ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа №522/12311/19
адміністративне провадження №К/9901/32585/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 (головуючий суддя: Турецька І.О., судді: Стас Л.В., Шеметенко Л.П.) у справі №522/12311/19 за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, закриття справи про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименка Руслана Костянтиновича (далі - відповідач-1), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради або відповідач-2), в якому просив: визнати протиправною і скасувати постанову Заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. по справі про адміністративне правопорушення №531/19 від 04.07.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною восьмою статті 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, УДАБК Одеської міської ради подало апеляційну скаргу.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2020 апеляційну скаргу відповідача-2 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей статті 296 КАС України, а саме: не додано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 576,30 грн. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 02.10.2020 апелянтом було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому з посиланням на неможливість у строк встановлений судом надати докази сплати судового збору просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі статей 169 298 КАС України у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме: не надано доказів сплати судового збору. Цією ухвалою апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою від 22.10.2020, УДАБК Одеської міської ради подало касаційну скаргу.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику суд апеляційної інстанції виходив з того, що УДАБК Одеської міської ради не було усунуто, в строк встановлений судом, недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору в обумовленому законом розмірі. Суд апеляційної інстанції констатував, що неналежна організація трудового процесу суб`єкта владних повноважень не є об`єктивною підставою для продовження процесуальних строків на усунення недоліків апеляційної скарги.
IІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що невиконання вимог ухвали суду у строк встановлений судом обумовлена наявністю об`єктивних на те підстав, зокрема, відсутністю на місці уповноважених посадових осіб з правом підпису фінансових документів (начальник Управління перебував на лікарняному, а його заступник у щорічній відпустці). За позицією скаржника, суд апеляційної інстанції у такий спосіб вчинив перешкоди у праві доступу до правосуддя. Також скаржник просить врахувати те, що Верховним Судом у справі №420/7114/19 за аналогічних обставин було продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Вимоги до апеляційної скарги визначені у статті 296 КАС України, серед яких законодавцем передбачено, що до апеляційної скарги, крім іншого, додається документ про сплату судового збору.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянтом не було надано документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 881,50 грн.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд апеляційної інстанції залишив таку без руху, про що постановив ухвалу від 02.10.2020. Скаржнику було надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, який обчислюється з дати отримання ухвали суду.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була направлена скаржнику засобами електронного зв`язку та отримана ним - 05.10.2020.
Натомість 16.10.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від УДАБК Одеської міської ради надійшло клопотання, у якому апелянт просив суд продовжити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору з підстав відсутності на місці уповноважених посадових осіб з правом підпису фінансових документів (начальник Управління перебував на лікарняному, а його заступник у щорічній відпустці).
Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо підтвердження сплати судового збору для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У спірному випадку, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що неналежна організація трудового процесу з боку державного органу (незабезпечення відповідальних за фінансові операції працівників) не може вважатися об`єктивною причиною невиконання процесуальних обов`язків, зокрема вчиняти процесуальні дії у встановлені судом строки.
Інших об`єктивних чинників, які призвели до невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху у строк встановлений судом, скаржником не надано.
Таким чином, з огляду на те, що зі спливом встановленого судом апеляційної інстанції строку на усунення недоліків апеляційної скарги такі недоліки з об`єктивних причин УДАБК Одеської міської ради усунуті не були, Верховний Суд вважає правильними висновки апеляційного суду про обґрунтованість застосування до спірних правовідносин наслідків, встановлених статтями 169 298 КАС України.
Водночас посилання відповідача на рішення Верховного Суду у справі №420/7114/19 є некоректним, оскільки обставини у справі не тотожні.
Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не ухвалах, прийнятих з процесуальних питань.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №522/12311/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А. А. Єзеров
В. М. Шарапа