ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа №520/27337/21
адміністративне провадження № К/990/35655/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №520/27337/21 за позовом Фермерського господарства «ЗОРІ ДЕРГАЧІВЩИНИ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді: Кононенко З.О. , Калиновський В.А.)
УСТАНОВИВ:
Фермерське господарство «ЗОРІ ДЕРГАЧІВЩИНИ» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2021 № 3396299/40345786;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04.10.2021, видану та подану для реєстрації ФГ "Зорі Дергачівщини", код ЄДРПОУ 40345786;
визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2021 № 3396298/40345786;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.10.2021, видану та подану для реєстрації ФГ "Зорі Дергачівщини", код ЄДРПОУ 40345786.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №520/27337/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області.
Ухвалою суду від 01.04.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 02.04.2024.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
У справі, що розглядається, Фермерське господарство «ЗОРІ ДЕРГАЧІВЩИНИ» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції відмовив податковому органу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження. Судом указано, що неналежне фінансування податкового органу з боку державного бюджету не свідчить про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог процесуального законодавства не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Враховуючи, що подана відповідачем заява про поновлення строку на апеляційне оскарження належним чином не обґрунтована, колегія суддів дійшла висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій заявник просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах про відкриття касаційного провадження, де Суд зробив висновок про поважність причин пропуску строку на апеляційне/касаційне оскарження, з огляду на відсутність у контролюючого органу грошових коштів на своєчасну сплату судового збору при первинному зверненні з апеляційною/касаційною скаргою та після повернення такої скарги скаржнику, останній реалізував право на повторне звернення з апеляційною/касаційною скаргою без суттєвих затримок, в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку такої апеляційної/касаційної скарги, що була повернута судом апеляційної/касаційної інстанції, така обставина є підставою для поновлення строків на касаційне оскарження. Також відповідач посилається на те, що у Верховного Суду наявна практика про скасування ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка ухвалена у зв`язку з визнанням неповажною причиною пропуску строку у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №520/8608/18).
Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
У справі, що розглядається на підставі матеріалів справи установлено, що рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 6810грн.
Головним управлінням ДПС у Харківській області подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного суду від 20.07.2023 у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
01.08.2023 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також, відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник апеляційної скарги зазначив, що вперше апеляційна скарга була подана з дотриманням строків апеляційного оскарження, після повернення апеляційної скарги повторно апеляційна скарга подана у найкоротші строки, посилається на запровадження воєнного стану на території України. У зв`язку з вищезазначеним просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити.
Враховуючи, що процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення пропущено, і скаржнику необхідно надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з зазначенням поважних причин такого пропуску та надати докази в їх обґрунтування, - ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 апеляційну скаргу залишено без руху.
18.09.2023 податковий орган звернувся до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яка обґрунтована тим, що вперше апеляційна скарга була подана в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте у зв`язку з тим, що не було сплачено судовий збір, апеляційну скаргу було повернуто. Зазначає, що у ситуації, що виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга. Крім цього, відповідач просив звернути увагу суду на те, що строк між первинною і повторною подачею апеляційної скарги залежав від можливості сплати судового збору, оскільки відсутність коштів обмежувала таку можливість.
Оскаржуваною у справі ухвалою апеляційний суд відмовив податковому органу у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження. У відкритті апеляційного провадження відмовлено.
З ухвали слідує, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає про відсутність можливості сплати судового збору внаслідок відсутності на рахунку коштів. Суд вказав, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення. Строк для подання апеляційної скарги може бути поновлений тільки тоді, коли причина пропуску строку оскарження є достатньо поважною і підтверджується відповідними документами. Також неусунення своєчасно недоліків апеляційної скарги, яка подана первинно, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Підставою касаційного оскарження ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження податковий орган визначає пункт 1 частини четвертої статті 325 КАС України, неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених в ухвалах про відкриття касаційного провадження: від 30.08.2019 у справі № 820/2788/18, від 13.08.2020 у справі №2040/5181/18, від 17.09.2020 у справі №2040/7806/18, від 28.09.2020 у справі №520/11562/18, які на думку відповідача, повинні бути враховані у спірних правовідносинах.
Пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України унормовує, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Керуючись викладеним, суд не може врахувати вище вказані доводи податкового органу, оскільки у згадуваних відповідачем ухвалах Суд не формував правового висновку щодо застосування норм права за наслідками перегляду оскаржуваного рішення у касаційному порядку та не ухвалював постанову. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу скаржника, що у справах з наведеного переліку, заявник звертався до суду з касаційною скаргою, оформленою у відповідності до норм КАС України, зокрема, до касаційної скарги поданої повторно у найкоротший строк додано платіжний документ про сплату судового збору.
Поряд з цим, виходячи з підстав касаційного оскарження, в обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №520/8608/18.
Разом з тим, у справі №520/8608/18, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Верховний Суд встановив, що первинна апеляційна скарга була подана відповідачем у межах строку на апеляційне оскарження й, отримавши ухвалу апеляційного адміністративного про її повернення, відповідач у найменший технічно можливий строк та без зайвих зволікань (беручи до уваги дату проведення оплати платіжного доручення та вихідні дні) скористався своїм процесуальним правом на повторне звернення з апеляційною скаргою.
Таким чином, відповідач залишає поза увагою, що як слідує з постанови Верховного Суду, при повторному зверненні з апеляційною скаргою, до апеляційної скарги заявником додано документ про сплату судового збору, що є обставиною відмінною від тих, що установлені у справі, яка розглядається.
Також, у касаційній скарзі відповідач стверджує, що до суду були надані докази на підтвердження неможливості сплати судового збору, а саме довідки: від 15.12.2020 №202/20-40-10-29, від 18.01.2021 №13/20-40-10-23, від 25.02.2021 №133/20-40-10-23, від 04.03.2021 №152/20-40-10-23, від 22.04.2021 №266/20-40-10-23.
Втім, як з`ясовано касаційним судом, указане не підтверджується матеріалами справи.
Слід зауважити, що під час заявлення клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше, відповідачем надано одну виписку з рахунка від 27.06.2023, що не свідчить про відсутність коштів для сплати судового збору протягом всього часу, з моменту первинного подання апеляційної скарги. Поряд з цим, до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження податковим органом додано лише документи, що підтверджують повноваження заявника.
Суд констатує, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Як правильно встановив апеляційний суд, відповідачем не доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником, наявність таких обставин не підтверджено належними і допустимими доказами; матеріали справи не свідчать, що відповідачем вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично не усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
Необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.
Суд указує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків, зокрема, оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України при зверненні до суду.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пункт 6 частини п`ятої статті 44 КАС України встановлює, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження та підлягали перевірці в межах перегляду судового рішення у касаційному порядку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи касаційним судом. Непогодження відповідача з висновком суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не може визнати обґрунтованим.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 345 349 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі №520/27337/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду