Постанова

Іменем України

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 521/1825/21

провадження № 61-4382св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,посилаючись на те, що 21 листопада 2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, під час якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 . Між сторонами фактично припинені шлюбні відносини, ОСОБА_2 залишив сім`ю, проживає окремо, не бере участі у вихованні дітей, не забезпечує їх матеріально. Разом з тим відповідач отримує значні доходи, оскільки працює на посаді старшого помічника капітана судна в компанії «Ехmаг Shiping bvba» з базовим місячним окладом в розмірі 11 250 доларів США. В період з 17 грудня 2019 року по 16 грудня 2020 року на валютний рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_2 в Акціонерному товаристві «УкрСиббанк», надійшло 111 575,41 доларів США, а на гривневий рахунок - 683 884,92 грн. Крім того, відповідач є асоційованим членом кооперативу, до якого сплачує пайові внески за два паркомісця та нежитлове приміщення офісу, а також - власником земельної ділянки площею 0,0947 га за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля «Audi Q7», 2017 року випуску. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 25 000 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2021 року у складі судді Тополевої Ю. В. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 2 000 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 2 000 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дітей, відсутність відомостей щодо працевлаштування ОСОБА_2 в період розгляду справи за фахом моряка та отримання ним відповідного доходу в розмірі, вказаному позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не в повній мірі ґрунтуються на нормах сімейного законодавства. При визначенні розміру аліментів місцевий суд врахував потребу дітей сторін у матеріальній допомозі, однак зауважив, що оскільки відповідачем надано докази щодо своєї неспроможності сплачувати аліменти на утримання дітей в сумі 50 000 грн, то аліменти повинні бути стягнуті в розмірі 2 000 грн на кожну дитину щомісячно, що є розумним та співмірним у порівнянні з існуючим станом на час розгляду справи щомісячним доходом відповідача.

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2021 року змінено в частині розміру стягуваних аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 14 000 грн щомісячно, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 14 000 грн щомісячно, починаючи з 08 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В решті рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, відсутність у нього інших дітей, наявність рухомого та нерухомого майна, вартість якого перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також беручи до уваги наявність між сторонами спору щодо поділу цього майна, який в подальшому може змінити майновий стан платника аліментів, суд вважав за можливе стягнути з відповідача аліменти на кожну дитину в розмірі 14 000 грн щомісячно.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У травні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року і направити справу на новий апеляційний розгляд.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказав, що: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 316 317 319-321 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування і дослідження доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 2 частини першої, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України). Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що апеляційний суд порушив процедуру спрощеного позовного провадження, оскільки позбавив його можливості подати заперечення на апеляційну скаргу та фактично взяв до уваги лише доводи позивача.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Малиновського районного суду міста Одеси.

20 червня 2022 року справа № 521/1825/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду в повній мірі не відповідає.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (пункт 2 частини третьої статті 3 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до статті 361 ЦПК України разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V цього Кодексу.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитися із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, в тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (рішення від 03 жовтня 2019 року у справі «Харченко проти України», № 37666/13, § 6, 7).

В цій справі у грудні 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2021 року разом з клопотанням про витребування доказів, в якому просила витребувати в Адміністрації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину ОСОБА_2 державного кордону України в період з 01 жовтня по 24 грудня 2021 року, а саме - про виліт (виїзд) з території України, маршрут прямування, мету виїзду з території України та приліт (приїзд) на територію України, посилаючись на те, що вказані відомості необхідні для підтвердження факту роботи відповідача за фахом моряка як до її звернення до суду з цим позовом, так і на час подання апеляційної скарги, враховуючи, що відповідач, на її думку, намагається приховати своє працевлаштування моряком та видає себе за фізичну особу-підприємця (том 2, а. с. 175-187, 202-204).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 24 листопада 2021 року та в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішено направити особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами, роз`яснено учасникам справи їх право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі та надати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження(том 2, а. с. 211-213).

Супровідним листом від 26 січня 2022 року № 22-ц/813/5826/22 Одеський апеляційний суд надіслав особам, які беруть участь у справі, зокрема відповідачу ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги (том 2, а. с. 218).

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Витребувано з Адміністрації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину державного кордону України громадянином України ОСОБА_2 в період 3 01 жовтня по 24 грудня 2021 року, а саме - про виліт (виїзд) з території України, маршрут прямування, мету виїзду з території України та приліт (приїзд) на територію України (том 2, а. с. 214-216).

На виконання вказаної ухвали Адміністрація Державної прикордонної служби України надала суду інформацію про перетин ОСОБА_2 державного кордону України (том 2, а. с. 220).

В оскаржуваній постанові від 21 лютого 2022 року Одеський апеляційний суд вказав, що апеляційне провадження було відкрито в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив (том 2, а. с. 222).

При цьому в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_2 копії ухвали Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги з додатками до неї або докази, які б підтверджували причини невручення цих документів відповідачу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Таким чином, на час перегляду справи в апеляційному порядку апеляційному суду було відомо про відсутність відомостей про вручення відповідачу ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги, тому здійснивши перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 , суд фактично позбавив сторону відповідача можливості надати відзив (заперечення) на скаргу, а отже, не виконав свого зобов`язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін.

Верховний Суд констатує, що апеляційний суд мав право розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, однак з дотриманням правил проведення відповідних процедур. За такого порядку розгляду справи апеляційному суду, з метою забезпечення справедливого судового розгляду та дотримання принципу змагальності сторін, необхідно було пересвідчитися, чи є відповідач, у розумінні процесуального закону, таким, що отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження і копію апеляційної скарги з додатками до неї, та, відповідно, чи мав він можливість ознайомитися з доводами скарги і надати суду свої заперечення проти цих доводів.

У справі, яка переглядається, виконання згаданих вимог було особливо важливим, зважаючи на те, що апеляційним судом було витребувано та досліджено новий доказ, який не подавався стороною позивача до суду першої інстанції і про існування якого відповідачу не було відомо. Очевидно, що в такому випадку сторона відповідача мала право подати свої заперечення або власні докази на спростування наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України інформації та доводів апеляційної скарги щодо перетину ним державного кордону України з метою працевлаштування за фахом моряка.

Таким чином, оскільки під час апеляційного перегляду процедура розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була порушена, а принципи змагальності сторін та рівності учасників судового процесу перед законом і судом не дотримано в повній мірі, то висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для зміни рішення місцевого суду є передчасним.

Подібні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19 (провадження № 61-3263св20), від 15 вересня 2021 року у справі 174/814/19 (провадження № 61-18381св20), від 24 листопада 2021 року у справі № 638/1020/21 (провадження № 61-6025св21).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Конструкція наведеної правової норми у взаємозв`язку з вищезгаданою статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дає підстави для висновку про те, що розгляд справи судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за відсутності доказів отримання іншою стороною (яка не подавала скаргу) копії апеляційної скарги свідчить про позбавлення такої сторони доступу до правосуддя (можливості надати зауваження на доводи апеляційної скарги), що, у свою чергу, є підставою для скасування в касаційному порядку оскаржуваного судового рішення апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд.

В частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду суду необхідно дотриматися процедури розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з врахуванням принципів змагальності сторін і рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення по суті спору.

Керуючись статтями 402 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук