Постанова

Іменем України

29 червня 2022 року

м. Київ

справа № 522/21671/19

провадження № 61-3301св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У грудні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 67 148,29 грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 67 148,29 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Паркаєв С. В. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у даній справі та про перегляд заочного рішення, в якій просив: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року; переглянути заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року; скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року заяву представника ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року у даній справі залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Паркаєв С. В. звернувся з апеляційною скаргою на неї.

Постановою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року залишено без змін.

У жовтні 2021 року адвокат Паркаєв С. В. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду, що оскаржується

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року апеляційну скаргу адвоката Паркаєва С. В., подану в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року повернуто особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою відповідачем порушено встановлений цивільним процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення, що є обов`язковою умовою для подальшого його оскарження в апеляційному порядку. Апеляційний суд встановив, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року судом першої інстанції у відповідності до положень статей 280-289 ЦПК України не переглядалось, а тому апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

07 квітня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у зазначеній справі.

В касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати, передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушені норми цивільного процесуального права, оскільки підстави для повернення апеляційної скарги відсутні.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

11 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України).

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку.

При таких обставинах, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 67 148,29 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У червні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Паркаєв С. В. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення у даній справі та про перегляд заочного рішення, в якій просив: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року; переглянути заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року; скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, заяву представника ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року у даній справі залишено без задоволення.

При цьому, вказаною ухвалою заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2021 року не скасовано, а відтак заява представника ОСОБА_1 - адвоката Паркаєва С. В. про перегляд заочного рішення у даній справі судом першої інстанції фактично залишена без задоволення.

При таких обставинах, приймаючи до уваги зазначене вище, відповідач набув право оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку.

З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду вважає, що Одеський апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що відповідач апеляційну скаргу на заочне рішення подав з порушенням встановленого цивільним процесуальним законом порядку оскарження заочного рішення, безпідставно своєю ухвалою від 22 листопада 2021 року повернувши апеляційну скаргу заявнику.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

При таких обставинах ухвала Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов