ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 540/1313/19
провадження № К/9901/10553/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агрохолдінг Авангард" в особі філії "Чорнобаївське"
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (суддя Варняк С.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (головуючий суддя Лук`янчук О.В., судді Бітов А.І., Ступакова І.Г.)
у справі № 540/1313/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"
до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації
про визнання протиправними та скасування рішень
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2019 року ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Чорнобаївське" звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації про відмову ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оформлене повідомленнями від 05 березня 2019 року № 784-01-10/0/19/013.3.1-718 та № 783-01-10/0/19/013.3.1-719; зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяви ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" від 05 лютого 2019 року № 114-5106-39 та № 114-5107-39 щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з доданими до них документами у строк та в порядку, визначеному чинним законодавством України, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.
2. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 08 листопада 2019 року, яке П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 березня 2020 року залишив без змін, відмовив у позові.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ПрАТ "Агрохолдінг Авангард" в особі філії "Чорнобаївське" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення - про задоволення позову повністю.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є розведення свійської птиці (код КВЕД 01.47).
6. 05 квітня 2013 року ПАТ «Чорнобаївське», правонаступником якого є ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6520386701-1, а 21 лютого 2014 року - дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6520387501-8. Термін дії дозволів становить 5 років.
7. У зв`язку з закінченням терміну дії вказаних дозволів, 05 лютого 2019 року ПАТ «Агрохолдинг Авангард» через відділ надання адміністративних послуг виконавчого комітету Херсонської міської ради звернувся із заявами №114-5106-39 та №114-5107-39 до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА про видачу нових дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Філії «Чорнобаївське» (майданчик промислового стада та майданчик ремонтного молодняка).
8. Повідомленнями від 05 березня 2019 року №783-01-10/0/19/013.3.1-719 та №784-01-10/0/19/013.3.1-718 Департамент екології та природних ресурсів Херсонської ОДА відмовив позивачу у видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Філії «Чорнобаївське» (майданчик промислового стада та майданчик ремонтного молодняка), оскільки в поданих матеріалах надано не повний пакет документів.
9. Зокрема, в повідомленнях зазначено про відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля для об`єкта, на який видається документ дозвільного характеру, та для якого здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим. Крім того, вказано, що Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 26 грудня 2012 року №05.03.02-07/129551 погоджено «Матеріали обґрунтування коригування розміру санітарно - захисної зони для птахофабрики ПАТ «Чорнобаївське» в Білозерському районі Херсонської області», яким визначено, що при внесенні змін до нормативного документа щодо сфери застосування, умов застосування об`єкта експертизи даний висновок втрачає силу. Так, проектними матеріалами визначено 729 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу від запроектованого птахокомплексу, а в наданих матеріалах вказується тільки 71. Виходячи із зазначеного, відповідач дійшов висновку, що відомості про виробничу потужність суб`єкта господарювання, що заявлені в документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302 (далі - Порядок №302), не відповідають проектним показникам.
10. Також Департамент екології та природних ресурсів Херсонської ОДА зазначив про відсутність інформації щодо будівництва очисних споруд птахофабрики (документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту) та не враховано в документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, додаткові джерела утворення та викидів, не визначено якісні і кількісні характеристики окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації очисних споруд.
11. Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови про видачу нових дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для Філії «Чорнобаївське» (майданчик промислового стада та майданчик ремонтного молодняка), оформленої повідомленнями від 05 березня 2019 року №783-01-10/0/19/013.3.1-719 та №784-01-10/0/19/013.3.1-718, ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» звернулося до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанції, з посилання на положення законів України «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону атмосферного повітря», визнали обґрунтованими доводи відповідача, що при зверненні до уповноваженого органу суб`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, з заявою про надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обов`язковим є надання висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи. Вказаний висновок узгоджується з приписами частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якою однією з підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру зазначено наявність негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» про незаконність вимоги відповідача щодо обов`язкового надання висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля, оскільки він не передбачений у переліку документів, вказаних у Порядку №302, як такі, що не відповідають вимогам вказаних законів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
13. У касаційній скарзі заявник зазначив, що необґрунтованим є висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо про те, що не долучення ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» до заяви про надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля є самостійною підставою для відмови у наданні такого дозволу на підставі приписів частини 5 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Також скаржник зауважив, що перелік документів, необхідних для отримання рішення дозвільного характеру, визначений у інформаційній картці адміністративної послуги, розробленій та затвердженій Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, суперечить положенням пункту 4 Порядку № 302.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та, зокрема, стверджує, що ненадання позивачем до заяви про отримання дозволу на викиди, висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля є самостійною підставою для відмови у наданні такого дозволу. Також відповідач вважає, що позивачем було наведено недостовірні відомості у наданих документах, а саме розбіжності у кількості джерел викиду.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
16. Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі - Закон №2707-XII) спрямований, зокрема, на забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
17. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами регламентовано положеннями статті 11 Закону № 2707-XII, частиною п`ятою якої визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
18. Згідно із частинами 10 та 11 статті 11 Закону № 2707-XII дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.
19. У свою чергу Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV (далі - Закон №2806-IV) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
20. Згідно з визначенням статті 1 Закону №2806-IV дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.
21. Відповідно до частини 1 статті 4 Закон №2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються в тому числі: строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
22. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина 5 статті 11 Закону № 2806-IV).
23. Відповідно до статті 11 Закону № 2707-XII Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 302, який встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
24. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну (пункт 2 Порядку № 302).
25. Згідно із пунктом 4 Порядку № 302 для отримання дозволу суб`єкт господарювання:
оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.
Суб`єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.
26. Відповідно до пункту 1.3 розділу І Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 09 березня 2006 року №108 (далі - Інструкція №108) документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців є невід`ємною частиною заяви на отримання дозволу на викиди.
Склад Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, наведено у розділі 2 Інструкції.
27. Згідно із пунктом 8 Порядку №302, орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання. Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб`єкту господарювання та Держсанепідслужбі або її територіальним органам.
28. Абзацами 1-4 частини п`ятої статті 4-1 Закону №2806-IV установлено, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:
подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;
негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
29. Згідно із абзацами 5 та 6 частини п`ятої вказаної статті Закону №2806-IV, законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
30. Відповідно абзаців 8 та 9 частини 5 статті 4-1 Закону №2806-IV у разі усунення суб`єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).
31. У справі, яка розглядається суди встановили, що зі змісту повідомлень Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА від 05 березня 2019 року № 783-01-10/0/19/013.3.1-719 та №784-01-10/0/19/013.3.1-718 вбачається, що позивачу відмовлено у наданні дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря з підстав подання ним неповного пакета документів, що узгоджується з приписами частини 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та пунктом 13 Інформаційної картки даної адміністративної послуги.
При цьому, відповідач зазначив, що в представлених на розгляд матеріалах відсутній позитивний висновок державної екологічної експертизи або висновок з оцінки впливу на довкілля для об`єкта, на який видається документ дозвільного характеру та для якого здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим.
32. До 18 грудня 2017 року був чинним Закон України "Про екологічну експертизу" від 09 лютого 1995 року № 45/95-ВР (далі - Закон № 45/95-ВР), пунктом 4 статті 5 якого визначено, що одним із основних завдань екологічної експертизи є оцінка впливу діяльності об`єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів.
33. У зв`язку із введенням в дію 18 грудня 2017 року Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII) втратив чинність, зокрема Закон № 45/95-ВР.
34. При цьому, пунктом 3 статті 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2059-VIII визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
35. Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.
36. Висновок з оцінки впливу на довкілля та інші результати оцінки впливу на довкілля протягом п`яти років з дня прийняття рішення про провадження планованої діяльності можуть бути використані для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження (частина 9 статті 9 Закону № 2059-VIII).
37. Таким чином, висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру, який виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу, характеру, інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності або визначає її допустимість та екологічні умови її провадження.
38. Згідно із частиною 1 статті 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.
39. Отже, висновок про допустимість планованої діяльності із оцінки впливу на довкілля формує екологічну складову рішення про провадження планованої діяльності, відсилаючи до екологічних умов у висновку, або безпосередньо включаючи їх до свого тексту та не вичерпує свою дію отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
40. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 420/14973/21.
41. Статтею 3 Закону № 2059-VIII визначено види планованої діяльності та об`єкти, які можуть мати значний вплив на довкілля та для яких здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим та встановлено, що забороняється розпочинати провадження такої планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
42. Відповідно до вищезазначеної статті Закону № 2059-VIII потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше) підлягають проведенню процедури оцінки впливу на довкілля.
43. Отже, нормою Закону прямо передбачено обов`язковість отримання звіт з оцінки впливу на довкілля для потужностей з інтенсивного вирощування птиці.
44. Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши норми права, зробили законний і обґрунтований висновок про те, що при зверненні до уповноваженого органу суб`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, з заявою про надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами обов`язковим є надання висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи (якщо він був отриманий до набрання чинності Закону №2059-VIII).
45. З огляду на викладене, слід погодитися з висновками судів про те, що ненадання ПрАТ "Агрохолдинг Авангард" до заяви про надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля є самостійною підставою для відмови у наданні такого дозволу.
46. Слід погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про те, що положеннями пункту 4 Порядку №302 не передбачено вичерпного переліку документів, необхідних для отримання документу дозвільного характеру. Своєю чергою, перелік документів, необхідних для отримання документа дозвільного характеру, визначений інформаційною та технологічною карткою адміністративної послуги «Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об`єктів другої та третьої груп», затвердженою 26 грудня 2017 року директором Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації Попутько Ю.А., який узгоджується з вимогами законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про оцінку впливу на довкілля» та «Про охорону атмосферного повітря» у їх взаємозв`язку.
47. ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» стверджує, що у документах, в яких обґрунтовуються викиди, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, вказані 729 точкових джерел об`єднанні у лінійні відповідно до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року №7.
48. Суд апеляційної інстанції відхилив такі доводи з посиланням на те, що інформація про об`єднання точкових джерел у лінійні повинна бути відображена у матеріалах, які подаються для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що не було здійснено ПрАТ «Агрохолдинг Авангард». Більше того, об`єднання точкових джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у лінійні не свідчить про врахування всіх джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. А відтак, у Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА, як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на видачу документів дозвільного характеру, повинні бути у наявності документи, з яких являється за можливе встановити кількість джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
49. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
50. Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
51. За приписами частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
52. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
53. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при скасуванні судом апеляційної інстанції постанови відповідача про накладення штрафу.
54. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції розглянули цю справу у відповідності до норм законодавства і ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення.
55. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
56. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
57. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдінг Авангард" в особі філії "Чорнобаївське" залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №540/1313/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб