Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 523/14831/19
провадження № 61-9672 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року у складі судді Середи І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк», банк)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 30 січня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 90 000 доларів США, зі сплатою 12,9 % річних за користування кредитом, строком до 01 лютого 2038 року.
30 січня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту між банком та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2008 року.
У зв`язку з тривалим невиконанням ОСОБА_3 , як позичальником, умов договору про надання споживчого кредиту банк звернувся з позовом про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 , правонаступником якого є його дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі її законного представника ОСОБА_1 , яка була дружиною останнього. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2019 року у справі № 523/5633/17 позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 30 січня 2008 року залишено без задоволення.
26 березня 2019 року банк довідався про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, спадкоємці останнього не повідомили банк про відкриття спадщини.
Зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту від 30 січня 2008 року у розмірі 73 432,50 доларів США, з яких кредитна заборгованість у розмірі 60 367,40 доларів США, 13 065,10 доларів США, залишилося невиконаними.
Відповідно до спадкової справи № 108/2016, відкритої 13 листопада 2016 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь його малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від імені малолітньої дитини ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернулася її законний представник, мати - ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва на частку у спільному майні подружжя. У матеріалах спадкової справи відсутня інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва на частку у спільному майні подружжя.
З метою погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредитубанк, як кредитор, звернувся з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки до спадкоємця позичальника - малолітньої дитини ОСОБА_2 та до його дружини ОСОБА_1 , якій належить право на частку у спільному сумісному майні подружжя.
З урахуванням викладеного АТ «УкрСиббанк» просило суд звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій з метою погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 30 січня 2008 року у розмірі 73 432,50 доларів США, яка обчислена станом на 13 вересня 2019 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року позов АТ «УкрСиббанк»залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2019 року у справі № 523/5633/17 позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 30 січня 2008 року залишено без задоволення.
Банк, як кредитор, не пред`явив вимогу до спадкоємця боржника протягом шести місяців, починаючи з листопада 2017 року, оскільки ОСОБА_1 у письмових запереченнях у справі № 523/5633/17 повідомила про дату смерті боржника - ОСОБА_3 та додала копію свідоцтва про смерть, тому згідно з положеннями частини другої статті 1281 ЦК України, тут і надалі у редакції чинній, на час смерті позичальника, банк пропустив строк, встановлений ЦК України, для звернення з вимогою до спадкоємця боржника, який є преклюзивним.
Доводи банку про те, що він не міг знати про смерть боржника - ОСОБА_3 , оскільки надав до суду заяву про розгляд справи без участі, на увагу не заслуговують, оскільки в ухвалі Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року у справі № 523/5633/17, якою клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задоволено, витребувано від Четвертої одеської державної нотаріальної контори відомості про відкриття спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , Єдиний державний реєстр судових рішень № 70530934, зазначена інформація про дату смерті останнього.
Спірна квартира, яка є предметом іпотеки, була спільним майном подружжя ОСОБА_3 , який помер, та ОСОБА_1 , проте банк, звертаючись до суду, не визначав, про яку частку у власності майна подружжя заявлено вимогу і не просив визначити таку частку. Доказів про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1 банк суду не надав.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 рокуапеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк»залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що банк звернувся з вимогою до спадкоємця боржника з порушення строку, встановленого частиною другою статті 1281 ЦК України, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову АТ «УкрСиббанк»без задоволення. Доводи банку про те, що він раніше не міг реалізувати свої права щодо звернення з вимогами до спадкоємців кредитора, так як під час розгляду справи № 523/5633/17 про стягнення кредитної заборгованості представник банку не з`являвся у судові засідання та не був обізнаний про смерть боржника - ОСОБА_3 , є безпідставними, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджені, а, більше того, відповідачем спростовані.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У касаційній скарзі АТ «УкрСиббанк»просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 523/14831/19 з Суворовського районного суду м. Одеси.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у справі № 523/5633/17 про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 , правонаступником якого є - ОСОБА_1 банк подав заяву про розгляд справи без його участі, унаслідок чого не отримував заперечення на позовну заяву від 23 листопада 2017 року, в якому ОСОБА_1 повідомила суд про смерть боржника - ОСОБА_3 Суворовським районним судом м. Одеси не направлялась банку ухвала від 27 листопада 2017 року у справі № 523/5633/17, з якої банк міг довідатись про смерть боржника.
Таким чином, банк дізнався про смерть боржника лише з рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2019 року у справі № 523/5633/17, яким позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту залишено без задоволення, яке він отримав 28 серпня 2019 року. Саме з цієї дати повинен обчислюватися шестимісячний строк для пред`явлення вимоги кредитора до спадкоємця боржника. 18 вересня 2019 року банком було направлено вимогу до спадкоємців боржника. Відповідач у встановленому законом порядку не повідомили банк про смерть боржника.
Доводи особи, яка подала відзив
У липні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Банк звернувся з вимогою до спадкоємця боржника з порушенням шестимісячного строку, унаслідок чого відповідно до частини четвертої статті 1281 ЦК України АТ «УкрСиббанк», як кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємця у строк, встановлений частиною другою цієї статті, позбавлений права вимоги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 січня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 укладено договорів про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 90 000 доларів США, зі оплатою 12,9 % річних за користування кредитом, строком до 01 лютого 2038 року (а.с. 15-21, т. 1).
30 січня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту між банком та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2008 року (а.с. 54-59, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 64 зворот, т. 1).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня 2019 року у справі № 523/5633/17 позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 30 січня 2008 року залишено без задоволення.
Відповідно до спадкової справи № 108/2016, відкритої 13 листопада 2016 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь малолітньої доньки спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.
Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України.
Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Отже, положення статей 1281 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.
Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.
Частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Сплив строків пред`явлення вимог до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53 цс 18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, дійшли обґрунтованого висновку про те, що у справі № 523/5633/17 за позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 30 січня 2008 року остання у письмових запереченнях на позовну заяву від 23 листопада 2017 року повідомила, у тому числі банк, як кредитора, про дату смерті боржника - ОСОБА_3 та додала копію свідоцтва про його смерть, що свідчить про те, що банку з листопада 2017 року могло бути відомо про цю обставину.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що оскільки банку було або могло бути відомо про смерть боржника з листопада 2017 року, тому при зверненні з цим позовом АТ «УкрСиббанк» пропущено визначений положеннями частини другої статті 1281 ЦК України шестимісячний строк на звернення з вимогою до спадкоємця боржника.
Доводи касаційної скарги про те, що банк не знав і не міг знати про смерть боржника - ОСОБА_3 , оскільки надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вищевказані висновки судів не спростовують, так як банк скористався своїм процесуальним правом на розгляд справи № 523/5633/17 без його участі, що проте згідно з пунктом 1 частини першої статті 43 ЦПК України позивач мав право ознайомлюватися з матеріалами справи.
Крім того, в ухвалі Суворовського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року у справі № 523/5633/17, якою витребувано від Четвертої одеської державної нотаріальної контори відомості про відкриття спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , зазначена інформація про дату смерті останнього. Вказане судове рішення, в якому заявник був стороною у справі, наявне в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 70530934, де чітко зазначена дата смерті ОСОБА_3 .
Посилання касаційної скарги на відповідні судові рішення Верховного Суду, є безпідставними, оскільки у цій справі наявні інші фактичні обставини.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець