ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 522/15174/22

провадження № 51- 3283 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника

ОСОБА_6 з доповненнями на вирок Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року ухвалений стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Батумі Республіки Грузія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року

ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, та призначено йому покарання із застосуванням частини 1 статті 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. На підставі статті 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком 3 роки, та покладено обов`язки передбачені статтею 76 КК.

Згідно з вироком, ОСОБА_8 у невстановлений час та місці з метою подальшого незаконного збуту, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, який з метою збуту зберігав при собі.

09 серпня 2022 року о 21.00 год біля будинку АДРЕСА_3 в ході обшуку у ОСОБА_7 виявлено та вилучено поліетиленові згортки з речовиною рослинного походження в кількості 13 шт., мобільний телефон марки «Iphone 7», IMEI НОМЕР_1 з зображеннями місцезнаходження «закладок» наркотичних засобів. Вилучена під час обшуку у ОСОБА_7 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою 10,79 г.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, направленим на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, у невстановлений час та місці, при невстановлених обставинах, незаконно збув речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, шляхом розкладення заздалегідь розфасованої в полімерні упаковки та пакети типу «Zipp-lock» по вулиці Прорізній в місті Одеса: - поблизу будинку № 12, що розташований по вул. Ромашковій, загальною масою 0,78 г; поблизу будинку № 49 по вул. Толбухіна - загальною масою 2, 39 г, які були виявленні та вилученні 09 серпня 2022 року працівниками поліції в ході огляду.

За вироком Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року вирок Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_7 покарання за частиною 2 статті 307 КК, із застосуванням положень статті 69 КК, у виді позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі частини 5 статті 72 КК зараховано ОСОБА_7 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 12 серпня 2022 року по 07 лютого 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник засудженого просить змінити вирок Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року в частині призначеного покарання та застосувати положення статті 75 КК. При цьому посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Позиції учасників судового провадження

Захисник засудженого у судовому засіданні просив задовольнити його касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.

Прокурор у судовому засіданні просив залишити без зміни вирок суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від засудженого до Суду надійшла заява про проведення касаційного розгляду без його участі.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, доведеність винуватості, кваліфікація дій ОСОБА_7 та обґрунтованість застосування частини 1 статті 69 КК при призначенні йому покарання у касаційній скарзі захисника не оскаржуються.

Доводи захисника стосуються безпідставного незастосування судом апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 положень статті 75 КК.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до статті 66 КК - щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин та відсутність обставин, що його обтяжують, відсутність тяжких наслідків злочину, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи обвинуваченого, та критичним відношенням винного до вчиненого, та вважав можливим застосувати до обвинуваченого положення статті 69 КК, призначивши основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції частини 2 статті 307 КК.

Суд першої інстанції також врахував, що ОСОБА_7 хоча і вчинив тяжкі злочини, однак його поведінка під час досудового розслідування та в суді свідчила про те, що він вже зробив для себе позитивні висновки, відверто засуджує свою поведінку, яка стала наслідком кримінального провадження відносно нього, а також те, що останній на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійні місце проживання та реєстрації, за якими характеризується виключно позитивно, перебуває в достатньо молодому віці та вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, батьків похилого віку та законний заробіток. А тому, дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе без реального відбування покарання.

Переглядаючи вирок суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що судом першої інстанції формально враховано тяжкість та суспільну небезпечність злочину, який вчинив ОСОБА_7 , не надав оцінки низці обставин, які мають значення для застосування статті 75 КК.

Крім того, зазначила, що обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, були враховані судом першої інстанції під час визначення розміру покарання у виді позбавлення волі, встановленого санкцією частини 2 статті 307 КК, в тому числі і застосування статті 69 КК, а тому на думку апеляційного суду, вказані обставини не можуть бути безумовними підставами, застосування положень статті 75 КК щодо нього.

Також колегія суддів апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначила, що скрутне матеріальне становище, позитивні висновки та позитивна характеристика

ОСОБА_7 не можуть свідчити про можливість його виправлення без відбування покарання, а обмеження порядку реалізації кримінальної відповідальності наглядовими та соціально-виховними заходами буде очевидно недостатнім для реальної корекції соціальної поведінки обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Висновок суду про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання на підставі статті 75 КК, не ґрунтується на досліджених обставинах кримінального провадження та вимогах закону, а тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції застосований закон про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню.

Разом з цим апеляційний суд взяв до уваги те, що ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, а тому вважав за можливе із застосуванням статті 69 КК призначити йому більш м`яке покарання, ніж передбачено санкцією частини 2 статті 307 КК, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із мотивами, викладеними у вироку апеляційного суду про те, що призначене ОСОБА_7 покарання за частиною 2 статті 307 КК із застосуванням статті 69 КК відповідає засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також Суд погоджується з висновками апеляційного суду щодо відсутності підстав для застосування положень статті 75 КК, про що йдеться у касаційній скарзі захисника.

Так, за правилами частини 1 статті 75 КК у редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, у разі якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В кримінальному праві виправлення засудженого є таким впливом покарання на свідомість особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, за допомогою якого усуваються ті її негативні риси, які призвели до вчинення кримінального правопорушення.

Виправлення виявляється у внесенні коректив у соціально-психологічні характеристики засудженого, нейтралізації негативних криміногенних настанов, вихованні законослухняності та поваги до положень закону, зокрема й кримінального.

Досягнення мети виправлення означає, що в особистості засудженого в результаті застосування до нього покарання відбулись такі зміни, які фактично унеможливлюють вчинення ним нового кримінального правопорушення з огляду на зміни його ціннісних орієнтирів, що неможливо без усвідомлення та засудження винуватим вчиненої ним власної суспільно-небезпечної дії.

Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду в межах його дискреційних повноважень, викладене в мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду повинен ґрунтуватися на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення рішення, зокрема, відомостях про вчинений особою злочин, характер суспільно небезпечного діяння, його наслідки, зміст мети й мотивів протиправної поведінки, тривалість та інтенсивність протиправної діяльності, наявність чи відсутність судимості в особи, котра притягається до кримінальної відповідальності. Крім того, важливе значення для вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням мають відомості, що характеризують: особистісні прояви винуватого в головних сферах життєдіяльності; його соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв`язки; посткримінальну поведінку; наскільки його ціннісні орієнтири співпадають із загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі; соціально-психологічну характеристику винуватого тощо.

З урахуванням фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, зокрема, цінність суспільних відносин, на які здійснено посягання, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, предметом яких був особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, кількість наркотичних засобів, кількість епізодів злочинної діяльності, суспільну небезпеку та характер вчинених протиправних посягань, що полягає у збуті наркотичних засобів невизначеному колу осіб, висновок суду апеляційної інстанції про неможливість виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання у виді позбавлення волі є обґрунтованим.

Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 370 374 420 КПК, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Зважаючи на те, що неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, які були би безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, касаційна скарга захисника засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

у х в а л и в:

Вирок Одеського апеляційного суду від 18 травня 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 з доповненнями - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3