Постанова
Іменем України
07 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 522/10878/15-ц
провадження № 61-18108св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС ЛТД»,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-будівельна компанія «Укрспортбудінвест»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2017 року у складі головуючого судді Чернявської Л. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ТЕРРАКС ЛТД» про внесення змін до додаткових угод та зобов'язання виконати умови договору комісії.
Позов обґрунтовано тим, що 29 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» укладено договір комісії № 207 на будівництво об'єкта нерухомості зі змінами та доповненнями, внесеними до нього на підставі додаткової угоди від 04 серпня 2009 року № 1, згідно з яким ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» зобов'язалось виконати доручення комітента, здійснивши всі фактичні та юридичні дії необхідні для будівництва об'єкта нерухомості сімейно-оздоровчого комплексу, розташованого в прибережній зоні в районі АДРЕСА_8 з метою передачі у власність ОСОБА_2 апартаментів, будівельний номер НОМЕР_2, загальною площею 141,81 кв. м, розташованих на 10-му поверсі в 20-ти поверховій секції сімейно-оздоровчого комплексу.
18 серпня 2010 року до вищевказаного договору було укладено тристоронню угоду № 2, згідно з якою було проведено заміну сторони за договором, а саме комітента ОСОБА_2. на нового комітента ОСОБА_1., який прийняв права та обов'язки за вказаним договором. Таким чином зобов'язання ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» щодо завершення будівництва та передачі апартаментів за договором від 29 жовтня 2008 року № 207 почало діяти для ОСОБА_1. з 18 серпня 2010 року.
Позивач зазначає, що первинна адреса будівництва, за якою було укладено договір, та теперішня адреса будівництва змінились і не співпадають із зазначеною у договорі, будівельний номер його апартаментів також змінився. Крім того, він направляв на адресу відповідача листа з вимогою привести документи у відповідність, шляхом укладання договору купівлі-продажу майнових прав, яким передбачити вже нову адресу будівництва, зазначаючи при цьому, що рішенням державного реєстратора від 28 липня 2015 року № 23208427 йому було відмовлено в державній реєстрації майнового права.
Також позивач посилався на лист-повідомлення відповідача ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» від 16 червня 2017 року № 24, яким йому запропоновано повідомити, чи згоден він прийняти майно за вказаною у листі ціною, яка збільшується на 2 358 612,28 грн, що станом на 15 червня 2017 року складає 90 000 доларів США. Вказував, що відповідач зареєстрував право власності на об'єкт незавершеного будівництва за собою, та в подальшому передав його в іпотеку третій особі, що вказує на порушення його прав.
Посилаючись на викладене позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив: змінити пункт 1.1 додаткової угоди від 04 серпня 2009 року № 1 до договору комісії від 29 жовтня 2008 року № 207 виклавши його в такій редакції: «п.1.4 По виконанню даного договору новий комітент стає власником апартаментів загальною площею 141,81 кв. м, будівельний номер 1003, розташованих на 10 поверсі 20 поверхового будинку сімейно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; змінити пункт 1 додаткової угоди від 18 серпня 2010 року № 2 до договору комісії від 29 жовтня 2008 року №207 виклавши його в такій редакції «п.1.1. З дати набрання законної сили рішенням суду по справі № 522/10878/15 новий комітент - ОСОБА_1. (код НОМЕР_1) прийняв усі права та обов'язки за договором комісії від 29 жовтня 2008 року № 207 із наступними змінами та має право на отримання у власність апартаментів загальною площею 141,81 кв. м, будівельний номер 1003, розташованих на 10 поверсіу 20 поверхового будинку сімейно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ТОВ «Терракс ЛТД» виконати зобов'язання, встановлені договором комісії від 29 жовтня 2008 року № 207 із наступними змінами, встановленими додатковою угодою від 04 серпня 2009 року № 1, додатковою угодою від 18 серпня 2010 року № 2 та побудувати, ввести до експлуатації і передати у власність ОСОБА_1. (код НОМЕР_1) апартаменти загальною площею 141,81 кв. м, будівельний номер 1003, розташовані на 10 поверсі 20 поверхового будинку сімейно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено оспорювання чи невизнання набутих ним прав та обов'язків за договором комісії від 29 жовтня 2008 року № 207; позивач є третьою особою у додатковій угоді від 04 серпня 2009 року № 1, якому надано право лише для визнання такого договору недійсним; не будучи стороною вказаної угоди, позивач не наділений повноваженнями вимагати внесення будь-яких змін у зазначену угоду, яка була укладена без його участі. З дати укладення додаткової угоди від 18 серпня 2010 року № 2 позивач має право на отримання у власність предмету договору, що визнається відповідачем, а тому підстав для внесення змін до такої угоди також немає. Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов'язання ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» виконати договір від 29 жовтня 2008 року № 207, місцевий суд виходив із того, що відповідач не відмовляється від своїх зобов'язань за договором комісії, будівництво триває, однак з порушенням строків його завершення, що надає право позивачу для відшкодування збитків завданих неналежним виконанням умов договору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. в особі представника ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У квітні 2018 року ОСОБА_1. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та справу передати на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тристоронній додатковій угоді від 18 серпня 2010 року № 2, згідно з якою ОСОБА_2. передав усі права та обов'язки за договором комісії від 29 жовтня 2008 року № 207 ОСОБА_1. Пунктом 9.2 договору комісії передбачено, що внесення змін та доповнень до цього договору допускається за взаємною згодою сторін. Заявник зазначає, що відповідач, у визначений у договорі строк, право власності на спірний об'єкт нерухомості позивачу не передав. На даний час відповідач просить позивача додатково сплатити кошти в розмірі 90 000 доларів США, хоча у додатковій угоді від 18 серпня 2010 року ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» підтвердило виконання грошових зобов'язань за вказаним договором комісії в повному обсязі про що було видано відповідну довідку. Крім того, будівельна адреса об'єкта будівництва на теперішній час змінилась, тобто не співпадає з тією адресою, яка зазначена в договорі. Суди не звернули уваги на те, що оскільки відповідачем істотно порушуються умови договору, а позивач після укладення додаткової угоди від 18 серпня 2010 року № 2 до договору комісії від 29 жовтня 2008 року № 207 став стороною цього договору, у зв'язку з чим він мав право звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому в липні 2018 року відзиві ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені відповідними доказами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 (комітент) та ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» (комісіонер) укладено договір комісії № 207, згідно з яким комісіонер в особі ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» зобов'язується за плату та в тому числі за рахунок комітента, здійснити усі фактичні та юридичні дії, необхідні для будівництва об'єкта нерухомості сімейно - оздоровчого комплексу, розташованого в прибережній зоні в районі АДРЕСА_1
04 серпня 2009 року між цими ж сторонами була укладена додаткова угода № 1, якою були внесені зміни до договору комісії від 29 жовтня 2008 року № 207.
Зокрема, пунктом 1.1 додаткової угоди від 04 серпня 2009 року № 1 узгоджено передачу у власність комітенту частини вказаного об'єкта нерухомості, а саме апартаментів за будівельним номером НОМЕР_2 загальною площею 141,81 кв. м, розташованих на 10 поверсі 20-ти поверхової секції сімейно - оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 5.1 додаткової угоди від 04 серпня 2009 року № 1 сторони узгодили вартість вищевказаного об'єкту нерухомості та вартість комісії, яка підлягає сплаті комісіонеру.
18 серпня 2010 року між ОСОБА_2 (комітентом), ОСОБА_1. (новим комітентом) та ТОВ «ТЕРРАКС ЛТД» (комісіонером) укладено додаткову угоду № 2 до договору комісії від 29 жовтня 2008 року, згідно з пунктом 1 якої ОСОБА_2. передав ОСОБА_1. всі права та обов'язки за договором комісії від 29 жовтня 2008 року на будівництво об'єкта нерухомості сімейно-оздоровчого комплексу, розташованого в прибережній зоні в районі АДРЕСА_1 а саме: апартаментів за будівельним номером НОМЕР_2 загальною площею 141,81 кв. м, розташованих на 10 поверсі 20-ти поверхової секції сімейно - оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_1.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Статтею 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як правильно встановили суди, з дати укладення додаткової угоди від 18 серпня 2010 року № 2, до позивача перейшли всі права та обов'язки за договором комісії від 29 жовтня 2008 року № 207, в тому числі й право на отримання у власність предмету договору - апартаментів, розташованих на 10 поверсі 20-ти поверхової секції сімейно - оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_1
Пунктом 2.3 договору комісії від 29 жовтня 2008 року № 207 передбачено, що комісіонер зобов'язується передати комітенту апартаменти, передбачені пунктом 1.4 цього договору, впродовж 45 днів з моменту вводу в експлуатацію об'єкта нерухомості на підставі акту приймання-передачі апартаментів, а також підготувати всі необхідні документи для оформлення права власності комітента на об'єкт нерухомості , у межах компетенції та повноважень комісіонера.
Суди також встановили, що будівництво спірного об'єкта триває та не введено до експлуатації, тобто зобов'язання щодо передачі апартаментів у власність позивачу, відповідно до пункту 2.3 договору комісії, ще не виникло. Відповідач не відмовляється від своїх обов'язків, покладених на нього договором комісії зі змінами та доповненнями до нього.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.
Доводи заявника щодо зміни адреси будівництва, які внесені рішенням Одеської міської ради від 08 квітня 2011 року № 620-V, не порушують прав позивача з боку відповідача, оскільки при підписанні акту приймання-передачі спірного об'єкта будівництва буде зазначена їх повна ідентифікація.
Інші аргументи касаційної скарги є аналогічними за змістом доводам апеляційної скарги, які були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував, тому не потребують додаткового правового аналізу.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій- без змін.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко