№ 522/1471/17 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 522/1471/17

провадження № 61-3197св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

стягувач - ОСОБА_2 ,

суб`єкт, дії якого оскаржуються, - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року в складі судді Кузнецової В. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року в складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Драгомерецького М. М., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Другий Приморський ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса)) щодо неповідомлення ОСОБА_1 та Приморського районного суду м. Одеси про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17, що порушує статтю 453 ЦПК України;

- визнати неправомірною бездіяльність Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) щодо нескасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17;

- визнати неправомірними рішення Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) щодо винесення 13 січня 2021 року державним виконавцем Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) Романовською О. Л. постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;

- зобов`язати Другий Приморський ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) повідомити ОСОБА_1 та Приморський районний суд м. Одеси про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17 на підставі статті 453 ЦПК України;

- зобов`язати Другий Приморський ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) скасувати винесені 13 січня 2021 року державним виконавцем Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) Романовською О. Л. постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Скарга мотивована тим, що 17 грудня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси розглянув його скаргу та постановив ухвалу, якою:

- визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Задорожного М.І. щодо ненаправлення йому у встановлений законом строк постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- визнав неправомірним рішення державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Задорожного М. І. щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року;

- зобов`язав Другий Приморський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 16 лютого 2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 16 лютого 2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 16 лютого 2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 16 лютого 2018 року, постанову про накладення штрафу від 17 вересня 2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 04 квітня 2019 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 09 квітня 2019 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 09 квітня 2019 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 09 квітня 2019 року, постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 30 серпня 2019 року.

У порушення вимог статті 453 ЦПК України орган державної виконавчої служби у встановлений строк не повідомив його та суд про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року. Він лише 21 січня 2021 року отримав рекомендований лист № 6500141838266 з копіями постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та інших постанов, винесених державним виконавцем у межах цього виконавчого провадження 13 січня 2021 року.

Отримання ними цих документів не є виконанням обов`язку щодо повідомлення його про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року в розумінні статті 453 ЦПК України, якою зобов`язано орган державної виконавчої служби скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року та інші постанови у зв`язку з порушенням частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не надав допустимі, достовірні, та достатні докази того, що державний виконавець не повідомив його про виконання ухвали суду від 17 грудня 2019 року, а також не довів неправомірність дій Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) щодо прийняття постанов 13 січня 2021 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року скасовано в частині відмови у визнанні неправомірними рішень Другого Приморського ВДВС м. Одеси Південного МУ МЮ та в цій частині прийнято нову постанову.

Визнано неправомірними постанови Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) та зобов`язано Другий Приморський ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) скасувати постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, прийняті державним виконавцем Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) Романовською О. Л. 13 січня 2021 року.

Змінено підстави відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині вимог про:

визнання неправомірною бездіяльності Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) щодо неповідомлення його та Приморського районного суду м. Одеси щодо виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 у справі № 522/1471/17;

визнання неправомірною бездіяльності Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) щодо нескасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17, викладено їх в редакції цієї постанови.

Апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року лише 21 січня 2021 року, тому обмеження, встановлені державним виконавцем 13 січня 2021 року, тобто до отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, є передчасними.

Між ОСОБА_1 та Другим Приморським ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) виникли правовідносини щодо виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 у цивільній справі № 522/1471/17, яка може бути звернута до примусового виконання в порядку, передбаченому статтею 431 ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», у випадку її невиконання Другим Приморським ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса).

Отже, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 не може бути оскаржена бездіяльність відділу державної виконавчої служби щодо невиконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17, оскільки нормами ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» визначений інший порядок виконання судових рішень.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення його скарги.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав, що якщо боржник належним чином не повідомлений про початок примусового виконання рішення, державний виконавець не має права ухвалювати щодо цієї особи рішення або вчиняти дії, спрямовані на примусове виконання рішення.

Суди неправильно здійснили тлумачення частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», не застосували частину п'яту статті 13 цього закону, а також не надали будь-яку оцінку зобов'язанню Другого Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.

05 червня 2023 року справа № 522/1471/17 надійшла до Верховного Суду.

Постанова апеляційного суду в частині задоволених вимог скарги в касаційному порядку не оскаржувалась та в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядається.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 777,00 грн щомісячно, починаючи з 23 січня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття.

На виконання зазначеного рішення 23 червня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси видав ОСОБА_2 виконавчий лист № 522/1471/17.

13 липня 2017 року державний виконавець Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Задорожний М. І. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

В межах цього виконавчого провадження державний виконавець також прийняв такі постанови:

про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 16 лютого 2018 року;

про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 16 лютого 2018 року;

про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 16 лютого 2018 року;

про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 16 лютого 2018 року;

про накладення штрафу від 17 вересня 2018 року;

про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 04 квітня 2019 року;

про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 09 квітня 2019 року;

про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 09 квітня 2019 року;

про арешт майна боржника та заборону його відчуження від 30 серпня 2019 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року визнано неправомірними бездіяльність державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Задорожного М. І. щодо ненаправлення ОСОБА_1 у встановлений законом строк постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та рішення державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Задорожного М. І. щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Зобов`язано Другий Приморський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області скасувати усі вищезазначені постанови.

30 листопада 2020 року державний виконавець Романовська О. Л. прийняла постанови про скасування усіх постанов, прийнятих державним виконавцем Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Задорожним М. І. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, окрім постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року, що підтверджується відомостями про виконавче провадження № НОМЕР_1 в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює обов`язок виконавця відкрити виконавче провадження та прийняти виконавчий документ до виконання, вживати заходів щодо примусового виконання.

Відповідно до частин першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суди встановили, що на виконанні Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 522/1471/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 777,00 грн щомісячно, починаючи з 23 січня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття.

Між ОСОБА_1 та Другим Приморським ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) виникли правовідносини щодо виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року, постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, яка може бути звернута до примусового виконання в порядку, передбаченому статтею 431 ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», у випадку її невиконання Другим Приморським ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса).

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів не може бути оскаржена бездіяльність Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) з приводу невиконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року, яка зобов`язує орган державної виконавчої служби вчинити певні дії на користь ОСОБА_1 , оскільки нормами ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» визначений інший порядок виконання судових рішень.

Також судом встановлений та знайшов своє підтвердження факт наявності заборгованості ОСОБА_1 по аліментам за період з 23 січня 2017 року по 01 січня 2021 року у розмірі 87 073,00 грн, тобто боржник ОСОБА_1 протягом декількох років не виконує рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2017 року про стягнення з нього аліментів.

З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів про відсутність підстав для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса)) щодо неповідомлення про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17, зобов'язання виконавчої служби вчинити дії, а також визнання неправомірною бездіяльності Другого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса)) щодо нескасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2021 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року в частині вирішення вимог скарги про визнання неправомірною бездіяльності Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо неповідомлення ОСОБА_1 та Приморського районного суду м. Одеси про виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року у цивільній справі № 522/1471/17, зобов'язання Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії, а також визнання неправомірною бездіяльності Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо нескасування постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13 липня 2017 року на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов