ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 вересня 2023 року

справа № 520/6294/23

адміністративне провадження № К/990/29831/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (суддя - Полях Н. А.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (судді: Спаскін О. А., Присяжнюк О. В., Любчич Л. В.)

у справі № 520/6294/23

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Харківської митниці

про скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

17 березня 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач у справі) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (далі - відповідач у справі), в якому просив суд скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 29 грудня 2021 року №UA807000/2021/002036/2.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін п`ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 10659,13 грн, а також належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.

Через канцелярію суду позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що є інвалідом ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору. Щодо строку звернення до суду позивач наголосив на тому, що через бойові дії на території України, які спричинили певні наслідки (вимушений виїзд до іншої країни, погіршення здоров`я, потрапляння снаряду до приміщення, де зберігалися документи позивача, пов`язані із митним оформленням, витрачання часу на поновлення документів), унеможливили звернення до суду у визначених законом строк. Просив відкрити адміністративне провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ці судові рішення, у якій із посиланням на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі позивач звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій проігнорували обставини, зазначені в заяві про усунення недоліків, які зумовили звернення до суду за межами строку, визначеного процесуальним законом, а також не дослідили докази, які були долучені до поданого позову в підтвердження зазначених обставин.

Верховний Суд ухвалою від 31 серпня 2023 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу витребував з суду першої інстанції.

08 вересня 2023 року справа № 520/6294/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 17 березня 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування рішення Харківської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 29 грудня 2021 року №UA807000/2021/002036/2.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан із 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим продовженням по теперішній час.

Отже, введення на території України воєнного стану припало на шестимісний строк, протягом якого позивач у цій справі міг оскаржити до суду рішення Харківської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 29 грудня 2021 року №UA807000/2021/002036/2.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. При цьому, наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Як вбачається з заяви, поданої до суду першої інстанції на усунення недоліків позовної заяви, позивач виклав обставини, які спричинила військова агресія Російської Федерації проти України, зокрема: відсутність позивача на території України, оскільки через бойові (воєнні) дії він змушений був покинути свою домівку та виїхати в іншу країну; погіршення здоров`я; потрапляння снаряду до приміщення де зберігалися документи пов`язані із митними оформленнями, в тому числі і тими документами, які були долучені до поданого позову; витрачання часу на поновлення документів. Обставину щодо потрапляння снаряду до приміщення позивач підтвердив поданою до відділу поліції заявою від 24 червня 2022 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що введення воєнного стану відповідно до висновку Торгово-промислової палати України є форс-мажорною обставиною. Однак, суд зазначив, що позивач дізнався про наявність порушеного права ще 29 грудня 2021 року, воєнний стан було введено в країні 24 лютого 2022 року, а звернуся позивач за судовим захистом лише у березні 2023 року. При цьому позивач, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав.

Колегія суддів Верховного Суду визнає, що суди попередніх інстанцій взагалі не надали оцінки доводам позивача, викладеним у заяві в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, не дослідили долучені до заяви докази, а відтак оскаржувані судові рішення не є законними і обґрунтованими в розумінні статті 242 КАС України.

Враховуючи те, що перебігу процесуального строку на подання позовної заяви припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, а також обставини, що виникли внаслідок бойових дій, описані позивачем в заяві, колегія суддів Верховного Суду вважає, що ці обставини унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Колегія суддів Верховного Суду визнає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 11 квітня 2023 року, а також суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 10 серпня 2023 року, порушили норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року скасувати, справу №520/6294/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

І. А. Гончарова