ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року
м. Київ
справа № 539/8/24
провадження № 61-16741св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у складі судді Мирошникової О. Ш. від 25 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Карпушина Г. Л.,
Обідіної О. І., від 14 листопада 2024 року і виходив з такого.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: територіальна громада в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є спадкоємцем п`ятої черги за законом та в установленому законом порядку прийняв спадщину, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, земельних ділянок площею 0,10000 га та 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 3,020 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Войнихівської сільської ради Лубенського району, Полтавської області.
3. Проте, при зверненні до нотаріуса з питання оформлення спадкових прав на спадкове майно постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у нього відсутні документи на підтвердження родинних відносин між ним та спадкодавцем.
4. Зазначав, що померла ОСОБА_4 була його троюрідною тіткою та троюрідною сестрою його батька, проте за відсутності документів на підтвердження цього факту, документом, на підставі якого він може оформити спадщину після смерті ОСОБА_4 , є рішення суду про встановлення факту родинних відносин.
5. Позивач вказував, що в інший спосіб він не може довести своє право на спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якої була адреса:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 25 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносинвідмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є необґрунтованими, оскільки позивач не надав достатніх, належних та допустимих доказів на обґрунтування родинних зв`язків з особами, з якими пов`язано право на спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , зокрема не доведено, що померла була троюрідною сестрою батька позивача.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 листопада
2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 квітня 2024 року - без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про наявність родинних зв`язків між ним та спадкодавцем. Крім того, факти родинних відносин, які просить встановити позивач, не створюють для нього правових наслідків спадкування після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки троюрідні племінники не входять до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 13 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19, від 30 листопада 2023 року у справі № 569/4466/23, від 04 лютого 2024 року у справі № 404/7153/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
12. У касаційній скарзі заявник зазначає, що він являється спадкоємцем за законом п`ятої черги спадкування, після смерті спадкодавиці ОСОБА_4 , яка є його троюрідною тіткою. Однак у нього відсутні документи, що підтверджують родинний зв`язок: його прабаби (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) та баби спадкодавця ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), а саме, що вони були рідними сестрами; його баби ОСОБА_9 та батька спадкодавиці ОСОБА_10 , а саме, що вони були двоюрідними братом та сестрою. Також відсутні дані про те, що його батько ОСОБА_3 був троюрідним братом спадкодавиці, а вона була його троюрідною тіткою.
13. Згідно з доводами позивача, він вичерпав усі можливості для отримання документів, які б могли підтвердити родинні відносини між ним та
ОСОБА_4 , однак факт родинних відносин можуть підтвердити свідки. Тільки показами свідків можливе підтвердження родинних відносин, які не підтверджено документами. Зазначає, що свідки прибули у судове засідання, призначене на 25 квітня 2024 року, про що був повідомлений склад суду, однак судове засідання не відбулося та на прохання суду, у зв`язку з великою завантаженістю суду, стороною позивача було складено заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позивач вказує, що він був впевнений, що розгляд справи буде перенесено та свідки будуть заслухані, однак підготовче засідання було проведено без участі сторони позивача та свідків, у зв`язку з чим не було заслухано позивача та свідків не з їхньої вини.
14. Касаційна скарга обґрунтована також тим, що представник відповідачки подав до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, відзиву на позовну заяву відповідачка не подала, не заперечувала проти задоволення позовних вимог, тобто визнала їх у повному обсязі, про що зазначено у рішенні суду. Вказані обставини є підставою для задоволення позовних вимог. Натомість судом було прийнято передчасне рішення по справі. Вказані обставини були викладені в апеляційній скарзі, однак апеляційний суд не надав належної оцінки доводам скарги. Суд апеляційної інстанції заслухав третю особу, однак не заслухав свідків, які були присутні у приміщенні суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Лубни померла ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 16 травня 2023 року Лубенським ВДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління юстиції вчинено актовий запис № 561 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
17. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складеться з: житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,40 га, що належав померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року; земельних ділянок площею 0,10000 та 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 та належали померлій ОСОБА_4 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 795171 та ЯЛ № 795169 відповідно, земельної ділянки площею 3,020 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території колишньої Войнихівської сільської ради Лубенського району, Полтавської області та належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 345409.
18. Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_4 була заведена приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Стромко І. В. за № 20/2023 за заявами про прийняття спадщини ОСОБА_1 від 18 травня 2023 року та ОСОБА_2 від 21 червня 2023 року.
19. Постановою приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Стромко І. В. від 06 жовтня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв`язки з померлою, та наявністю спору про право між спадкоємцями.
20. Позивач стверджував, що ОСОБА_4 є його троюрідною тіткою, на підтвердження посилався на наступні докази.
21. ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Солониця Лубенського району народилася ОСОБА_4 (спадкодавець), її батьками були: ОСОБА_10 та
ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження
від 27 квітня 1973 року.
22. ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_12 (яка згідно з доводами позивача є матір`ю ОСОБА_10 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 90 років померла, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть.
23. ІНФОРМАЦІЯ_12 року ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , у віці 69 років помер, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть.
24. ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Солониця Лубенського району народилася ОСОБА_13 , її батьками були: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження.
25. 04 лютого 1951 року ОСОБА_13 та ОСОБА_16 зареєстрували шлюб, дружина змінила прізвище на « ОСОБА_13 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу.
26. ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Солониця Лубенського району народився ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 06 червня 1982 року.
27. 06 червня 1982 року ОСОБА_3 та ОСОБА_19 уклали шлюб, остання змінила прізвище на « ОСОБА_19 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
28. ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Солониця Лубенського району народився ОСОБА_1 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_20 .
29. ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_18 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27 квітня 2010 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
31. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
33. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
34. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
35. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
36. Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
37. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
38. Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина перша статті 1221 ЦК України).
39. У статті 1258 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.
40. Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
41. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (частина перша статті 1265 ЦК України).
42. Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).
43. Подібні висновки висловленні у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 644/6925/19 (провадження № 61-14618св20) та від 12 липня 2021 року у справі № 449/496/18 (провадження № 61-2557св20), від 26 квітня
2023 року у справі № 2-350/2004 (провадження № 61-7128св20), від 14 лютого
2024 року у справі № 404/7153/20 (провадження № 61-2913св23),
від 28 лютого2024 року у справі № 201/8818/21 (провадження № 61-8705св23).
44. За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
45. Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
46. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
47. Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_4 . На час смерті вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На час її смерті в господарстві ніхто не був зареєстрований.
48. 22 травня 2023 року приватний нотаріус Стромко І. В. зареєструвала спадкову справу № 20/2023 після смерті ОСОБА_4 . До нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися: 21 червня 2023 року тітка ОСОБА_2 та 18 травня 2023 року племінник ОСОБА_1 .
49. 06 жовтня 2023 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, в якій відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв`язки з померлою ОСОБА_4 та наявністю спору про право на спадщину, оскільки заяву про прийняття спадщини подала також ОСОБА_21 .
50. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
51. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
52. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
53. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи підстави позову й вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивач не довів належними, допустимим і достовірними доказами своїх родинних зв`язків із спадкодавицею, а саме того, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його троюрідною тіткою по лінії батька.
54. Суди правильно виходили з того, що наявні у матеріалах справи докази, а саме: витяги з Державного реєстру актів цивільного стану про народження, про реєстрацію шлюбу та копії свідоцтв про народження спадкодавця
ОСОБА_4 , а також позивача ОСОБА_1 , його батька ОСОБА_3 та баби ОСОБА_22 , наявність родинних зв`язків між позивачем та спадкодавицею не доводять.
55. Позивачем не надано достовірних доказів про те, що його прабаба ОСОБА_15 та ОСОБА_12 (баба його троюрідної тітки ОСОБА_4 ) мають походження від одних батьків, відповідно наступне споріднення позивача та спадкодавиці встановити не можливо. Також позивачем не надано доказів послідовного ступеня споріднення по лінії його батька від його прабаби, а також послідовного ступеня споріднення від баби до його троюрідної тітки.
56. З урахуванням зазначеного, слід погодитися з судами попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю споріднення між позивачем та його спадкодавицею.
57. Слід також зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
58. У справі наявна заява представника позивача про проведення підготовчого засідання, призначеного на 29 лютого 2024 року, без його участі та участі його представника (а. с. 53).
59. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
60. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
61. На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
62. Доводи позивача про те, що в суді першої інстанції з вини суду не вдалося заслухати свідків, які мали б надати пояснення, не знайшли свого підтвердження.
63. Окрім зазначеного, батько позивача брав участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, був заслуханий апеляційним судом. Слід також зазначити, що батько позивача про свої спадкові права, як троюрідний брат спадкодавиці не заявляв.
64. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.
65. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, на які послався заявник у касаційній скарзі.
66. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
67. Враховуючи наведене, встановивши у межах доводів касаційної скарги відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 25 квітня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 14 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович