ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 520/3951/19

адміністративне провадження № К/9901/9808/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "ФОССТІС-АУДИТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «ФОССТІС-АУДИТ» до Аудиторської палати України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОССТІС-АУДИТ» (далі - позивач, ТОВ «ФОССТІС-АУДИТ», підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Аудиторської палати України (далі - відповідач, АПУ), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Аудиторської палати України від 30 січня 2019 року, оформлене протоколом № 7 в частині відмови вносити відомості про підприємство до розділу «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, у зв`язку із закінченням 31 грудня 2018 року терміну чинності свідоцтва про проходження перевірки системи контролю якості, виданого підприємству;

- зобов`язати відповідача внести відомості про підприємство до розділу «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана відмова є протиправною, оскільки з дати проведення останнього заходу контролю якості не минуло шість років, тому ТОВ «ФОССТІС-АУДИТ» має право продовжувати аудиторську діяльність по проведенню обов`язкових аудитів фінансової звітності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд дійшли висновку про правомірність рішення Аудиторської палати України від 30 січня 2019 року, оформлене протоколом № 7 в частині відмови вносити відомості про підприємство до розділу Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності суб`єктів владних повноважень, оскільки термін чинності свідоцтва про проходження перевірки системи контролю якості, який виданий підприємству 28 листопада 2013 року сплинув.

Судами зазначено, що пунктом 4 розділу Х Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" визначено, що чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України до дати введення в дію цього Закону, є підставою для внесення відповідної інформації до Реєстру. Визначення строку проходження перевірки контролю системи якості відповідно до вимог цього Закону здійснюється з урахуванням результатів проходження перевірок, що проводилися Аудиторською палатою України до дня набрання чинності цим Законом. Однак станом на 04 січня 2019 року заявник не мав чинного Свідоцтва про проходження перевірки системи контролю якості.

Суди визнали необґрунтованими посилання позивача на науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а відповідача на висновок кафедри державознавства і права Національної академії державного управління при Президентові України, оскільки питання тлумачення норм Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» носить виключно правовий характер, здійснюється учасниками справи у повсякденній діяльності, а судом при вирішенні справи. Тому думки з даного приводу інших осіб не мають визначального впливу на результат вирішення спору судом.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року і прийняти нову про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суб`єкти аудиторської діяльності, які на момент введення в дію нового Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII і мали чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане в 2013 році відповідають вимогам пункту 2 частині 3 статті 40 Закону щодо дотримання періодичності обов`язкового контролю якості аудиторських послуг у випадку, якщо, з наступного дня після календарної дати отримання такого Свідоцтва, не закінчився строк у шість років. Такий строк у шість років закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку, тобто 28 листопада 2019 року.

Скаржник зазначає, що пунктом 12 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2258-VІІІ прямо заборонено застосовувати будь-які положення щодо чинності або нечинності старих Свідоцтв про проходження контролю якості, на які немає посилання в самому Законі.

При цьому скаржник вважає, що чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України до дати введення в дію цього Закону, є підставою для внесення відповідної інформації до Реєстру. Визначення строку проходження перевірки контролю системи якості відповідно до вимог цього Закону здійснюється з урахуванням результатів проходження перевірок, що проводилися Аудиторською палатою України до дня набрання чинності цим Законом.

Скаржник зазначає, що при первинному формуванні реєстру в строк до 31 жовтня 2018 року подав до Аудиторської палати України реєстраційну форму, у якій зазначив відомості, що підлягають оприлюдненню в Реєстрі відповідно до Закону, включаючи інформацію щодо дати і номеру рішення про проходження перевірки системи контролю якості аудиторських послуг.

Зазначає, що АПУ включила позивача під номером 3794 до розділу 2 Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності» і внесла до Реєстру інформацію рішення АПУ № 283/4 від 28 листопада 2013 року про проходження позивачем перевірки системи контролю якості аудиторських послуг.

У наступному позивач звернувся до АПУ із заявою про внесення до Реєстру змін, а саме про внесення до розділу 3 Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» інформацію щодо позивача.

На переконання позивача, АПУ зобов`язана була внести до розділу 3 Реєстру інформацію із зміною Реєстру діяльності з «Суб`єкти аудиторської діяльності» на «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності», керуючись статтею 40 та пунктом 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII, оскільки дія Свідоцтва поширювалась включно до 28 листопада 2019 року.

Позиція інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Рух касаційної скарги.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "ФОССТІС-АУДИТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Рішенням Аудиторської палати України № 283/4 від 28 листопада 2013 року заявник був визнаний таким, що пройшов зовнішню перевірку системи контролю якості аудиторських послуг із видачею відповідного Свідоцтва про відповідність системи контролю якості. Станом на указану дату Свідоцтво не мало строку дії у часі, тобто було безтерміновим.

П.п. 9.2.5 Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, затвердженого рішенням Аудиторської палати України від 30 жовтня 2014 року №302/9 передбачено, що видані у 2013 році свідоцтва діють до 31 грудня 2018 року.

Після набрання чинності та введення у дію Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" позивач 29 жовтня 2018 року звернувся до Аудиторської палати України з метою включення його до Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності.

Заявник був включений до розділу 2 Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності «Суб`єкти аудиторської діяльності» під номером 823.

04 січня 2019 року письмовим зверненням у формі заяви про внесення змін до Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності позивач порушив питання про включення його до розділу 3 Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності».

За результатами розгляду звернення заявника, Аудиторською палатою України прийнято рішення у формі листа від 09 січня 2019 року № 01-01-21/6 про відмову у включенні підприємства до розділу 3 Реєстру з причини закінчення строку дії Свідоцтва 31 грудня 2018 року із поверненням документів заявникові.

19 січня 2019 року та 28 січня 2019 року заявник повторно звертався до відповідача з цього ж самого питання.

За переліченими зверненнями Аудиторською палатою України прийняті рішення у формі листа від 18 січня 2019 року № 01-01-21/2Р та листа від 31 січня 2019 року №01-01-21/35 про відмову у включенні товариства до розділу 3 Реєстру з причини закінчення строку дії Свідоцтва 31 грудня 2018 року.

Заявою № 1 від 15 січня 2019 року товариство оскаржило відмову у позасудовому (адміністративному) порядку до Голови Аудиторської палати України та Ради Аудиторської палати України.

31 січня 2019 року Аудиторською палатою України в особі Ради Аудиторської палати прийнято рішення про відхилення скарги заявника.

Пунктом 1 рішення Ради Аудиторської палати України від 31 січня 2019 року, оформленого протоколом № 7 вирішено не вносити відомості про ТОВ АФ «Фосстіс-Аудит» до розділу «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» Реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, у зв`язку із закінченням 31 грудня 2018 року терміну чинності Свідоцтва про проходження перевірки системи контролю якості, виданого ТОВ АФ «Фосстіс-Аудит» (номер реєстрації у Реєстрі - 3794) рішенням Аудиторської палати України від 28 листопада 2013 року № 283/4.

Не погодившись з пунктом 1 рішення Ради Аудиторської палати України від 31 січня 2019 року, підприємство звернулось до суду з цим позовом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності в Україні визначає Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII (далі - Закон № 2258-VIII), який введений в дію 1 жовтня 2018 року, крім пп. 1 п. 9 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2258-VIII.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» Реєстр аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право на провадження аудиторської діяльності в Україні.

Згідно з частиною 1 статті 20 вказаного Закону суб`єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги лише після включення до Реєстру.

Реєстр складається з таких розділів: 1) аудитори; 2) суб`єкти аудиторської діяльності; 3) суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності; 4) суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес (частина перша статті 21 Закону № 2258-VIII).

Розділом X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» вказано, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року та вводиться в дію з 1 жовтня 2018 року, крім підпункту 1 пункту 9 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, який набирає чинності через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом (п. 1).

Аудитори, строк чинності сертифікатів яких не закінчився до дати введення в дію цього Закону, вважаються такими, які підтвердили кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності та набули практичний досвід у порядку, визначеному цим Законом, та підлягають обов`язковому внесенню Аудиторською палатою України до Реєстру. Зазначені в цьому пункті особи до 31 жовтня 2018 року подають до Аудиторської палати України відомості, що підлягають оприлюдненню в Реєстрі відповідно до вимог цього Закону (п. 2).

Право на провадження аудиторської діяльності зберігається за аудиторськими фірмами та аудиторами, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, що мали право на провадження аудиторської діяльності на дату введення в дію цього Закону. Зазначені в цьому пункті особи підлягають обов`язковому внесенню Аудиторською палатою України до Реєстру. Зазначені в цьому пункті особи подають до Аудиторської палати України відомості, що підлягають оприлюдненню в Реєстрі відповідно до вимог цього Закону, до 31 жовтня 2018 року (п. 3).

Чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України до дати введення в дію цього Закону, є підставою для внесення відповідної інформації до Реєстру. Визначення строку проходження перевірки контролю системи якості відповідно до вимог цього Закону здійснюється з урахуванням результатів проходження перевірок, що проводилися Аудиторською палатою України до дня набрання чинності цим Законом (п. 4).

З метою первинного формування Реєстру аудитори, строк чинності сертифікатів яких не закінчився до 01 жовтня 2018 року, аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, що мали право на провадження аудиторської діяльності станом на 01 жовтня 2018 року, до 31 жовтня 2018 року подають до Аудиторської палати України реєстраційну форму, у якій зазначають відомості, що підлягають оприлюдненню в Реєстрі відповідно до Закону.

Станом на 31 жовтня 2018 року Аудиторською палатою України сформовано такі розділи Реєстру: 1) розділ «Аудитори»; 2) розділ «Суб`єкти аудиторської діяльності».

Із рішення Ради аудиторської палати України від 01 листопада 2018 року № 3/1 «Про затвердження роз`яснення щодо проведення суб`єктами аудиторської діяльності обов`язкового аудиту фінансової звітності» вбачається, що формування Аудиторською палатою України розділів Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» та «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» розпочнеться після затвердження в установленому порядку типової форми договору страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (стаття 43 Закону № 2258-VIII), а також затвердженого Радою нагляду переліку професійних організацій, сертифікат (диплом) яких свідчить про високий рівень знань з міжнародних стандартів фінансової звітності.

Перелік професійних організацій, сертифікат (диплом) яких свідчить про високий рівень знань з міжнародних стандартів фінансової звітності для цілей виконання статті 23 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», цілей формування розділу «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес») затверджений рішенням Ради нагляду державної установи «Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю» від 07 листопада 2018 року № 4.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13 листопада 2018 року № 1977 затверджений Типовий договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності суб`єкта аудиторської діяльності перед третіми особами.

Судами встановлено, що рішенням АПУ від 28 листопада 2013 року № 283/4 «Про результати зовнішніх перевірок системи контролю якості, створених аудиторськими фірмами та аудиторами» ТОВ «ФОССТІС-АУДИТ» відповідно до п. 7.2.1 Положення про зовнішні перевірки визнано таким, що пройшов перевірку системи контролю якості аудиторських послуг (т. 1, а.с. 69).

Згідно з пунктом 7.3 Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг, затвердженого рішенням АПУ від 26 травня 2011 року № 231/12, яке втратило чинність з 01 січня 2015 року, у разі визнання суб`єкта аудиторської діяльності таким, що пройшов перевірку системи контролю якості аудиторських послуг, АПУ видає йому Свідоцтво про відповідність системи контролю якості.

Строк дії такого Свідоцтва не був визначений.

Рішенням АПУ від 30 жовтня 2014 року № 302/9, яке набрало чинності 01 січня 2015 року, затверджене Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг.

Пунктом 9.2 цього Положення встановлений строк чинності Свідоцтв про відповідність системи контролю якості, отриманих суб`єктами аудиторської діяльності за результатами перевірок, які проведені:

9.2.1. в 2009 році - до 31 грудня 2014 року;

9.2.2. в 2010 році - до 31 грудня 2015 року

9.2.3. в 2011 році - до 31 грудня 2016 року;

9.2.4. в 2012 році - до 31 грудня 2017 року;

9.2.5. в 2013 році - до 31 грудня 2018 року;

9.2.6. в 2014 році - до 31 грудня 2019 року.

З огляду на вищезазначене, підставою для відображення у Реєстрі інформації про дату і номер рішення про проходження перевірки системи контролю якості аудиторських послуг є чинне Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане АПУ до дати введення в дію Закону. Строк дії вищеозначеного Свідоцтва ТОВ АФ «ФОССТІС-АУДИТ» закінчився 31 грудня 2018 року.

Учасниками справи не спростовується та обставина, що підприємство, на підставі поданої до 31 жовтня 2018 року заяви та реєстраційної форми, внесено в розділ 2 Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності» (т. 1, а.с. 119-126).

Аналіз неведеного вище свідчить, що у відповідача починаючи з 13 листопада 2018 року (дата затвердження типового договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності суб`єкта аудиторської діяльності перед третіми особами) до 31 грудня 2018 року (дата закінчення строку чинності Свідоцтва) було достатньо повноважень та інформації для включення позивача до Реєстру суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності.

Як свідчать матеріали справи, 26 грудня 2018 року позивач звернувся до Аудиторської палати України із заявою про внесення до реєстру аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності змін до оприлюднених відомостей про суб`єкт аудиторської діяльності, який має право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності (а.с. 158).

При цьому факт звернення із заявою саме 26 грудня 2018 року може бути спростований або підтверджений інформацією, отриманою за допомогою штрих кодового ідентифікатора на офіційному сайті Укрпошти, проте такі докази судами не досліджувалися.

Відмовляючи у задоволенні позову суди передчасно вважали встановленим факт звернення позивача із документами щодо внесення ТОВ АФ «ФОССТІС-АУДИТ» до розділу 3 Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» та заявою про внесення до реєстру аудиторів змін саме 04 січня 2019 року із посиланням на те, що станом на 04 січня 2019 року Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане рішенням АПУ від 28 листопада 2013 року № 283/4 втратило чинність (т. 1, а.с. 158-160, 15-16).

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про реальну дату звернення позивача до відповідача.

Суди також не з`ясували чи мав відповідач можливість та правові підстави для внесення відомостей до Реєстру суб`єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності на підставі наявної інформації у період з 13 листопада 2018 року (дата затвердження типового договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності суб`єкта аудиторської діяльності перед третіми особами) до 31 грудня 2018 року (дата закінчення строку чинності Свідоцтва) без отримання заяви позивача.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду даної справи суди першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясували фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, не перевірили їх доказами, що призвело до постановлення передчасних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За змістом статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Як обумовлено частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

На підставі викладеного Суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно взяти до уваги викладене у мотивувальній частині цієї постанови, встановити реальну дату звернення позивача із документами щодо внесення ТОВ АФ «ФОССТІС-АУДИТ» до розділу 3 Реєстру «Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності» та заявою про внесення до реєстру аудиторів змін у строк дії Свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане рішенням АПУ від 28 листопада 2013 року № 283/4. З`ясувати чи мав відповідач правові підстави для внесення відомостей до вказаного Реєстру у період з 13 листопада 2018 року до 31 грудня 2018 року без отримання такої заяви.

Судові витрати

З огляду результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "ФОССТІС-АУДИТ" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов