Постанова

Іменем України

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 520/5797/18

провадження № 61-6439св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Бучка Олега Сергійовича, на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2018 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовна заява відповідала вимогам статей 175 177 ЦПК України, відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху або її повернення.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У березні 2019 року ОСОБА_1 , через адвоката Бучка О. С., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди ухвалили судові рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Суди, з урахуванням частини першої статті 27 ЦПК України, не зверули увагу, що відповідачі проживають на АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим позовна заява не підлягає розгляду у Київському районному суді м. Одеси, тому ухвала про відкриття провадження у справі прийнята з порушенням норм процесуального права.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційну скаргу у цій справі подано у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд відкриває провадження у справі згідно зі статтею 187 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з абзацом 1 пункту 8 та пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги». Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1 до цих Правил.

Відповідно до частин шостої, восьмої, дев`ятої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відкриття провадження у справі, оскільки згідно з відповіддю відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, яку суд першої інстанції отримав 29 травня 2018 року, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що відповідачі фактично проживають на АДРЕСА_1 , а тому позов має розглядатися за їх місцем проживання, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та не свідчать про порушення судами правил визначення територіальної юрисдикції (підсудності).

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів та зводяться до цитування положень ЦПК України, тому Верховний Суд зазначає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що у цій справі заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2019 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0077/74/69468 від 25 січня 2007 року у розмірі 62 846,23 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Бучка Олега Сергійовича, залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко