ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/8727/16-ц

провадження № 61-4322св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариства «Фідобанк», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленко Олександр Володимирович,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 січня 2019 року, постановлену у складі судді Ващенко Л. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк»), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О. В. про захист прав споживачів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ним та ПАТ «Фідобанк» укладений договір банківського вкладу (депозиту) з депозитним рахунком № НОМЕР_1 та поточним рахунком № НОМЕР_2 . 13 травня 2016 року на депозитний рахунок № НОМЕР_1 він перерахував грошові кошти у сумі 15 800 доларів США, які подальшому перераховані на поточний рахунок № НОМЕР_2 .

17 травня 2016 року у відділенні ПАТ «Фідобанк» за його розпорядженням здійснено два грошових перекази в іноземній валюті, а саме з поточного рахунку № НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у сумі 6 730 доларів США та у сумі 15 800 доларів США на поточний рахунок № НОМЕР_3 , який відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 17 травня 2016 року.

Зазначав, що за перерахунок вказаних грошових коштів він сплатив банку комісію у розмірі 3 000 доларів США, однак кошти відповідно до переказів у загальному розмірі 22 530 доларів США на поточний рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ «Державний ощадний банк України» не надійшли.

З урахуванням викладеного позивач просив зобов`язати ПАТ «Фідобанк» здійснити переказ грошових коштів у розмірі 22 530 доларів США з його поточного рахунку № НОМЕР_5 , відкритого в ПАТ «Фідобанк», на його ж поточний рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до платіжних доручень та зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» здійснити переказ суми вкладу у розмірі 22 530 доларів США з його поточного рахунку № НОМЕР_6 на поточний рахунок № НОМЕР_4 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року, ухваленим у складі судді Луняченка В. О., позов задоволено.

Зобов`язано ПАТ «Фідобанк» здійснити переказ суми вкладу у розмірі 22 530 доларів США з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , відкритого в ПАТ «Фідобанк», на поточний рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до платіжних доручень.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» здійснити переказ суми вкладу у розмірі 22 530 доларів США з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 , відкритого у ПАТ «Фідобанк», на поточний рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», відповідно до платіжних доручень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог і наявності правових підстав для їх задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 січня 2019 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ПАТ «Фідобанк» на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд вказував на те, що статтею 228 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції, передбачено перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Частиною четвертою статті 231 ЦПК України у тій же редакції Кодексу визначено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Встановивши, що станом на 24 січня 2019 року заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 січня 2017 року у встановленому законом порядку судом першої інстанції не переглядалось, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги на відповідне заочне рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У березні 2019 року представник ПАТ «Фідобанк» - адвокат Вдовиченко Г. В. подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 січня 2019 року скасувати, справу направити до апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, заявник зазначав, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року у встановленому законом порядку переглянуто не було.

Однак такі висновки суду апеляційної інстанціє є помилковими з огляду на наступне.

28 квітня 2017 року представником ПАТ «Фідобанк» подано заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції від 13 березня 2017 року і ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31 серпня 2017 року вказану заяву залишено без задоволення.

У подальшому на вказане заочне судове рішення представником банку подано апеляційну скаргу і ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою.

Посилаючись на викладене, а також на те, що апеляційний суд розглядав справу по суті і сторони брали участь у судових засіданнях, просив ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 січня 2019 року скасувати.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 20 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені апеляційним судом обставини справи

Суд апеляційної інстанції встановив, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» - Коваленка О. В. про захист прав споживачів задоволено.

Не погодившись з відповідним рішенням, 7 вересня 2017 року представник ПАТ «Фідобанк» - адвокат Вдовиченко Г. В. подала до апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції від 13 березня 2017 року.

Указом Президента України № 452/2017 року від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд Одеської області та створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, що включає Одеську область, з місцезнаходження у м. Одесі.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (частина шоста статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Рішенням зборів Одеського апеляційного суду № 1 від 28 грудня 2018 року визначено днем початку роботи Одеського апеляційного суду 3 січня 2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк», уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О. В. про захист прав споживачів прийнято до свого провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 січня 2019 року відмовлено представнику ПАТ «Фідобанк» - адвокату Вдовиченко Г. В. у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Київського районного суду М. Одеси від 13 березня 2017 року, оскільки заочне рішення не переглядалось судом, який його ухвалив.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460 IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 5 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у тій же редакції Кодексу).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення судом першої інстанції справи, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 225 ЦПК України у тій же у редакції Кодексу передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (стаття 228 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу).

Частинами першою та четвертою статті 231 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції, передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи апеляційним судом, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вказував на можливість перегляду у загальному порядку заочного рішення за апеляційною скаргою відповідача виключно після перегляду цього рішення судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Встановивши, що оскаржуване заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року у встановленому законом порядку судом, що його ухвалив, не переглядалось, дійшов висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України у відповідній редакції Кодексу.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції касаційний суд погодитись не може з огляду на наступне.

Частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання апеляційної скарги, визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Статтею 296 ЦПК України у тій й же редакції передбачено, що апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.

Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 297 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання апеляційної скарги).

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційного суду Одеської області вказану справу передано судді-доповідачу Погорєловій С. О.

Вивчивши матеріали справи, а також перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду встановив, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ЦПК України у відповідній редакції, оскільки заявником не сплачено судовий збір.

2 жовтня 2017 року суддею постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху і надано заявнику п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

На виконання вимог зазначеної ухвали заявник 20 жовтня 2017 року направив до апеляційного суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Фідобанк», в інтересах якого діяв його представник - адвокат Вдовиченко Г. В., на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року підготовчі дії закінчено і справу призначено до розгляду у приміщенні апеляційного суду Одеської області на 21 лютого 2018 року.

21 лютого 2018 року колегією суддів розгляд призначеної справи відкладено на 29 травня 2018 року, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

З довідки № 220 д від 30 травня 2018 року вбачається, що суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Погорєлова С. О. у період з 29 травня 2018 року до 4 червня 2018 року перебувала у відпустці.

Розгляд справи призначено на 4 вересня 2018 року і цього ж дня колегією суддів у судовому засіданні оголошено перерву до 13 листопада 2018 року для надання сторонами документів.

З довідки № 477 д від 6 листопада 2018 року вбачається, що суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Калараш А. А. у період з 1 листопада 2018 року до 22 листопада 2018 року перебував у відпустці.

13 листопада 2018 року розгляд справи відкладено на 5 лютого 2019 року.

Указом Президента України № 452/2017 року від 29 грудня 2017 року апеляційний суд Одеської області ліквідовано та створено Одеський апеляційний суд, у зв`язку з цим вказана справа передана до Одеського апеляційного суду.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суддя Одеського апеляційного суду зазначеного не врахував та залишив поза увагою те, що питання відкриття апеляційного провадження у даній справи вирішено, про що 23 жовтня 2017 року постановлено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного касаційний суд дійшов висновку, що суддя Одеського апеляційного суду при постановленні ухвали від 28 січня 2019 року про відмову у прийнятті апеляційної скарги допустив порушення процесуального права.

Разом з цим, касаційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя апеляційного суду посилався на пункт 1 частини першої статті 358 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи апеляційним судом, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Обґрунтовуючи у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали відмову у відкритті апеляційного провадження, у її резолютивній частині суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги, не врахувавши, що норми цивільного процесуального законодавства такої процесуальної дії не передбачають.

Крім того, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, касаційний суд дійшов висновку про обґрунтованість її доводів щодо додержання передбаченої законодавством спеціальної процедури перегляду заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Єдиний держаний реєстр судових рішень містить ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 4 травня 2017 року про залишення заяви ПАТ «Фідобанк» про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року без руху, ухвалу від 6 червня 2017 року про відкриття провадження за зазначеною заявою, а також ухвалу від 31 серпня 2017 року про залишення заяви ПАТ «Фідобанк» про перегляд заочного рішення суду першої інстанції від 13 березня 2017 року без задоволення.

Така обставина залишена апеляційним судом поза увагою, що свідчить про несприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

З урахуванням викладеного касаційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Одеського апеляційного суду від 28 січня 2019 року постановлена з порушенням норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги).

Оскільки касаційний суд дійшов висновку про те, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду на розгляд відповідно до статті 411 ЦПК України у тій же редакції Кодексу.

Керуючись статями 400 411 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 28 січня 2019 року скасувати, справу направити до апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді: В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов