Постанова
Іменем України
24 січня 2022 року
м. Київ
справа № 521/4328/16-ц
провадження № 61-36222св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_2 та її виселення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2 за відплатним договором придбана квартира АДРЕСА_1 , яка є спадковим майном позивача, в особи, яка не мала права її відчужувати.
Позивач просив суд витребувати квартиру АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ОСОБА_2 та виселити її.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 32,6 кв. м, житловою площею 17,2 кв. м. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 551,21 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 та зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними довіреності і договору дарування.
Апеляційний суд, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 201 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали (далі - ЦПК України 2004 року), виходив із того, що третя особа ОСОБА_3 в іншій справі заявив вимоги про визнання недійсними довіреності від 13 квітня 1995 року, яку видала ОСОБА_4 батькові позивача - ОСОБА_6 на розпорядження майном, та договору дарування спірної квартири, який ОСОБА_6 уклав від імені ОСОБА_4 зі своєю матір`ю і бабусею позивача - ОСОБА_7 .
Оскільки до предмету доказування у справі про витребування у ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , у тому числі, належить доведення ОСОБА_1 його матеріального права власності на спірне нерухоме майно у порядку спадкування після смерті бабусі ОСОБА_7 та батька ОСОБА_6 , і, оскільки наявність або відсутність матеріального права ОСОБА_6 на пред`явлення вимоги про витребування нерухомого майна у ОСОБА_2 є предметом розгляду іншого суду у порядку цивільного судочинства й не може бути перевірена у даній справі на стадії апеляційного розгляду, то суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними довіреності та договору дарування.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року, в якій просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
У свій касаційній скарзі заявник посилається на те, що:
-апеляційним судом не взято до уваги, що провадження у справі № 521/2656/17 взагалі не повинно було бути відкритим, оскільки спір між цими ж сторонами, щодо того ж предмету, з тих же підстав, уже вирішувався у судовому порядку та є судове рішення, яке набрало законної сили, і яким встановлено наявність права ОСОБА_1 на спірне майно;
- ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року (провадження № 6-1624ск17) станом на дату подання цієї касаційної скарги відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання недійсними довіреності та договору дарування та відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року, що свідчить про те, що у апеляційного суду у цій справі були відсутні вважати недоведеним факт належності ОСОБА_1 матеріального права власності на спірну квартиру;
- зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи, можливості реалізувати право ОСОБА_1 на спірну квартиру, є порушенням права позивача на розгляд справи, за результатами якої буде прийнято рішення щодо майнових прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.
Станом на дату розгляду справи заперечення чи відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до суду касаційної інстанції не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із Малиновського районного суду м. Одеси, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
У статті 388 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-36222ск18 призначено судді-доповідачу ОСОБА_8 .
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року виправлено описку у номері справи, допущену в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2017 року.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2020 року № 2798/0/226-20 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_8 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Верховним Судом неодноразово направлялись листи про витребовування справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року матеріали справи № 521/4328/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій
У справі, що переглядається, судом першої інстанції установлено, що 13 квітня 1995 року ОСОБА_4 оформила на ім`я ОСОБА_6 (батька ОСОБА_1 ) довіреність на розпорядження її майном.
03 травня 1995 року ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_7 прийняла у дарунок нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За умовами заповіту, складеного 28 липня 1993 року та посвідченого старшим державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Коряченко А. А., усе майно, яке на момент смерті ОСОБА_7 їй належало, переходить у власність ОСОБА_6
22 січня 2003 року державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т. А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на ім`я її сина ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2005 року визнано недійсними довіреність ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_6 від 13 квітня 1995 року, а також договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 03 травня 1995 року між ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_4 , та ОСОБА_7
07 листопада 2007 року квартира АДРЕСА_1 , продана ОСОБА_3 , який набув її за безоплатним договором дарування від ОСОБА_4 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Очеретяною І. А. 03 жовтня 2007 року, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 жовтня 2014 року спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6 є його син ОСОБА_1 (позивач).
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2005 року.
Як вбачається із довідки Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 13 грудня 2016 року у ОСОБА_2 іншого житла, крім квартира АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов`язаний зупинити провадження у цій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Верховний Суд також зауважує, що з урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Зупинення провадження у справі без правових підстав є порушенням права позивача на розумні строки розгляду справи.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Установивши, що у провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 521/2656/17 за позовом ОСОБА_3 (третьої особи у цій справі) до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними довіреності від 13 квітня 1995 року, виданою ОСОБА_4 померлому батькові позивача - ОСОБА_6 , та договору дарування спірної квартири між ОСОБА_4 , від імені якої виступав ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , у свою чергу у справі, що переглядається в порядку касаційного провадження, позивач ОСОБА_1 просить витребувати у ОСОБА_2 на свою користь спірну квартиру та виселити відповідачку із неї, посилаючись на наявність у нього права власності на спірну квартиру, апеляційний суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
До вирішення судом спору у справі № 521/2656/17 про дійсність документів, на підставі яких відповідач ОСОБА_2 володіє спірною квартирою, у цій справі неможливо встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог позивача ОСОБА_1 .
Апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали установлено вмотивований зв`язок між очікуваними висновками рішення суду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними довіреності й договору дарування спірної квартири та предметом спору у справі, що переглядається; конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без першочергового розгляду справи № 521/2656/17. Зупинивши апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними довіреності й договору дарування спірної квартири, апеляційний суд сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та виконав вимоги частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року.
За таких фактичних обставин у суду апеляційної інстанції були підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсними довіреності та договору дарування спірної квартири.
Оскільки суд касаційної інстанції не має повноважень переглядати підстави відкриття провадження чи зупинення виконання судового рішення в інших справах, то посилання заявника на помилковість відкриття провадження у справі № 521/2656/17 та обставини зупинення виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року у справі № 2-624/05-ц не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.
Доводи касаційної скарги про те, що зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи, можливості реалізувати право ОСОБА_1 на спірну квартиру, порушенням права позивача на розгляд справи, не знайшли своє підтвердження та зводяться до незгоди заявника із висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи та оцінкою ним доказів, а тому відхиляються судом касаційної інстанції.
Колегією суддів Верховного Суду також прийнято до уваги, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, відкритими для публічного доступу, станом на дату розгляду справи судом касаційної інстанції ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 січня 2019 року відновлено провадження у справі, відповідно оскаржувана ухвала апеляційного суду про зупинення провадження у справі вичерпала свою дію.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і незгоді з ухваленим судовим рішенням, чи зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом апеляційної інстанції правильно застосовані.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норм права в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду є очевидним.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак