ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 520/8845/18
адміністративне провадження № К/9901/14291/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 (суддя Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 (колегія у складі суддів Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.)
у справі № 520/8845/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.10.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1459/298/2НД/ТДСП-ФС від 20.09.2018.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, позов задоволено.
3. 17.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, який просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019 відкрито провадження у справі.
5. Позивач просив про розгляд справи за його участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцям Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі наказу № 01.01-07/1143 від 15.08.2018 доручено проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 .
7. У зв`язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування складено Акт № ХК1495/298/НД від 20.08.2018 та вимогу № ХК1459/298/ПД від 20.08.2018 про зобов`язання надати документи у строк до 27.08.2018 у до 10:00 год.
8. 27.08.2018 фахівцями Головного управління Держпраці у Харківській області складено Акт № ХК1495/298/2НД про неможливість проведення інспекційного відвідування.
9. У зв`язку із невиконанням ФОП ОСОБА_1 вимоги №ХК1459/298/ПД від 20.08.2018 Головним управлінням Держпраці у Харківській області було направлено позивачу повідомлення № 0301 від 03.09.2018 про розгляд справи про накладення штрафу.
10. 20.09.2018 Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК1459/298/2НД/ТДСП-ФС за ненадання документів у строк, зазначений у вимозі № ХК1459/298/ПД від 20.08.2018, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 372300,00 грн.
11. Позивач з постановою не погодився і звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач вважає, що невиконання приписів вимоги було зумовлено виключно діями інспектора Держпраці. Позивач не мав можливості виконати вказані приписи, адже строки виконання спливли до моменту отримання вимоги.
13. Відповідач проти позову заперечив, вказав на правомірність дій з огляду на те, що Порядком №295 не передбачено обов`язку відповідача пересвідчуватися в отриманні позивачем вимоги.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з його обґрунтованості, оскільки Головним управлінням Держпраці у Харківській області під час винесення постанови про накладання на позивача штрафу у зв`язку з невиконанням вимоги про надання документів № ХК1459/298/2НД/ТДСП-ФС від 20.09.2018 не повністю було з`ясовано обставини справи та не враховано той факт, що позивачем вимога не була отримана у строк, встановлений для надання відповідних документів, вказаних у вимозі.
15. Відповідач не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції і вважає, що висновки судів свідчать про порушення норм матеріального права.
16. Скаржник звертає увагу, що адреса позивача, на яку було відправлено вимогу про надання документів, забезпечує зв`язок з адресатом. Фактичне неотримання цих рішень позивачем в час, котрий необхідний для виконання вимоги, не залежить від відправника та не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення. 25.08.2018 була спроба вручення акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимоги про надання документів, натомість позивач навмисно не отримав їх. Отже, позивач мав можливість виконати вимогу.
17. 01.07.2019 надійшов відзив від позивача, в якому останній покликався на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та дійшов висновку, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
19. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
21. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
22. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).
23. Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
24. Згідно підпункту 2 пункту 11 Порядку № 295 інспектор праці за наявності службового
посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.
25. Пунктами 12, 16, 18 Порядку № 295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
26. Судами встановлено, що вимога про надання документів № ХК14591/298/ПД від 20.08.2018, направлення № 01.01.94/02.03/2201 від 20.08.2018 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування та акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1459/298/НД від 20.08.2018 були надіслані на юридичну адресу позивача: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку одним листом (штрихкодовий ідентифікатор № 6105240191456) - 20.08.2018.
27. Відповідно до витягу з офіційного веб-сайту Укрпошта щодо поштового відправлення № 6105240191456, який міститься в матеріалах справи, на момент складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК1498/298/2НД від 27.08.2018, а саме о 15 годині 20 хвилин, вимога про надання документів № ХК14591/298/ПД від 20.08.2018, якою було зобов`язано позивача у строк до 10 год. 00 хв. 27.08.2018, надати до Головного управління Держпраці у Харківській області, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 7 під`їзд, 6 поверх, кімната 811, документи згідно переліку для проведення інспекційного відвідування, ще не була вручена позивачу, зміст вимоги про надання документів став відомим позивачу 31.08.2018, тобто після спливу строків надання запитуваних документів.
28. Відтак, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що в даній справі відсутні докази належного повідомлення про витребування відповідних документів, а тому кваліфікувати дії позивача як недопущення до проведення перевірки в даній справі неможливо.
29. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.12.2020 у справі № 520/8842/18, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
30. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
31. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
32. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
33. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
35. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343 349 350 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №520/8845/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб