Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 522/6709/19

провадження № 61-3415св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Долинський Микола Миколайович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний», яка підписана представником Васильєвою Ксенією Вікторівною, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2020 року у складі судді Кічмаренко С. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М., ОСОБА_2 із позовом про скасування арешту.

Позов мотивований тим, що позивач користується та розпоряджається транспортним засобом марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі довіреності від 01 грудня 2012 року.

Зазначений правочин фактично був договором купівлі-продажу, оскільки позивач набув право розпоряджатися та користуватися транспортним засобом, що є предметом спору, а власник транспортного засобу ОСОБА_2 отримав грошові кошти в повному розмірі, про що була складена розписка.

Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та виконали їх, а саме, після підписання договору ОСОБА_2 передав транспортний засіб марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі від нього позивачу. Після того, як позивач отримав ключі від транспортного засобу, він здійснює всі права власника.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. від 02 серпня 2018 року в рамках проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу № 916/601/18, виданого Господарським судом Одеської області, про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Південний» заборгованості за договором еквайрінгу у розмірі 505 298,90 грн, накладений арешт на все майно, що підлягає державній реєстрації та належить боржнику ФОП ОСОБА_2 , в тому числі на автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Транспортний засіб вилучений та поставлений на штраф майданчик.

ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 01 грудня 2012 року, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оформлений у вигляді довіреності від 01 грудня 2012 року,

визнати електронні торги, згідно яких ОСОБА_3 за ціною 88 000 грн придбано автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 такими, що не відбулися,

скасувати арешт на транспортний засіб марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. від 02 серпня 2018 року в рамках проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу № 916/601/18, виданого Господарським судом Одеської області, про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Південний» заборгованості за договором еквайрінгу у розмірі 505 298,90 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 01 грудня 2012 року, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , оформлений у вигляді довіреності від 01 грудня 2012 року.

Визнано електронні торги, згідно яких ОСОБА_3 за ціною 88 00 грн придбав автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , такими, що не відбулись.

Скасовано арешт на автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений постановою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. від 02 серпня 2018 року, в рамках проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу № 916/601/18, виданого Господарським судом Одеської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Південний» заборгованості за договором еквайрінгу у розмірі 404 298,90 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно до статті 220 ЦК України якщо одна зі сторін повністю або частково виконала договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, а інша ухиляється від нотаріального посвідчення, суд вправі на вимогу однієї зі сторін визнати угоду дійсною. Сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу транспортного засобу і виконали умови договору, а саме, після підписання договору ОСОБА_2 передав позивачу ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі довіреності від 01 грудня 2012 року та ключі від нього, після чого ОСОБА_1 здійснює всі права власника. Суд першої інстанції зробив висновок, що прилюдні торги були проведені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: проведені за наявності лише одного покупця, а також на підставі звіту про оцінку майна, переоцінка якого виконана Одеською філією ДП «СЕТАМ», а не експертною організацією та без повідомлення про результати оцінки боржника - ОСОБА_2 . Тому суд першої інстанції визнав електронні торги такими, що не відбулись.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ПАТ АБ «Південний» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2020 року задоволено частково.

Рішення в частині визнання торгів такими, що не відбулися, скасовано.

В цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано електронні торги від 13 травня 2019 року, згідно яких ОСОБА_3 за ціною 88 000 грн придбав автомобіль марки HYUNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 (протокол № 405651) недійсними.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до частини другої статті 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий право чин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. Згідно статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили, нотаріально посвідченою односторонньою угодою, укладеною 01 грудня 2012 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , фактично був прихований інший правочин - договір купівлі продажу, оскільки ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 9 300 доларів США в якості продажу авто марки HYNDAI, модель HD 72, № НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_2 , що підтверджується розпискою від 01 грудня 2012 року, а ОСОБА_2 01 грудня 2012 року передав спірний автомобіль ОСОБА_1 разом з розпискою та правом продажу вказаного авто. Тобто, сторонами були вчинені дії з виконання умов договору купівлі-продажу автомобіля, що призводять до правових наслідків, які настають за договором купівлі-продажу.

Щодо проведення електронних торгів суд апеляційної інстанції зазначив, що приватний виконавець, вчиняючи відповідні процесуальні дії, повинен переконатися в тому, що майно належить на праві власності боржнику та на вказане майно відсутні вимоги третіх осіб. При цьому, апеляційний суд врахував, що станом на момент проведення електронних торгів виконавець знав, що на спірний транспортний засіб наявні вимоги третьої особи та триває судовий процес щодо права власності на вказане майно. Однак, не зважаючи на вказані обставини, електронні торги були проведені та спірне майно було відчужене іншій особі, що ставить під сумнів законність проведеної процедури.Оскільки договір купівлі-продажу спірного автомобіля був визнаний дійсним, а отже на момент проведення торгів був відсутній правовий та фактичний зв`язок між ОСОБА_2 та річчю - спірним автомобілем, тобто автомобіль не міг бути предметом продажу з електронних торгів, зважаючи на те, що відомості про повідомлення учасників виконавчого провадження про результати оцінки майна відсутні, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання торгів такими що не відбулись та частково задовольнив позовні вимоги шляхом визнання торгів недійсними, як ефективним способом захисту який відповідає специфіки спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що оскільки наявні підстави для визнання договору купівлі-продажу спірного автомобіля дійсним, що породжує відповідні правові наслідки юридичної долі вказаного майна, в тому числі стосовно прав позивача на автомобіль, слід задовольнити позовні вимоги в цій частині та скасувати арешт, накладений державним виконавцем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ПАТ АБ «Південний» подало касаційну скаргу за підписом представника Васильєвої К. В. , у я кій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку та отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта), а також передбачений строк, в який транспортний засіб має бути зареєстрований протягом 10 діб після придбання. Визначені законодавством вимоги до укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, позивачем не виконані. Довіреність свідчить про наявність мж особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами. Видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала. Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 22 січня 2019 року у справі № 145/147/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 573/476/19. Транспортний засіб на час проведення електронних торгів належав на праві приватної власності ОСОБА_2 , а відтак продаж майна в примусовому порядку, а саме шляхом реалізації на електронних торгах, відбувся з дотриманням закону та жодним чином права позивача не порушив. Висновок суду першої інстанції щодо того, що електронні торги були проведені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки були проведені за наявності лише одного покупця, не знайшли свого законного підтвердження.

Зазначає, що наявність лише одного покупця не перешкоджає проведенню торгів, тим паче не є підставою для визнання торгів такими, що не відбулися. 13 травня 2019 року на повторних електронних торгах з реалізації транспортного засобу марки HYNDAI, модель HD 72, № НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_2 переможцем торгів визначено ОСОБА_3 , учасника, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція. Продаж спірного транспортного засобу було здійснено після визначення його вартості 05 березня 2019 року експертом, суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 за ціною з урахуванням порядку реалізації арештованого майна, яким постановлено, що нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження». З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем Долинським М. М. згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано результати визначення вартості транспортного засобу за адресою боржника, зазначеному у виконавчому документі. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності відомостей повідомлення учасників виконавчого провадження про результати оцінки майна, не відповідають дійсності. Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, що в свою чергу узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12. Фактично суд апеляційної інстанції надав оцінку діям виконавця, не зважаючи на те, що сторонами справи дії виконавця не оскаржувалися та, не зважаючи на приписи статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. То ж, висновок, який зробив суд апеляційної інстанції у цій справі, взагалі не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Вказує, що реалізація транспортного засобу відбулася у примусовому порядку виконання судового рішення, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 у добровільному порядку рішення про стягнення коштів на користь АБ «Південний», а відтак у відповідності до частини другої статті 388 ЦК України, транспортний засіб не може бути витребуваний у ОСОБА_3 , добросовісного набувача. Тим паче, що відповідач ОСОБА_3 жодного разу не був сповіщений належним чином про час та дату розгляду справи. Отже, транспортний засіб у власність позивача не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку, а проведені електронні торги з примусової реалізації транспортного засобу не містять підстав, за якими їх можливо вважати такими, що не відбулися або недійсними.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року касаційну скаргу ПАТ АБ «Південний» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

У травні 2021 року матеріали цивільної справи № 522/6709/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 16 квітня 2021 року зазначено, що про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 145/145/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 573/476/19 та у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 01 грудня 2012 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в будь-яких установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх організаційної форми та підпорядкованості з питань, які будуть стосуватися експлуатації та розпорядження від імені ОСОБА_2 та в його інтересах (з правом продажу за ціну та на умовах на свій розсуд, міни, страхування, здачі в оренду, позички (передачі в безоплатне користування тощо) належним ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 07 грудня 2011 року автомобілем марки HYNDAI, модель HD 72, 2000 року випуску, тип ТЗ - вантажний бортовий, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 07 грудня 2011 року. Довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам.

01 грудня 2012 року ОСОБА_2 , 1984 р. н. отримав від ОСОБА_1 , 1978 р. н., грошову суму в розмірі 9 300 доларів США в якості продажу авто марки HYNDAI, модель HD 72, № НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_2 .

02 серпня 2018 року приватним виконавцем Долинським М. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56915779 на підставі наказу № 916/601/18, виданого 18 липня 2018 року Господарським судом Одеської області про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Південний» заборгованості за договором еквайрінгу в розмірі 505 298,90 грн та судових витрат в сумі 9 302,18 грн. Постановою від 02 серпня 2018 року приватний виконавець наклав арешт на все майно, що підлягає державній реєстрації та належить боржнику ФОП ОСОБА_2

13 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. проведені електронні торги згідно яких ОСОБА_3 за ціною 88 000 грн придбав автомобіль марки Hyundai, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 . Оцінка майна була проведена 05 березня 2019 року ФОП ОСОБА_5 .

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (пункт 3 частини першої статті 208 ЦК України).

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (абзац 1 частини першої статті 218 ЦК України).

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (абзац 2 частини першої статті 218 ЦК України).

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним (частина друга статті 218 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 305/1468/16-ц (провадження № 61-9087св21) зазначено, що «визнання дійсним дво- чи багатостороннього правочину (конвалідація) на підставі частини другої статті 218 ЦК України норми допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми без нотаріального посвідчення зумовлює їх нікчемність). Конвалідація, згідно частини другої статті 218 ЦК України, можлива за наявності таких умов: 1) вчинення однією стороною правочину дії, зокрема спрямованої на виконання правочину; 2) підтвердження вчинення цієї дії іншою стороною, зокрема шляхом прийняття виконання. Визнання дійсним дво- чи багатостороннього правочину (конвалідація) на підставі частини другої статті 218 ЦК України є окремим способом захисту і висновок суду про визнання дійсним має міститися і як в мотивувальній, так і в резолютивній частині судового рішення.

Визнання дійсним договору (конвалідація) на підставі частини другої статті 220 ЦК України допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми пов`язується саме з відсутністю нотаріального посвідчення і це зумовлює їх нікчемність)».

Тлумачення статті 235 ЦК України свідчить, що удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків. Формулювання, що його «вчинено сторонами», породжує висновок, що він може бути лише дво- або багатостороннім правочином. Між тим не виключається, що й односторонній правочин буде удаваним. Проте якщо застосовувати конструкцію удаваності до одностороннього правочину, то удаваний та прихований мають бути односторонніми правочинами.

У справі, що переглядається, суди при задоволенні позовної вимоги про визнання дійсним договору не врахували, що:

нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону;

визнання дійсним дво- чи багатостороннього правочину (конвалідація) на підставі частини другої статті 218 ЦК України норми допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми без нотаріального посвідчення зумовлює їх нікчемність).

визнання дійсним договору (конвалідація) на підставі частини другої статті 220 ЦК України допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми пов`язується саме з відсутністю нотаріального посвідчення і це зумовлює їх нікчемність);

якщо застосовувати конструкцію удаваності до одностороннього правочину, то удаваний та прихований мають бути односторонніми правочинами.

Тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Щодо позовних вимог про визнання електронних торгів такими, що не відбулися

Звертаючись до суду з позовом в цій частині ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником спірного автомобіля. 16 травня 2019 року приватним виконавцем проведені електронні торги, за результатами яких ОСОБА_3 придбав спірний автомобіль. Позивач вважав, що торги проведені з порушенням норм чинного законодавства - за наявності лише одного покупця та на підставі звіту про оцінку майна, переоцінка якого проведена Одеською філією ДП «Сетам», а не експертною організацією, та без повідомлення про результати оцінки боржника ОСОБА_2 .

Суди встановили, що 13 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. проведені електронні торги, згідно яких ОСОБА_3 за ціною 88 000 грн придбав автомобіль марки Hyundai, модель HD 72, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 . Оцінка майна була проведена 05 березня 2019 року ФОП ОСОБА_5 .

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У цивільному законодавстві не передбачено можливості визнання електронних торгів такими, що не відбулися, а існує тільки можливість пред`явити позовну вимогу про визнання торгів недійсними.

За таких обставин, позовна вимога про визнання електронних торгів такими, що не відбулися, є неналежним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Щодо позовних вимог про скасування арешту на транспортний засіб

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 607/3269/21 (провадження № 61-19506св21) зроблено висновок, що «відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог. Подібні висновки щодо належних відповідачів у справі про зняття арешту з майна висловлені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 521/17712/15 (провадження № 61-11321св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 745/691/18 (провадження № 61-7248св19), від 12 серпня 2021 року у справі № 756/14542/19 (провадження № 61-6976св21), від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18). Позовні вимоги про зняття арешту, який накладений на будівлю гаража, заявлені ОСОБА_1 до неналежного відповідача. Колегія суддів, виходячи із вищенаведеного, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку будівлі гаража та зняття арешту, який накладений на будівлю гаража, відсутні».

У справі, що переглядається, 02 серпня 2018 року приватним виконавцем Долинським М. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56915779 на підставі наказу № 916/601/18, виданого 18 липня 2018 року Господарським судом Одеської області, про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Південний» заборгованості за договором еквайрінгу в розмірі 505 298,90 грн та судових витрат в сумі 9 302,18 грн. Постановою від 02 серпня 2018 року приватний виконавець наклав арешт на все майно, що підлягає державній реєстрації та належить боржнику ФОП ОСОБА_2 .

Таким чином, вимога ОСОБА_1 про скасування арешту на транспортний засіб безпосередньо стосується прав та інтересів ПАТ АБ «Південний», в інтересах якого накладений арешт, отже банк мав би бути залучений до розгляду справи як відповідач.

За таких обставин, в задоволенні позовної вимоги про скасування арешту слід відмовити, оскільки вона пред`явлена до неналежного відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 305/1468/16-ц (провадження № 61-9087св21), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 607/3269/21 (провадження № 61-19506св21), колегія суддів вважає, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скарги слід задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У пунктах 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

У касаційній скарзі ПАТ АК «Південний» просить стягнути з позивача сплачений судовий збір за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанції та витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При поданні апеляційної скарги ПАТ АБ «Південний» сплатило судовий збір у розмірі 1 203,30 грн та за надання правової допомоги 5 500,00 грн.

До апеляційної скарги додані докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, а саме: належним чином засвідчені копії договору № 1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018 року з додатковими угодами № 1 від 18 грудня 2018 року та № 2 від 18 грудня 2019 року, меморіальний ордер № 772 від 19 лютого 2020 року на суму 5 500 грн, акт прийому-передачі виконаних робіт від 19 лютого 2020 року на суму 5 500 грн.

При подачі касаційної скарги ПАТ АБ «Південний» сплатило судовий збір у розмірі 4 228,80 грн

Оскільки касаційна скарга ПАТ АБ «Південний» підлягає задоволенню, з позивача на користь ПАТ АБ «Південний» слід стягнути витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 203,30 грн, за подачу касаційної скарги - 4 228,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 500 грн.

Керуючись статями 141, 400, 409, 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний», яка підписана представником Васильєвою Ксенією Вікторівною, задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний», про визнання договору дійсним, скасування арешту та визнання електронних торгів такими, що не відбулись, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний» витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 203,30 грн,за подання касаційної скарги у розмірі 4 228,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 500 грн.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 січня 2020 року та постанова Одеського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук