ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1291/19
адміністративне провадження № К/9901/8092/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами № 540/1291/19
за позовом ОСОБА_1 до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування розпоряджень та поновлення на роботі,
за касаційною скаргою Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року, прийняте у складі головуючого судді Ковбій О.В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Запорожана Д.В., суддів Джабурія О.В., Кравченка К.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08.05.2019 № 22-ос "Про оголошення догани ОСОБА_1 ";
- скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.05.2019 №25-ос;
- поновити ОСОБА_1 на займаній посаді з 25.05.2019.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала про те, що 24.05.2019 вона під тиском з боку голови районної державної адміністрації написала заяву про звільнення за угодою сторін, яку 27.05.2019 відкликала як таку, що не відповідала її дійсним намірам. Також вказувала на те, що на дату звільнення (до 03.05.2019) перебувала на лікарняному. Крім того, просила визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 22-ос, яким їй оголошено догану, оскільки її вини в обставинах, які стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення, немає.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08 травня 2019 року №22-ос "Про оголошення догани ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 27 травня 2019 року № 25-ос; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового управління Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області з 28.05.2019; зобов`язано Голопристанську районну державну адміністрацію Херсонської області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.05.2019 по 29.11.2019 включно; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді начальника фінансового управління Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області з 28.05.2019.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на час підписання головою Голопристанської РДА розпорядження від 27.05.2019 № 25-ос було відсутнє вільне волевиявлення ОСОБА_1 щодо припинення нею відносин публічної служби з відповідачем, оскільки під час судового розгляду встановлено як відсутність бажання позивачки звільнитись із займаної посади станом на дату написання відповідної заяви так і факт того, що заява про звільнення була відкликана до підписання розпорядження.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Голопристанська районна державна адміністрація Херсонської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій передчасно зроблено висновок про те, що звільнення позивачки за угодою сторін вчинено проти її волі, внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску відповідачем, оскільки такі обставини не підтверджені жодними належними доказами, про що також свідчить написання позивачкою заяви про відкликання заяви про звільнення через 4 дні. Касатор зазначає, що покази свідків судами безпідставно були взяті до уваги, оскільки такі свідчення є необ`єктивними та вказують на події лише на підставі слів позивачки. Також відповідач посилається на те, що не може виконати рішення суду в частині зобов`язання Голопристанської РДА Херсонської області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, оскільки фінансове управління Голопристанської РДА Херсонської області, де працювала позивачка, є окремою юридичною особою та самостійно здійснює фінансування та інші види діяльності, в тому числі щодо обліку робочого часу та бухгалтерських розрахунків по оплаті праці. Окрім цього зазначає про те, що в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій не визначено суми заробітної плати за час вимушеного прогулу, яку необхідно виплатити.
ІV. Позиція інших учасників справи.
7. Позивачка надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Данилевич Н.А., Радишевської О.Р., від 29 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року.
9. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 09 грудня 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Голопристанської РДА від 03.06.2014 ОСОБА_1 призначена на посаду начальника фінансового управління Голопристанської РДА.
11. Розпорядженням голови Голопристанської РДА від 08.05.2019 № 22-ос за неналежне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 оголошено догану.
12. ОСОБА_1 24.05.2019 було написано на ім`я Голови Голопристанської РДА заяву про звільнення з 28.05.2019 з посади начальника фінансового управління Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області за угодою сторін, відповідно до ч.2 ст. 86 Закону України "Про державну службу".
13. Заява погоджена листом Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації № 2082-08-22/0/19/312.2.2-955 від 27.05.2019 та зареєстрована Голопристанською РДА 27.05.2019 за номером 285-01-38/1/19.
14. 27.05.2019 позивачка відкликала раніше подану заяву про звільнення з посади як таку, що була написана під тиском і така заява зареєстрована у Голопристанській РДА 28.05.2019 о 08 год 33 хв за вх. №1560-01-38/0/19 від 28.05.2019.
15. Розпорядженням голови Голопристанської РДА №25-ос від 27.05.2019 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за угодою сторін з 28 травня 2019 року.
16. Вважаючи своє звільнення та раніше прийняте розпорядження голови Голопристанської РДА від 08.05.2019 року № 22-ос протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
17. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Частина друга статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).
Пунктом 3 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба припиняється, серед іншого, за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону).
Відповідно до статті 86 Закону № 889-VIII державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб`єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення.
Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб`єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов`язків державним органом.
Суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю.
20. Трудовий договір, як указано у частині першій статті 21 КЗпП України, є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Серед підстав припинення трудового договору, визначених у статті 36 КЗпП України, є: угода сторін (пункт 1 частини першої цієї статті КЗпП України); розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45) (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України).
Згідно приписів ч.1 та 7 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
24. Спірним питанням у цій справі є можливість звільнення оскаржуваним розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.05.2019 №25-ос ОСОБА_1 з 28 травня 2019 року з посади начальника фінансового управління Голопристанської РДА за угодою сторін відповідно до частини другої статті 86 Закону №889-VIII на підставі її заяви від 24 травня 2019 року, яку нею було відкликано 27 травня 2019 року.
25. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що у разі, коли працівник вимагає достроково розірвати укладений з ним трудовий договір, а роботодавець не заперечує щодо припинення з цим працівником трудових відносин, такий договір може бути припинено за угодою сторін згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Разом із тим, законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв`язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.
26. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України застосовується у разі взаємної згоди сторін такого договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.
27. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України, в ній (заяві) мають бути зазначені прохання звільнити його (працівника) за угодою сторін і дата звільнення. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін із посиланням на відповідну правову норму і раніше домовлена дата звільнення.
28. Передбачена пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України угода сторін є самостійною підставою припинення трудового договору, яка відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38 39 КЗпП України) та з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40 41 КЗпП України) тим, що в цьому разі потрібне спільне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин в обумовлений строк і саме із цих підстав.
29. У справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що звільнення ОСОБА_1 здійснено відповідно до частини другої статті 86 Закону №889-VIII на підставі поданої нею власноручно написаної заяви, у якій остання чітко визначила підставу звільнення - за угодою сторін, а також дату припинення трудових відносин - 28 травня 2019 року.
30. Заява була погоджена листом Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації № 2082-08-22/0/19/312.2.2-955 від 27.05.2019 та зареєстрована Голопристанською РДА 27.05.2019 за номером 285-01-38/1/19.
31. Разом із тим, позивачкою 27 травня 2019 року згідно наявної в матеріалах справи роздруківки з інтернет сервісу електронної пошти направлено на електронну пошту: загального відділу РДА заяву про відкликання заяви про звільнення від 24 травня 2019 року, яка була отримана Голопристанською РДА 28.05.2019 о 08 год 33 хв за вх. №1560-01-38/0/19.
32. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що розглядаючи позовні вимоги щодо скасування наказу про припинення трудового договору за угодою сторін, суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видання наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.
33. Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, останній не має права в односторонньому порядку відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) і працівника.
34. Приписами чинного законодавства для роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) не передбачено обов`язку приймати відкликання працівником своєї заяви про звільнення у разі досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.
35. Згідно із усталеною судовою практикою при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (роботодавцем) про припинення трудового договору за угодою сторін, такий договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості можливе лише в разі взаємної згоди на це власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) і працівника.
36. Про необхідність взаємної згоди власника або уповноваженого ним органу і працівника щодо анулювання домовленості про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України зазначено у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року в справі №404/3049/15-ц (6-1269цс16). Відповідних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 березня 2019 року в справі №524/3490/17-ц, від 22 квітня 2019 року в справі №759/11508/16-ц, від 19 липня 2019 року в справі №452/1839/16-а, від 27 травня 2020 року в справі №404/6236/19, від 15 липня 2020 року в справі №733/498/17, від 31 серпня 2020 року в справі №359/5905/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №234/3268/19, від 29 жовтня 2020 року в справі №826/3388/18, від 21 квітня 2021 року в справі №758/11224/18 та від 28 квітня 2021 року в справі №647/3372/19, від 21 жовтня 2021 року в справі № 540/1615/19.
37. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає неправильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що відкликання заяви про звільнення за угодою є безумовною підставою для анулювання попередньої домовленості сторін.
38. Сам факт направлення позивачкою заяви від 27.05.2019 про відкликання заяви від 24.05.2019 не може бути безумовною підставою для продовження трудових відносин без згоди на це відповідача.
39. Отже, для правильного вирішення цього спору суди повинні були встановити наявність згоди суб`єкта призначення на погодження заяви ОСОБА_1 про відкликання її заяви про звільнення за угодою сторін.
40. При цьому, колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про доведеність того, що заяву про звільнення від 24.05.2019 позивачка написала під тиском сторонніх осіб, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що така заява була подана внаслідок вчинення на ОСОБА_1 тиску зі сторони відповідача.
41. Водночас Верховний Суд звертає увагу на висновок, зроблений у постанові цього Суду від 29 жовтня 2020 року в справі № 826/3388/18 про те, що Законом № 889-VIIІ передбачений механізм реагування державних службовців на спроби вплинути на їхню діяльність, у зв`язку з чим звільнення під тиском не може обґрунтовуватися загальним посиланням на некоректну чи незаконну поведінку керівництва.
42. Також відповідно до положень пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 подача працівником заяви з метою уникнути відповідальності за винні дії не може розцінюватись як примус до цього і не позбавляє власника або уповноважений ним орган права звільнити його за винні дії з підстав, передбачених законом, до закінчення встановленого ст. 38 КЗпП строку, а також застосувати до нього протягом цього строку в установленому порядку інше дисциплінарне стягнення. Підвищення емоційно-психологічного стану, не можна вважати примусом до написання заяви про звільнення.
43. Оскільки рішення судів попередніх інстанцій прийняті без врахування та дослідження всіх обставин необхідних для правильного вирішення цієї справи по суті в частині позовних вимог про скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.05.2019 №25-ос та поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді, їх не можна вважати законними та обґрунтованими, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в цій частині з направленням справи на новий розгляд.
44. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 08.05.2019 № 22-ос "Про оголошення догани ОСОБА_1 ", то суди попередніх інстанцій, задовольняючи вказані позовні вимоги, виходили з відсутності доказів вини позивачки у вчиненні дисциплінарного проступку.
45. Будь-яких доводів про незгоду з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій касаційна скарга не містить, а тому рішення судів у цій частині Верховним Судом не переглядаються.
46. За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
47. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
48. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
49. У цій справі порушення норм процесуального права вперше допущено судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції за наслідком судового розгляду вказані порушення не виправив.
50. Враховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень в частині позовних вимог про скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.05.2019 №25-ос та поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
ІХ. Судові витрати
51. Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
52. Оскільки за наслідками касаційного розгляду Судом не ухвалюється нове рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області задовольнити частково.
2. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 540/1291/19 в частині задоволення позовних вимог про скасування розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.05.2019 №25-ос та поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
3. В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 540/1291/19 залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: Н. А. Данилевич
О. Р. Радишевська