№ 520/475/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 520/475/19

адміністративне провадження № К/9901/19067/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 (суддя - Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Дзержинський районний суд міста Харкова, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області щодо втручання в питання визначення стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді на підставі ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на підставі довідки Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.12.2018 № 02-23/К-103 та включення у стаж роботи на посаді судді стажу 03 роки 00 місяців 00 днів, який дає право на обчислення надбавки за вислугу років, виходячи зі стажу 26 років 05 місяців 14 днів;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 відповідної довідки про розмір заробітної плати з указанням 60 % надбавки за вислугу років для проведення ОСОБА_1 належного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області включити у повному обсязі стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді на підставі ч. 2 ст.137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на підставі довідки Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.12.2018 № 02-23/К-103 та включення у стаж роботи на посаді судді стажу 03 роки 00 місяців 00 днів, який дає право на обчислення надбавки за вислугу років, виходячи зі стажу 26 років 05 місяців 14 днів;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області видати ОСОБА_1 відповідні довідки про розмір заробітної плати за період з 05.08.2018 до 04.12.2018, за період з 04.12.2018 по 31.12.2018, за період з 01.01.2019 та в подальшому з указанням 60 % надбавки за вислугу років до грошового окладу для проведення ОСОБА_1 належного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Указом Президента України № 1201/97 від 27.10.1997 позивача призначено строком на п`ять років на посаду судді Дзержинського районного суду м. Харкова.

Постановою Верховної Ради України №629-ІV від 06.03.2003 позивача обрано на посаду судді Дзержинського районного суду м. Харкова безстроково.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя України №401/10/15-17 від 12.12.2017 відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України позивача звільнено з посади судді Дзержинського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Дзержинського районного суду м. Харкова № 02-02/207 від 19.12.2017 позивача відраховано зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку.

Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 % грошового утримання судді (суддівської винагороди), який працює на відповідній посаді.

04.11.2018 позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила у зв`язку із зміною законодавства (доповнення статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" частиною другою) додати до її стажу роботи на посаді судді частину (03 роки) періоду роботи юрисконсультом першої категорії Закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2» з 02.01.1992 по 20.11.1997 та видати необхідну довідку для обчислення розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці з вказанням розміру надбавки за вислугу років 60 %, а не 50 %, як обраховувалось до внесення змін (а.с. 44-47).

13.12.2018 відповідач листом №02-33/3215/18 повідомив третю особу, що до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області надійшло, звернення судді у відставці Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Також, управління просило надіслати розрахунок стажу роботи судді для виплати щомісячної доплати за вислугу років станом на день звільнення її з посади (а.с.84).

14.12.2018 третьою особою надано позивачу довідку №02-23/К-103 в якій зазначено, що стаж роботи на посаді судді перераховується з 05.08.2018 відповідно до ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІ на підставі спільного листа голови Вищої ради правосуддя, в.о. Голови Верховного суду, голови ВККС України, в.о. голови РСУ, голови ДСА України, ректора НШС України від 05.11.2018 року «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді». Також, вказано, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді перераховано та станом на 05.08.2018 становить 23 роки 00 місяців 29 днів. Крім того, зазначено, що стаж роботи за вислугу років становить 26 років 05 місяців 14 днів, відповідно до якого встановлюється щомісячна доплата у розмірі 60% (а.с.26).

Листом №02-04/7497 від 18.12.2018 третьою особою направлено відповідачу розрахунок стажу роботи, судді ОСОБА_1 для виплати щомісячної доплати за вислугу років станом на день її звільнення з посади. До вказаного розрахунку стажу було включено період роботи позивача на посаді юрисконсульта першої категорії Закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2» (а.с.62-63).

Також, встановлено, що на звернення позивача щодо перерахунку стажу на посаді судді відповідач листом №02-33/3274/18 від 18.12.2018 повідомив позивача, що відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (який діяв на час призначення на посаду судді), стаж роботи в органах внутрішній справ з 03.03.1976 по 18.07.1979 зараховувався повністю до стажу роботи судді суду загальної юрисдикції, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки. Також, вказано, що посада юрисконсульта першої категорії закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2», яку позивач займала з 02.01.1992 по 20.11.1997, згідно законодавства, що діяло на той час не передбачала пільг, які б прирівнювались до стажу на посаду судді.

Крім того, вказано, що стаж зазначеної посади не враховувався й до стажу судді, який дає право на відставку. Вказано, що у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 № 2509-VIII, Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" внесені зміни до статті 137 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, яку доповнено частиною другою, в якій зазначається, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Повідомлено, що спеціальним законодавством, чинним до 01.01.2012 стаж роботи на посаді судді, який давав право на надбавку за вислугу років й стаж роботи, який давав право на відставку судді - різнився. Зазначено, що саме з набуттям чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ різниці в стажі роботи на посаді судді, як для доплати за вислугу років так і для виходу судді у відставку не стало, та регулювався лише статтею 135 зазначеного Закону України. Крім того, зазначено, що з огляду на вимоги щодо стажу (досвіду) для призначення на посаду судді згідно частини другої статті 137 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, станом на 27.10.1997 (день призначення на посаду судді згідно Указу Президента від 27.10.1997 № 1201/97 «Про призначення суддів») та з урахуванням вимог спільного роз`яснення РСУ, ДСА України, ВРП, ВС, ВККСУ, НШСУ від 05.11.2018 щодо зарахування (перерахунку) стажу роботи на посаді судді, станом на 05.08.2018 можливий перерахунок професійної діяльності становить три роки (а.с. 37-38).

Листом №02-33/3292/18 від 20.12.2018 відповідач повідомив третю особу про повернення розрахунку стажу судді у відставці ОСОБА_1 на доопрацювання до Дзержинського районного суду міста Харкова. Також, зазначено, що відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (який діяв на час призначення на посаду судді ОСОБА_1 ), стаж роботи судді ОСОБА_1 в органах внутрішній справ з 03.03.1976 по 18.07.1979 зараховувався повністю до стажу роботи судді суду загальної юрисдикції, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки. Крім того, вказано, що посада юрисконсульта першої категорії Закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2», яку вона займала з 02.01.1992 по 20.11.1997, згідно законодавства, що діяло на той час не передбачала пільг, які б прирівнювались до стажу на посаду судді. Вказано, що стаж зазначеної посади не враховувався й до стажу судді, який дає право на відставку (а.с. 65-66).

Позивачка, вважаючи, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо не включення до її стажу судді період роботи на посаді юрисконсульта першої категорії Закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2», звернулась з даним позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що стаж роботи на посаді судді, призначеного чи обраного на посаду до набрання чинності Закону України № 1402-VIII, визначається відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Також, суди виходили з того, що враховуючи те, що позивача, як призначено так і обрано безстроково на посаду судді до набрання чинності Закону України № 1402-VIII, до позивача не можуть бути застосовані приписи частини 2 статті 137 Закону №1402 щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді. Крім того, зміни до статті 137 Закону "Про судоустрій і статус суддів" 1402-VIII від 02.06.2016, яку доповнено частиною другою, внесено після звільнення позивача з посади судді Дзержинського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, позивач покликається на те, що системний аналіз статті 137 Закону № 1402-VIII у її взаємозв?язку з абзацом 4 пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до статті 137 № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаду судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, однак суди вийшовши за межі позовних вимог, відмовили у задоволенні позовних вимог.

Також, позивач покликається на рішення Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 9901/805/18 та від 20.12.2018 у справі № 9901/812/18, в яких зазначено, що системний аналіз вказаної норми (статті 137 Закону № 1402-VIII (в редакції, яка діє з 05.08.2018) у її взаємозв`язку з абзацом 4 п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до ст. 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Також, позивач покликається на позицію, яка викладена в спільному листі Голови Вищої ради правосуддя, в.о. Голови Верховного Суду, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в.о. Голови Ради суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, Ректора Національної школи суддів України від 05.11.2018 № 41783/0/9-18, №2664/0/2-18, №01-6757/18, №9рс-1112/18,№1-22433/18, №02/3878 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді».

Також позивач покликається на висновки в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 537/218/17, від 09.11.2018 у справі № 686/24597/16-а, від 09.11.2018 у справі № 243/4794/17, від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4448/17, від 11.09.2018 у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018 у справі № 541/503/17, від 17.10.2018 у справі 140/263/17, від 23.10.2018 у справі № 686/10100/15-а.

Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

На час призначення та обрання безстроково позивача на посаду судді діяв Закон України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі по тексту - Закон № 2862-XII).

Так, частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (в редакції на час обрання позивача на посаду судді) право на зайняття посаду судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України № 2862-XII (в редакції, станом на час обрання позивача на посаду судді строком на п`ять років та станом на час обрання позивача на посаду судді безстроково) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України № 2862-XII (в редакції, станом на час обрання позивача на посаду судді строком на п`ять років) для суддів загальних та арбітражних судів до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України № 2862-XII (в редакції, станом на час обрання позивача на посаду судді безстроково) визначено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

З набуттям чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 2453-VI від 07.07.2010 вимоги до стажу роботи на посаді судді, як для доплати за вислугу років, так і для виходу судді у відставку прирівнюються, та регулювались статтею 131 зазначеного Закону України, за змістом якої до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

На час звільнення позивача у відставку відносини регулювалися Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до частини першої статті 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Законом України від 12.07.2018 №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності з 05.08.2018, у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» статтю 137 Закону №1402-VIII було доповнено частиною другою наступного змісту: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».

Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Згідно з пунктом 25 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Верховний Суд уже вирішував справи, у яких поставало питання щодо застосування положень статті 137 Закону №1402-VIII в редакції Закону №2509-VIII для обрахування судді у відставці стажу роботи, який дає право на доплату за вислугу років.

Так, у постанові від 31.10.2019 у справі №520/11431/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Позивач вважає, що відповідачем протиправно, починаючи з 05.08.2018, не зараховано до його стажу роботи на посаді судді п`яти років роботи юрисконсультом ОГ и КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшим юрисконсультом Маріупольського державного морського торгового порту.

Так, Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів у зв`язку з прийняттям Закону України Про Вищий антикорупційний суд статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту:

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді .

Передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15 лютого 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №487/0/15-18 позивача звільнено з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням ним заяви про відставку.

20 лютого 2018 року наказом голови суду № 30-к ОСОБА_1 відраховано зі штату суду в зв`язку з виходом у відставку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто норма ч. 2 ст. 137 Закону №1402-VIII.

Також колегія суддів вважає, що робота на посадах юрисконсульта та старшого юрисконсульта не може бути зарахована до стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання) позивача. Крім того, час роботи на зазначених посадах не враховувався й до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Колегія суддів звертає увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Таким чином, оскільки робота на зазначених посадах, на день обрання позивача суддею та на день призначення щомісячного довічного грошового утримання, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для її зарахування до стажу роботи на посаді судді.

Враховуючи, що позивач вийшов у відставку до набрання чинності Законом від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесені доповнення до статті 137 Закону №1402-VIII, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині перерахування позивачу стажу роботи на посаді судді з посиланням на цю норму закону є необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.04.2021 у справі №620/536/19, від 17.09.2021 у справі №824/301/20-а, від 30.09.2021 у справі №243/6450/17 та від 23.11.2021 у справі № 280/5617/18, від 23.06.2022 у справі № 560/937/19, від 26.01.2023 у справі № 500/6626/21, від 19.07.2023 у справі № 560/9495/22.

У справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 02.01.1992 по 20.11.1997 позивач працювала юрисконсультом першої категорії Закритого акціонерного товариства «Харківліфт-2» і саме цей період позивач вважає повинен бути включений з 05.08.2018 у стаж її роботи на посаді судді, який дає право на обчислення надбавки за вислугу років.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звільнена у відставку з посади судді 12.12.2017.

За таких обставин справи, враховуючи сформовані висновки Верховного Суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо відсутності підстав для зарахування спірного періоду до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на обчислення надбавки за вислугу років, та постановили рішення про відмову у задоволенні позову.

Покликання позивачки на спільний лист Голови Вищої ради правосуддя, в.о. Голови Верховного Суду, Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в.о. Голови Ради суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, Ректора Національної школи суддів України від 05.11.2018 № 41783/0/9-18, №2664/0/2-18, №01-6757/18, №9рс-1112/18, №1-22433/18, №02/3878 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» є безпідставним, оскільки цим листом роз?яснено, що передбачені частиною другою статті 137 Закону №1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунок) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018.

Покликання позивачки на те, що суд при вирішенні даної справи вийшов за межі позовних вимог є безпідставним, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями в задоволенні позовних вимог відмовлено в тому обсязі, який було заявлено позивачем і рішення про вихід за їх межі судами не ухвалювалось.

Також, безпідставним є покликання позивача на постанови Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 9901/805/18 та від 20.12.2018 у справі № 9901/812/18, оскільки обставини, що виникли у межах спірних у справі, яка розглядається, правовідносин, не є подібними до тих, які суди встановили під час розгляду цих справ, зокрема, позивачі у цих справах на момент виникнення спірних правовідносин перебували на посадах суддів та здійснювали правосуддя.

Покликання позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 09.11.2018 у справі № 537/218/17, від 09.11.2018 у справі № 686/24597/16-а, від 09.11.2018 у справі № 243/4794/17, від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 11.09.2018 у справі № 428/4671/17, від 01.10.2018 у справі № 541/503/17, від 17.10.2018 у справі № 140/263/17, від 17.10.2018 у справі № 806/2963/17, від 23.10.2018 у справі № 686/10100/15-а також є безпідставним, оскільки такі не стосувались питання застосування положень статті 137 Закону №1402-VIII в редакції Закону №2509-VIII для обрахування судді у відставці стажу роботи, який дає право на доплату за вислугу років. Постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 243/4448/17 відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі № 520/475/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко