Постанова

Іменем України

18 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 524/4567/15-ц

провадження № 61-15032св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 квітня 2019 року в складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Кузнєцової О. Ю., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначав, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище, ім`я, по-батькові - ОСОБА_1 отримав внаслідок їх зміни 28 липня 2001 року. До зазначеної дати він мав прізвище, ім`я та по-батькові ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про зміну ім`я.

Вказував, що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Батько заявника, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками є ОСОБА_4 (за національністю українець) та ОСОБА_5 .

Згідно з відповіддю Комітету державної безпеки СРСР від 08 серпня 1989 року його дід ОСОБА_4 народився та до 1925 року проживав в місті Вінниця.

На час звернення із заявою до суду заявник є громадянином Російської Федерації, але проживає на території України та має намір отримати громадянство України.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив суд встановити, що ОСОБА_4 народився та постійно проживав з 1904 року до 1925 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме в місті Вінниця, Україна.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 08 червня 2015 року, яке набрало законної сили 19 червня 2015 року, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 , а саме, що ОСОБА_4 народився та постійно проживав з 1904 року до 1925 рік на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме в місті Вінниця, Україна.

У березні 2019 року Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі - УДМС України в Полтавській області) звернулось до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного рішення суду з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, у відкритті провадження за заявою УДМС України в Полтавській області про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення місцевого суду міста Кременчука Полтавської області від 08 червня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено у зв`язку з пропуском трирічного строку для звернення з відповідною заявою.

Апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції про те, що УДМС України в Полтавській області строк, який встановлений чинним процесуальним законодавством для подачі заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, тривалістю три роки з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, пропущено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року УДМС України в Полтавській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, поновити УДМС України в Полтавській області строк для подання заяви про перегляд рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 08 червня 2015 року у справі № 524/4567/15-ц за нововиявленими обставинами та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник зазначає, що про існування обставин, які стали підставою для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, УДМС України в Полтавській області стало відомо лише 01 березня 2019 року, коли на його адресу надійшов лист Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 25 лютого 2019 року № 2/3/3-5119 про використання ОСОБА_1 підробленої довідки Комітету державної безпеки СРСР від 08 серпня 1989 року за № А/№-1718, яка була підставою для задоволення його заяви та прийняття рішення Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області від 08 червня 2015 року у справі № 524/4567/15-ц. Вказане судове рішення в подальшому стало підставою для набуття ОСОБА_1 громадянства України.

Вказує, що є всі підстави для поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою УДМС України в Полтавській області та витребувано справу № 524/4567/15-ц з Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди встановили, що рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 08 червня 2015 року набрало законної сили 19 червня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Частиною третьою статті 424 ЦПК України передбачено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами незалежно від поважності причин пропуску цього строку.

Виходячи з наведеного, УДМС України в Полтавській області мало право подати заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами в строк до 19 червня 2018 року, однак подало таку заяву лише 28 березня 2019 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заява про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами подана після закінчення трирічного строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, який не може бути поновлений, що є підставою для відмови у відкритті провадження за цією заявою.

Доводи касаційної скарги про наявність підстав для поновлення зазначеного трирічного строку є неприйнятними, оскільки частиною третьою статті 424 ЦПК України передбачено, що цей строк не може бути поновлений.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, які регулюють вирішене судами питання, ці судові рішення належить залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 406 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель