№ 523/3550/15 - Судова практика України - Законодавство України

111

Постанова

Іменем України

03 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 523/3550/15-ц

провадження № 61-22079св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан плюс»,

відповідач за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 ,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський»,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Березівського районного суду Одеської області від 18 травня 2016 року у складі судді: Лебединського С. Й. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 р. об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан плюс» (далі - ОСББ «Каштан плюс») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що об`єднання створено відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Воно є балансоутримувачем та управителем житлового будинку по АДРЕСА_1 з серпня 2008 року. 26 лютого 2015 року у цьому будинку без будь-яких попереджень та узгоджень з мешканцями будинку та керівництвом ОСББ «Каштан плюс» припинено водопостачання. Вода була перекрита за допомогою вентилю на основній трубі, по якій проходить водопостачання з підвалу буд. АДРЕСА_2 . Перекрила воду ОСОБА_1 , яка користується цокольним нежитловим приміщенням АДРЕСА_3 , без будь-яких правових документів і яка встановила вентиль на трубі водопостачання, що проходить через нежитлове приміщення, яким вона користується.

ОСББ «Каштан плюс» просило:

зобов`язати користувача нежитлового приміщення, цокольного поверху НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 демонтувати незаконно встановлений вентиль, на основній трубі водопостачання буд. АДРЕСА_1 ;

зобов`язати користувача нежитлового приміщення, цокольного поверху НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 надати доступ у нежитлове приміщення АДРЕСА_5 для демонтажу незаконно встановленого дублюючого вентилю на основній трубі водопостачання АДРЕСА_1 ;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

У вересні 2015 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» (далі - ОСББ «Маловський») подало до ОСОБА_1 заяву про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Заява мотивована тим, відповідач ОСОБА_1 не має жодного правовстановлюючого документа на цокольне нежитлове приміщення АДРЕСА_3 . Посилання відповідача на договір про дольову участь у будівництві в частині нежитлового приміщення є безпідставним для користування нею цокольним нежитловим приміщенням, оскільки відповідно до положень частини першої статті 355 ЦК України це лише засвідчує право сторони за договором отримати право на нерухомість у майбутньому і жодним разом не є належним підтвердженням права власності. У порушення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» ОСОБА_1 користується допоміжним приміщенням самовільно. Вона безпідставно встановила кам`яну стінку та ґратчасту перегородку

ОСББ «Маловський», з урахуванням уточнень та збільшень заявлених вимог, просило:

зобов`язати користувача нежитлового приміщення цокольного поверху № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 - ОСОБА_1 - усунути перешкоди у користуванні спільною власністю, а саме - допоміжним приміщенням, шляхом демонтажу за свій рахунок незаконно збудованої кам`яної стінки та ґратчастої перегородки на цокольному поверсі другої парадної у допоміжному приміщенні - коридорі де розташовано технічне обладнання будинку;

зобов`язати користувача нежитлового приміщення цокольного поверху НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 відповідача ОСОБА_1 укласти договір оренди з ОСББ «Маловський», або примусово виселитись з самовільно занятого нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 18 травня 2016 року залишеним без змін постаново Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року, позовні вимоги ОСББ «Каштан плюс» до ОСОБА_1 про спонукання вчинення певних дій» задоволено частково та позовні вимоги ОСББ «Маловський» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано користувача нежитлового приміщення цокольного поверху НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 . Є надати дозвіл у дане нежитлове приміщення для демонтажу незаконно встановленого дублюючого вентилю на основній трубі водопостачання в будинку АДРЕСА_6

Зобов`язано користувача нежитлового приміщення цокольного поверху НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні спільною власністю - допоміжним приміщенням, шляхом демонтажу за свій рахунок незаконно збудованої нею кам`яної стінки та ґратчастої перегородки на цокольному поверсі другої парадної у допоміжному приміщенні - коридорі де розташовано технічне обладнання будинку.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що26 лютого 2015 р. у житловому будинку по АДРЕСА_1 було припинено водопостачання. Вода була перекрита за допомогою вентилю на основній трубі по який проходить водопостачання з підвалу буд. АДРЕСА_2 . Безпідставним перекривання водопостачання відповідачем ОСОБА_1 за допомогою вентилю на основній трубі, по якій знаходиться у займаному нею цокольному нежитловому приміщенні АДРЕСА_3 відбулося порушення прав власників на володіння та користування спільним майном. Відповідач по справі користується допоміжним приміщенням перед займаним нею цокольним нежитловим приміщенням самовільно та безпідставно встановивши кам`яну стінку та ґратчасту перегородку.Користування нерухомістю з порушенням прав інших співвласників є безумовним порушенням чинного законодавства, а тому дії відповідача в частині користування допоміжним приміщенням із самовільним та безпідставним встановленням кам`яної стінки і ґратчастої перегородки є неприпустимим.

Суд першої інстанції не вбачав підстав на зобов`язання відповідача укласти договір оренди займаного нею цокольного приміщення АДРЕСА_3 , оскільки зобов`язання відповідача на укладання договору є прямим порушенням чинного цивільного законодавства України і вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають. Крім наведеного, суд не вбачає підстав на задоволення вимог в частині постановлення окремих ухвал відносно посадових осіб КП «БТІ Одеської міської ради» та посадових осіб філії «Інфоксводоканал». На думку суду для прийняття рішення в цієї частині вимог підстав не має, оскільки судом під час розгляду справи досліджувались лише копії, з яких зробити обґрунтований висновок про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою чи працівником вказаних підприємств не можливо. За таких обставин суд вважав за необхідно роз`яснити позивачу та 3-й особі право на звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами для прийняття рішення згідно до норм діючого КПК України.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вентиль встановлений на трубі водопостачання, що проходить через нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , яким користується ОСОБА_1 . Користуючись допоміжним приміщенням ОСОБА_1 самовільно встановила кам`яну стінку та ґратчасту перегородку перед займаним нею нежитловим приміщенням. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Користування нерухомістю з порушенням прав інших співвласників є безумовним порушенням законодавства, чинного на час ухвалення оскарженого рішення. Ураховуючи вказане судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо необхідності зобов`язання користувача нежитлового приміщення цокольного поверху НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_4 - ОСОБА_1 надати доступ у займане нею нежитлове приміщення для демонтажу незаконно встановленого дублюючого вентилю на основній трубі водопостачання в будинку АДРЕСА_6 . Обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про необхідність зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні спільною власністю - допоміжним приміщенням, шляхом демонтажу за її рахунок незаконно збудованої нею кам`яної стінки та ґратчастої перегородки на цокольному поверсі другої парадної у допоміжному приміщенні - коридорі, де розташовано технічне обладнання будинку АДРЕСА_4 . Вказані перешкоди порушують право співвласників багатоквартирного будинку на користування наведеним допоміжним приміщенням.

При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що вентиль знаходився у нежитловому приміщені з моменту здачі будинку до експлуатації, апеляційний суд вказав, що це не спростовує висновків суду про порушення прав інших осіб щодо безперешкодного користування водопостачанням, відсутність у відповідача повноважень з відключення водопостачання, шляхом закриття вентиля.

Аргументи учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій просить оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що обставини, які стали підставою для звернення до суду були відомі позивачу ще із 2004 року, а тому звернення до суду із позовом у 2015 році здійснено із пропуском позовної давності на 12 років. Позовна вимога щодо усунення перешкод у користуванні власністю, є вимогою, що виникла із приводу нерухомого майна. А тому, спір щодо нерухомого майна, яке знаходиться у м. Одесі не міг проводитись Березівським районним судом Одеської області. Вентиль, який знаходиться у приміщенні, яке належить ОСОБА_1

був встановлений не нею, а будівельною організацією 35 років тому, і залишився на своєму місці і після реконструкції будинку. ОСОБА_1 немає жодного відношення до встановлення та використання вказаного вентиля, а тому незрозуміло чому вона зобов`язана відповідати за його існування та більше того - демонтувати.

Вказує, що суди незаконно зобов`язали ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом демонтажу кам`яної стінки та ґратчастої перегородки. Звертає увагу, що жодних незаконно встановлений споруджень за даною адресою не знаходиться. Єдине, що там знаходиться - власність ОСОБА_1 . Згідно до статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 надати дозвіл для доступу у нежитлове приміщення для демонтажу незаконно встановленого дублюючого вентилю на основній трубі водопостачання в будинку АДРЕСА_6 та усунути перешкоди у користуванні спільною власністю - допоміжним приміщенням, шляхом демонтажу за свій рахунок незаконно збудованої нею кам`яної стінки та ґратчастої перегородки на цокольному поверсі другої парадної у допоміжному приміщенні - коридорі де розташовано технічне обладнання будинку. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

У січні 2020 року ОСББ «Маловський» подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний головою ліквідаційної комісії Панчишиною С. Ю., в якому просить касаційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що за змістом статті 391 ЦК позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв`язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом. Щодо тверджень про порушення підсудності у відзиві наголошується. що первинний позов було подано ОСББ «Каштан плюс» про зобов`язання користувача нежитлового приміщення цокольного поверху АДРЕСА_5 , будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 надати доступ у нежитлове приміщення АДРЕСА_5 , для демонтажу незаконно встановленого дублюючого вентилю на основній трубі водопостачання АДРЕСА_1 . ОСББ «Маловський» є учасником справи як третя особа з самостійними вимогами, про зобов`язання користувача нежитлового приміщення цокольного поверху АДРЕСА_5 в будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні спільною власністю - допоміжним приміщення сумісного неподільного майна, шляхом демонтажу за свій рахунок, незаконно збудованої кам`яної стінки та ґратчастої перегородки на цокольному поверсі другої парадної у допоміжному приміщенні.

Зазначає, що користування нерухомістю з порушенням прав інших співвласників є безумовним порушенням чинного законодавства. Порушення полягають в тому, що саме у частині загального коридору, де незаконно зведено кам`яну перегородку, за нею знаходяться внутрішньобудинкові мережі водопостачання, які постачають воду у сусідній будинок якій належить ОСББ «Каштан-плюс» та протипожежне загальнокоридорне вікно (з зовнішньої сторони розташована протипожежна дробина).

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що 26 лютого 2015 р. у житловому будинку по АДРЕСА_1 було припинено водопостачання. Вода була перекрита за допомогою вентилю на основній трубі по який проходить водопостачання з підвалу буд. АДРЕСА_2 . Вентиль встановлений на трубі водопостачання, що проходить через нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , яким користується ОСОБА_1

ОСОБА_1 , користуючись допоміжним приміщенням АДРЕСА_3 , самовільно встановила кам`яну стінку та ґратчасту перегородку перед займаним нею нежитловим приміщенням, де розташовано технічне обладнання будинку АДРЕСА_4 . Вказані перешкоди порушують право співвласників багатоквартирного будинку на користування наведеним допоміжним приміщенням

У абзаці 1 частини першої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженої постанови суду апеляційної інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 545/3728/16-ц (провадження № 61-9958св18) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками».

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що: «негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 641/76/17 зроблено висновок, що «у цивільному законодавстві закріплено об`єктивні межі застосування позовної давності. Об`єктивні межі застосування позовної давності встановлюються:(а) прямо (стаття 268 ЦК України). Серед переліку вимоги, на які позовна давність не поширюється (стаття 268 ЦК України) відсутня вимога про стягнення надмірно виплаченої субсидії; б) опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у пункті 96 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову».

Тому колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про незастосування судами позовної давності.

Посилання у касаційній скарзі про те, що справа розглядалася із порушенням правил територіальної підсудності, колегія суддів відхиляє.

Відповідно до частини другої статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Аналіз змісту матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 при розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанцій не заявляла про непідсудність Березівському районному суду Одеської області.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 18 травня 2016 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков