Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 530/299/18

провадження № 61-20117св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Приватне підприємство «Агроекологія»,

третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року у складі судді Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Приватного підприємства «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія»), третя особа - Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі.

07 березня 2018 року від ПП «Агроекологія»надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 березня 2018 року зустрічний позов повернуто заявнику.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2019 року відмовлено ПП «Агроекологія» в поверненні судового збору.

У травні 2019 року ПП «Агроекологія» звернулося до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 квітня 2019 року, а саме просило замінити в резолютивній частині ухвали суду слова: «Ухвала оскарженню не підлягає» на «Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання».

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 травня 2019 року в задоволенні заяви ПП «Агроекологія» про виправлення описки в ухвалі суду відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ПП «Агроекологія» оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» визнано неподаною та повернуто.

Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід держави штраф у розмірі 3 842 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник не виконав вимоги ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, а тому на підставі статтей 185 357 ЦПК України дійшов висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про наявність в діях

ПП «Агроекологія» ознак зловживання процесуальними правами, а саме умисного затягування розгляду справи по суті, оскільки підприємство, подаючи апеляційну скаргу, не приєднує до неї квитанцію про сплату судового збору, свідомо не отримує судову кореспонденцію, яка направлялася судом як за зазначеною ПП «Агроекологія» в апеляційній скарзі юридичною адресою, так і за електронною адресою.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2019 року ПП «Агроекологія» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року, в якому просило скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не відповідає принципу верховенства права та порушує його конституційні права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху ПП «Агроекологія» не отримувало, а тому не знало і не могло знати про те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам закону і, відповідно, не мало можливості усунути виявлені в ній недоліки.

За наведених обставин застосування до нього апеляційним судом заходу процесуального примусу в вигляді накладення штрафу вважає передчасним. До того ж вказує, що апеляційний суд, стягуючи штраф у розмірі 3 842 грн, не навів жодних мотивів, якими керувався при обранні такого розміру, що свідчить про безпідставність стягнення штрафу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

16 січня 2020 року справа № 530/299/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 травня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви ПП «Агроекологія» про виправлення описки.

05 червня 2019 року ПП «Агроекологія» надіслало електронною поштою як на адресу апеляційного суду, так і суду першої інстанції апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» залишено без руху з підстав несплати судового збору, неподання оригіналу апеляційної скарги та надано строк для усунення цих недоліків.

Копію вказаної ухвали апеляційний суд двічі надсилав на юридичну адресу ПП «Агроекологія», проте ця поштова кореспонденція повернулася до суду апеляційної інстанції після закінчення встановленого терміну зберігання. Окрім цього, апеляційний суд надіслав копію ухвали на електронну адресу ПП «Агроекологія», зазначену ним в апеляційній скарзі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Установивши, що ПП «Агроекологія» не усунуло недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 20 червня 2019 року, суд апеляційної інстанції обґрунтованого визнав її неподаною та повернув скаржнику.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що підприємство не отримувало ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, не відповідають обставинам справи, оскільки апеляційний суд здійснив достатні заходи, передбачені нормами ЦПК України, для вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме двічі надіслав її засобом поштового зв`язку на адресу заявника, а також надіслав її на вказану заявником електронну адресу, при цьому доказів не доставлення цього листа адресату немає. Окрім цього, суд касаційної інстанції враховує, що ухвала апеляційного суду від 20 червня 2019 року оприлюднена 24 червня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які є відкритими для безоплатного цілодобового доступу.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

За встановлених вище обставин, враховуючи те, що заявник, достовірно знаючи, що ним надіслана апеляційна скарга до суду, жодного разу не поцікавився станом розгляду своєї скарги, не здійснював дій для отримання поштових відправлень із суду, не повідомляв апеляційний суд про будь-які обставини, які можуть зробити неможливим отримання ним листів за адресою місцезнаходження, або про можливу зміну свого місцезнаходження, не зреагував на направлення йому копії ухвали електронним зв`язком, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що ПП «Агроекологія» зловживає своїми процесуальними правами, оскільки вчиняє дії, направлені на штучне затягування розгляду справи.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційний суд обґрунтовано і з дотриманням норм процесуального права стягнув із підприємства штраф, як захід процесуального примусу.

Доводи касаційної скарги щодо незаконного стягнення штрафу в розмірі 3 842 грн та не зазначення мотивів стягнення штрафу в такому розмірі є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може стягнути штраф у розмірі від 0, 3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням того, що станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 1 921 грн, апеляційний суд визначив розмір штрафу в межах, установлених процесуальним законом.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд порушив його конституційні права на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів відхиляє, оскільки визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення, за умови подання належно обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ПП «Агроекологія» залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 рокубез змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов