ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року

м. Київ

справа № 520/4786/22

адміністративне провадження № К/990/10304/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №520/4786/22

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року, прийняте в складі головуючого судді Супрун Ю.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Подобайло З.Г., суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила:

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.03.2022 року за номером 130 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору організації відбору управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області, з 01.03.2022, без виплати грошового забезпечення з 24.02.2022;

- стягнути з відповідача за час вимушеного прогулу грошове забезпечення з усіма надбавками та доплатами.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала про те, що її незаконно звільнили зі служби в поліції, на якій вона перебувала з 2015 року. Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією росії проти України Указом Президента України було введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Того ж дня її безпосередній керівник ( ОСОБА_2 ) повідомив, що усі жінки, які працюють разом із позивачкою, мають залишитися вдома та не приїжджати в будівлю Головного управління Національної поліції в Харківській області. Позивачка стверджує, що ввечері 24.02.22 запитала у свого безпосереднього керівника інформацію щодо чинності її відпустки та дозвіл на виїзд до міста Києва, оскільки залишатися вдома вважала небезпечним. Зазначає, що отримала дозвіл на виїзд до міста Києва, а відповіді щодо відпустки не отримала. Вранці 25.02.2022 позивачка повідомила свого безпосереднього керівника про виїзд з міста Києва до західної частини України. Того ж дня позивачці зателефонував ОСОБА_2 та запитав певну ідентифікуючу інформацію та попередив про її звільнення. Позивачка посилається на те, що відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування стосовно неї, оскільки її звільнили під час відпустки та не запропонували надати письмові пояснення. Стверджує, що відповідачем не враховано, що вона могла виконувати свою роботу у дистанційному режимі. Звертала увагу також на те, що її не було повідомлено про скасування її відпустки, яка мала розпочатися з 01.03.2022. Уважає, що втручання у її приватне життя в результаті звільнення зі служби не можна вважати необхідним в демократичному суспільстві, в тому числі в період воєнного стану. Уважає оскаржуваний наказ про звільнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, позовну заяву залишено без задоволення.

4. Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції відповідача, з врахуванням реального військового стану в державі; вина позивача у порушенні частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» доведена належними та допустимими доказами, тому суди погодилися з аргументами відповідача про те, що спірне рішення є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

6. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункти 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

7. У касаційній скарзі позивачка вказує на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а та від 29.12.2020 у справі №120/3054/19 стосовно необхідності обґрунтування виходу за межі позовних вимог. Позивачка зазначає про те, що суди фактично вийшли за межі позовних вимог та перевірили законність наказу, який нею не оскаржувався, однак не обґрунтували свого рішення про вихід за межі заявлених позивачем вимог. Зміст оскаржуваних судових рішень вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, яке саме рішення відповідача є предметом оскарження та не перевірили відповідність доводів позовної заяви тим вимогам, що були заявлені позивачем. Суд апеляційної інстанції не врахував, що оскаржуваним у цій справі є не наказ від 28.02.2022 №147 про накладення дисциплінарного стягнення, а наказ від 01.03.2022 №130 о/с, яким лише реалізовано наказ від 28.02.2022 №147.

8. Також касатор вказує на те, що суд розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження, однак справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (підстава для касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328, пункт 2 частини другої статті 353 КАС України), та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань про допит свідка та про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, що прямо вплинуло на встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (підстава для касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом третім частини другої статті 353 КАС України).

ІV. Позиція інших учасників справи

9. Головне управління Національної поліції в Харківській області надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Губської О.А., суддів Білак М.В., Мацедонської В.Е., від 16 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 11 грудня 2024 року №1389/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл цієї касаційної скарги у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року № 16). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А.

12. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2025 року суддя-доповідач Кашпур О.В. прийняла до провадження справу №520/4786/22.

13. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2025 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 27 березня 2025 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області з липня 2015 року.

15. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.02.2022 №408 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено та проведено службове розслідування щодо старшого інспектора сектору організації відбору поліцейських управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_1 . Підставою для його проведення слугував рапорт начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.02.2022, в якому містилась інформація про відсутність ОСОБА_1 на службі з 24.02.2022.

16. За результатами службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області 28.02.2022 був затверджений висновок службового розслідування. Так, в ході службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що з 24.02.2022 старший інспектор сектору організації відбору поліцейських управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, капітан поліції ОСОБА_1 на службу не виходить, у телефонній бесіді зі своїм безпосереднім керівником начальником сектору організації відбору поліцейських управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 повідомила, що перетнула кордон України з Польською республікою та повертатись не збирається.

17. Із письмових пояснень начальника сектору організації відбору поліцейських управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 убачається, що з 24.02.2022 старший інспектор, капітан поліції ОСОБА_1 в умовах воєнного стану відсутня на службі без поважних причин. 24.02.2022 о 15.00 капітан поліції ОСОБА_1 зателефонувала йому на мобільний телефон та повідомила, що залишає Харківський гарнізон на власному автомобілі, направляється в сторону Києва, повідомила, щоб її звільняли будь-яким шляхом, бо вона потім поновиться через суд, забере кошти за час вимушеного прогулу і звільниться за власним бажанням. Про вказаний факт він доповів начальнику управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, полковнику поліції ОСОБА_3 25.02.2022 о 8.20 в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила, що залишає м. Київ разом зі своїм хлопцем та їде в бік польського кордону та, в подальшому, має намір залишити територію України. 26.02.2022 о 7.20 в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила, що знаходиться у Львівській області, приблизно в 10 км від кордону з Польщею та планує разом із хлопцем його перетинати. 27.02.2022 капітан поліції ОСОБА_1 повідомила, що перетнула кордон України та знаходиться в Польщі.

18. Про зазначені події та невихід на роботу без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 доповідалось т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області полковнику поліції Володимиру Тимошку. ОСОБА_2 вказав, що окрім телефонних бесід з останньою, в нього було листування в мессенджері "Telegram", де капітан поліції ОСОБА_1 також повідомляла, що усвідомлює відповідальність у вигляді звільнення. До того ж виражала байдужість до цього, та казала що їй все одно що буде, бо вона все одно поновиться на посаді. Надати фотозображення вказаного листування технічної можливості ОСОБА_2 не має у зв`язку із тим, що капітан поліції ОСОБА_1 видалила чат, скориставшись функцією "також видалити для ...". Вказана функція дозволяє видалити листування в обох користувачів за вимогою одного без підтвердження цього видалення іншим.

19. У письмових поясненнях начальник управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області полковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що начальник сектору організації відбору управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_2 доповів йому особисто про те, що старший інспектор сектору організації підбору, капітан поліції ОСОБА_1 в умовах воєнного стану відсутня на службі без поважних причин. 24.02.2022 о 15.00 капітан поліції ОСОБА_1 зателефонувала на мобільний телефон майору поліції ОСОБА_2 та повідомила, що залишає Харківський гарнізон на власному автомобілі, направляється в бік Києва, щоб її звільняли будь - яким шляхом, бо вона потім поновиться через суд, забере кошти за час вимушеного прогулу і звільниться за власним бажанням. 25.02.2022 о 8.20 в телефонному режимі капітан поліції ОСОБА_1 повідомила майора поліції ОСОБА_2 , що залишає м. Київ разом зі своїм хлопцем і їдуть в сторону польського кордону та в подальшому будуть залишати територію України. 26.02.2022 о 7.20 в телефонному режимі капітан поліції ОСОБА_1 повідомила майора поліції ОСОБА_2 , що знаходиться у Львівській області, приблизно в 10 км від кордону з Польщею та планує разом із хлопцем його перетинати. 27.02.2022 капітан поліції ОСОБА_1 повідомила майора поліції ОСОБА_2 , що перетнула кордон України та знаходиться в Польщі. Про зазначені події та невихід на роботу без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 він доповів т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області, полковнику поліції Володимиру Тимошку шляхом подання письмового рапорту.

20. Вищевказані факти відсутності на службі та невиконання службових обов`язків капітаном поліції ОСОБА_1 було зафіксовано актом, складеним 28.02.2022 та підписаним начальником УКЗ Головного управління Національної поліції в Харківській області полковником поліції ОСОБА_3, заступником начальника УКЗ Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковником поліції Матвієнком А.О. та начальником СОВ УКЗ Головного управління Національної поліції в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 Аналогічний акт про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов`язків капітаном поліції ОСОБА_4 складено 28.02.2022 дисциплінарною комісією у складі голови комісії - начальника УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області полковником поліції Тюніним В.О. та членами комісії: заступником начальника управління - начальником ВП УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області майором поліції Шадріним А.О. та заступником начальника управління- начальником ВСР УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області майором поліції Денисенком С.В .

21. Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що старший інспектор СОВ УКЗ Головного управління Національної поліції в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 з 24.02.2022 на службі відсутня. Поважних причин відсутності на службі з 24.02.2022 капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією не встановлено.

22. Ураховуючи наведені обставини, комісія ухвалила застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до старшого інспектора СОВ УКЗ ГУНП у Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України» в частині професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції та наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.08.2016 №818 у частині дотримання правил внутрішнього розпорядку.

23. На підставі вказаного висновку комісії наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28 лютого 2022 року №147 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Головного управління Національної поліції в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України» в частині необхідності професійного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції та наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.08.2016 №818 у частині неухильного дотримання правил внутрішнього розпорядку до старшого інспектора СОВ УКЗ Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

24. У подальшому Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного на підставі наказу від 28 лютого 2022 року №147, було прийнято оскаржуваний наказ по особовому складу від 01 березня 202 року №130о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору організації відбору управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, звільнено з 01 березня 2022 року, без виплати грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року.

VII.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

25. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27. Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

28. За визначенням, наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин;

29. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є для цілей цього Кодексу справами незначної складності.

30. Частинами другою-третьою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

31. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

32. Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

35. У цій справі предметом спору є наказ ГУНП в Харківській області від 01.03.2022 №130 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору організації відбору управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області, який було прийнято з метою реалізації наказу від 28 лютого 2022 року №147 про застосування дисциплінарного стягнення, прийнятого за наслідками проведення службового розслідування стосовно позивачки. Наказ від 28 лютого 2022 року №147 позивачка не оскаржує. Однак, на обґрунтування позовних вимог вказує на відсутність складу дисциплінарного проступку.

36. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України позивачка вказує, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а та від 29.12.2020 у справі №120/3054/19 стосовно необхідності обґрунтування судами виходу за межі позовних вимог.

37. Позивачка зазначає про те, що суди фактично вийшли за межі позовних вимог та перевірили законність наказу, який нею не оскаржувався, однак не обґрунтували свого рішення про вихід за межі заявлених позивачем вимог.

38. Оцінюючи вказані доводи позивача, Верховний Суд ураховує, що підставою для касаційного оскарження є неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

39. Так, правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

40. При цьому, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.

41. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

42. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

43. У постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд, зазначив про те, що суди, задовольняючи частково позов, вирішили правове питання, яке не було заявлене позивачем як предмет спору. При цьому судом першої інстанції було вказано у рішенні про необхідність виходу за межі позовних вимог, однак без відповідного обґрунтування.

44. У постанові від 29.12.2020 у справі №120/3054/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, для поновлення порушеного права позивача, обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та правомірно визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського, який було прийнято за результатами службового розслідування, оскільки вказаний наказ передував оскаржуваному наказу по особовому складу про звільнення.

45. Отже, у наведених справах суди, застосовуючи статтю 9 КАС України, здійснили вихід за межі позовних вимог, в свою чергу суд касаційної інстанції, за наслідками перегляду судових рішень у справі №120/3054/19 уважав правомірним висновок суду апеляційної інстанції про вихід за межі позовних вимог, а у справі №757/30991/18-а - визнав необґрунтованим та направив справу на новий судовий розгляд.

46. Натомість у цій справі суди не застосовували статтю 9 КАС України, та відмовили у задоволенні позовних вимог в межах предмета позову, визначеного позивачкою, ураховуючи підстави позову, якими позивачка обґрунтовувала свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

47. Таким чином, постанови Верховного Суд, на які позивач посилається у касаційній скарзі, як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах. Тому Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

48. Також у касаційній скарзі позивачка посилається, на пункт 4 частини четвертої статті 328 у взаємозв`язку з пунктом 2 та 3 частини другої статті 353 КАС України: порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження та необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 зазначає про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань про допит свідка та про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, що прямо вплинуло на встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

49. У контексті доводів касаційної скарги про неможливість розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження, Верховний Суд зазначає таке.

50. Так, відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

51. За змістом положень частини дев`ятої статті 171 та частини першої статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження вирішується судом в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

52. Тобто суд визначає форму адміністративного судочинства під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, про що обов`язково зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі.

53. Частина шоста статті 12 КАС України визначає перелік справ, які законодавчо віднесені до справ незначної складності, зокрема, й щодо прийняття, проходження, звільнення з публічної служби, крім справ, стороною яких є службові особи, які в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне або особливо відповідальне становище.

54. Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

55. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачка на день звільнення займала посаду старшого інспектора сектору організації відбору поліцейських управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка не відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», тому ця справа є малозначною.

56. Із матеріалів справи слідує, що суд першої інстанції приймаючи позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та обираючи форму адміністративного судочинства за якою суд буде здійснювати розгляд цієї справи, дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження від 20 червня 2022 року.

57. Щодо доводів позивачки про те, що ця справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, у зв`язку із необхідністю допиту свідка та наявності клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, то Верховний Суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідка було розглянуто та ураховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

58. Також Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 25 липня 2022 року на підставі частини шостої статті 262 КАС України відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Харківській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

59. Таким чином, судом надавалась правова оцінка вказаним клопотанням та суд дійшов висновку про відсутність обставин, які вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, ураховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які є незначної складності.

60. З урахуванням викладеного, аргументи позивачки про те, що суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, є необґрунтованими.

61. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

62. Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані судові рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

ІХ. Судові витрати

64. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі №520/4786/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко