№ 520/3435/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2021 року

Київ

справа №520/3435/19

адміністративне провадження №К/9901/27777/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №520/3435/19

за позовом ОСОБА_1

до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 (головуючий суддя Зоркін Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 (колегія у складі: головуючого судді Кононенко З.О., суддів: Мінаєвої О.М., Калиновського В.А.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - Київське ОУ ПФУ м. Харкова), у якому просив:

- визнати протиправною відмову Київського ОУ ПФУ м. Харкова у здійсненні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 та з 01.01.2019 з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді;

- зобов`язати Київське ОУ ПФУ м. Харкова здійснити перерахунок та виплату із суми суддівської винагороди:

1) 52 331, 40 грн щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % заробітної плати з 04.12.2018, у зв`язку зі шкодою, завданою Законом, який визнано неконституційним, на підставі довідки апеляційного суду від 18.12.2018, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення - 4 360,00 грн,

2) та з 01.01.2019 - дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди працюючим суддям, з включенням суми допомоги на оздоровлення (57 054,60 грн) на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 23.01.2019, з урахуванням раніше виплачених сум, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення - 4 754,55 грн;

- стягнути з Київського ОУ ПФУ м. Харкова на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати - сплачений судовий збір;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання в місячний строк з дня отримання постанови подати звіт про виконання рішення суду.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, як судді у відставці, призначено та виплачується щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% винагороди судді, який працює на відповідній посаді. 04.12.2018 Конституційний Суд України ухвалив рішення та вказав, що не відповідає Конституції України положення ч.3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI). В п. 3 цього рішення вказано, що положення ч.3, 10 ст.133 наведеного закону визнано неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Тому, на думку позивача, 04.12.2018 слід було внести зміни у розмір суддівської винагороди суддів та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, чого не зробив відповідач. Аналогічно, з 01.01.2019 встановлено новий прожитковий мінімум, тому, з цієї дати належало внести зміни у його розмір суддівської винагороди, чого відповідач не зробив. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен був здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 та з 01.01.2019 на підставі відповідних довідок та врахувати при перерахунку пенсії розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, відмовив у задоволенні позову.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді. При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 05.10.2019 ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 і справу направити на новий судовий розгляд в апеляційний суд.

6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що 04.12.2018 Конституційний Суд України ухвалив рішення та вказав, що не відповідає Конституції України положення ч.3 ст. 133 Закону №2453-VI. В п. 3 цього рішення вказано, що положення ч.3, 10 ст.133 наведеного закону визнано неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Тому, на думку скаржника, 04.12.2018 слід було внести зміни у розмір суддівської винагороди суддів та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, чого не зробив відповідач та, аналогічно, з 01.01.2019 встановлено новий прожитковий мінімум, тому, з цієї дати належало внести зміни у його розмір щомісячного довічного грошового утримання, чого відповідач не зробив. Крім того, скаржник вважає, що матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат і входить до складу фонду оплати праці, а тому висновки судів не відповідають вимогам закону та, відповідно, судами необґрунтовано відмовлено в урахуванні суми допомоги на оздоровлення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 07.10.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Шевцової Н.В., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2019 задоволено заяви суддів Шевцової Н.В., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. про самовідвід. Відведено суддів Шевцову Н.В., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі № 520/3435/19 за позовом ОСОБА_1 до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії

10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: ОСОБА_3, суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

11. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі за його позовом до Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

12. На підставі службової записки судді-доповідача ОСОБА_3 від 16.12.2019 №3766/0/64-19 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпустками суддів Шарапи В.М. , який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: ОСОБА_3, суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019.

14. У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №634/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Желєзного І.В., Рибачука А.І.

15. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 09.07.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Позивач звільнений у відставку з посади судді та перебуває на обліку у відповідача, отримуючи щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

17. 18.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області від 18.12.2018 за №03-56/229.

18. 25.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 23.01.2019 №03-48/37, що видана Апеляційним судом Харківської області.

19. За вказаними довідками перерахунок грошового утримання здійснено з 01.01.2019 та 01.02.2019 відповідно та без урахування розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

20. Позивач, вважаючи, що орган Пенсійного фонду повинен був здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з 04.12.2018 (дата ухвалення рішення Конституційним Судом України №11-р) та з 01.01.2019 (дата встановлення нового прожиткового мінімуму), звернувся з даним позовом до суду. Також, позивач не погодився зі здійсненням перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

22. 04.12.2018 Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 10 статті 133 Закону №245З-IV (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини 3, 10 статті 133 Закону №245З-IV (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").

23. Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини 3 статті 133 Закону №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

24. Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

25. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.

26. Згідно з частиною 1, 3 статті 135 Закону України 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

27. Відповідно до статті 141 Закону №2453-VІ (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІІ) та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016 у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

28. Статтею 142 Закону №1402-VІІІ передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

29. Аналіз наведених норм свідчить, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/ складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді

30. Відповідно до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 положення частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

31. Таким чином, саме з 04.12.2018 втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону №2453-VІ (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом".

32. Тобто, з 04.12.2018 виникає необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини 3, 10 статті 133 Закону №245З-IV (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), відтак змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

33. В свою чергу, особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України врегульовано Порядком, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок).

34. Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

35. Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, позивач зверталась до відповідача із заявами про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в грудні 2018 року та в січні 2019 року.

36. Відповідач здійснив перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % заробітку: за заявою від 18.12.2018 з 01.01.2019; за заявою від 25.01.2019 - з 01.02.2019 та без урахування розміру матеріальної допомоги на оздоровлення (лист відповідача від 13.02.2019 №9/Г-7-29, а.с. 11).

37. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

38. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що частина 4 статті 142 Закону №1402-VIII, яка передбачає здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді, не містить відповідні часові обмеження здійснення виплати за наслідками перерахунку, які у даному випадку фактично позбавляють особу на реалізацію права отримання належного розміру грошового утримання за один місяць та пов`язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання саме зі зміною розміру складових суддівської винагороди.

39. Верховний Cуд зазначає, що перерахунок, який просить здійснити позивач за грудень 2018 року, обумовлений відновленням раніше порушених прав громадян з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення №11-р/2018, а саме 04.12.2018.

40. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають положення пункт 4 розділу ІІ Порядку, тобто підзаконного нормативно-правового акта, є безпідставними з огляду на наступне.

41. Юридична сила закону як основного джерела права, а також його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

42. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, яким у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 85 Конституції України є Верховна Рада України.

43. У Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.2002 №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, а відтак це означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

44. Пунктом 6 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту.

45. Вирішуючи спірні правовідносини щодо визначення часу, з якого зобов`язаний орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів виходить з приписів частини 3 статті 7 КАС України, згідно з якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

46. Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

47. Таким чином, у спірних правовідносинах Пенсійному органу слід керуватись законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами, які такому закону суперечать.

48. З огляду на викладене, суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 згідно з довідкою Апеляційного суду Харківської області від 18.12.2018 №03-56/229 та з 01.01.2019 згідно з довідкою Апеляційного суду Харківської області від 23.01.2019 №03-48/37 протиправними та зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплату.

49. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а та від 19.11.2020 у справі № 686/7743/17 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

50. Щодо права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, колегія суддів зазначає таке.

51. Відповідно до статті 133 Закону №245З-IV суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

52. Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі № 1402-VIII.

53. Згідно з нормами ст. 136 Закону №1402-VIII та ст. 134 Закону №2453-VI суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

54. Статтею 141 Закону № 2453-VI визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

55. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

56. Отже, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

57. За такого правового регулювання матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

58. Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 (справа №592/7834/17), від 09.11.2018 (справа №730/567/17) та від 23.11.2018 (справа №727/4730/17), від 28.11.2019 (справа 621/1824/17), від 05.12.2019 (справа №740/1889/17), від 07.09.2020 (справа №183/5325/17(2-а/183/214/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.

59. Таким чином, позов в частині вимог про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення є безпідставним та задоволенню не підлягає.

60. Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання в місячний строк з дня отримання постанови подати звіт про виконання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

61. Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

62. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

63. З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

64. За наслідками розгляду даної справи та часткового задоволення позовних вимог Суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки відсутні докази, які б підтверджували намір відповідача ухилення від виконання або неможливість належного виконання судового рішення.

65. Таким чином, виходячи з обставин цієї справи, встановлених судами під час її розгляду, враховуючи приписи наведених вище положень законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, висловлені Верховним Судом правові позиції, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням судових рішень судів попередніх інстанцій та ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

66. Суд касаційної інстанції також при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

67. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

68. За приписами частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

69. Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

70. За подання позову до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, за подання апеляційної скарги - 1152,60 грн та за подання касаційної скарги - 1536,80 грн.

71. Оскільки суд касаційної інстанції задовольнив позовні вимоги позивача частково, то на його користь необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 3457,80 грн.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 та з 01.01.2019 у розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Зобов`язати Київське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 % заробітної плати з 04.12.2018 згідно з довідкою Апеляційного суду Харківської області від 18.12.2018 №03-56/229 та з 01.01.2019 згідно з довідкою Апеляційного суду Харківської області від 23.01.2019 №03-48/37.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3457,80 грн (три тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

С.Г. Стеценко

І.В. Желєзний

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду