№ 520/4977/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

справа № 520/4977/22

адміністративне провадження № К/990/24931/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М.В., Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року (головуючий суддя - Лариса Мар`єнко)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.)

у справі № 520/4977/22

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області, відповідач), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП в Харківській області № 164 від 06 березня 2022 року про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області №135 о/с від 07 березня 2022 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з Національної поліції України, у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;

- поновити ОСОБА_1 в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області;

- стягнути з ГУ НП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 березня 2022 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України, який на дату подання позовної заяви складає 57848,00 грн;

- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06 березня 2022 року №164 про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення та від 07 березня 2022 року №135о/с про звільнення його зі служби в Національній поліції України, вважає їх такими, що прийняті з порушенням встановленого порядку щодо їх прийняття та порушують його права, є необґрунтованими та незаконними, а тому підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що 24 лютого 2022 року, в день початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України, у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я останній звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря за місцем проживання. У позивача було діагностовано значне підвищення артеріального тиску, діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, кризовий перебіг, та видано направлення на стаціонарне лікування в терапевтичному відділенні КНП «Люботинська міська лікарня», що, як зазначає позивач, унеможливлювало його прибуття на службу та виконання службових обов`язків.

Про зазначені обставини та поважність причин відсутності на службі 24 лютого 2022 року позивач в цей же день повідомив засобами телефонного зв`язку безпосереднього (прямого) керівника - заступника начальника - начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2

Розуміючи, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України не час хворіти, позивач в телефонній розмові повідомив ОСОБА_2 про те, що в разі покращення стану здоров`я одразу прибуде на службу.

Однак стан здоров`я позивача погіршився та останній був госпіталізований до КНП «Люботинська міська лікарня», де перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні у період з 25 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року.

Наведені обставини підтверджуються роздруківками електронних листів непрацездатності ОСОБА_1 №3983544-2007607413-1 від 25 лютого 2022 року та №3983544-2007818136-1 від 05 березня 2022 року, які додані до позовної заяви.

Про своє перебування на стаціонарному лікуванні в день госпіталізації, тобто 25 лютого 2022 року, позивач в телефонному режимі повідомив заступника начальника - начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 та начальника ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6.

Після закінчення стаціонарного лікування ОСОБА_3 одразу вийшов на службу до ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, де надав документи щодо перебування на лікарняному та був допущенний до виконання службових обов`язків.

Також позивач зазначає, що про проведення службового розслідування, а також про надходження будь-яких рапортів до ГУНП в Харківській області від керівництва ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області щодо його відсутності його ніхто не повідомляв.

На думку позивача, оскаржувані накази ГУНП в Харківській області про накладення на нього дисциплінарного стягнення та про звільнення зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є незаконними та протиправними, оскільки позивач жодних дисциплінарних проступків не вчиняв.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06 березня 2022 року №164 про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07 березня 2022 року в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області зі служби в поліції, у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 08 березня 2022 року;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08 березня 2022 року по 07 листопада 2022 року в сумі 126542,50 грн (сто двадцять шість тисяч п`ятсот сорок дві грн 50 коп.) з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився сул апеляційної інстанції, виходив з того, що із наявного в матеріалах службового розслідування рапорту члена дисциплінарної комісії начальника відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 дисциплінарній комісії було відомо про перебування позивача з 24 лютого 2022 року на лікарняному.

Крім того, позивач стверджує, що про поважність причин відсутності на службі 24 лютого 2022 року повідомляв засобами телефонного зв`язку своїх безпосередніх керівників: заступника начальника-начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 і начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6.

Також судами встановлено, що 03 березня 2022 року позивач спілкувався засобами телефонного зв`язку з співробітником УТІ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 (номер мобільного телефону НОМЕР_2), якому докладно доповів про причини відсутності на службі у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП "Люботинська міська лікарня", наявність листка непрацездатності і його реквізити.

Крім того, в матеріалах справи міститься рапорт начальника відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6, складений на ім`я начальника ГУНП в Харківській області, в якому останній, підтверджуючи обставини перебування на лікарняному підполковника поліції ОСОБА_1 у період з 25 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року та перебування поліцейського на службі станом на 19 березня 2022 року, просить не розглядати попередньо поданий рапорт від 26 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Із наявних в матеріалах службового розслідування документів, а саме рапорту заступника начальника УГІ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 та висновку службового розслідування вбачається, що жодні виклики для надання пояснень з боку Дисциплінарної комісії позивачу не надсилалися.

Крім того, судами встановлено, що позивач з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою сімейного лікаря КНП "Люботинська міська лікарня" від 24 лютого 2022 року, роздруківками електронних листків непрацездатності №3983544-2007607413-1 про тимчасову непрацездатність у період з 25 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року, №3983544-2007818136-1 про тимчасову непрацездатність у період з 05 березня 2022 року по 07 березня 2022 року.

Суди звернули увагу, що на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України в особистих кабінетах роботодавець та застрахована особа мають можливість переглянути інформацію щодо відкритого електронного лікарняного, зокрема номер лікарняного, дату відкриття та закриття. При цьому роботодавець має можливість бачити листок непрацездатності вже в перший день його відкриття закладом охорони здоров`я.

Проте в ході службового розслідування відповідач отриману від позивача інформацію, що він перебуває на лікарняному не перевірив, матеріали службового розслідування не містять доказів перевірки зазначеної інформації.

На підставі викладеного суди дійшли висновку, що відповідач за результатом службового розслідування дійшов необґрунтованого висновку, який не підтверджується належними та допустимими доказами, про те, що позивач з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року безпідставно був відсутній на службі без поважних причин.

З наведеного слідує, що в порушення вимог ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України відповідач наказом від 07 березня 2022 року звільнив позивача з роботи з 07 березня 2022 року, тобто під час перебування позивача на лікарняному.

Відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджується допущення позивачем порушення службової чи трудової дисципліни, а саме: не доведено відсутність позивача на службі без поважних причин з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року, при цьому відповідачем було застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби під час перебування позивача на лікарняному та без врахування, чи наявна вина позивача у вчиненні проступку.

Суди дійшли висновку, що оскаржувані накази від 06 березня 2022 року №164 та від 07 березня 2022 року №135о/с про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з 08 березня 2022 року.

Також суди попередніх інстанцій, керуючись затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року Порядком обчислення середньої заробітної плати, дійшли висновку, що середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь за період з 08 березня 2022 року по 07 листопада 2022 року становить 126542,50 грн (245 (дні вимушеного прогулу) х 516,50 грн (середньоденна заробітна плата)).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування позиції скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 18, частини 1 статті 23, частини 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію України», частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у подібних правовідносинах, а саме правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у разі відсутності на службі у воєнний час без медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність поліцейського.

Відповідач вказує, що підполковник поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Разом з тим, як зазначає відповідач, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з 24 лютого 2022 року по 06 березня 2022 року старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Неодноразові спроби встановити місцезнаходження позивача та причини відсутності на службі результату не принесли.

За результатами дисциплінарного провадження встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема, порушення п.1 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, при накладенні дисциплінарного стягнення було враховано тяжкість проступку та обставини, за яких його скоєно.

Також відповідач зазначає, що загальновідомими у розумінні ч.3 ст.78 КАС України є обставини, що 24 лютого 2022 року був розпочатий акт безпосередньої збройної військової агресії російської федерації проти України поза межами окремих районів Луганської області та Донецької області, а Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на всій території України було введено правовий режим воєнного стану.

Тому з указаної календарної дати усі військові формування України та правоохоронні органи України (у тому числі і органи та підрозділи Національної поліції України), а також окремі співробітники згаданих суб`єктів владних повноважень у силу ст.ст.17 65 Конституції України, ст.ст.12, 21, 22 Закону України «Про Національну поліцію» повинні були / мусили безвідносно до наявності або відсутності події отримання окремих наказів безпосередніх чи прямих керівників докладати власних зусиль для забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, для забезпечення виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України, що виключало легітимність обрання пасивної форми поведінки (у тому числі і у вигляді фізичного знаходження у схованці) за виключенням випадку виконання особистого спеціального службового завдання, випадку виконання чіткого та однозначного наказу військово-політичного керівництва України у цілях збереження людських ресурсів задля продовження боротьби проти військової агресії, випадку знаходження у стані безпорадності у медичному закладі.

У тексті позову заявником визнані обставини невиконання протягом означеного періоду часу функцій поліцейської служби, невжиття взагалі будь-яких заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України.

За своєю формою, змістом та суттю таке діяння явно та очевидно належить до кола чітко визначених законом дисциплінарних проступків поліцейського.

