ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 521/4331/21
провадження № 61-1530св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Гуревського В. К. від 11 липня 2022 року, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року, постанови Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Назарової М. В., Лозко Ю. П.,
від 31 жовтня 2023 року,і виходив з наступного.
Основний зміст позовних вимог
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення частки майна в натурі, припинення спільної часткової власності, усунення перешкод у користуванні власністю, вселення.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що відповідно до рішення Одеської міської ради депутатів трудящих від 05 жовтня 1951 року за № 1149 «Про відведення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво» забудовнику ОСОБА_7 відведено земельну ділянку під житлове будівництво площею 574 кв. м. Актом зазначення меж № 184 від 30 жовтня
1951 року земельну ділянку у розмірі 574 кв. м, розташовану у районі
Бл. Млини винесено на місцевість та передано у користування
ОСОБА_7 18 грудня 1951 року між житловим управлінням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих та ОСОБА_7 укладено договір на право будівництва та безстрокового користування земельною ділянкою площею 574 кв. м, розташованою: Бл. Млини, запланований масив Іллічівського району міста Одеси, який посвідчено старшим нотаріусом Одеської першої державної нотаріальної контори Поломаренко Г. П., реєстровий № 60464. 27 грудня 1951 року ОСОБА_7 отримав дозвіл № 461 на проведення будівельних робіт.
3. Позивачка зазначала, що ОСОБА_7 збудував житловий будинок - літ. «Б», загальна площа 36 кв. м, житлова площа 24 кв. м; житловий будинок - літ. «А», загальна площа 80,8 кв. м, житлова площа 50,8 кв. м; сарай - літ. «Г», «З»; вбиральня - літ. «И», навіс - літ. «К», огорожа 1-4; колодязь - І; мостіння - ІІ, ІІІ.
4. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Згідно з спадковою справою щодо майна ОСОБА_7 , спадкоємцями є його сини ОСОБА_8 та
ОСОБА_2 , а також дружина - ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 , після смерті якої спадщину прийняли її сини
ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
5. Згідно з доводами позивачки, протягом багатьох років між ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та їх померлими батьками склався порядок користування житловим будинком. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 із своєю сім`єю: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , проживали у житловому будинку літ. «А», а ОСОБА_2 зі своєю сім`єю: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , проживав у житловому будинку літ. «Б». ОСОБА_8 проживав зі своєю сім`єю, в тому числі донькою ОСОБА_1 , у спірному будинку, фактично користуючись наступними приміщеннями: квартирою № 1 , яка складається з: житлової кімнати - літ. 1-3, площею 19,3 кв. м, кухнею - літ. 1-1, площею 6,2 кв. м, верандою - літ.1-2, площею 6,2 кв. м, туалетом - літ.1-4, площею 0,6 кв. м.
6. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 , батько позивачки.
7. ОСОБА_1 зазначала, що 16 травня 2018 року постановою державного нотаріуса Сьомої одеської державної нотаріальної контори Ворсуляк А. М. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом у зв`язку з неподанням оригіналів документів, які підтверджують право власності на житловий будинок під АДРЕСА_2 .
8. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 04 вересня 2019 року у справі № 521/19178/18 за нею визнано право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 116,8 кв. м, житловою площею 75,4 кв. м, що в цілому складається з: житловий будинок - літ. «А», загальна площа 80,8 кв. м, житлова площа 50,8 кв. м, житловий будинок - літ. «Б», загальна площа 36 кв. м, житлова площа 24 кв. м; сарай - літ. «Г», «З», вбиральня - літ. «И», навіс - літ. «К», огорожа 1-4, колодязь - І; мостіння - ІІ, ІІІ. Відповідач ОСОБА_2 є власником 1/2 частини зазначеного житлового будинку з 06 червня 2014 року.
9. З урахуванням порядку користування, який склався протягом багатьох років, ОСОБА_1 просила:
- виділити їй у приватну власність в натурі частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 51 кв. м, житловою площею - 38,1 кв. м, яка складається з: житлової кімнати - літ. 1-3, площею
19,3 кв. м, житлової кімнати - літ. 2-3, площею 9,8 кв. м, житлової кімнати 2-4, площею 9,0 кв. м, кухні - літ. 1-1, площею 6,2 кв. м, веранди - літ.1-2, площею
6,1 кв. м, туалету - літ. 1-4, площею 0,6 кв. м; навісу - літ. «К», огорожі 1; колодязю - І; мостіння - ІІ;
- припинити її право спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 не чинити їй перешкод у користуванні частиною житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51 кв. м, житловою площею 38,1 кв. м;
- вселити її у вказану частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
10. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
11. Виділено ОСОБА_1 у приватну власність в натурі житловий будинок літ. «А», площею 38,1 кв. м, оціночною вартістю 138 064, 00 грн, у складі таких приміщень: № 1-3 - житлова, площею 19,3 кв. м, оціночною вартістю 69 938, 00 грн; № 2-3 - житлова, площею 9,8 кв. м, оціночною вартістю 35 512, 00 грн; № 2-4 - кухня, площею 9,0 кв. м, оціночною вартістю 32 614,00 грн; частину прибудови літ, «а», площею 6,1 кв. м, оціночною вартістю 23 049,00 грн у складі наступного приміщення: № 1-2 - веранда, площею 6,1 кв. м, оціночною вартістю 23 049, 00 грн; прибудову літ, «а», площею 6,8 кв. м, оціночною вартістю 18 174, 00 грн у складі наступних приміщень: № 1-1 - кухня, площею 6,2 кв. м, оціночною вартістю 16 570, 00 грн; № 1-4 - туалет, площею 0,6 кв. м, оціночною вартістю 1 604, 00 грн; господарські будівлі та споруди: сарай літ. «З», оціночною вартістю 3 974,00 грн; навіс літ. «К», оціночною вартістю 2 164, 00 грн; 1/2 частину колодязя 1, загальною оціночною вартістю 185 425, 00 грн, які складають 45/100 частин, що на 5/100 частин менше ідеальній частці.
12. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_2 .
13. Зобов`язано відповідачів не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні частиною житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 51 кв. м, житловою площею 38,1 кв. м, яка складається з: житлової кімнати - літ. 1-3, площею 19,3 кв. м, житлової кімнати - літ. 2-3, площею 9,8 кв. м, житлової кімнати 2-4, площею 9,0 кв. м, кухні - літ. 1-1, площею 6,2 кв. м, веранди - літ.1-2, площею 6,1 кв. м, туалету - літ.1-4, площею 0,6 кв. м; навісу - літ. «К», огорожі 1; колодязю - І; мостіння - ІІ.
14. Вселено ОСОБА_1 у вказану частину житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею - 51 кв. м, житловою площею - 38,1 кв. м.
15. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці у ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Суд встановив, що відповідачі у справі не визнають права власності позивачки на 1/2 частину спірного будинку та перешкоджають їй у користуванні її майном, не надають їй права користуватися тією частиною приміщення, яка відповідає її частці у праві спільної часткової власності. При поділі будинку судом взято до уваги висновок експерта.
17. Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 5/100 частин домоволодіння на АДРЕСА_2 у розмірі 39 710, 00 грн.
18. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при ухваленні рішення та задоволенні позову відповідно до запропонованого експертом варіанту розподілу в натурі спірного будинку, суд вирішив питання про виділ частки ОСОБА_1 з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, виділивши: у власність ОСОБА_12 нерухоме майно загальною оціночною вартістю 185 425 грн, які складають 45/100 частин, що на 5/100 частин менше ідеальної частки, але не зазначив грошову компенсацію за 5/100 частин житлових будинків з господарськими будівлями, розташованих по АДРЕСА_2 , яку повинен сплатити на її користь другий співвласник.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
19. Постановою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року - без змін.
20. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки у ньому. Здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
21. Апеляційний суд погодився з результатами оцінки досліджених судом першої інстанції у сукупності доказів. Вказав, що стороною відповідачки не доведено тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
22. Іншою постановою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня
2022 року - без змін.
23. Залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції у додатковому рішенні правильно визначено грошову компенсацію за 5/100 частин житлових будинків з господарськими будівлями, розташованих по АДРЕСА_2 , у розмірі 39 710 грн, яку повинен сплатити на користь позивачки другий співвласник.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
24. 25 січня 2024 року ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня 2022 року, постанови Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18, у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13, від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19?ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. На думку заявниці, суди дійшли неправильних висновків про задоволення позовних вимог, оскільки не дослідили належним чином висновок експерта № 02/2022 судової будівельно-технічної та оціночної-будівельної, оціночної-земельної експертизи у цій справі від 01 квітня 2022 року на предмет наявності технічної можливості поділу об`єкта нерухомості. Висновок експерта містить лише один запропонований варіант поділу (виділу в натурі) будинку без обґрунтування причин визначення єдиного варіанту поділу. Внаслідок такого поділу домоволодіння погіршуються житлові умови мешканців будинку.
27. Згідно з доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги доводи сторони відповідачів про те, що висновок експерта є неповним, не містить матеріалів дослідження технічної можливості та доцільності поділу об`єкта нерухомості, про що безпосередньо вказувалося в апеляційній скарзі. Експерт мав визначити всі можливі варіанти поділу (виділу частки) житлового будинку та запропонувати не менше двох технічно доцільних і зручних для користування варіантів поділу домоволодіння.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28. Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 521/4331/21.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. Відповідно до рішення Одеської міської ради депутатів трудящих
від 05 жовтня 1951 року за № 1149 «Про відведення земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво» забудовнику ОСОБА_7 відведено земельну ділянку під житлове будівництво площею 574 кв. м.
30. Актом визначення меж № 184 від 30 жовтня 1951 року земельну ділянку у розмірі 574 кв. м, розташовану у районі Бл. Млини, винесено на місцевість та передано у користування ОСОБА_7 .
31. 18 грудня 1951 року між житловим управлінням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих та ОСОБА_7 укладено договір на право будівництва та безстрокового користування земельною ділянкою площею 574 кв. м, розташованою: Бл. Млини, запланований масив Іллічівського району міста Одеси, який посвідчено старшим нотаріусом Одеської першої державної нотаріальної контори Пономаренко Г. П., реєстровий № 60464.
32. 27 грудня 1951 року ОСОБА_7 отримав дозвіл № 461 на проведення будівельних робіт.
33. ОСОБА_7 збудував житловий будинок - літ. «Б», загальна площа
36 кв. м, житлова площа 24 кв. м; житловий будинок - літ. «А», загальна площа 80,8 кв. м, житлова площа 50,8 кв. м; сарай - літ. «Г», «З»; вбиральню - літ. «И», навіс - літ. «К», огорожа 1-4; колодязь - І; мостіння - ІІ, ІІІ.
34. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , про що 24 вересня 2001 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено актовий запис № 8274.
35. 11 листопада 2014 року Сьомою одеською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі: 56754153, номер у нотаріуса: 662/2014.
36. Згідно із спадковою справою до майна ОСОБА_7 , спадкоємцями є:
- син ОСОБА_8 , який звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 11 листопада 2014 року за вх. № 1734;
- син ОСОБА_2 , який звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 27 листопада 2014 року за вх. № 1862;
- дружина ОСОБА_9 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована зі спадкодавцем та фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
37. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 , про що 06 червня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 5952.
38. 11 листопада 2014 року Сьомою одеською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі: 56754252, номер у нотаріуса: 663/2014.
39. Згідно із спадковою справою до майна ОСОБА_9 , спадкоємцями є:
? син ОСОБА_8 , який звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 11 листопада 2014 року за вх. № 1735;
- син ОСОБА_2 , який звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 27 листопада 2014 року за вх. № 1863.
40. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 із своєю сім`єю: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , проживали у житловому будинку літ. «А», а ОСОБА_2 зі своєю сім`єю: ОСОБА_13 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_11 , проживав у житловому будинку літ. «Б».
41. ОСОБА_8 проживав у спірному будинку зі своєю сім`єю, в тому числі донькою ОСОБА_1 , фактично користуючись наступними приміщеннями: квартирою № 1 , яка складається з: житлової кімнати - літ. 1-3, площею 19,3 кв. м, кухнею - літ. 1-1, площею 6,2 кв. м, верандою - літ.1-2, площею 6,2 кв. м, туалетом - літ. 1-4, площею 0,6 кв. м.
42. 12 березня 2015 року державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Малиновською О. К. посвідчено та зареєстровано у реєстрі за № 1-237 заповіт, яким ОСОБА_8 все своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалося, і все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 .
43. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 , про що 16 листопада
2017 року Одеськім міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено відповідний актовий запис № 11673.
44. 27 грудня 2017 року Сьомою одеською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, номер у спадковому реєстрі: 61806729, номер у нотаріуса: 995/2017.
45. Згідно із спадковою справою до майна ОСОБА_8 , спадкоємцями є:
- дочка ОСОБА_1 , яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 27 грудня 2017 року за вх. № 2445;
- дружина ОСОБА_14 , яка звернулася до нотаріальної контори з заявою про відмову від обов`язкової частки у на спадщині 27 грудня 2017 року за
вх. № 2446.
46. До складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_8 , входила 1/2 частина житлового будинку під АДРЕСА_2 , загальною площею 116,8 кв. м, житловою площею 75,4 кв. м, що в цілому складається з: житловий будинок - літ. «А», загальна площа 80,8 кв. м, житлова площа 50,8 кв. м, житловий будинок - літ. «Б», загальна площа 36 кв. м, житлова площа 24 кв. м; сарай - літ. «Г»,»З»; вбиральню - літ. «И», навіс - літ. «К», огорожа 1-4; колодязь - І; мостіння - ІІ, ІІІ.
47. 16 травня 2018 року постановою державного нотаріуса Сьомої одеської державної нотаріальної контори Ворсуляк А. М. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом у зв`язку з неподанням до нотаріальної контори оригіналів документів, які підтверджують право власності на житловий будинок під
АДРЕСА_2 .
48. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 04 вересня
2019 року у справі № 521/19178/18 за ОСОБА_1 визнано право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , померлого
ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 116,8 кв. м, житловою площею 75,4 кв. м, що в цілому складається з: житловий будинок - літ. «А», загальна площа 80,8 кв. м, житлова площа 50,8 кв. м, житловий будинок - літ. «Б», загальна площа 36 кв. м, житлова площа 24 кв. м; сарай - літ «Г», «З», вбиральня - літ. «И», навіс - літ. «К», огорожа 1-4, колодязь - І; мостіння - ІІ, ІІІ.
49. Відповідач ОСОБА_2 є власником 1/2 частини житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею
116,8 кв. м, житловою площею 75,4 кв. м, з моменту відкриття спадщини, а саме з 06 червня 2014 року.
50. На підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року у справі було проведено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну, оціночно-земельну експертизу і судовим експертом ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С. С.» Скибінською Т. М. складено висновок № 02/022 від 01 квітня 2022 року.
51. У висновку експерта запропоновано один варіант поділу в натурі житлових будинків літ. «А» та літ. «Б» з господарськими будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , з відхиленням (до 10 %) від ідеальних часток співвласників, з проведенням будівельних робіт по переплануванню та переобладнанню, з урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 , при якому сторонам необхідно виконати наступні будівельні роботи по переплануванню та переобладнанню, а саме:
- між приміщеннями № 1-3 - житлова та № 2-3 - житлова обладнати дверний проріз;
- між приміщеннями № 2-2 - кухня та № 2-3 - житлова закласти дверний проріз;
- виконати поділ горища по лінії поділу приміщень першого поверху, відповідно до пункту 3.19 Методичних рекомендацій щодо проведення досліджень з поділу, виділу та визначення порядку користування нерухомим майном, виданих Київським НДІСЕ Міністерства юстиції України (номер державної реєстрації 0116Ш06195);
- виконати переобладнання та реконструкцію інженерних систем, а саме водопостачання, каналізації, електропостачання, опалення та газопостачання, з метою забезпечення їх автономності, відповідно до проєктів, розроблених та затверджених у відповідних інстанціях.
