ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року

м. Київ

справа №520/2872/23

адміністративне провадження № К/990/12637/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (суддя Лук`яненко М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року (судді: П`янова Я.В. (головуючий), Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.) у справі № 520/2872/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРТІЛІАС» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРТІЛІАС» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «ФЕРТІЛІАС») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2021 за № 00315370707, № 00315020707, № 00315290707.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2021 за № 00315370707, № 00315020707, № 00315290707.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки було порушено приписи пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у спірних правовідносинах перевірку позивача (на підставі Наказу № 8642-п від 16.11.2021) проведено всупереч дії мораторію), а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки не врахування контролюючим органом вказаних положень, чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, слугує самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за результатами призначення та проведення такої перевірки. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки не знайшли свого підтвердження наданими до розгляду судам належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 520/2872/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФЕРТІЛІАС» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ФЕРТІЛІАС», пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набуло статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, основним видом діяльності якого згідно з КВЕД є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 69.10 Діяльність у сфері права 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Позивач 10 серпня 2021 року придбав у ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» автомобіль Toyota Land Cruiser 3,5 10 AT-PREMIUM за договором поставки транспортного засобу № 5091/21. На підставі рахунків на оплату № 3250 від 10 серпня 2021 року та № 3379 від 17 серпня 2021 року Товариством здійснено оплату на адресу ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» на загальну суму 2 694 215,00 грн, у т. ч. ПДВ - 449 035,83 грн. Кошти для оплати вартості автомобіля отримані позивачем від засновника Товариства як поворотна фінансова допомога.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, оформленими ТОВ «АВТО-ПЛАЗА» на адресу ТОВ «ФЕРТІЛІАС» та зареєстрованими в ЄРПН у серпні 2021 року на загальну суму 2 694 214,99 грн, у т. ч. ПДВ - 449 035,83 грн, включено до податкового кредиту (р.10.1 колонка Б) податкової декларацій з ПДВ за серпень 2021 року.

На підставі Наказу № 2 від 08 вересня 2021 року «Про введення в експлуатацію основних засобів» транспортний засіб Toyota Land Cruiser 3,5 10AT-PREMIUM введений у експлуатацію з метою подальшого використання у господарській діяльності позивача та відповідно до акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за типовою формою № ОЗ-1 та даними картки рахунку 105 «Автомобілі» перебуває на балансі ТОВ «ФЕРТІЛІАС» з 08 вересня 2021 року.

У період з 29 листопада 2021 року по 03 грудня 2021 року фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФЕРТІЛІАС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року в податковій декларації з податку на додану вартість (вх. від 20 жовтня 2021 року № 9311075063) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 10 грудня 2021 року № 23370/20-40-07-07-09/41497507.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до Державного бюджету (р. 18) за вересень 2021 року на суму 18 293,00 грн; п. 198.5 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) за вересень 2021 року на суму 449 036,00 грн; п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) за вересень 2021 року на суму 1 366,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 28 грудня 2021 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: № 00315020707, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 22 866,25 грн, в тому числі за основним платежем 18 293,00 грн, штрафні санкції 4 573,25 грн; № 00315290707, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 561 295,00 грн, в тому числі сума завищення 449 036,00 грн, штрафні санкції 112 259,00 грн; № 00315370707, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 366,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункти 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що з моменту вводу в експлуатацію (08.09.2021) основних засобів (автомобіля) відсутнє отримання ТОВ «ФЕРТІЛІАС» доходів від діяльності, що пов`язана з оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин; відсутні докази безпосередньої участі придбаного автомобіля у господарській діяльності ТОВ «ФЕРТІЛІАС», при тому, що загальний пробіг автомобіля з моменту введення в експлуатацію і по дату інвентаризації (29.11.2021) склав 11 186 км (пробіг на дату придбання автомобіля склав 8 км) згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу (поставки) від 10.08.2021 за № 5091/21. Тобто, придбаний автомобіль не бере участі у діяльності підприємства, що пов`язана з оптовою торгiвлею зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин, спрямованої на отримання доходу.

Також відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано окремих положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, зокрема, пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Так, відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФЕРТІЛІАС» з підстав визначених саме підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з положеннями підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 196 Податкового кодексу України наведено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з положеннями пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/15568/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 808/954/17, від 09 вересня 2021 року у справі № 460/2315/19.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства за спірними правовідносинами зводяться до того, що з моменту вводу в експлуатацію (08.09.2021) основних засобів (автомобіля) відсутні докази безпосередньої участі придбаного автомобіля у господарській діяльності ТОВ «ФЕРТІЛІАС».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ФЕРТІЛІАС» спірний автомобіль отримано 07 вересня 2021 року згідно з видатковою накладною № 1572 від 07.09.2021, введений в експлуатацію згідно з актом № 1 від 08.09.2021. Балансова вартість основного засобу визначена станом на 30.09.2021, що підтверджується карткою рахунку 105, що надана позивачем при проведенні перевірки. 29.11.2021 ТОВ «ФЕРТІЛІАС» проведено інвентаризацію основних засобів підприємства, за результатами якої складено інвентаризаційний опис необоротних активів від 29.11.2021 за № 1, у якому вказані показники одометра автомобіля марки «Toyota» із показником 11 186 км.

Відповідно до наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 16.11.2021 за № 8642-п, періодом, що перевіряється визначено - вересень 2021 року, фактично перевірку контролюючим органом розпочато 29 листопада 2021 року.

При цьому, судами встановлено та обґрунтовано зазначено, що зважаючи на визначений у наказі від 16.11.2021 за № 8642-п період перевірки, у контролюючий орган в обґрунтування порушень позивачем вимог чинного законодавства та доводів щодо результатів перевірки за вересень 2021 року використовує показники одометру автомобіля, які утворилися у жовтні-листопаді 2021 року, тоді як такі показники одометра виникли в ході використання автомобіля для службових поїздок саме протягом жовтня-листопада 2021 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та не спростовано позивачем жодними доводами та належними, достатніми та допустимими доказами.

Так, судами встановлено, що вказаний автомобіль використовувався директором для поїздок у службові відрядження до м. Києва, що підтверджується документами, зокрема, наказами відповідними наказами ТОВ «ФЕРТІЛІАС» з наявними в матеріалах справи, а необхідність поїздок обумовлена тим, що ТОВ «ФЕРТІЛІАС» вело перемовини із ПІДПРИЄМСТВОМ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН ЛТД» (код ЄДРПОУ 23744453), щодо укладання договору оренди, внаслідок чого укладено протокол про наміри щодо укладання договору оренди будівлі від 05.10.2021 та додаток № 1 до вказаного протоколу. Після укладення протоколу про наміри від 05.10.2021 переговорний процес тривав ще до кінця грудня 2021 року.

Тобто, ТОВ «ФЕРТІЛІАС» документально підтвердило використання автомобіля в господарській діяльності, що не спростовано відповідачем жодними належними доказами. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначену інформацію Товариство надавало у відповідь на запит контролюючого органу щодо надання відповідних пояснень ТОВ «ФЕРТІЛІАС», у якій позивач повідомив відповідача про обставини придбання та списання ПММ, а також те, що придбаний автомобіль використовується в господарській діяльності ТОВ «ФЕРТІЛІАС», зокрема, для службових відряджень (згідно з наказами № 4 від 01/10/2021, № 5 від 05/10/2021, № 6 від 01 /11/2021, № 7 від 12/11/2021, № 9 від 06/12/2021, тобто у жовтні-грудні 2021 року).

Таким чином, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень прийнятих ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2021 за № 00315370707, № 00315020707, № 00315290707.

12. Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, проте положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Водночас, Суд звертає увагу, що суди першої та апеляційної інстанції крім зазначених висновків щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, також дійшли висновків у межах розгляду спірних правовідносин в частині відсутності порушень податкового законодавства при здійсненні позивачем його господарської діяльності, ведення ним бухгалтерського та податкового обліку тощо з урахуванням того, що контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки було порушено приписи пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Суд зазначає про помилковість таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

З наявних в матеріалах справи документів та зі змісту акта перевірки від 10 грудня 2021 року № 23370/20-40-07-07-09/41497507 вбачається, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФЕРТІЛІАС» з підстав визначених саме підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, що не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень.

14. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували вищенаведеного задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФЕРТІЛІАС» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2021 за № 00315370707, № 00315020707, № 00315290707.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги ТОВ «ФЕРТІЛІАС», проте виключно з мотивів підтвердження використання позивачем основних засобів у його господарській діяльності.

16. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

17. За правилами частини першої, четвертої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

18. З урахуванням наведеного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 520/2872/23 підлягають зміні в частині мотивів до задоволення позовних вимог наведених у цій постанові Верховного Суду, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 520/2872/23 змінити у мотивувальній частині, з врахуванням висновків наведених у цій постанові Верховного Суду.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 520/2872/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва І.А. Гончарова