Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 522/8421/17-ц

провадження № 61-44789св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2018 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

На обґрунтування свого позову посилалася на те, що між нею та ОСОБА_2 , виник спір щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка стала спадковим майном після смерті батька ОСОБА_3 , який є сином їх спільних дідуся ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2017 року, яке набрало законної сили, визнано за нею право власності в порядку спадкування за законом на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 .

Зазначала, що при зверненні до суду першої інстанції нею не було враховано частину квартири, а саме 1/4 частини, яка входить до складу спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що і обумовило звернення до суду з даною позовною заявою.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на житло в порядку спадкування за законом.

На обґрунтування свого позову посилався на те, що він є сином ОСОБА_6 , яка є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. 03 лютого 1972 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище матері стало ОСОБА_6 15 січня 1983 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище матері стало Бабкіна О. І.

ІНФОРМАЦІЯ_4 мати ОСОБА_2 - ОСОБА_6 померла. На день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями першої черги був батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_12 , який скористався своїм правом спадкування і прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 та смерті матері ОСОБА_5 .

Позивач зазначав, що він та ОСОБА_13 є спадкоємцями першої черги після смерті матері ОСОБА_5 у відповідності до вимог статті 1266 ЦК України.

Отже, ОСОБА_2 вважав, що є спадкоємцем першої черги, який у встановлений законом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини та має право на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв. м, житловою площею 28,0 кв. м, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 000,00 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що після смерті ОСОБА_14 , ОСОБА_5 в квартирі проживав ОСОБА_12 , який прийняв спадщину за законом як спадкоємець першої черги, тому після смерті ОСОБА_12 відкрилася спадщина на спірну квартиру в цілому, у зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 має право на отримання спірної квартири в цілому як спадкоємець першої черги, а тому вважав, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний залишенню без задоволення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2018 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_5 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги, який у встановлений законом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини, має право на ј частини спірної квартири в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_5 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду у задоволеній частині позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки неповно з`ясував обставини у справі, що мають істотне значення, не правильно визначився із правовими підставами для задоволення зустрічного позову, не врахував те, що у ОСОБА_2 є правовстановлюючі документи на спірну квартиру, тому він мав можливість отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса ОСОБА_15 , але у нього були відсутні оригінали документів, які підтверджують родинні стосунки з ОСОБА_5 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив, у якому посилалося на те, що доводи касаційної скарги по суті зводяться до переоцінки доказів, яким надана належна оцінка судом апеляційної інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на майно, виданого органом приватизації державного житлового фонду Приморського району від 09 січня 1997 року за № 20, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 в рівних частках по 1/3 частини.

20 грудня 2005 року ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого заповів належну йому частину квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_13

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 липня 2009 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на належну померлому 1/3 частини спірної квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 14 вересня 2013 року.

Після смерті ОСОБА_5 , відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме:

-1/3 частини кватири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09 січня 1997 року за № 20, виданого Органом приватизації державного житлового фонду Приморського району м. Одеси на підставі розпорядження органу приватизації № 20 від 09 січня 1997 року

1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла ОСОБА_5 , яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09 січня 1997 року за №20, виданого Органом приватизації державного житлового фонду Приморського району м. Одеси на підставі розпорядження органу приватизації № 20 від 09 січня 1997 року.

ОСОБА_5 залишила заповіт на користь ОСОБА_13 на належну їй Ѕ частини квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Спадщину у встановленому законом порядку не прийняв.

Судом установлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, визнання права власності в порядку спадкування - задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_12 .

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовлено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв. м, житловою площею 28,0 кв. м, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . У іншій частині рішення залишено без змін.

Таким чином, на день смерті ОСОБА_5 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями першої черги були ОСОБА_12 , який, як вбачається з рішення апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2017 року, скористався своїм правом спадкування і прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 та смерті матері ОСОБА_5 . Крім того, спадкоємцями першої черги у відповідності до вимог статті 1266 ЦК України були ОСОБА_2 та ОСОБА_13 , на якого було складено заповіт.

У встановлений статтями 1269 1270 ЦК України в шестимісячний строк а саме - 04 лютого 2014 року, ОСОБА_2 звернувся з заявою до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Русских С. Б. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 46). У зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, а пізніше - у зв`язку із наявності спору, який розглядається судом, свідоцтво про право власності на спадкове майно ОСОБА_2 видано не було.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статями 15 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Згідно з вимогами статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який пережив, та батьки.

Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до статей 1269 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу в строк шість місяців, заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1276 ЦК України передбачено, що у випадку, коли спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до вимог статті 1245 ЦК України частина спадщини, не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Відповідно до статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, та батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу у певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

До числа спадкоємців за правом представлення належать:

1) внуки спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто синові, дочці спадкодавця

2) прабаба, прадід спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім дітям, тобто бабі, дідові спадкодавця;

3) племінники спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто сестрі, братові спадкодавця;

4) двоюрідні брати та сестри спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто тітці, дядькові спадкодавця.

Якщо право на спадкування за правом представлення виникає на користь кількох осіб, частка у спадщині розподіляється між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступенів, це означає, що у разі смерті до відкриття спадщини дітей спадкодавця, право на спадкування переходить до їхніх дітей (онуків спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини онуків спадкодавця, право на спадкування отримають їхні діти (правнуки спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини правнуків спадкодавця - їхні діти (праправнуки спадкодавця) і т. д.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, враховуючи те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2017 року за ОСОБА_1 визнано право власності на ѕ частини спірної квартири, що складає Ѕ частини, отриману в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ј частини, отриману в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , обґрунтовано вважав, що ОСОБА_1 право на спадщину було використано, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Також, правильним є висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги, який у встановлений законом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини, має право на ј частини спірної квартири в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_5 .

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Враховуючи те, що спір по суті апеляційним судом вирішено правильно і законно, а рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України), колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання рішення

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року зупинено виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2018 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 21 серпня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун