Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 523/18326/18
провадження № 61-13371св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2028 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.
Позов мотивований тим, що сторони є сусідами по гуртожитку АДРЕСА_1 . Позивачка проживає та є власницею кімнати № 61 , а кімнату № 64 займає родина відповідача. На початку 2017 року родина відповідача встановила нові двері в свою кімнату. Раніше двері кімнати відчинялися в середину, а зараз - на зовні, що перешкоджає позивачці та іншим сусідам, оскільки вказані двері у відкритому вигляді перегороджують коридор та не дають потрапити позивачці в її кімнату. Крім того, на думку позивача ОСОБА_1 це порушує ДБНтаП.
ОСОБА_1 просила
зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод в користуванні її кімнатою в гуртожитку АДРЕСА_1 ;
зобов`язати ОСОБА_2 переобладнати вхідні двері в кімнату АДРЕСА_2 та привести їх до первинного стану, тобто щоб вони відчинялися в середину кімнати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси в складі судді: Бабакова В. П., від 31 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні кімнатою.
Зобов`язано ОСОБА_2 переобладнати вхідні двері в кімнату та привести їх до первинного стану, тобто щоб вони відчинялися в середину кімнати.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачка проживає та є власницею кімнати № 61 , кімнату № 64 займає родина відповідача. На початку 2017 року родина відповідача встановила нові двері в свою кімнату. Раніше двері кімнати відчинялися в середину, а зараз на зовні, що перешкоджає позивачці та іншим сусідам, оскільки вказані двері у відкритому вигляді перегороджують коридор та не дають потрапити позивачці в її кімнату. Вказані факти сторонами не заперечувались. Правовстановлюючих документів на кімнату № 64 суду не надано, тому суду не відомо чи є відповідач власником чи користувачем вказаної кімнати. Згідно висновку судового експерта № 57/19 судової будівельно-технічної експертизи Виконана зміна напрямку відкриття вхідних дверей (із внутрішнього на зовнішній) у кімнаті АДРЕСА_2 , не відповідає нормам пожежної безпеки по ширині шляхів евакуації. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. За таких обставинах суд зробив висновок, що позивачка обґрунтовано звернулася до суду з позовом та він підлягає задоволенню.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2020 року скасовано та провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що в ході розгляду справи від ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 60 років. У зв`язку з цим, ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року витребувана копія актового запису про смерть ОСОБА_2 , яка надійшла до Одеського апеляційного суду 15 червня 2021 року (а. с.151-152). У судове засідання, яке було призначено на 23 червня 2021 року на 12 год. 00 хв., з`явилась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Козирєва Н. В., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, провадження у справі закрити, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , оскільки спірні правовідносини не передбачають правонаступництва.
Апеляційний суд вказав, що задовольняючи позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, суд першої інстанції виходив із того, що згідно висновку судового експерта № 57/19 судової будівельно-технічної експертизи, виконана зміна напрямку відкриття вхідних дверей (із внутрішнього на зовнішній) у кімнаті № 64 житлового будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 , не відповідає нормам пожежної безпеки по ширині шляхів евакуації. При цьому суд виходив із того, що саме відповідач ОСОБА_2 встановив нові двері в свою кімнату таким чином, що вхідні двері в кімнату стали відчинятись назовні, замість того, що раніше вони відкривались в середину кімнати, що перешкоджає позивачці та іншим сусідам в користуванні їх кімнатами, оскільки вказані двері у відкритому вигляді перегороджують коридор та не дають потрапити позивачці в її кімнату. Проте, заявляючи апеляційну скаргу на ухвалене судове рішення, заявник апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на те, що кімнатою крім нього користуються також інші члени його родини, при цьому доказів, що саме він встановив вхідні двері в кімнату, матеріали справи не містять, тобто наполягав на тому, що позовні вимоги пред`явлені до неналежного відповідача. Оскільки вказані доводи матеріалами справи не спростовані, спірні правовідносини дійсно не передбачають правонаступництва, колегія суддів вирішила застосувати статтю 377 ЦПК України, скасувати оскаржуване судове рішення і закрити провадження у справі у зв`язку зі смертю заявника апеляційної скарги і відповідача ОСОБА_2 .
Аргументи учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 червня 2021 року, в якій просила: ухвалу апеляційного суду скасувати; залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду суперечить статті 55 ЦПК України. Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Вказує, що апеляційний суд керуючись статтями 251 та 253 ЦПК України, зобов`язаний був зупинити провадження у даній справі до залучення у справу правонаступника, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 серпня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Належним відповідачем у негаторному позові є особа, яка перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своїм майном.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що «негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення».
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу (частина перша статті 377 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 377 ЦПК України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
У справі, що переглядається, встановивши, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, судом першої інстанції ухвалено незаконне і необґрунтоване рішення, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття провадження в справі.
Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржену ухвала апеляційного суду без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов