ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 522/16484/15-а (2а/522/606/15)
адміністративне провадження № К/9901/10608/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Іскренко О. С. , , про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді - Джабурія О.В., Крусян А.В.).
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області, в якому просив суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскренко О.С. від 13.07.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів;
- зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскренко О.С. відкрити виконавче провадження по виконанню ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена у зв`язку тим, що ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а також не містить заходів примусового виконання рішень встановлених Законом. На думку позивача, постанова державного виконавця є незаконною, оскільки в ухвалі від 21.05.2014 про забезпечення доказів зазначено, що вона підлягає негайному виконанню, та зобов`язано надати витребувані докази до 18.06.2014. Крім того, у вказаній ухвалі суду визначено порядок і спосіб її виконання, а саме витребувано з управління архітектури та містобудування Одеської міської ради відповідні докази.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 20.11.2015 позов задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскренко О.С. від 13.07.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів. Зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскренко О.С. відкрити виконавче провадження по виконанню ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів відповідно до ч. 6 ст. 75 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено порядок і спосіб її виконання, що спростовує дані, зазначені в оскаржуваній постанові державного виконавця щодо відсутності в ухвалі суду заходів примусового виконання. Суд першої інстанції з посиланням на ч. 2 ст. 257 КАС України (у зазначеній редакції) та ст. 25 Закону Україні «Про виконавче провадження» зазначив, що державним виконавцем було безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконанню вказаної ухвали про забезпечення доказів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та вирішуючи спір, апеляційний суд виходив з того, що ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів не відповідає вимогам виконавчого документа, які передбачені в ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак оскаржувана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є законною та скасуванню не підлягає. Крім того, апеляційним судом встановлено, що справа, під час розгляду якої винесена ухвала про забезпечення доказів, вже розглянута судом, та постановою Приморського районного суду міста Одеси від 07.10.2014 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 13.04.2016 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016.
8. У касаційній скарзі позивач вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, якою позовні вимоги було задоволено.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що спірною постановою було порушено його право на виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014, чим створено перешкоди для надання доказів. Позивач стверджує, що ухвала про забезпечення доказів містить всі необхідні реквізити виконавчого документа, зокрема резолютивну частину. На переконання ОСОБА_1 , ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом зобов`язального характеру, та має виконуватися державним виконавцем в порядку ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
10. В касаційній скарзі позивач також зазначає, що постанова Приморського районного суду міста Одеси від 20.11.2015, якою його позовні вимоги були задоволені, фактично виконана. Так, постановою ВП №49676404 від 17.12.2015 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів.
11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
13. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/10608/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018 для розгляду справи №522/16484/15-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бевзенко В.М., судді - Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №648/0/78-20 від 23.04.2020 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати суді-доповідача Бевзенка В.М.
16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020 для розгляду справи №522/16484/15-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
17. Ухвалою Верховного Суду від адміністративну справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, було витребувано, зокрема, від Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради відповідні докази в порядку ст. 73 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Ухвалою суду від 21.04.2015 було виправлено описку у вищевказаній ухвалі суду та вказано місце проживання та перебування стягувача, ідентифікаційний код боржника та ідентифікаційний номер стягувача.
19. Зазначена ухвала була направлена для виконання до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Проте, вказаний суб`єкт владних повноважень доказів до суду не надав, що стало підставою для звернення позивача до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управляння юстиції в Одеській області з заявою про відкриття виконавчого провадження.
20. 09 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області з відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної ухвали суду.
21. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскренко О.С. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів, у зв`язку тим, що ухвала не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а також не містить заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом. Відмова у відкритті виконавчого провадження також мотивована тим, що ухвала суду про забезпечення доказів не підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
22. Кодекс адміністративного судочинства України
(в редакції, чинній до 15.12.2017)
22.1. Згідно зі ст. 74 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
22.2. У відповідності до ч.ч. 6, 8 ст. 75 КАС України про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання. Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.
22.3. Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду.
22.4. Частиною 1 статті 270 КАС України встановлено, що у разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.
23. Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній до 05.10.2016)
23.1. За приписами ст.17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких зокрема віднесено ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
23.2. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що
виключають здійснення виконавчого провадження.
IV. Позиція Верховного Суду
24. Згідно зі ст. 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
25. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приморським районним судом міста Одеси була винесена ухвала про забезпечення доказів. Позивач, посилаючись на Закон України «Про виконавче провадження», стверджує, що ухвала про забезпечення доказів відповідає всім вимогам виконавчого документу, що встановлені статтею 18 названого Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а тому підлягає виконанню в порядку виконавчого провадження.
28. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що зазначена ухвала не містить резолютивної частини, яка б вимагала здійснити заходи примусового виконання, а тому не є виконавчим документом в розумінні положень Закону України «Про виконавче провадження».
29. З цього приводу Верховний Суд вважає за необхідне вказати наступне.
30. Порядок забезпечення доказів за заявою осіб, що беруть участь у справі, а також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі, встановлений статтями 73-75 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу, в якій зазначається порядок і спосіб її виконання. У даній справі Приморським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу про забезпечення доказів шляхом витребування від Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради документів відповідно до їх переліку до 18.06.2014. Тобто, зобов`язано суб`єкт владних повноважень надати суду витребувані докази у встановлений судом строк.
31. Верховний Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що зазначена вище ухвала має виконуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Так, статтею 17 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що примусове виконання ухвал судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення здійснюється у випадках, передбачених законом.
32. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що в даному випадку для виконання ухвали про витребування від Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради доказів встановлений спеціальний порядок, визначений ст. 79 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Так, письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Як свідчать матеріали справи, копія ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 була також направлена безпосередньо до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.
33. Верховний Суд звертає увагу на те, що у виконавчому провадженні сторонами завжди є стягувач і боржник. Зі змісту ухвали вбачається, що боржником, тобто особою, яка зобов`язана вчинити певні дії, є зокрема Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Ухвалою суду не було визначено стягувача, однак у спірній постанові державним виконавцем стягувачем вказано ОСОБА_1 . Разом з тим, стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Однак, порядок виконання вказаної ухвали передбачає, що витребування доказів має здійснюватися шляхом їх надання не ОСОБА_1 , а Приморському районному суду міста Одеси.
34. Крім того, відповідно до приписів ст. ст. 268 269 271 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суд, постановивши ухвалу про витребування доказів, має право застосувати до особи, яка не виконує вимоги ухвали, заходи процесуального примусу, зокрема постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом. Вказане додатково свідчить про те, що ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2014 про забезпечення доказів не підлягає виконанню через державну виконавчу службу.
35. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спірна постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесена з посиланням на п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», прийнята у відповідності до вимог Закону, однак мотиви, з яких позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, слід змінити, виходячи зі змісту цієї постанови.
36. У відповідності до ст. 351 КАС України підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Керуючись статтями 3 341 345 349 351 354 355 356 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 522/16484/15-а (2а/522/606/15) змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.
3. В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року і залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко