ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа №520/761/23
адміністративне провадження № К/990/19708/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року (головуючий суддя - Білова О.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року (головуючий суддя - Русанова В.Б., судді: Перцова Т.С., Жигилій С.П.)
у справі №520/761/23
за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області
до ОСОБА_1
про стягнення суми.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У січні 2023 року Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП у Харківській області) звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ НП у Харківській області безпідставно набуті грошові кошти в сумі 13 188 грн 02 коп.
2. На обґрунтування позову зазначено, що наказом ГУНП в Харківській області від 13 квітня 2022 року №202о/с відповідача звільнено на підставі пункту 6 частини першої статті 77, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, без виплати грошового забезпечення з 13 квітня 2022 року. ГУНП в Харківській області не виплатило відповідачу грошове забезпечення у період з 01 квітня 2022 року по 11 квітня 2022 року, оскільки до виплати грошового забезпечення у квітні місяці було встановлено порушення службової дисципліни у вигляді безпідставної відсутності на службі відповідача. Таким чином, ГУНП в Харківській області надмірно виплатило відповідачу грошове забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року.
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року позов залишено без руху, а ухвалою від 25 січня 2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі.
4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року позов залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для такого поновлення, поважності причин такого пропуску, відмінних від доводів про дотримання такого строку, наведених в позовній заяві та доказів існування відповідних поважних причин.
5. На виконання вимог ухвали суду, позивач подав заяву, в якій зазначив, що строк звернення до суду ним не пропущений. Звертав увагу, що законодавець передбачив можливість особи після звільнення звернутися до суду із позовом щодо проходження, звільнення зі служби протягом 6 місяців (подавши відповідну заяву про визнання поважними пропущення місячного строку та поновлення строку на звернення). Отже, після закінчення такого строку у суб`єкта владних повноважень виникає право звернутися до суду, яке він може реалізувати протягом 3 місяців. Таким чином, законодавець свідомо у пункті 8 частини четвертої статті 169 КАС України передбачив відсильну норму не до частини п`ятої статті 122 КАС України, не до частини другої та п`ятої статті 122 КАС України, а тільки до частини другої статті 122 КАС України, а тому у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20 зазначено, що суб`єкт владних повноважень має право звертатися до суду про стягнення грошових коштів після закінчення шестимісячного строку. На підставі викладеного позивач вважає строк звернення до суду не пропущеним, клопотання по його поновлення не заявив.
6. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, позов залишено без розгляду.
7. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
8. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, а саме не подано заяви про поновлення строку звернення до суду.
10. Суд першої інстанції зазначив, що вказаний спір стосується прийняття, проходження або звільнення з публічної служби, строк звернення в яких складає один місяць. Крім того, вказаний наказ не містить положень, які б встановлювали суму грошового забезпечення, що підлягає відшкодуванню відповідачем, а також положень щодо забезпечення стягнення зазначених коштів та/або покладення обов`язку на відповідача повернути певну суму коштів у визначений строк, з огляду на що, вказаний наказ не є рішенням про стягнення коштів, після завершення строку на оскарження якого, на думку позивача, у нього починається перебіг строку на звернення до суду за стягненням зайво сплаченого грошового забезпечення.
11. Таким чином, суд першої інстанції, посилаючись на положення частини п`ятої статті 122 КАС України, зазначив, що строк звернення позивача до суду з вказаним позовом складає один місяць з моменту винесення наказу про звільнення від 13 квітня 2022 року №202о/с.
12. Крім того, зазначив, що у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, на які посилався позивач, викладено висновок про те, що з вимогою про стягнення коштів суб`єкт владних повноважень може звернутися протягом трьох місяців після закінчення строку оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на якому ґрунтуються вимоги щодо стягнення грошових коштів.
13. При цьому, Верховний Суд у вказаних постановах не розглядав спірні правовідносини щодо проходження або звільнення з публічної служби на відміну від тих спірних правовідносин, про які зазначено в цьому позові.
14. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в ухвалі від 06 лютого 2023 року вже було фактично надано оцінку обставинам, зазначеним позивачем в поданій 15 лютого 2023 року заяві з назвою "про поновлення процесуального строку". Доводів з приводу наявності поважних причин пропуску строку звернення подана позивачем заява не містить, так само як і не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку. З огляду на вказане, наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, однак вважав помилковим його висновок щодо можливості позивача звернутись з цим позовом в межах місячного строку з дня прийняття наказу від 13 квітня 2022 року, оскільки при його обчисленні необхідно застосовувати частину другу статті 122 КАС України, якою встановлено суб`єкту владних повноважень тримісячний строк для звернення до суду.
16. Проте, як зазначив суд апеляційної інстанції, навіть з урахуванням частини другої статті 122 КАС України, позивач пропустив строк звернення до суду з вказаним позовом. Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не зазначено об`єктивних, непереборних обставин, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення у встановлений законом строк, що є підставою для залишення позову без розгляду.
17. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність рішення суду першої інстанції та залишив його без змін.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що зміст пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду про стягнення грошових коштів протягом трьох місяців після закінчення шестимісячного строку. За доводами позивача, законодавець передбачив можливість особи після звільнення звернутися до суду із позовом щодо проходження, звільнення зі служби протягом 6 місяців (подавши відповідну заяву про визнання поважними пропущення місячного строку та поновлення строку на звернення) і тільки після закінчення максимально можливого строку на звернення до адміністративного суду у шість місяців у суб`єкта владних повноважень виникає право звернутися до суду, яке він може реалізувати протягом трьох місяців.
19. Позивач зауважує, що правова позиція щодо права суб`єкта владних повноважень звернутися до суду про стягнення грошових коштів лише після закінчення шестимісячного строку викладена у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі №420/9673/20.
20. Отже, шестимісячний строк розпочинається з 13 квітня 2022 року та закінчується 13 жовтня 2022 року, саме з цієї дати розпочинається тримісячний строк протягом якого ГУНП в Харківській області має право звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів, і такий строк закінчиться тільки 13 січня 2023 року.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
22. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судових рішень, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
23. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
24. Абзацами першим і другим частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
25. У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
26. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
27. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
28. Частинами тринадцятою та п`ятнадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
29. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
30. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
31. Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням правової визначеності в публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
32. Касаційна скарга стосується питання порядку обчислення строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень з вимогами про стягнення безпідставно виплаченого грошового забезпечення.
33. Верховний Суд уже вирішував питання застосування статті 122 КАС України у подібних правовідносинах.
34. Так, Верховний Суд розглядав справу №520/1986/23, предметом якої також була сума грошового забезпечення, виплачена службовій особі ГУ НП у Харківській області за період прогулу з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року. Як і в цій справі, вимоги про стягнення грошового забезпечення у справі №520/1986/23 були обґрунтовані посиланням на наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за прогул та на статті 1212 1215 Цивільного кодексу України.
35. У справі №520/1986/23 ГУ НП у Харківській області також наполягало на необхідності застосування до порядку обчислення строку звернення до суду положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України та частини другої статті 122 КАС України, зміст яких, за доводами ГУ НП у Харківській області, свідчить, що тримісячний строк звернення до суду обчислюється після закінчення шестимісячного строку, визначеного особі для звернення до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з вимогою про повернення зайво нарахованого грошового забезпечення.
36. Оцінюючи такі аргументи ГУ НП у Харківській області, Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2023 року у справі №520/1986/23 зазначив, що положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України застосовуються виключно у визначених текстом цього пункту випадках, а саме: коли позов про стягнення коштів ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень щодо стягнення відповідних коштів. Звертаючись до суду з позовом, ГУНП в Харківській області обґрунтовувало вимоги посиланням на положення законодавства щодо обов`язку звільненого повернути надмірно виплачену суму грошового забезпечення, а не відповідним рішенням суб`єкта владних повноважень, винесеним щодо відповідача про стягнення з нього спірних коштів. Тому, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України не застосовуються щодо позовної заяви, якою ініційовано спір у цій справі.
37. У цій же постанові Верховний Суд також відхилив посилання ГУ НП у Харківській області на висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 26 лютого 2019 року у справі №826/14908/18 та від 12 травня 2022 року у справі №420/9673/20, як такі, що стосуються інших правовідносин.
38. Як зазначив Верховний Суд, у зазначених постановах суд касаційної інстанції указував, що суб`єкт владних повноважень має право звертатися до суду про стягнення грошових коштів після закінчення шестимісячного строку, визначеного особі для звернення до суду за захистом порушеного права. Однак ці постанови є нерелевантними, адже вони були ухвалені за інших (протилежних) установлених судами фактичних обставин, оскільки в указаних справах вимоги позивача ґрунтувалися на підставі рішення суб`єкта владних повноважень щодо стягнення відповідних коштів, що давало судам підстави вирішувати питання про застосування пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України. Натомість, у справі, яка розглядається, таких обставин суди попередніх інстанцій не установили, а навпаки вказали на інші (протилежні) обставини, а саме: відсутність у цій справі факту того, що вимоги позивача ґрунтуються на підставі рішення суб`єкта владних повноважень щодо стягнення відповідних коштів, у зв`язку із чим зазначена скаржником судова практика є нерелевантною.
39. Аналогічні висновки у подібних правовідносинах щодо застосування положень пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України та абзаців першого, другого частини другої, частини п`ятої статті 122 КАС України викладено Верховним Судом у постановах від 07 вересня 2023 року у справі №520/2134/23, від 11 жовтня 2023 року у справі №520/10899/22.
40. Зокрема, у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі №520/10899/22 Верховний Суд зазначив, що положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України застосовуються виключно у визначених цим пункту випадках, а саме: коли позов про стягнення коштів ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень щодо стягнення відповідних коштів. Проте наказ, яким до відповідного публічного службовця застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції, не є тим рішенням, у розумінні пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України, за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошових коштів, оскільки таке рішення має містити владний припис спрямований на адресу відповідача щодо стягнення з останнього спірної суми грошового забезпечення. Верховний Суд також зауважив, що питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина п`ята статті 122 КАС України), а отже, відповідно, до них мають застосовуватися приписи абзацу другого частини другої статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
41. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі №520/10899/22, тримісячний строк, встановлений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, у подібних правовідносинах необхідно обчислювати з наступного дня після звільнення особи зі служби.
42. У спірних правовідносинах строк звернення врегульовано положеннями абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України і становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог, яким, якщо не встановлено іншого, є день звільнення з публічної служби.
43. Як вбачається з матеріалів справи, відповідача звільнено зі служби в поліції наказом ГУ НП в Харківській області №202о/с від 13 квітня 2022 року. Отже, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом про надмірно виплачене грошове забезпечення розпочався 14 квітня 2022 року та закінчився 14 липня 2022 року.
44. З позовом до суду позивач звернувся 13 січня 2023 року. Клопотання про поновлення строку в позовній заяві ГУНП в Харківській області не заявляло. Доказів, які б підтверджували, що встановлений в КАС України строк звернення до суду був пропущений з поважних причин позивач не надав. Встановивши обставини пропуску строку, суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без руху та запропонував позивачу подати клопотання про поновлення процесуального строку, однак ця пропозиція суду була проігнорована. На усунення недоліків позивач подав заяву, в якій зазначив, що строк звернення до суду ним не пропущено.
45. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення, однак, помилково застосував до спірних правовідносин положення частини п`ятої, а не частини другої статті 122 КАС України, що визначає строк звернення до суду з вказаним позовом.
46. Суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновку суду першої інстанції щодо можливості позивача звернутись з вказаним позовом в межах місячного строку з дня прийняття наказу, оскільки при його обчисленні необхідно застосовувати частину другу статті 122 КАС України, якою встановлено суб`єкту владних повноважень тримісячний строк для звернення до суду.
47. Таким чином, суд апеляційної інстанції констатував помилкове застосування судом першої інстанції норми, яка не підлягала застосуванню, однак, всупереч статті 317 КАС України, зміни мотивів оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не здійснив.
48. Разом з тим, помилковість судів попередніх інстанцій в зазначеному вище контексті, не вплинуло на результат розгляду цієї справи.
49. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
50. З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку про необхідність зміни мотивувальної частини оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, виклавши їх у редакції цієї постанови.
51. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 345 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №520/761/23 змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №520/761/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
А.В. Жук,
Судді Верховного Суду