На думку відповідача, самостійне визнання заявником цих обставин з абсолютною невідворотністю нівелює усі наслідки дефектів службового розслідування і унеможливлює існування будь-яких легітимних сподівань на подальше проходження служби у поліції.

Відповідач уважає, що окремо кожен із тих епізодів, котрі визнані підтвердженими у ході розгляду справи, поза будь-яким розумним сумнівом явно та очевидно є достатніми для застосування найсуворішого із можливих видів дисциплінарного стягнення.

Під вчинками, що дискредитують звання працівника Національної поліції та власне органи Національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи Національної поліції.

З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Відповідач також зазначає, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить касаційну скаргу ГУНП в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року залишити без змін.

Так, позивач зазначає, що касаційна скарга містить лише незгоду відповідача з прийнятими у справі рішеннями та особистим тлумаченням відповідачем обставин справи.

Аргументи відповідача зводяться до переоцінки доказів, а більшість тексту касаційної скарги складається з копіювання тексту відзиву на позовну заяву та наведення тексту висновку службового розслідування ГУНП в Харківській області за фактами, викладеними у рапорті начальника ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_6 від 26 лютого 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з 12 грудня 2024 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 10 серпня 2001 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року - в органах Національної поліції України.

З 06 листопада 2021 року обіймав посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06 березня 2022 року №164 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію ", пункту 24 частини 1 статті 23 та частини 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 та пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції України в Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно з вищезазначеним наказом службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 06 березня 2022 року №425, установлені та підтверджені факти вчинення дисциплінарного проступку з боку старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 . Встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є його структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. У ході проведення службового розслідування встановлено, що у період з 24 лютого 2022 року по 06 березня 2022 року підполковник поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, про своє місце перебування останній нікого не повідомив, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Також підполковник поліції ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.24 ч.1 ст.23 та ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", не брав участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, вимоги Присяги поліцейського, недотримання законів України, а також гідного несення високого звання поліцейського, положення п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, п.1 та п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; а також в частині утримання від протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

Із вищевказаним наказом позивач був ознайомлений 14 червня 2022 року, який був направлений відповідачем на адвокатський запит з проханням надати кадрову та іншу необхідну інформацію щодо позивача.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07 березня 2022 року №135 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції України в Харківській області, звільнено з 07 березня 2022 року, без виплати грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року, зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Підставою для видачі наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про звільнення стали результати службового розслідування, проведеного на підставі наказу начальника ГУНП в Харківській області від 06 березня 2022 року №425, викладені у висновку службового розслідування.

Не погоджуючись з наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06 березня 2022 року №164, від 07 березня 2022 року №135 о/с, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Так, частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У силу пункту 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно зі статтею 24 Закону №580-VIII виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.

У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом частини першої, пункту 1 частини дев`ятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.

Згідно із частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.

Частинами першою та третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Дисциплінарного статуту Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя статті 22 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин)

Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою винесення наказу про звільнення стало порушення Присяги на вірність Українському народові, наказ ГУНП в Харківській області від 06 березня 2022 року №164 та Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022.

Об`єктивна сторона констатованих відповідачем порушень мала вияв у відсутності позивача на службі без поважних причин у період з 24 лютого 2022 року по 06 березня 2022 року.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Обговоривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій правових норм у межах наведених у касаційній скарзі доводів і вимог, колегія суддів дійшла таких висновків.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 на всій території України введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до означеного Указу Президента України №64/2022 Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є його структурним підрозділом, зобов`язано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції, неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

При цьому, законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Судами встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно якої присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Також, підполковник поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами наказу начальника ГУНП в Харківській області від 19 жовтня 2021 року №2062, що у разі вчинення ним протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в очах населення, керівництвом ГУНП в Харківській області до працівників буде прийматися безальтернативне рішення - звільнення з Національної поліції України.

Проте, у період з 24 лютого 2022 року по 06 березня 2022 року позивач був відсутній на службі, в наслідок чого наказом ГУНП в Харківській області від 06 березня 2022 року №425 було призначено службове розслідування відносно старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 .

Ключові аргументи позивача зводяться головним чином до того, що висновки службового розслідування є хибними, оскільки дисциплінарна комісія не врахувала, що про поважність причин відсутності ОСОБА_1 на службі з 24 лютого 2022 року у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП "Люботинська міська лікарня" останній повідомляв засобами телефонного зв`язку своїх безпосередніх керівників: заступника начальника-начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 і начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6.