52. Враховуючи те, що вищенаведені будівельні роботи при запропонованому варіанті поділу передбачають втручання в несучі конструкції, їх необхідно виконувати після розроблення проєктної документації, в якій передбачити заходи по забезпеченню збереження будинку, його міцності, стійкості в цілому та окремих частин, елементів і конструкцій, виконаної та затвердженої відповідною ліцензованою організацією.
53. Першому співвласнику запропоновано виділити житловий будинок
літ. «А», площею 38,1 кв. м, оціночною вартістю 138 064 грн, у складі наступних приміщень: № 1-3 - житлова, площею 19,3 кв. м, оціночною вартістю 69 938 грн; № 2-3 - житлова, площею 9,8 кв. м, оціночною вартістю 35 512 грн; № 2-4 - кухня, площею 9,0 кв. м, оціночною вартістю 32 614 грн; частину прибудови літ. «а», площею 6,1 кв. м, оціночною вартістю 23 049 грн у складі наступного приміщення: № 1-2 - веранда, площею 6,1 кв. м; прибудову літ, «а-1», площею 6,8 кв. м, оціночною вартістю 18 174 грн у складі наступних приміщень: № 1-1 - кухня, площею 6,2 кв. м, оціночною вартістю 16 570 грн; № 1-4 - туалет, площею 0,6 кв. м, оціночною вартістю 1 604 грн; господарські будівлі і споруди: сарай літ. «З», оціночною вартістю 3 974 грн; навіс літ. «К», оціночною вартістю 2 164 грн; 1/2 частину колодязя 1.
54. Загальна оціночна вартість вказаного нерухомого майна становить
185 425 грн, що складає 45/100 частин і на 5/100 частин менше ідеальної частки.
55. Другому співвласнику запропоновано виділити частину прибудови літ. «а», площею 10,2 кв. м, оціночною вартістю 38 542 грн, у складі наступних приміщень: № 2-2 - кухня, площею 7,9 кв. м, оціночною вартістю 29 851 грн; № 2-2а - санвузол, площею 2,3 кв. м, оціночною вартістю 8 691 гр; прибудову літ. «а2» площею 6,9 кв. м, оціночною вартістю 22 213 грн, у складі наступного приміщення: № 2-1 - веранда, площею 6,9 кв. м; прибудову літ. «а3», площею 12,7 кв. м, оціночною вартістю 44 426 грн, у складі наступного приміщення: № 2-5 - житлова, площею 12,7 кв. м; житловий будинок літ. «Б», площею 15,2 кв. м, оціночною вартістю 41 898 грн, у складі наступного приміщення: № 3-2 - житлова, площею 15,2 кв. м; прибудову літ, «б», площею 9,4 кв. м, оціночною вартістю 35 339 грн, у складі наступного приміщення: № 3-3 - житлова, площею 9,4 кв. м; прибудову літ. «б1», площею 4,8 кв. м, оціночною вартістю 14 304 грн, у складі наступного приміщення: № 3-1 - кухня, площею 4,8 кв. м; прибудову літ. «б2», площею 6,6 кв. м, оціночною вартістю 13 462 грн, у складі наступного приміщення: № 3-4 - веранда, площею 6,6 кв. м; господарські будівлі і споруди: сарай літ. «Г», оціночною вартістю 6 519 грн; вбиральня літ. «И», оціночною вартістю 8 793 грн; 1/2 частину колодязя 1.
56. Загальна оціночна вартість вказаного нерухомого майна становить
225 496 грн і складає 55/100 частин, що на 5/100 частин більше ідеальної частки.
57. Розмір грошової компенсації за 5/100 частин житлових будинків з господарськими будівлями, розташованих по АДРЕСА_2 , яку має сплатити другий співвласник першому співвласнику при запропонованому варіанті поділу домоволодіння, станом на дату складання висновку визначений експертом по ринковій вартості - 39 710 грн, по оціночній вартості - 20 035, 50 грн.
Позиція Верховного Суду
58. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
59. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
60. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
61. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
62. Стаття 321 Цивільного кодексу України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
63. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
64. Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316 317 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
65. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
66. Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.
67. Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
68. Згідно з частинами першою, другою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
69. Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
70. Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
71. Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
72. За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
73. Тлумачення статей 183 358 364 379 380 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений з присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
74. Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
75. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц,
від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року
у справі № 173/1607/15, від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц.
76. Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці у ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі.
77. У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає у рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.
78. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 та від 03 квітня
2013 року у справі № 6-12цс13.
79. Схожі за змістом висновки щодо виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц,
від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року
у справі № 127/5835/16-ц, від 22 лютого 2020 року у справі № 279/4966/16-ц,
від 16 червня 2021 року у справі № 369/6871/16-ц, від 15 травня 2024 року у справі № 309/3900/16-ц.
80. Відповідно до частин першої та другої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
81. Частиною п`ятою статті 106 ЦПК України встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
82. Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
83. Висновок експерта є одним з видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів.
84. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
85. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
87. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням додаткового рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за 5/100 частин житлових будинків з господарськими будівлями у розмірі 39 710, 00 грн, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, обґрунтовано виходив з того, що згідно з висновком судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи від 01 квітня 2022 року № 02/022, виділ ОСОБА_1 у приватну власність в натурі частини житлового будинку, прибудов і господарських приміщень є технічно можливим.
88. Виходячи з розміру часток сторін у праві власності на домоволодіння, експерт запропонував один оптимальний варіант його поділу з незначним відхиленням від рівності часток, а також здійсненням будівельних робіт по переплануванню та переобладнанню житлового будинку.
89. У касаційній скарзі заявниця посилалася на неповноту висновку експерта, неврахування зносу несучих конструкцій спірного будинку. Водночас, у вищевказаному висновку експерта йдеться про те, що будівельні роботи при запропонованому варіанті поділу домоволодіння необхідно виконувати після розроблення проєктної документації.
90. Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували висновок експерта або підтверджували, що спірні об`єкти нерухомості неможливо поділити в натурі.
91. Слід зазначити, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
92. Заявниця не була позбавлена можливості на звернення до суду з відповідним клопотанням про призначення повторної або додаткової експертизи, подання доказів, які б могли підтвердити її доводи.
93. Фактично доводи касаційної скарги, які є подібними доводам апеляційної скарги, зводяться до незгоди з висновком експерта щодо запропонованого варіанту поділу спірного нерухомого майна.
94. Разом з тим, не погоджуючись із запропонованим експертом у висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи № 02/022 від 01 квітня 2022 року варіантом поділу будинку, відповідачка не зазначає інших можливих варіантів поділу спірного нерухомого майна, які, на її думку, можливо застосувати, або іншого порядку вирішення спору.
95. Слід взяти до уваги, що експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Експертиза проводилася на підставі технічного паспорта спірного житлового будинку від 02 травня 2018 року з безпосереднім оглядом об`єкта експертом у присутності відповідачів. Під час проведення експертизи експертом було також враховано обставини, встановлені рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 04 вересня 2019 року у справі № 521/19178/18, яким за ОСОБА_1 визнано право власності у порядку спадкування на 1/2 частину спірного житлового будинку.
96. З урахуванням наведеного, дотримавшись розумного балансу між правами та інтересами сторін спору, взявши до уваги фактичний порядок користування домоволодінням, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про часткове задоволення вимог позивачки, спрямованих на захист права користування та розпорядження своєю власністю.
97. Негативних наслідків для відповідачів за результатами поділу домоволодіння в натурі судами не встановлено.
98. Слід також зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
99. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які послалася заявниця у касаційній скарзі.
100. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.
101. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
102. Враховуючи наведене, встановивши у межах доводів касаційної скарги відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
2. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року, додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня
2022 року, постанови Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара