ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 548/2492/21
адміністративне провадження № К/990/37545/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: Резнікової С.С. (доповідач), Курило Л.В., Бегунца А.О.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
2. Хорольський районний суд Полтавської області рішенням від 23 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
3. Позивач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції, до якої долучив заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
3.1. В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції проголошене за його відсутності та копію оскаржуваного рішення ним отримано 14.01.2022, отже останнім днем на оскарження судового рішення є 24.01.2022. Таким чином, вважає, що апеляційна скарга подається в межах десятиденного строку з моменту отримання копії рішення.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року відмовлено задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2021 року по справі №548/2492/21.
5. Крім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2021 року, залишено без руху.
5.1. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом направлення на адресу Другого апеляційного адміністративного суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2021 року по справі №548/2492/21 з зазначенням причин пропуску відповідного процесуального строку та документів на підтвердження цих обставин.
6. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено Хорольським районним судом Полтавської області 23 грудня 2021 року, проте, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 26 січня 2022 року, тобто, з пропуском десятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (з дня його проголошення).
6.1. При цьому, суд вказав, що копію оскаржуваного рішення отримано позивачем 14 січня 2022 року, отже останнім днем на оскарження судового рішення є 24 січня 2022 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 26 січня 2022 року, про що свідчить вхідний штамп суду, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом десятиденного строку на її подання.
7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2021 року у справі №548/2492/21.
7.1. Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до повідомлення про вручення поштового повідомлення, ОСОБА_1 отримав копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху 22 червня 2022 року, строк для усунення недоліків закінчився 04 липня 2022 року, проте вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року не виконані у встановлений судом строк.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Позивач, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що на виконання вимог суду позивачем, 24 червня 2022 року подана заява щодо виконання вимог ухвали від 22 лютого 2022 року по справі № 548/2492/21 з обґрунтуванням відсутності порушення строку на звернення з апеляційною скаргою. У вказаній заяві позивач просив врахувати заяву щодо виконання вимог ухвали від 22 лютого 2022 року по справі №548/2492/21, визнати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та прийняти до розгляду апеляційну скаргу. Вищезазначена заява направлена засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 24 червня 2022 року про що наявні опис вкладення з відміткою поштового відділення та накладна №3603401366803, копію яких додано до касаційної скарги. Тобто, вимоги Другого апеляційного адміністративного суду викладені в ухвалі від 22 лютого 2022 року виконанні в строк, встановлений КАС України, а тому твердження суду апеляційної інстанції про невиконання вказаної ухвали та як наслідок відмови у відкритті апеляційного провадження є порушенням норм процесуального права.
10.1. Крім того, скаржник зазначає, що фактично Другим апеляційним адміністративним судом не розглянуто заяву позивача щодо виконання вимог ухвали від 22.02.2022 року по справі № 548/2492/21 з невідомих позивачу причин, з огляду на не обґрунтування апеляційним судом неприйняття наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
10.2. При цьому, скаржник звертає увагу, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч. 9 ст. 120 КАС України), а отже апеляційну скаргу подано в строк встановлений нормами КАС України.
11. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
12. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
13. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
14. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
15. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
16. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
17. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
18. Відповідно до частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
19. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України.
20. Так, згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
21. Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
22. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Оцінка Верховного Суду
24. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
25. Стаття 120 КАС України встановлює правила обчислення процесуального строку.
26. Відповідно до частини дев`ятої статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.
27. Як вбачається з матеріалів справи, позивач з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 23 грудня 2021 року та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження звернувся засобами поштового зв`язку, про що свідчить копія конверту, наявна в матеріалах справи (а.с.153).
28. Проте, суд апеляційної інстанції не встановив дату, коли позивачем вказана апеляційна скарга була здана на пошту, зокрема, штемпеля відділення зв`язку на копії конверта, а лише зазначив, що апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 26 січня 2022 року, про що свідчить вхідний штамп суду. Тобто, судом визначено дату подачі апеляційної скарги датою на вхідному штампі суду, а не датою, коли апеляційна скарга була здана на пошту.
29. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідних обставин не врахував і належної оцінки їм не надав.
30. Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Слід зазначити, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97.
32. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
33. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
34. Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини у справах, які стосуються порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правило встановлення обмеження доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
35. З огляду на викладене, суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 548/2492/21.
37. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
38. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
V. Судові витрати
39. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 року у справі №548/2492/21 скасувати.
3. Справу №548/2492/21 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді Л.О. Єресько
О.В. Калашнікова