ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа №520/2137/23

адміністративне провадження № К/990/26802/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення 10182,62 грн

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року (суддя - Сліденко А.В.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., П`янова Я.В.)

Короткий зміст позовних вимог

31 січня 2023 року Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі - позивач, ГУ НП в Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у сумі 10182 (десять тисяч сто вісімдесят дві ) грн 62 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу у ГУНП в Харківській області.

Наказом ГУНП в Харківській області від 30 квітня 2022 року №227о/с відповідача звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції без виплати грошового забезпечення з 30 квітня 2022 року.

У квітні 2022 року відповідачу було виплачено грошове забезпечення, в тому числі і за період відсутності на службі без поважних причин - з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року.

З огляду на те, що до встановлення факту прогулу та відсутності на службі без поважних причин, ГУНП в Харківській області вимушено було виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, позивач просить стягнути з відповідача надмірно виплачене грошове забезпечення за вказаний період.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року позовну заяву ГУ НП в Харківській області залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків шляхом подання 1) юридично умотивованого та документально доведеного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з викладенням поважних причин несвоєчасного вчинення процесуальної дії, зумовлених нездоланним та невідворотним впливом об`єктивних факторів, відвернення яких знаходилось поза волею та фізичними можливостями заявника; 2) доказів оплати судового збору.

13 лютого 2023 року позивач усунув недолік в частині сплати судового збору.

Також 13 лютого 2023 року на виконання означеної ухвали в частині необхідності подати клопотання про поновлення пропущеного строку позивач подав заяву, в якій зазначив, що законодавець свідомо у пункті 8 частини 4 статті 169 КАС України передбачив відсильну норму не до частини 5 статті 122 КАС України, не до частини 2 та 5 статті 122 КАС України, а тільки до частини 2 статті 122 КАС України, а тому у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20 зазначено, що суб`єкт владних повноважень має право звертатися до суду про стягнення грошових коштів після закінчення шестимісячного строку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, позов повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, а підстави, вказані позивачем у заяві від 13 лютого 2023 року, не можуть бути визнані судом поважними.

Судом першої інстанції також зауважено, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відшкодування зайво отриманого грошового забезпечення, навіть якщо подання відповідного позову про їх відшкодування відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст.122 КАС України.

Отже, у цьому випадку як до вимоги приватної особи, так і до вимоги суб`єкта владних повноважень підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

У тексті позову заявник фактично визнав обставину недотримання ним строку звернення до суду в 1 місяць, і пояснив цю обставину власним судженням про застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду у 3 місяці, який має розпочинати відлік після спливу 6 місяців з дня видання рішення суб`єкта владних повноважень про відшкодування коштів.

Проте текст наказу ГУ НП в Харківській області від 30 квітня 2022 року № 227о/с не містить спрямованого на адресу відповідача владного припису з приводу проведення грошового платежу у розмірі 10182,62 грн.

Вимога владного суб`єкта про стягнення коштів у даному конкретному випадку ґрунтується не на рішенні суб`єкта владних повноважень, а на обставині безпідставного отримання відповідачем за рахунок Державного бюджету України грошового забезпечення.

Натомість, судом апеляційної інстанції зазначено про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду.

Також суди зауважили, що позивачем строк звернення до суду пропущений навіть більше ніж на 6 місяців.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

01 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ НП в Харківській області, у якій позивач просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду 13 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник зауважує, що зміст пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду про стягнення грошових коштів протягом 3 місяців після закінчення шестимісячного строку. На його думку, законодавець передбачив можливість особи після звільнення звернутися до суду із позовом щодо проходження, звільнення зі служби протягом 6 місяців (подавши відповідну заяву про визнання поважними причини пропущення місячного строку та поновлення строку на звернення). І тільки після закінчення максимально можливого строку на звернення до адміністративного суду у шість місяців у суб`єкта владних повноважень виникає право звернутися до суду, яке він може реалізувати протягом 3 місяців.

А тому, за твердженнями скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи дійшли помилкових висновків про необхідність застосовувати частину другу статті 122 КАС України (частину п`яту статті 122 КАС України), не враховуючи при цьому положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України.

Позивач зауважує, що правова позиція щодо права суб`єкта владних повноважень звернутися до суду про стягнення грошових коштів лише після закінчення шестимісячного строку викладена у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20.

Також скаржник зазначає, що на підставі положень абзаців 1, 2 частини другої статті 122 та пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, а також висновків Верховного Суду щодо застосування цих процесуальних норм беззаперечно слідує, що шестимісячний строк у цій справі розпочинається з 30 квітня 2022 року та закінчується 30 жовтня 2022 року. Відповідно саме з 31 жовтня 2022 року розпочинається тримісячний строк, протягом якого ГУНП в Харківській області має право звернутися до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів, і такий строк закінчиться тільки 30 січня 2023 року.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України відповідач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

02 жовтня 2023 року адміністративна справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 24 січня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Нормативне регулювання та висновки Верховного Суду

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, частин другої та п`ятої статті 122, пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 328 КАС України.

За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статтях 160 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами першою-другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві.

При цьому, для застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб`єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, який ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 КАС України.

За встановлених обставин цієї справи, наказом ГУ НП в Харківській області від 30 квітня 2022 року №254о/с до відповідача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за відсутність на службі без поважних причин з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року.

ГУ НП в Харківській області обґрунтовувало свої вимоги посиланням на положення законодавства щодо обов`язку звільненого працівника повернути надмірно виплачену суму грошового забезпечення, право на стягнення якої позивач пов`язує із прийняттям вищеозначеного наказу про звільнення ОСОБА_1 , а не наявністю відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого щодо відповідача про стягнення з нього спірних коштів.

Звертаючись до суду із цією позовною заявою, позивач в обґрунтування дотримання строку звернення до суду посилався на положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України та уважав, що шестимісячний строк у цій справі розпочинається з 30 квітня 2022 року (дата прийняття наказу про звільнення відповідача) та закінчується 30 жовтня 2022 року. Відповідно саме з 31 жовтня 2022 року розпочинається тримісячний строк, протягом якого ГУ НП в Харківській області має право звернутися до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів, і такий строк закінчиться 30 січня 2023 року.

Надаючи оцінку цим доводам, суди вказали на помилковість тлумачення позивачем положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України та абзаців 1, 2 частини другої статті 122 КАС України та відзначили, що текст наказу ГУ НП в Харківській області від 30 квітня 2022 року № 227о/с не містить спрямованого на адресу відповідача владного припису з приводу проведення грошового платежу у розмірі 10182,62 грн.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з наведеними висновками, з огляду на таке.

Так, положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України застосовуються виключно у визначених цим пунктом випадках, а саме коли позов із вимогою про стягнення коштів ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень щодо стягнення відповідних коштів і такому рішенню суб`єкта владних повноважень кореспондує законодавчо встановлений обов`язок суб`єкта примусу виконати таке фінансове зобов`язання.

Разом із тим, наказ від 30 квітня 2022 року, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, не є тим рішенням у розумінні пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошових коштів, оскільки таке рішення має містити владний припис, спрямований на адресу відповідача, щодо стягнення з останнього спірної суми грошового забезпечення.

Крім того, питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення не відноситься до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина п`ята статті 122 КАС України), відповідно, до них мають застосовуватися приписи абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Відповідача звільнено зі служби в поліції наказом ГУ НП в Харківській області від 30 квітня 2022 року, отже тримісячний строк звернення до суду із цим позовом про надмірно виплачене грошове забезпечення розпочався 01 травня 2022 року та закінчився 31 липня 2022 року.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах щодо застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України та абзаців 1, 2 частини другої, частини п`ятої статті 122 КАС України викладено Верховним Судом у постановах від 30 серпня 2023 року у справі № 520/1986/23 та від 07 вересня 2023 року у справі № 520/2134/23.

З огляду на вказане, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України.

Варто також зауважити, що всі наведені позивачем доводи щодо наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду спростовуються аргументами самого ж ГУ НП в Харківській області, зазначеними в позовній заяві, який уважав, що на спірні правовідносини розповсюджуються положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, та обраховував строк звернення до суду із врахуванням вказаного пункту, а тому вочевидь саме з цих міркувань не вчиняв дій на звернення до суду із цим позовом до 31 січня 2023 року.

Зважаючи на це, доводи скаржника про неможливість своєчасного подання позовної заяви в контексті описаних вище обставин, Верховний Суд уважає необґрунтованими і погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення із позовною заявою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням обставин подання позовної заяви, невчинення позивачем дій, спрямованих на своєчасне звернення до суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення, водночас помилково застосував до спірних правовідносин положення частини п`ятої статті 122 КАС України, а не частини другої статті 122 КАС України, якою визначено для суб`єкта владних повноважень тримісячний строк для звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначив про можливість позивача звернутись з вказаним позовом в межах тримісячного строку звернення до суду.

Отже, суд апеляційної інстанції фактично констатував помилкове застосування судом першої інстанції частини п`ятої статті 122 КАС України, яка не підлягала застосуванню, натомість всупереч статті 317 КАС України мотиви оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не змінив.

Водночас, помилковість судів першої та апеляційної інстанцій щодо вищезазначеного не вплинуло на остаточний результат розгляду цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М.І. Смокович

С.А. Уханенко