Тобто, мотиви позивача стосуються існування, на його думку, поважних причин відсутності на службі.

Оцінюючи аргументи позивача, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 03 березня 2022 року позивач спілкувався засобами телефонного зв`язку зі співробітником УГІ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 (номер мобільного телефону НОМЕР_2), якому докладно доповів про причини відсутності на службі у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП "Люботинська міська лікарня", наявність листка непрацездатності і його реквізити.

Окрім того, в матеріалах справи міститься рапорт начальника відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6, складений на ім`я начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції В. Тимошка, в якому останній підтверджує обставини перебування на лікарняному підполковника поліції ОСОБА_1 у період з 25 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року.

Також в означеному рапорті ОСОБА_6 доповідає про те, що 07 березня 2022 року ОСОБА_1 прибув до керівництва відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області та надав виправдувальні документи, а саме довідку про те, що 24 лютого 2022 року звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря КНП «ЦПМСД» Люботинської міської ради та лист про тимчасову непрацездатність від 25 лютого 2022 року, виданий КНП «Люботинська міська лікарня» Люботинської міської ради Харківської області, що підтверджує, що у період з 25 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року позивач знаходився на лікарняному.

Також ОСОБА_6 зазначив про перебування поліцейського на службі станом на 19 березня 2022 року та просив не розглядати попередньо поданий ним рапорт від 26 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Окрім того, член дисциплінарної комісії начальник відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 у своєму рапорті від 06 березня 2022 року доповів голові дисциплінарної комісії начальнику відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про те, що ним було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 на номер НОМЕР_1 . Під час телефонної розмови ОСОБА_1 пояснив, що з 24 лютого 2022 року він нібито перебуває на лікарняному, проте дані лікаря, у якого він перебуває на обліку, не повідомив та не надав будь-яким чином до дисциплінарної комісії документи, які б підтверджували його пояснення надані в телефонному режимі.

З наведеного слідує, що складу дисциплінарної комісії було відомо про обставини можливого знаходження позивача на лікарняному.

Відповідно до п. 15-16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №328 інформація з Реєстру, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, період і причину непрацездатності, надається тільки особі, якої зазначені відомості стосуються, її страхувальнику - за період перебування особи у трудових відносинах із ним відповідно через електронні кабінети застрахованої особи та страхувальника на порталі послуг, а також особі, яка засвідчила тимчасову непрацездатність, - через електронну систему охорони здоров`я.

Інформація з Реєстру може надаватися застрахованим особам в електронній формі через термінали доступу, в тому числі автоматизовані, суб`єктів, підключених до інформаційних сервісів на порталі послуг відповідно до укладених з Пенсійним фондом України договорів у порядку, встановленому законодавством.

З вищенаведеного вбачається, що на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України в особистих кабінетах роботодавець та застрахована особа мають можливість переглянути інформацію щодо відкритого електронного лікарняного, зокрема номер лікарняного, дату відкриття та закриття. При цьому роботодавець має можливість бачити листок непрацездатності вже в перший день його відкриття закладом охорони здоров`я.

Разом з тим, в ході службового розслідування відповідач отриману від позивача інформацію, що він перебуває на лікарняному не перевірив, дисциплінарна комісія не вчиняла жодних заходів щодо встановлення обставин перебування позивача на лікарняному шляхом направлення відповідних запитів, тобто фактично не досліджувала наявність/відсутність дисциплінарного проступку позивача.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року дійсно перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою сімейного лікаря КНП "Люботинська міська лікарня" від 24 лютого 2022 року, роздруківками електронних листків непрацездатності №3983544-2007607413-1 про тимчасову непрацездатність у період з 25 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року, №3983544-2007818136-1 про тимчасову непрацездатність у період з 05 березня 2022 року по 07 березня 2022 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач за результатом службового розслідування дійшов необґрунтованого висновку, який не підтверджується належними та допустимими доказами, про те, що позивач з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року безпідставно був відсутній на службі без поважних причин.

Також слід зазначити, що дисциплінарною комісією не здійснювався виклик позивача для надання пояснень, що свідчить про порушення права останнього на захист, що полягає в ненаданні йому можливості надавати письмові пояснення та докази щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування призначено 06 березня 2022 року, фактично проведено 06 березня 2022 року, що вказує про його проведення в надто короткий термін для встановлення всіх обставин, які покладені в основу підстав для призначення службового розслідування, та забезпечення повного, об`єктивного його проведення із наданням особі, щодо якої воно призначене, часу для надання пояснень по суті інкримінованого йому дисциплінарного проступку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки службового розслідування сформовані без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що стали підставою для його призначення, а службове розслідування проведено з порушенням порядку його проведення, який регламентований чинним законодавством.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ГУНП в Харківській області при проведенні службового розслідування допущено порушення порядку проведення службового розслідування, що стало наслідком прийняття передчасного і, як наслідок, протиправного спірного наказу від 06 березня 2022 року №164, який, у свою чергу, став підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби на підставі Наказу від 07 березня 2022 року №135о/с.

Ураховуючи викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06 березня 2022 року №164 про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України; та від 07 березня 2022 року №135о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з Національної поліції України, у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Щодо доводів касаційної скарги з приводу відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 1 статті 18, частини 1 статті 23, частини 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію України», частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у разі відсутності на службі у воєнний час без медичних документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність поліцейського, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Частинами другою, третьою статті 24 Закону №580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Отже, з аналізу вказаних вище правових норм убачається, що з моменту введення на території України воєнного стану з метою забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції, зобов`язані дислокуватися в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, а також підпорядковуються відповідному начальнику ГУ НП в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Водночас, приписами статті 18 Закону №580-VIII установлено обов`язок поліцейського інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Тобто, у разі неможливості прибути на службу, позивач зобов`язаний повідомити свого безпосереднього керівника про такі обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою сімейного лікаря КНП "Люботинська міська лікарня" від 24 лютого 2022 року, роздруківками електронних листків непрацездатності №3983544-2007607413-1 про тимчасову непрацездатність у період з 25 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року, №3983544-2007818136-1 про тимчасову непрацездатність у період з 05 березня 2022 року по 07 березня 2022 року.

В своїй позовній заяві позивач стверджує, що про поважність причин відсутності на службі 24 лютого 2022 року повідомляв засобами телефонного зв`язку своїх безпосередніх керівників: заступника начальника-начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 і начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03 березня 2022 року позивач спілкувався засобами телефонного зв`язку з співробітником УГІ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 (номер мобільного телефону НОМЕР_2), якому докладно доповів про причини відсутності на службі у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП "Люботинська міська лікарня", наявність листка непрацездатності і його реквізити.

Також в матеріалах справи міститься рапорт начальника відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6, складений на ім`я начальника ГУНП в Харківській області, в якому останній, підтверджуючи обставини перебування на лікарняному підполковника поліції ОСОБА_1 у період з 25 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року та перебування поліцейського на службі станом на 19 березня 2022 року, просить не розглядати попередньо поданий рапорт від 26 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Окрім того, член дисциплінарної комісії начальник відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 у своєму рапорті від 03 березня 2022 року доповів голові дисциплінарної комісії начальнику відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про те, що ним було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 на номер НОМЕР_1 . Під час телефонної розмови ОСОБА_1 пояснив, що з 24 лютого 2022 року він нібито перебуває на лікарняному.

З наведеного убачається, що позивачем було сповіщено керівника про свою відсутність та про обставини, що таку зумовили.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не доведено відсутність позивача на службі без поважних причин з 24 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року, при цьому відповідачем було застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби під час перебування позивача на лікарняному та без врахування, чи наявна вина позивача у вчиненні проступку.

Щодо поновлення позивача на посаді, слід зазначити таке.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

З норм Конституції України вбачається, що одним із принципів дії правової системи в Україні визначено принцип верховенства права та встановлено, що права і свободи можуть бути обмежені виключно у випадках, передбачених Конституцією України, а саме, у разі введення воєнного або надзвичайного стану.

Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Частино першою статті 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням встановленого законом порядку, єдиним можливим рішенням суду є поновлення такого працівника на займаній посаді.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з 08 березня 2022 року.

При цьому, колегія суддів зауважує, що розрахунок суми грошового забезпечення, яке стягнуто на користь позивача, відповідачем не оспорюється, а тому в цій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій не переглядаються.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновків, що суди першої та апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувані судові рішення, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, переглянувши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного оскарження, Верховний Суд констатує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного перегляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

О.В. Кашпур