Постанова
Іменем України
24 січня 2023 року
м. Київ
справа № 522/10845/19
провадження № 61-2448св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Перший Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 ,
третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Перший Приморський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 ,третя особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк), про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про право власності.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що їй на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 01 червня 2006 року на праві приватної власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м.
Право власності на квартиру було зареєстроване в КП «Одеське МБТІ та РОН» 18 серпня 2006 року в книзі 125доп-169, номер запису 1330, реєстраційний номер 15400099.
23 травня 2019 року у вказану квартиру потрапили невідомі їй особи, які змінили замки на дверях.
У подальшому стало відомо, що 01 квітня 2019 року її квартира була продана відповідачці ОСОБА_2 на електронних торгах, які були проведені ДП «Сетам», про що складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затверджений Першим Приморським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області 03 травня 2019 року. Вказаний акт був складений на підставі протоколу № 395991 проведення електронних торгів по лоту № 334082.
На підставі зазначеного акту приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бутенко Н. П. видано свідоцтво від 17 травня 2019 року, зареєстроване в реєстрі за № 633, яким нотаріус посвідчила право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру.
Позивачка також зазначила, що 01 серпня 2006 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11024267000, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 75 610 швейцарський франків зі строком користування кредитними коштами до 02 серпня 2027 року та сплатою 8,9% річних за користування коштами протягом 30 днів.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором кредиту, 01 серпня 2006 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ситніковою Ю. Д. та зареєстрований в реєстрі за № 2036, відповідно до якого вищевказану квартиру було передану в іпотеку банку.
23 травня 2019 року, тобто після того, як у спірну квартиру потрапили невідомі особи, їй стало відомо, що на виконанні у Першому Приморському ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 522/14587/14 від 12 лютого 2015 року, виданого Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з неї на користь ПАТ «УкрСиббанк» грошових коштів у розмірі 941 545,78 грн.
Лише ознайомившись з матеріалами вказаного виконавчого провадження, вона дізналась, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково, стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_3 на користь банку суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11024267000 від 01 серпня 2006 року в сумі 72 721,35 швейцарський франків, що станом на 24 липня 2014 року за курсом НБУ еквівалентно 941 545,78 грн.
Позивачка вказувала, що про наявність відкритого виконавчого провадження та проведення виконавчих дій їй відомо не було.
Зазначала, що при здійсненні виконавчих дій та реалізації спірного об`єкта нерухомості державним виконавцем Першого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Саламахою В. В. порушені вимоги законодавства щодо проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: про відкриття виконавчого провадження державний виконавець належним чином її не повідомив; спірна квартира була описана у відсутність боржника, опис майна здійснено у її відсутність; з висновком про вартість об`єкта незалежної оцінки вона також не була ознайомлена та була позбавлена можливості оскаржити дії державного виконавця у встановленому законом порядку; вартість спірної квартири не відповідає дійсній ринковій вартості спірного майна.
Про день, час та місце проведення електронних торгів позивачка також повідомлена не була, а нотаріально посвідчену копію акта про реалізацію предмета іпотеки на її адресу надіслано не було.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила:
- визнати недійсними електронні торги з реалізації предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , які відбулись 01 квітня 2019 року відповідно до протоколу № 395991 проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, переможцем яких стала ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затверджений Першим Приморським ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, від 03 травня 2019 року, який складений на підставі протоколу № 395991 проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, переможцем яких стала ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 17 травня 2019 року, видане приватним нотаріусом ОМНО Бутенко Н. П., зареєстроване в реєстрі за № 633, яким нотаріус посвідчила право власності на вказану квартиру ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано недійними електронні торги з реалізації предмета іпотеки, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , які відбулись 01 квітня 2019 року.
Визнано недійсним свідоцтво від 17 травня 2019 року, видане приватним нотаріусом ОМНО Бутенко Н. П. та зареєстроване в реєстрі за № 633 щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , що складається з двокімнатної ізольованої квартири загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м.
В задоволені інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що електронні торги проведені з порушенням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
При цьому суд відхилив посилання позивача щодо порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, зазначивши, що дії (бездіяльність) державного виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , Перший Приморський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, АТ «УкрСиббанк» та ДП «Сетам» подали апеляційні скарги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , Першого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, АТ «УкрСиббанк» та ДП «Сетам» задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що реалізація предмета іпотеки відбулась у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», Інструкції з організації примусового виконання рішень та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року.
Суд зазначив, що права ОСОБА_1 при здійсненні електронних торгів двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , які відбулися 01 квітня 2019 року, порушені не були.
Так, на торги була виставлена саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 у повному обсязі сплатила грошові кошти в якості оплати за придбану квартиру, вартість вказаної двокімнатної квартири була встановлена на підставі висновку про її ринкову вартість, а неповнолітні діти в цій квартирі не момент проведення електронних торгів зареєстровані не були.
При цьому суд спростував доводи ОСОБА_1 про те, що вартість вказаної квартири була заниженою.
Узагальнені доводи касаційної скарги
14 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
10 травня 2022 року на адресу Верховного Суду від АТ «УкрСиббанк» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому банк просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
26 квітня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Ситніковою Ю. Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 2028.
Право власності на квартиру було зареєстроване в КП «Одеське МБТІ та РОН» 18 серпня 2006 року в книзі: 125доп-169, номер запису 1330, реєстраційний номер 15400099.
01 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11024267000 у розмірі 75 610 швейцарський франків, зі строком повернення до 02 серпня 2027 року.
З метою забезпечення грошових зобов`язань між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», був укладений Іпотечний договір від 01 серпня 2006 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 941 545,78 грн.
Постановою державного виконавця Приморського районного управління юстиції Одеського обласного управління юстиції Саламахою В. В. від 16 листопада 2015 року відкрито виконавчого провадження № 49365966 з виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеса 12 лютого 2015 року, з виконання вищевказаного заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 941 545,78 грн.
Постановою державного виконавця Приморського районного управління юстиції Одеського обласного управління юстиції Саламахою В. В. від 16 листопада 2015 року накладено арешт на майно ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.
Постановою державного виконавця Приморського районного управління юстиції Одеського обласного управління юстиції Саламахою В. В. від 10 травня 2018 року, на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», проведено опис і накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01 червня 2006 року.
Відповідно до Звіту про оцінку майна від 04 грудня 2018 року ТОВ «СЕЙВ КОМПАНІ» ринкова вартість спірної квартири складає 662 400 грн.
04 лютого 2019 року Перший Приморський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області направив до Одеської філії ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна, а саме вищевказаної квартири АДРЕСА_1 .
01 квітня 2019 року відбулися електроні торги, за результатами яких квартира АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_2 за 629 850 грн, про що 03 травня 2019 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області було складено акт.
14 травня 2019 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про зняття арешту з реалізованого майна.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.
Відповідно до частини першої статті 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на торгах є різновидом договору купівлі-продажу, тобто правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі N 910/856/17 (провадження N 12-128гс18).
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Правова природа продажу майна з електронних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).
Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.
У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Таким чином, підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
У справі, яка переглядається, встановлено, що 18 грудня 2018 року до Першого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області надійшов висновок про вартість майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , вартість описаного й арештованого майна становить 662 400 грн.
Саме зазначене майно було передано на реалізацію.
При цьому, були вказані:
- відомості про іпотекодержателя: ПАТ «УкрСиббанк», який є іпотекодержателем на підставі: договору іпотеки від 01 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д., реєстровий № 2036, номер запису про іпотеку 3544214;
- відомості про боржника (іпотекодавця): ОСОБА_1 ,
- відомості про предмет іпотеки: двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Ситніковою Ю. Д., орган реєстрації - КП «ОМБТІ та РОН», дата реєстрації 18 серпня 2006 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 15400099;
- відомості про проведення торгів: предмет іпотеки примусово реалізовано ДП «СЕТАМ» із застосуванням веб-сайту, передбаченого Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, за електронною адресою: https://setam.net.ua, електронна адреса лоту: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 395991 від 01 квітня 2019 року по лоту № 334082 торги відбулися 01 квітня 2019 року, дата та час початку торгів: 09:00 год, 01 квітня 2019 року, дата та час завершення торгів: 18:00 год, 01 квітня 2019 року.
Початкова (стартова ціна) предмета іпотеки - 662 400 грн, ціна продажу предмета іпотеки - 663 000 грн.
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги № 389613 від 25 лютого 2019 року ДП «СЕТАМ» переможцем визнано ОСОБА_2 , підстава визначення переможця - особлива ставка - 663 000 грн.
Кошти перераховані переможцем торгів:33 120 грн - на рахунок Організатора торгів - ДП «СЕТАМ», як гарантійний внесок; 30 грн - на рахунок Організатора торгів - ДП «СЕТАМ», як додаткова винагорода; 629 850 грн - на рахунок Першого Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.
Встановлено, що загальна сума коштів, сплачена переможцем електронних торгів, складає 663 000 грн, що відповідає ціні продажу предмета іпотеки на електронних торгах.
03 травня 2019 року в.о. начальника Першого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Саламахою В. В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 01 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Ситніковою Ю. Д.
Ухвалюючи рішення у справі про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12 81 89 ЦПК України, встановивши, що на торги була виставлена саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 у повному обсязі сплатила вищевказані грошові кошти в якості оплати за придбану квартиру, вартість вказаної двокімнатної квартири була належним чином встановлена на підставі висновку про її ринкову вартість, неповнолітні діти в цій квартирі не момент проведення електронних торгів зареєстровані не були, дійшов правильного висновку, що реалізація предмета іпотеки відбулась у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року.
При цьому під час розгляду справи ОСОБА_1 не довела, що зазначені нею у позовній заяві порушення вплинули на результат проведення електронних торгів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що порушення, допущені державним виконавцем до призначення прилюдних торгів при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим ЗакономУкраїни «Про виконавче провадження».
Доводи касаційної скарги про те, що позивачка не була належним чином повідомлена про день, час та місце проведення електронних торгів, що є підставою для визнання їх недійсними, не заслуговують на увагу, оскільки сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинно бути встановлене порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Зазначене відповідає правовим висновкам, які містяться у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15. та у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16 (провадження № 61-21671св18).
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов