№ 540/820/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 540/820/19

адміністративне провадження № К/9901/26401/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 540/820/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (головуючий суддя: Бездрабко О. І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Ступакової І. Г., суддів: Бітова А. І., Лук`янчук О. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при перерахунку з 01 січня 2018 року пенсії позивачу надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15 % від посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премії в розмірі 10 % від посадового окладу; зменшення основного розміру пенсії з 83 % на 70 % грошового забезпечення; виплати пенсії в 2018 році з урахуванням лише 50 % суми підвищення пенсії, а в 2019 році - з урахуванням лише 75 % суми підвищення пенсії;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2018 року виходячи з основного розміру пенсії 83 % грошового забезпечення з урахуванням: посадового окладу в розмірі 5070 грн, окладу за військове звання в розмірі 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років (50 %) в розмірі 32 750 грн, надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 15 % від посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премії в розмірі 10 % від посадового окладу, та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 83 % грошового забезпечення. З січня 2018 року позивачу проведено перерахунок його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», внаслідок чого основний розмір його пенсії склав 70 % грошового забезпечення, до якого враховано лише посадовий оклад, оклад за військове звання та процентна надбавка за вислугу років, а також визначено здійснювати виплату підвищення пенсії з 01 січня 2018 року після перерахунку в розмірі 50 %, а з 01 січня 2019 року в розмірі 75 %.

ОСОБА_1 вважає, що відповідач протиправно зменшив розмір грошового забезпечення з 83 % до 70 %, протиправно не включив при перерахунку пенсії позивача всі складові грошового забезпечення, які повинні враховуватися при перерахунку, а обмеження у 50 та 75 відсотків протягом 2018-2019 років на підвищення суперечить вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 83 % на 70 % грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 83 %. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 05 березня 2019 року виплату пенсії позивачу, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач правомірно, на підставі норм діючого законодавства, здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

В частині позовних вимог щодо зменшення відповідачем при перерахунку з 01 січня 2018 року пенсії основного розміру пенсії з 83 % до 70 % грошового забезпечення, суди виходили з того, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, так як при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Стосовно позовних вимог що стосуються обмеження виплати підвищення пенсії позивачу з 01 січня 2018 року у розмірі 50 %, а з 01 січня 2019 року у розмірі 75 %, то суди враховуючи судові рішення, якими визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, дійшли висновку про неправомірність дій відповідача щодо обмеження виплати позивачу підвищення до пенсії з 05 березня 2019 року, тобто дати визнання нечинними положень нормативного акту, на підставі якого діяв відповідач при встановленні відповідних обмежень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, суди при вирішенні цієї справи послалися виключно на постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та від 13 лютого 2008 року № 45, ігноруючи при цьому вимоги Конституції України та Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Окремо скаржник просить Суд при прийняті рішення врахувати релевантну практику Верховного Суду в подібних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 вересня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Саприкіна І. В., судді: Кравчук В. М., Чиркін С. М.

8. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року.

9. 28 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

10. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року № 658/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року № 923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С. Г. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т. Г., Рибачук А. І.

12. Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 30 червня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, з 1988 року ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 83 % грошового забезпечення на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

14. Херсонським обласним військовим комісаріатом, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», до ГУ ПФУ в Херсонській області надано довідку від 06 березня 2018 року № ТХ20113, відповідно до якої станом на 01 березня 2018 року за посадою «оперативний черговий відділу оперативного управління штабу Туркестанського ВО» посадовий оклад становить 5 070 грн, оклад за військовим званням (полковник) 1 480 грн, надбавка за вислугу років (50 %) 3 275 грн, усього 9 825 грн.

15. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 06 березня 2018 року № ТХ20113 ГУ ПФУ в Херсонській області.

16. 22 березня 2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, відповідно до якого враховано: посадовий оклад 5 070 грн, оклад за військовим званням (полковник) 1 480 грн, надбавка за вислугу років (50%) 3 275 грн, усього 9 825 грн, основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 31).

17. Згідно з протоколами перерахунку пенсії від 22 березня 2018 року та від 30 листопада 2018 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється:

з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року у розмірі 50 % від підвищення;

з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 75 % від підвищення;

з 01 січня 2020 року у розмірі 100 % від підвищення пенсії.

18. Не погоджуючись із вказаним перерахунком пенсії в частині визначення процентного розміру пенсії та в частині неврахування складових грошового забезпечення, які були включені до складу грошового забезпечення при призначенні пенсії, а також з обмеженням виплати підвищення пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 50 %, а з 01 січня 2019 року у розмірі 75 %, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2262-XII).

22. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

23. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

24. Зазначеною нормою закону Кабінету Міністрів України делеговані повноваження для встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19 113 116 117 Конституції України.

25. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України).

26. Статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

27. Відповідно до статей 116 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

28. Зазначені повноваження Уряду деталізовані у частині першій статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.

29. Згідно із статтею 1 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

30. Відповідно до статей 3, 4 цього ж Закону діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях; Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.

31. Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України №3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

32. Крім того, Конституційний Суд України неодноразово надавав тлумачення статтям 116 та 117 Конституції України, зокрема, у Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

33. У пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

34. У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

35. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала позицію стосовно застосування статей 116 117 Конституції України у спорах, пов`язаних із пенсійним забезпеченням, зокрема в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/506/18 та від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18. Таку позицію також висловлював і Верховний Суд, зокрема в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №534/843/17, від 07 лютого 2019 року у справі №750/6379/16-а.

36. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений Постановою КМУ № 45.

37. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постанова КМУ № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.

38. 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.

39. Пунктом 2 Постанови КМУ № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

40. Пенсійний фонд України, відповідно до Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

41. ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

42. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

43. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

44. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

45. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року із врахуванням таких складових грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою є правомірними.

46. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача зменшення основного розміру пенсії з 83 % на 70 % грошового забезпечення, слід зазначити наступне.

47. Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

48. Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

49. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

50. Позивачу пенсія була призначена у 1988 роцы, її розмір складав 83 % від грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

51. У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

52. Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

53. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

54. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18.

56. З огляду на вказане, колегія суддів вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку.

57. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо виплати позивачу пенсії з урахуванням лише 50 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року та 75 % з 01 січня 2019 року, як це передбачено п.2 постанови КМУ № 103, слід зазначити натупне.

58. Пунктом 2 Постанови КМУ № 103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

59. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.

60. Поряд з цим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.

61. Разом з тим, скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови № 103 були діючими.

62. З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо виплати позивачу пенсії з урахуванням лише 50 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року та 75 % з 01 січня 2019 року, як це передбачено п.2 постанови КМУ № 103, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови №103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50 % (у 2018 році) та 75 % (у 2019 році) суми підвищення пенсії.

63. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19, від 09 квітня 2020 року у справі № 640/19928/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 2540/2873/18.

64. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій правильно задоволенно позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 05 березня 2019 року виплату пенсії позивачу, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.

65. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо часткового зпадоволення позовних вимог. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

66. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

67. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

68. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

69. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

70. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

71. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

72. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

73. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець А.І. Рибачук