ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 540/921/21
адміністративне провадження № К/990/17815/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Соколова В. М., Білак М. В.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу № 540/921/21
за заявою Херсонської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Херсонської обласної прокуратури на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2021, постановлену у складі: головуючого судді Ковбій О. В., і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022, ухвалену у складі: судді-доповідача Градовського Ю. М., суддів Бітова А.І., Шеметенко Л. П.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Прокуратури Херсонської області (далі - відповідач) з вимогами стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 540/1413/20 про поновлення на посаді ОСОБА_1 за період з 07.10.2020 по 16.12.2020 у розмірі 57 708,50 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 позов задоволено:
- стягнуто з Херсонської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 07.10.2020 по 16.12.2020 у розмірі 57 708,50 грн;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі № 540/1413/20 позивача було поновлено на посаді прокурора відділу організаційного та правового забезпечення Прокуратури Херсонської області, і в цій частині рішення було звернуто до негайного виконання. Водночас фактично вказане рішення суду було виконано лише 17.12.2020. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції уважав, що в спірних правовідносинах існують передбачені статтею 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
17.11.2021 від Херсонської обласної прокуратури до суду надійшла заява про перегляд на нововиявленими обставинами рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2021, у якій відповідач просив скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Указана заява обґрунтована тим, що підставою для ухвалення рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у справі № 540/921/21 стало судове рішення у справі №540/1413/20 про поновлення позивача на посаді, яке було скасоване постановою Верховного Суду від 10.11.2021 з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідач доводив, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) скасування судового рішення, яке покладено в основу іншого судового рішення, є нововиявленою обставиною і підставою для його перегляду із скасуванням та ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2021, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022, у задоволенні заяви Херсонської обласної прокуратури про перегляд рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у справі № 540/921/21 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Під час прийняття рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник, не може вважатися нововиявленою.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, підставою для прийняття рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, є не рішення суду про поновлення позивача на посаді, а факт його безпідставного невиконання у передбачений КАС України строк. Якщо б Херсонська обласна прокуратура виконала покладений не неї законом та судом обов`язок негайно виконати рішення суду про поновлення на посаді, то й негативних наслідків, передбачених статтею 236 КЗпП України, не зазнала б, а спірні правовідносини були б вичерпані результатом касаційного розгляду. Подальше скасування рішення суду про поновлення особи на посаді не відміняє наявного в минулому обов`язку Херсонської обласної прокуратури та не спростовує її бездіяльності щодо виконання цього обов`язку.
ІІI. Провадження в суді касаційної інстанції
12.07.2022 до Суду від Херсонської обласної прокуратури надійшла касаційна скарга на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022, у якій скаржник просить їх скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Данилевич Н.А., суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е.
Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку (рішення ВРП від 10.08.2023 №815/0/15-23) розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16.08.2023 - призначено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого справу № 540/921/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Соколова В.М. Білак М.В.
У касаційній скарзі скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що постанова Верховного Суду від 10.11.2021, якою скасовано судові рішення у справі № 540/1413/20, у значенні статті 361 КАС України, не є нововиявленою обставиною.
Скаржник зазначає, що рішення суду, про перегляд якого подано заяву, обґрунтовано тим, що Херсонською обласною прокуратурою не було негайно виконано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 540/1413/20, яке в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду від 10.11.2021.
За доводами скаржника, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого судового рішення, є підставою для його перегляду із скасуванням та ухваленням нового - про відмову в задоволенні позову.
Позивач у справі правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
IV. Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 361 КАС України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною розуміють фактичну обставину, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Отже, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі № 822/862/15, від 10.07.2020 у справі № 823/1440/17.
У цій справі як на підставу для перегляду рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 за нововиявленим обставинами заявник посилався на пункт 3 частини другої статті 361 КАС України. Як зазначає скаржник, рішення суду, про перегляд якого подано заяву, обґрунтовано тим, що Херсонською обласною прокуратурою не було негайно виконано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 540/1413/20, яке в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду від 10.11.2021.
Верховний Суд уже оцінював, чи є скасування рішення суду про поновлення на роботі підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення про стягнення середнього заробітку, відповідно до статті 236 КЗпП України, за несвоєчасне виконання у подальшому скасованого судового рішення про поновлення на роботі.
У постанові від 23.02.2023 у справі № 540/2782/21 в аналогічних правовідносинах Верховний Суд зазначив таке.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно з положеннями статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Статтею 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Отже, роботодавець зобов`язаний негайно виконати рішення суду, яким встановлено незаконність звільнення працівника, в частині поновлення останнього на посаді. Установлений судом факт затримки виконання рішення суду в частині поновлення особи на посаді є підставою для виплати їй середнього заробітку за весь час затримки на підставі статті 236 КЗпП України.
Скасування Верховним Судом судового рішення про поновлення особи на посаді, несвоєчасне виконання якого слугувало підставою для ухвалення судового рішення про стягнення середнього заробітку, у порядку статті 236 КЗпП України, за юридичним значенням є новою обставиною, що не може бути підставою для перегляду судового рішення в порядку, передбаченому статтею 361 КАС України.
Таким чином, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що передбачений статтею 236 КЗпП України обов`язок роботодавця виплатити працівникові середній заробіток є формою відповідальності роботодавця за невиконання рішення суду, яке підлягає негайному виконанню. Подальше скасування такого рішення не спростовує протиправної бездіяльності роботодавця, а тому не може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення про стягнення середнього заробітку за час його протиправного невиконання.
Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права судами попередніх інстанцій і погоджується з їхніми висновками про відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2021.
Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій відсутні.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Херсонської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська
Судді: В. М. Соколов
М. В. Білак