№ 524/6306/18 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

03 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 524/6306/18

провадження № 61-10078св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2019 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню судового наказу, виданого 01 жовтня 2018 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 коштів на утримання малолітньої дитини, зокрема судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 31 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на судовий наказ Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року по справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 коштів на утримання малолітньої дитини.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року на підставі пункту першого частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки судовий наказ в апеляційному порядку не переглядався.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2019 року, заяву ОСОБА_2 - задоволено частково.

Визнано судовий наказ виданий 01 жовтня 2018 року Автозаводським районним судом м. Кременчука у справі таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 176,20 грн та відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні його заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення коштів на утримання дитини (аліментів).

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

24 липня 2019 року Полтавським апеляційним судом постановлено ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі в частині оскарження наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 коштів на утримання малолітньої дитини.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на судовий наказ від 01 жовтня 2018 року на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню (а. с. 66-67), тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22 серпня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на судовий наказ Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року, ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2019 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

09 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2019 року про закриття апеляційного провадження у справі в частині оскарження наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 коштів на утримання малолітньої дитини.

У листопаді 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що заявник не може поновити свої права в інший спосіб, ніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції та судового наказу, що також підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема правовим висновком у справі № 752/1016/17 у постанові від 12 вересня 2018 року та правовою позицією Верховного Суду у справі № 756/671/16-ц у постанові від 06 березня 2019 року.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 31 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину; вирішено питання про розподіл судових витрат.

У березні 2019 року ОСОБА_2 оскаржив вказаний судовий наказ в апеляційному порядку.

Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про визнання судового наказу, виданого 01 жовтня 2018 року Автозаводським районним судом м. Кременчука у справі за № 524/6306/18, провадження № 2н/524/1145/18 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 коштів на утримання малолітньої дитини, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення коштів на утримання дитини (аліментів).

24 червня 2019 року ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2019 року оскаржив ОСОБА_2 , подавши до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 червня 2019 року та скасувати судовий наказ від 01 жовтня 2018 року, виданий суддею Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Нестеренком С. Г. (а. с. 97-98).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ цього Кодексу.

Статтями 170 171 ЦПК України визначено підстави для скасування судового наказу за заявою боржника та регламентовано порядок розгляду таких заяв.

Згідно з частиною першою статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою ІІІ розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини та вказані положення норми матеріального права, обґрунтованим є висновок про неможливість перегляду ним оскаржуваного заявником судового рішення, оскільки 26 березня 2019 року ОСОБА_2 подавав апеляційну скаргу на судовий наказ від 01 жовтня 2018 року (а. с. 49-50), а ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на судовий наказ від 01 жовтня 2018 року на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню (а. с. 66-67).

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом правових позицій Верховного Суду у справі № 752/1016/17 у постанові від 12 вересня 2018 року та у справі № 756/671/16-ц у постанові від 06 березня 2019 року є необґрунтованими оскільки правові висновки щодо можливості/неможливості поновити свої права, особою, яка подає апеляційну скаргу, висловлено у правовідносинах щодо оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у залишенні заяви без розгляду та ухвали суду першої інстанції за результатами вирішення питання про привід боржника, тобто не у тотожних правовідносинах з вказаною справою.

Згідно із статтею 400 ЦПК України установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції належним чином дослідив й оцінив подані сторонами докази, правильно застосував норми процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для перегляду в апеляційному судове рішення суду першої інстанції в частині скасування наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 жовтня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 коштів на утримання малолітньої дитини.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв