо належного виконання нею своїх повноважень, окрім тих, які визначені законом.

100. Верховний Суд у постанові від 23 січня 2025 року у справі № 520/16197/23, аналізуючи положення пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України в редакції Закону № 2655-ІХ, зробив висновок, що коло правовідносин, у яких територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України окреслена прив`язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності Державна служба України з надзвичайних ситуацій може набути статусу позивача.

101. Аналізуючи чинні законодавчі положення щодо обсягу повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Верховний Суд у згаданій вище постанові виснував, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив Державну службу України з надзвичайних ситуацій правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.

102. Аналогічна правова позиція щодо повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача викладена в постановах Верховного Суду від 24 січня 2025 року у справі № 400/9970/23, від 31 січня 2025 року у справі № 240/28363/23.

103. Таким чином, Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не наділені повноваження щодо звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов`язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.

104. З огляду на викладене, керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не може набути статусу позивача.

105. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що законодавством передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування, а саме у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання, що свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

106. Отже, установивши відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області права на звернення до суду із цим позовом, що тягне за собою відсутність цього ж права у керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду.

107. Не є слушними посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/12192/16, від 25 липня 2019 року у справі № 820/5164/15 та від 09 серпня 2019 року у справі № 520/2796/19, оскільки правовідносини у вказаних справах та справі, що розглядається, є неподібними адже врегульовані відмінними нормативно-правовими актами (їхніми редакціями), та сформовані за різних фактичних обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору.

108. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 820/4717/16, оскільки у вказаній справі, указуючи на публічно-правовий характер спору за участю прокурора, який звернувся до суду на реалізацію повноважень щодо захисту інтересів держави, пов`язаного з усуненням порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі із забезпеченням захисту мирного населення, не вирішувала питання щодо наявності у Державної служби України з надзвичайних ситуацій повноважень на самостійне подання до суду відповідного позову, зокрема й у розумінні пункту 48 частини другої статті 17-1 КЦЗ України.

109. Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування правильно винесеного оскарженого рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

110. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

111. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

112. Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків суду апеляційної інстанції скаржник не спростував, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді М. В. Білак

В. Е. Мацедонська

Відповідно до частини третьої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України постанову оформила суддя Мацедонська В. Е.