Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 552/2742/19
провадження № 61-17266 св 19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Департамент соціального захисту Полтавської обласної державної адміністрації, Служба безпеки України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02 липня 2019 року в складі судді Васильєвої Л.М. і постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року в складі колегії судді: Пилипчук Л.І., Абрамова П.С., Чумак О.В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
15 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою, в якій просив встановити факт його перебування у полоні заручником незаконних військових формувань на окупованій території Луганської області в період з 03 червня 2014 року по 21 червня 2014 року.
Заява мотивована тим, що встановлення даного факту необхідно для звернення до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації щодо виплати одноразової грошової допомоги особам, яких було незаконно позбавлено особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у полоні незаконних збройних формувань у період виконання обов`язків військової служби на окупованій території Донецької та Луганської областей залишено без розгляду, роз`яснено ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами він може звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала суду мотивована тим, що із змісту заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02 липня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право.
Оскільки встановлення заявленого факту необхідно заявнику для майбутнього звернення до компетентних органів із заявою про виплату йому грошової компенсації, а також для встановлення причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням у полоні та погіршенням стану здоров`я, про що він пояснив у суді апеляційної інстанції, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність спору, який виключає окреме провадження.
Кабінетом Міністрів України 18 квітня 2018 року прийнято постанову № 328, якою врегульовано порядок здійснення виплати одноразової грошової допомоги.
Зокрема, зазначеною постановою передбачено здійснення виплати одноразової грошової допомоги особам, яких незаконно позбавлено особистої свободи внаслідок дії незаконних збройних формувань на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які були звільнені 27 грудня 2017 року та 24 січня 2018 року. Тобто, заявник під дію вказаної постанови не підпадає, а отже, право на отримання грошової допомоги та інших виплат підлягає доведенню, що вказує на наявність спору при встановленні заявленого факту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02 липня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час судового засідання заявник наголошував на тому, що питання про одноразову виплату на цей час ним не ставиться. Департамент соціального захисту Полтавської обласної державної адміністрації зауважив на відсутності у нього повноважень щодо призначення такої допомоги, а лише виконує рішення про її виплату.
Таке рішення приймає орган виконавчої влади щодо осіб, які значаться як знайдені, в інформаційному обліку з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення антитерористичної операції, починаючи з 07 квітня 2014 року. Дані про заявника у такому обліку відсутні. Задоволення заяви буде підставою для включення таких даних до відповідного реєстру, що в свою чергу обумовить прийняття рішення про виплату заявнику грошової допомоги. Тому у заявника відсутній спір про право з Департаментом соціального захисту Полтавської обласної державної адміністрації, оскільки останній не може вплинути на права заявника.
Лише після встановлення зазначеного факту у заявника виникне право на одноразову грошову допомогу.
Заінтересовані особи не оспорювали факт перебування заявника у полоні, тому спір про право є відсутнім.
Встановлення зазначеного факту також необхідне для доведення причинно-наслідкового зв`язку між фактом перебування у полоні та погіршенням стану здоров`я заявника, а також внесення цього факту у особову справу заявника, про що заявник наголошував у суді.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Полтавського зонального відділу Військової служби від 12 травня 2014 року № 96 направлений 20 травня 2014 року строком на п`ятнадцять днів у відрядження до Антитерористичного центру Східного фронту, що підтверджується посвідченням про відрядження від 20 травня 2014 року № 57.
Відповідно до витягу із наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 03 червня 2014 року № 16 ОСОБА_1 відбув до місця постійної дислокації - Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку 03 червня 2014 року.
04 червня 2014 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване провадження № 42014170690000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 147 Кримінального кодексу України, а саме: захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника. Під час досудового розслідування ОСОБА_1 визнано потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні.
На час звернення з заявою до суду за даними інформаційного обліку осіб, які були незаконно позбавлені волі, захоплені як заручники або зникли безвісти в районі проведення антитерористичної операції, військовослужбовець ОСОБА_1 у відповідному списку не значиться, що підтверджується листом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 05 березня 2019 року № 33/8-С-208/138.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Заявник, звертаючись до суду, обґрунтовував заяву тим, що дані про нього, як про особу, яка під час проходження військової служби потрапила у полон, не були внесені до обліку осіб, які були незаконно позбавлені волі, захоплені як заручники або зникли безвісти в районі проведення антитерористичної операції, що ведеться Антитерористичним центром при Службі безпеки України. Також в усній формі заявник отримав пояснення невключення його даних до відповідного обліку тим, що у 2014 році був відсутній єдиний підхід до внесення таких даних.
Заявник на час звернення до суду з заявою про встановлення факту перебування у полоні не звертався до уповноваженого на ведення відповідного обліку органу з заявою про включення до зазначеного обліку його даних як особи, яка перебувала у полоні.
Розгляд цієї заяви судом у межах цивільного судочинства фактично є перебиранням органом судової влади функцій, які покладені на спеціально уповноважений орган, до якого заявник у позасудовому порядку не звертався.
З урахуванням наведеного, зазначена заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна бути розглянута у позасудовому порядку уповноваженим органом, за наслідками розгляду якої у заявника може виникати право на судовий захист, що повинно реалізовуватися з урахуванням норм про судову юрисдикцію.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).
За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися законними, тому підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 141 255 400 401 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 02 липня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту його перебування у полоні закрити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов