ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа № 531/2489/24

провадження № 61-3509св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Приліпко Ірина Леонідівна,на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

06 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти за договором позики у розмірі 1 000 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.

Пояснила, що ОСОБА_2 належним чином не виконував умов договору, у зв`язку із чим вона направила йому лист-вимогу про дострокове повернення позики протягом 30 днів з дня отримання даної вимоги.

Лист-вимогу ОСОБА_2 отримав 06 травня 2024 року, проте станом на день звернення до суду грошове зобов`язання ним не було виконано.

Представником позивачки - адвокатом Приліпко І. Л. 13 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 із забороною усім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо майна, належного ОСОБА_2 , в межах суми 1 000 000,00 грн, а саме на: 1) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0027, площею 6,4999 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 911,68 грн; 2) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:005:0020, площею 4,6383 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 210 447,68 грн; 3) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0132, площею 6,4962 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 743,81 грн; 4) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683402:02:001:0201, площею 2га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район с. Володимирівка, нормативна грошова оцінка 1618,49 грн; 5) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0164, площею 6,496 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 734,73 грн.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду, оскільки у відповідача є можливість безперешкодно у будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Приліпко І. Л. про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , із забороною всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо майна, належного ОСОБА_2 , в межах суми 1 000 000,00 грн, а саме на:

1) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0027, площею 6,4999 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 911,68 грн;

2) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:005:0020, площею 4,6383 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 210 447,68 грн;

3) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0132, площею 6,4962 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 743,81 грн;

4) земельну ділянку з кадастровим номером 5321683400:00:001:0164, площею 6,496 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 734,73 грн, - до набрання рішення суду законної сили.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Разом із тим, оскільки ціна позову визначена у розмірі 1 000 000,00 грн, тому є підстави для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині земельної ділянки з кадастровим номером 5321683402:02:001:0201. В іншій частині заява підлягає задоволенню, оскільки загальна нормативна грошова оцінка інших земельних ділянок складає 1 094 838,90 грн, що є найбільш наближеним до ціни позову. Такі заходи забезпечення є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2024 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Приліпко І. Л. про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, апеляційний суд зазначив, що, подаючи заяву про забезпечення позову, представник ОСОБА_1 - адвокат Приліпко І. Л. обґрунтовувала її лише тим, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_2 може розпорядитися належним йому на праві власності нерухомим майном.

Проте, будь-яких даних стосовно того, що ОСОБА_2 може вчинити такі дії, суду не надано.

Також суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, що земельні ділянки, на які накладено арешт за ухвалою суду першої інстанції від 16 вересня 2024 року, перебувають в оренді СТОВ «Світоч», одним із власників якого (50 %) є позивачка ОСОБА_1 .

Крім того, апеляційний суд звернув увагу, що позивачкою суду не надано оригінал договору позики від 25 квітня 2023 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19 березня 2025 року ОСОБА_1 . В особі представника - адвоката Приліпко І. Л. через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2024 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена постанова ухвалена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Удовіченко І. О. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

14 квітня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається

як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи,

якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких

він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод

та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві

і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків

від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками,

які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року

у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом

в залежності до конкретного випадку.

Враховуючи предмет та підстави позову та приймаючи до уваги, що обраний позивачкою вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно відповідача спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав, є співмірним із заявленими нею вимогами і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстави для забезпечення позову.

При цьому суд Карлівський районний суд Полтавської області правильно виходив з того, що оскільки ціна позову зазначена у розмірі 1 000 000,00 грн, тому є підстави для накладення арешту на земельні ділянки:

з кадастровим номером 5321683400:00:001:0027, площею 6,4999 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 911,68 грн;

з кадастровим номером 5321683400:00:005:0020, площею 4,6383 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 210 447,68 грн;

з кадастровим номером 5321683400:00:001:0132, площею 6,4962 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 743,81 грн;

з кадастровим номером 5321683400:00:001:0164, площею 6,496 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область Карлівський район, Максимівська сільська рада (за межами населеного пункту), нормативна грошова оцінка 294 734,73 грн.

Загальна вартість (нормативна грошова оцінка) вказаних земельних ділянок складає 1 094 838,90 грн, що є найбільш наближеним до ціни позову. Тому такі заходи забезпечення є співмірними із заявленими позивачкою вимогами.

У цьому випадку, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення будуть достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечать баланс прав та обов`язків сторін у справі та усунуть можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.

Крім того, слід приймати до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом безпідставно скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому це судове рішення, відповідно до статті 413 ЦПК України, необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Приліпко Ірина Леонідівна, задовольнити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року скасувати.

Ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2024 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов