Постанова

Іменем України

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 523/17867/19-ц

провадження № 61-9123св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс +»,

третя особа - Одеський ордена «Знак Пошани» «Завод продовольчого машинобудування - підприємство з колективною власністю (завод «Продмаш»),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс +» на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс +» (далі - ТОВ «Темп Плюс +»), третя особа - Одеський ордена «Знак Пошани» «Завод продовольчого машинобудування - підприємство з колективною власністю (завод «Продмаш»), про зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 .

На їхню думку, завод «Продмаш» та ТОВ «Темп плюс +» порушили закони щодо розпорядження спільним майном.

Адміністрація заводу «Продмаш» та ТОВ «Темп плюс сервіс» 01 жовтня 2014 року на підставі протоколу № 68 загальних зборів учасників «Продмаш», склали акт приймання-передачі про передачу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі рішення Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1991 року за № 234, приховавши той факт, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 22 січня 1993 року за № 49, рішення Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1991 року за № 234 скасовано. Отже, будинок передано на підставі скасованого рішення Виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1991 року за № 234.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з урахуванням уточнених позовних вимог та ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2020 року про залишення частини позовних вимог без розгляду, просиливизнати поважними причини пропуску строку позовної давності; поновити строк на оскарження; визнати скасованою декларацію про початок виконання будівельних робіт; визнати скасованою декларацію про початок виконання будівельних робіт від 22 травня 2012 року № ОД 08212080240 «реконструкція нежитлових приміщень першого поверху та квартири АДРЕСА_5 », замовник - ТОВ «Темп плюс +» на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22 травня 2018 року № 01-13/123ДБК.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 21 травня 2020 року у складі судді Аліної С. С., позов задоволено. Визнано скасованою декларацію про початок виконання будівельних робіт від 22 травня 2012 року № ОД 08212080240 «реконструкція нежитлових приміщень першого поверху та квартири АДРЕСА_5 », замовник - ТОВ «Темп плюс +» на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22 травня 2018 року № 01-13/123ДБК.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що декларація про початок виконання будівельних робіт скасована на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22 травня 2018 року № 01-13/123ДБК.

17 березня 2020 року на адресу суду від адвоката позивачів надійшла заява про відмову від позову, в якій одночасно заявлено клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 березня 2021 року прийнято відмову від позову адвоката Хайнака В. Д., який діяв від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 21 травня 2020 року визнано нечинним. Провадження у справі закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що відмова від позову не порушує прав жодних інших осіб. Крім того, оскаржуване рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 травня 2020 року також не мало жодних правових наслідків. Вказане рішення не має наслідком його виконання, на підставі чого відбулося б припинення дії, яке порушує право, або відновлення становища, яке існувало до порушення, або зміна правовідношення, або припинення правовідношення. Декларація про початок виконання будівельних робіт від 22 травня 2012 року № ОД 08212080240 «реконструкція нежитлових приміщень першого поверху та квартири АДРЕСА_5 », замовник - ТОВ «Темп плюс +», втратила чинність у зв`язку із її скасуванням згідно з наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 22 травня 2018 року № 01-13/123ДБК.

Враховуючи відсутність обмежень у адвоката Хайнака В. Д. на вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову, колегія суддів вважала за можливе прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У червні 2021 року ТОВ «Темп плюс сервіс», ТОВ «Темп плюс +», тобто стороною відповідачів подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції не роз`яснив представнику, а також позивачам наслідки відмови від позову (в матеріалах справи підтвердження вчинення такої процесуальної дії відсутні). Крім того, у своїй заяві про відмову від позову представник позивачів не зазначає, що наслідки відмови від позову йому та його довірителям відомі. Вимог від яких відмовляється представник позивачів в суді не заявлено. Зміна вимог позивачами відбувалась 21 травня 2020 року, вже після того як 25 березня 2020 року судом закрите підготовче судове засідання. Судом першої інстанції заявлені первісні вимоги позивачів залишилися не розглянутими, суд щодо цих вимог не приймав будь-якого рішення, а навпаки прийняв рішення щодо вимог, заявлених позивачами у поза процесуальний спосіб у день ухвалення рішення судом першої інстанції, які суд фактично прийняти і розглядати не міг.

Інші учасники справи своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_4 (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. від 10 червня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

15 липня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 , на підставі подань секретаря Другої судової палати, розпорядженням від 22 вересня 2021 року № 1776/0/226-21, 22 вересня 2021 року справу на підставі повторного автоматизованого розподілу справи між суддями передано судді Верховного Суду Ступак О. В.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Право позивача відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу також передбачено пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 373 ЦПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (частини друга, третя статті 206 ЦПК України).

Також обов`язок суду роз`яснити учасникам судового процесу наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій передбачено пунктом 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За правилами частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (частина друга статті 373 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через свого представника - ОСОБА_5 реалізували своє право на відмову від позову в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд обґрунтовано прийняв заяву про відмову від позову, визнав нечинним рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.

Оцінюючи доводи касаційної скарги про відсутність у представника позивачів повноважень на відмову від позову, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Зміст наведеної норми права дає підстави для висновку, що учасник справи може брати участь у судовому процесі особисто, з участю представника або без участі такого.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша та друга статті 64 ЦПК України).

Верховний Суд врахував, що до заяви про відмову від позову надано ордери, серій ОД № 665362, ОД № 665360, ОД № 665361 у яких відсутні застереження щодо неможливості вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову від імені позивачів, а тому помилковими є доводи заявників, що адвокат не мав права подавати від імені позивачів заяву про відмову від позову.

Приймаючи відмову від позову, суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення статей 206 255 373 ЦПК України.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а вимоги касаційної скарги про скасування ухвали суду про закриття провадження у справі з постановленням такого ж процесуального рішення є безпідставними.

Твердження ТОВ «Темп плюс сервіс», ТОВ «Темп плюс +» про те, що заява не містить викладу інформації про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відомі та зрозумілі наслідки вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки таке процесуальне рішення не порушує прав ТОВ «Темп плюс сервіс», ТОВ «Темп плюс +».

Суд зазначає, що правом звернення із заявою про відмову від позову у контексті статті 206 ЦПК України процесуальний закон наділяє виключно позивача, тому таке його право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу. Таким чином, шляхом звернення до суду із заявою про відмову від позову позивачі через уповноваженого ними представника розпорядилися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тому твердження заявника про порушення вимог закону, є безпідставними.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримали копії ухвали Одеського апеляційного суду від 18 березня 2021 року про закриття провадження у справі у зв`язку з їхньою відмовою від позову, що підтверджується зворотним поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи. Отримавши ухвали позивачі із процесуальне рішення суду не оскаржили.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 395 396 401 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс +» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 18 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик