№ 520/23251/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 520/23251/24

адміністративне провадження № К/990/12253/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 (судді Присяжнюк О.В., Спаскін О.А., Любчич Л.В.)

у справі № 520/23251/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, яка полягає у невиплаті нарахованої суми заборгованості пенсії по інвалідності у розмірі 340299,40 грн відповідно до пункту 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нараховану суму заборгованості з пенсії по інвалідності у розмірі 340299,40 грн відповідно до пункту 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 покликався на те, що ним до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було направлено заяву з проханням здійснити виплату нарахованої, але не виплаченої заборгованості пенсії за період з 01.02.2023 по 30.06.2024 у розмірі 340299,40 грн.

Листом від 14.08.2024 №23809-23443/С-02/8-2000/24 відповідач повідомив позивачу, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі №520/1178/24 здійснено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, різницю пенсії, нараховану на виконання рішення суду за період з 01.02.2023 по 30.06.2024, буде виплачено після отримання коштів бюджетного призначення. Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням законної сили. Станом на серпень 2024 погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.09.2020 включно.

Вважаючи, що відповідач відмовив позивачу у виплаті заборгованості пенсії за період з 01.02.2023 по 30.06.2024, позивач звернувся з цим позовом до суду.

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов подано з вимогою зобов`язати відповідача виконати рішення суду в загальному порядку, а не в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

Також суд виходив з того, що суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 апеляційну скаргу позивача задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 скасовано.

Провадження у справі № 520/23251/24 закрито.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі 520/1178/24, яке набрало законної сили 09.05.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням рішення суду від 23.10.2023 по справі № 520/26065/23, з урахуванням вже виплачених сум. На виконання вищезазначеного рішення суду, відповідачем нараховано але не виплачено заборгованість пенсії позивача у розмірі 340299,40 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі є такі що є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а підлягають розгляду в порядку статті 383 КАС України.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі та подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Покликаючись на те, що окружним судом у справі №520/1178/24 не досліджувалось питання про виплату заборгованості з пенсії по інвалідності, позивач вважає, що у нього виникло право на звернення з позовом до суду про визнання бездіяльності відповідача протиправною та стягнення нарахованої суми такої заборгованості.

Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі, в іншій частині постанову залишити без змін та справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї додатками доставлено до електронного кабінету відповідача 03.04.2025 о 22:50, однак відповідач не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України (в редакції, станом на час звернення позивача до суду), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №520/1178/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 01.02.2023 з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням рішення суду від 23.10.2023 ро справі №520/26065/23, з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення суду відповідачем нараховано, але не виплачено заборгованість пенсії позивача у розмірі 340299,40 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати нарахованої заборгованості та стягнення на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нарахованої суми заборгованості з пенсії по інвалідності в розмірі 340299,40 грн.

Такі фактичні обставини вказують на те, що спір щодо виплати пенсії по інвалідності в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.08.2023 №11/18842-суд, без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.02.2023, в судовому порядку вирішено, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою належних позивачу сум, а відтак неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, не підлягають розгляду в окремому позовному провадженні.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ № 170/167/17 (постанова від 16.12.2021), № 400/822/20 (постанова від 31.01.2022), № 233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022), № 620/4090/22 (постанова від 21.12.2022).

Водночас, закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вирішуючи можливість розгляду спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:

«……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016, а спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)…»

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ № 815/2252/16 (постанова від 12.05.2020), № 170/167/17 (постанова від 16.12.2021), № 400/822/20 (постанова від 31.01.2022), № 233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).

Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що спір щодо виплати позивачу належних йому сум пенсії вирішено, інший публічно-правовий спір щодо належних позивачу сум пенсій між сторонами відсутній, а заявлені у цій справі вимоги позивача стосуються виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, провадження у справі підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення, однак за неправильних мотивів в частині закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині підстав для закриття провадження у справі, тому рішення суду підлягає зміні в цій частині.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та зміни оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції в частині мотивів, з яких виходив суд при його ухваленні.

Керуючись статтями 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №520/23251/24 змінити в частині мотивів закриття провадження у справі.

В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук