ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

справа №521/11400/21

адміністративне провадження № К/990/22189/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 521/11400/21

за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, зобов`язання закрити виконавче провадження та скасувати арешт та обтяження усього майна,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 02 березня 2023 року, прийняту у складі судді Роїк Д.Я., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними та незаконними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

- зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закрити виконавче провадження №48185088 по виконанню виконавчого листа №2-685/10, постанову від 05.03.2019 на підставі постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №2-685/10, провадження №61-15324св19;

- скасувати арешт та обтяження з усього майна, накладеного відповідно до постанови від 30.05.2019 про арешт коштів боржника по виконанню виконавчого провадження №48185088 з примусового виконання виконавчого листа №2-685/10 від 26.02.2010, двох постанов від 06.03.2019 про арешт усього майна боржника по виконанню виконавчого провадження №48185088 з примусового виконання виконавчого листа №2-685/10 від 26.02.2010;

- зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути усе вилучене майно.

2. 21.03.2022 ОСОБА_1 на офіційну поштову електронну адресу Малиновського районного суду м. Одеси подав уточнений позов, в якому посилаючись на норми ЦПК України та КАС України, окрім раніше заявлених позовних вимог, просив суд визнати виконавчий лист № 2-685/10 від 26.02.2010 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) безпідставно одержані кошти за виконавчим листом № 2-685/10 від 26.02.2010.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02.03.2023 уточнений позов повернутий позивачеві без розгляду.

4. Повертаючи уточнений позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.09.2021 відкрито в порядку статті 287 КАС України у спрощеному проваджені, а підготовче судове засідання в порядку спрощеного провадження не проводиться, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття до розгляду уточненого адміністративного позову, а тому у задоволенні заяви позивача належить відмовити, у зв`язку із чим заяву належить повернути позивачу без розгляду. При цьому суд першої інстанції роз`яснив, що сторона не позбавлена права звернутися до суду з окремим позовом щодо нового предмета спору у загальному порядку.

5. Не погоджуючись із ухвалою суду про повернення без розгляду уточненого позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року скасовано ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 02 березня 2023 року та закрито провадження у справі № 521/11400/21 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, зобов`язання закрити виконавче провадження та скасувати арешт та обтяження усього майна.

7. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що цей спір має вирішуватися судом за правилами Цивільного процесуального законодавства України, в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України, тобто шляхом звернення позивача зі скаргою, а не з позовної заявою, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби. При цьому, така скарга має бути подана до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, яким є Суворовський районний суд м. Одеси, як суд, який ухвалив судове рішення від 26.02.2010 у справі № 2-685/10.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 02 березня 2023 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що єдиною підставою, за якою суд апеляційної інстанції прийняв оскаржувану постанову, є посилання на те, що судом першої інстанції при відкритті провадження в цій справі було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, в межах якого підготовче провадження не проводиться, а тому відсутні підстави для прийняття уточненого позову. Позивач вказує на те, що він не був обізнаний про те, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки відповідної заяви або згоди він до суду першої інстанції не подавав, а отже відсутні правові підстави для повернення уточненого позову.

10. При цьому касатор звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 2-685/10 (провадження № 61-15324св-19) були скасовані судові рішення, які стосуються безпосередньо ОСОБА_1 , та на підставі цього судового рішення ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2023 у справі № 2-685/10 була зупинена дія виконавчого листа від 26.02.2010 та виконавчого провадження відповідно з покладанням зобов`язання до ДВС щодо надання звіту про виконання рішення суду.

11. Таким чином, з 02.12.2020 (дати проголошення постанови Верховного Суду) і дотепер відповідач вчиняв проти позивача незаконні виконавчі дії.

12. Однак такий висновок Верховного Суду не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій.

13. За вказаних обставин, касатор вказує на те, що рішення судів прийняті упереджено, при неповному з`ясуванні обставин справи та дослідження доказів, що мають значення для справи, ігноруванні наданих позивачем документів, долучених до матеріалів справи, а тому підлягають скасуванню.

IV. Позиція інших учасників справи

14. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

15. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 02 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року. Підставою відкриття касаційного провадження єє оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 26 липня 2023 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 27 липня 2023 року.

VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

17. У частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства названо справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

19. У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

20. Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

21. Виконавче провадження є особливою процедурою виконання виконавчих документів, у тому числі судових рішень, що врегульована як процесуальними кодексами (ЦПК КАС ГПК), так і Законом України «Про виконавче провадження».

22. Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

23. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

24. Згідно із частиною 1 статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

25. Згідно із частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

26. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до змісту цієї позовної заяви, поданої 29.07.2021, уточненої позовної заяви, поданої 03.09.2021, та уточненої позовної заяви від 21.03.2022 (повернута без розгляду оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 02.03.2023), ОСОБА_1 , подаючи зазначені процесуальні документи, вказував на те, що вони подаються за правилами цивільного судочинства, посилаючись при цьому на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №420/5191/21.

27. Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2021, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі № 420/5191/21, було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про:

- визнання протиправними дій Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) незаконними;

- зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закрити виконавче провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10, постанову вiд 05.03.2019 на підставі постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі №2-685/10, провадження № 61-15324св19;

- скасування арешту та обтяження з усього майна, накладеного відповідно до постанови від 30.05.2019 про арешт коштів боржника по виконанню виконавчого провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10 від 26.02.2010 року, двох постанов вiд 06.03.2019 про арешт усього майна боржника по виконанню виконавчого провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10 від 26.02.2010 року;

- зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути усе вилучене у позивача майно.

28. Закриваючи провадження в адміністративній справі № 420/5191/21, Одеський окружний адміністративний суд, з яким погодився П`ятий апеляційний адміністративний суд, встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, відповідно до приписів статей 447-453 ЦПК України, шляхом пред`явлення таких вимог у скарзі, а не у позовній заяві.

29. Такі висновки судів у справі №420/5191/21 узгоджуються із висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, які викладені в постанові від 07.09.2022 у справі № 523/19204/19, якою було скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 березня 2022 року, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни про визнання дій Щеглової Євгенії Віталіївни - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області незаконними; скасування постанови від 14.07.2015 про відкриття виконавчого провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа №2-685/10 від 26.02.2010; скасування постанови від 05.03.2019 про прийняття виконавчого провадження № 48185088; скасування постанови від 30.05.2019, про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 48185088, двох постанов 06.03.2019 про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 48185088; скасування арешту майна, накладеного відповідно до постанови від 30.05.2019 року про арешт коштів боржника по виконанню виконавчого провадження № 48185088, двох постанов від 06.03.2019 про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 48185088.

30. При цьому Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі № 523/19204/19, закриваючи провадження у справі, зазначив, що позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна з огляду на те, що законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

31. Також судом апеляційної інстанції, під час винесення оскаржуваної постанови, було вказано на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2023 у справі № 2-685/10 (провадження № 6/523/114/23) прийнята до розгляду заява боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2-685/10 від 26.02.2010, виданого Суворовським районним судом м. Одеси таким, що не підлягає виконанню; про зупинення виконавчого провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10, виданого Суворовським районним судом м. Одеси.

32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19) зазначала, що сторони, інші учасники та особи можуть звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або - до адміністративного суду в порядку частини другої цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

33. Отже, колегія суддів Верховного Суду уважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскільки уточнені вимоги ОСОБА_1 , в цій справі, які були викладені в уточненому позові від 21.03.2022 стосуються виконавчого листа № 2-685/10 від 26.02.2010, виданого на виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.02.2010 у справі 2-685/10, то вони повинні розглядатися за правилами цивільного судочинства.

34. Також ураховуючи встановлені обставини цієї справи та зміст позовних вимог ОСОБА_1 , які зводяться до оскарження дій та рішень відповідача, вчинених та прийнятих в межах виконавчого провадження № 48185088 по виконанню виконавчого листа № 2-685/10 від 26.02.2010, виданого на виконання заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.02.2010 у справі 2-685/10, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції мав не повертати уточнений позов, а прийняти ухвалу про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

35. Цей спір має вирішуватися судом за правилами Цивільного процесуального законодавства України, в порядку визначеному розділом VII ЦПК України, тобто шляхом звернення апелянта зі скаргою, а не з позовної заявою, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби. При цьому, така скарга має бути подана до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, яким є Суворовський районний суд м. Одеси, як суд, який ухвалив судове рішення від 26.02.2010 у справі № 2-685/10.

36. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

37. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

38. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення, яким правильно скасовано ухвалу суду першої інстанції, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VІІ. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 521/11400/21залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О.Р.Радишевська

С.А.Уханенко