№ 552/5178/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

06 липня 2022 року

м. Київ

справа № 552/5178/19

провадження № 61-14797св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство «Явір-2000»,

відповідач - управління Держпраці у Полтавській області,

третя особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Держпраці у Полтавській області на рішення Київського районного суду міста Полтави від 22 жовтня

2019 року в складі судді Турченко Т. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року в складі колегії суддів:

Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У вересні 2019 року приватне підприємство «Явір-2000» (далі -

ПП «Явір-2000»)звернулося до суду з позовом до управління Держпраці

у Полтавській області про внесення змін до акту спеціального розслідування.

Позов мотивований тим, що 23 липня 2018 року стався нещасний

випадок зі смертельним наслідком з електромонтером ПП «Явір-2000»

ОСОБА_2 , який був уражений електричним струмом під час проведення монтажу системи відеоспостереження «Безпечне місто» на залізобетонній опорі вуличного освітлення, що примикає до магазину «Салтівський м`ясокомбінат» на АДРЕСА_1 .

За наслідками повторного спеціального розслідування вказаного нещасного випадку комісією, утвореною наказом начальника управління Держпраці у Полтавській області від 10 червня 2019 року, складено

акт за формою Н-1/П, який містить положення, що не відповідають

нормативно-правовим актам з охорони праці та встановленим обставинам нещасного випадку.

Вказувало, що комісія з повторного (додаткового) спеціального розслідування не виконала вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня

2019 року № 337, (далі - Порядок № 337) не з`ясувала дійсних обставин нещасного випадку, не усунула протиріч та не відповіла на питання, які ставилися підприємством у заяві про повторне розслідування, тому зробила необ`єктивні та помилкові висновки щодо обставин і причин настання нещасного висновку.

На підставі викладеного ПП «Явір-2000» просило скасувати та виключити,

а також доповнити окремі положення акту форми Н-1/П від 28 серпня

2019 року.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 22 жовтня

2019 року позов задоволено.

Скасовано та видалено з акту форми Н-1/П від 28 серпня 2019 року наступні частини:

- 2.1 в абзаці 14 розділу 3 слова «Відсутній належний контроль з боку керівників структурних підрозділів за використанням працівниками засобів індивідуального захисту»;

- 2.2 в абзаці 15 розділу 3 слова «Не проводяться необхідні профілактичні заходи, спрямовані на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров`ю працівників»;

- 2.3 в абзаці 7 розділу 4 слова «в наряді - допуску для виконання робіт на висоті не зазначені заходи і засоби щодо створення безпечних умов праці виконання робіт»;

- 2.4 в абзаці 4 розділу 5 «Причини супутні» слова «Залучення до

роботи працівників не за спеціальністю (професією). Порушено

пункт 30 Кваліфікаційних вимог, затвердженого наказом Міністерства

прані та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336.

Вимоги до професії електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування - «Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи»;

- 2.5 абзац 5 розділу 5 «Причини супутні»;

- 2.6 абзац 6 розділу 5 «Причини супутні»;

- 2.7 в абзаці 7 розділу 5 «Причини супутні» слова «не вказавши при цьому заходи безпеки, тим самим не врахував вимоги пункту 4.1.6 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62 (далі - Правила № 62, НПАОП 0.00-1.15-07), знаючи, що роботи будуть виконуватись на повітряних лініях поблизу струмовідних частин, не встановив, та не вказав в наряді можливість безпечного виконання робіт, чим порушив вимоги пункту 3.2.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженої наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4 (далі - Правила № 4, ДНАОП 0.00-1.21-98). Також не контролював дотримання працівниками правил безпеки, чим порушив пункт 3.6.5 ДНАОП 0.00-1.21-98;

- 2.8 в абзаці 8 розділу 5 «Причини супутні» слова «не забезпечив застосування працівниками засобів індивідуального захисту» та «цільовий інструктаж»;

- 2.9 абзац 9 розділу 5 «Причини супутні»;

- 2.10 підпункт 8.1.2 пункту 8.1 розділу 8;

- 2.11 у підпункті 8.1.3 пункту 8.1 розділу 8 слова «Порушив вимоги розділу 2 «Функціональні обов`язки» Посадової інструкції, затвердженої наказом директора ПП «Явір-2000» від 02.01.2018 року та пункту 4.1.6 НПАОП

0.00-1.15-07, а саме: 23 липня 2018 року видав наряд-допуск на виконання робіт на висоті, не вказав при цьому заходи безпеки, тим самим не врахував вимоги пункту 4.1.6 НПАОП 0.00-1.15-07, знаючи, що роботи будуть виконуватись на повітряних лініях поблизу струмовідних частин, не встановив, та не вказав в наряді-допуску можливість безпечного виконання робіт, чим порушив вимоги пункту 3.2.2 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

- 2.12 підпункт 8.2.2 пункту 8.2 розділу;

- 2.13 підпункт 8.3.1 пункту 8.3 розділу 8;

- 2.14 підпункт 8.3.2 пункту 8.3 розділу 8;

- 2.15 у підпункті 8.3.4 пункту 8.3 розділу 8 слова «не забезпечив застосування працівниками засобів індивідуального захисту»;

- 2.16 підпункт 8.3.5 пункту 8.3 розділу 8;

- 2.17 підпункт 8.3.6 пункту 8.3 розділу 8;

- 2.18 підпункт 8.4.1 пункту 8.4 розділу 8;

- 2.19 у розділі 9 слова «Додатково вноситься пропозиція щодо анулювання у Приватного підприємства «Явір-2000» дозволу від 15.02.2017 року

№ 067.17.53 на виконання робіт підвищеної небезпеки, виданий Управлінням Держпраці у Полтавській області, так як причиною нещасного випадку із смертельним наслідком є недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки»;

- 2.20 пункти 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10 заходів, які викладені у розділі 9.

Доповнено розділ 5 «Причини супутні» акту форми Н-1/П від 28 серпня

2019 року абзацом 10 в наступній редакції:

- «Невиконання електромонтером управління по обслуговуванню та монтажу систем відеонагляду систем контролю та управління доступу

ПП «ЯВІР-2000» ОСОБА_2 вимог «Инструкции № 36 по охране труда для электромонтера охранно-пожарной сигнализации» (мовою оригіналу), затвердженої наказом директора ПП «Явір-2000» від 04 січня 2016 року

№ 1/ОВД, а саме:

- 1.2.4 Знать порядок проверки и пользования ручным механическим и электроинструментом, приспособлениями по обеспечению безопасного производства работ (стремянки, лестницы и др.), средствами защиты (диэлектрические перчатки и ковры, инструмент с изолирующими рукоятками, индикаторы напряжения, защитные очки);

- 1.2.5 Выполнять только ту работу, которая определена инструкцией по эксплуатации оборудования или должностными инструкциями, утвержденными администрацией предприятия, и при условии, что безопасные способы ее выполнения хорошо известны;

- 1.2.6 В электроустановках проверять отсутствие напряжения необходимо указателем напряжения, исправность которого перед применением должна быть установлена посредством предназначенных для этой цели специальных приборов;

- 1.3 Электромонтер по обслуживанию охранной сигнализации в своей работе должен использовать следующие СИЗ: костюм хлопчатобумажный; берцы; перчатки диэлектрические; очки защитные;

- 2.1 Надеть и тщательно заправить установленную по действующим нормам специальную одежду, не допуская свисания концов и стеснение при движении;

- 2.2 Проверить и убедиться в наличии и исправности закрепленного инструмента, измерительных приборов, приспособлений по обеспечению безопасного производства работ, средств индивидуальной защиты, средств пожаротушения;

- 2.4 Не производить каких-либо работ по ремонту приспособлений, инвентаря и другого, если это не входит в круг обязанностей работника;

- 2.5 Обо всех недостатках и неисправностях, обнаруженных при осмотре на рабочем месте, доложить старшему смены для принятия мер к их полному устранению;

- 3.2 Работать только в исправной и тщательно подогнанной спецодежде

и спецобуви и применять индивидуальные средства защиты, положенные на рабочем месте по действующим нормам;

- 3.4 Устанавливать стремянку необходимо прочно, проверив устойчивость ее перед подъемом. Стремянки высотой от 1,3 м должны быть оборудованы упором. Применение металлических лестниц при производстве замеров запрещается.»

Доповнити розділ 5 «Причини супутні» акта форми Н-1/П від 28 серпня

2019 року абзацом 11 наступного змісту: «Невиконання електромонтером управління по обслуговуванню та монтажу систем відеонагляду систем контролю та управління доступу ПП «Явір-2000» ОСОБА_2 Правил

№ 4, а саме пункти:

- 2.1.3 Працівники, що обслуговують електроустановки, зобов`язані знати ці Правила відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони виконують,

і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами;

- 2.1.6 Забороняється виконання розпоряджень та завдань, що суперечать вимогам цих Правил;

- 2.1.7 Кожний працівник особисто відповідає за свої дії в частині дотримання вимог цих Правил. У випадку, якщо працівник самостійно не спроможний вжити дійових заходів з усунення виявлених ним порушень Правил, він зобов`язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності - керівника вищого рівня;

- 2.3.11 В процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосування металевих драбин забороняється;

- 2.3.6 Під час роботи в електроустановках напругою до 1 000 В без зняття напруги на струмовідних частинах чи поблизу від них необхідно: обгородити розташовані поблизу робочого місця інші струмовідні частини, що перебувають під напругою, і до яких можливий випадковий дотик; працювати в діелектричному взутті чи стоячи на ізолювальній підставці або на діелектричному килимі; застосовувати інструмент з ізолювальними руків`ями (у викруток, крім того, має бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками;

- 2.3.9 Без застосування електрозахисних засобів забороняється торкатися ізоляторів електроустановки, що перебуває під напругою.

Доповнено розділ 5 «Причини супутні» акту форми Н-1/П від 28 серпня

2019 року абзацом 12 наступного змісту: «Невиконання електромонтером управління по обслуговуванню та монтажу систем відеонагляду систем контролю та управління доступу ПП «Явір-2000» ОСОБА_2 пункту 2.1.75 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 (далі - Правила 476) зокрема, «Незащищенные изолированные провода наружной электропроводки в отношении прикосновения следует рассматривать как неизолированные».

Доповнено розділ 5 «Причини супутні» акта форми Н-1/П від 28 серпня

2019 року абзацом 13 наступного змісту: «Невиконання електромонтером управління по обслуговуванню та монтажу систем відеонагляду систем контролю та управління доступу ПП «Явір-2000» ОСОБА_2

статті 14 Закону України «Про охорону праці», зокрема, працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження

з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог».

Доповнено розділ 8 акта форми Н-1/П від 28 серпня 2019 року пунктом 8.5

у наступній редакції: « ОСОБА_2 , електромонтер управління по обслуговуванню та монтажу систем відеонагляду систем контролю та управління ДОСТУПУ ПП «ЯВІР-2000» порушив вимоги:

- 8.5.1 «Инструкции № 36 по охране труда для электромонтера охранно-пожарной сигнализации» (мовою оригіналу), затвердженої наказом директора ПП «ЯВІР-2000» від 04.01.2016 № 1/ОВД, а саме пункти:

- 2.1 Надеть и тщательно заправить установленную по действующим нормам специальную одежду, не допуская свисания концов и стеснение при движении.

- 2.4 Не производить каких-либо работ по ремонту приспособлений, инвентаря и другого, если это не входит в круг обязанностей работника.

- 2.5 Обо всех недостатках и неисправностях, обнаруженных при осмотре на рабочем месте, доложить старшему смены для принятия мер к их полному устранению.

- 3.2 Работать только в исправной и тщательно подогнанной спецодежде

и спецобуви и применять индивидуальные средства защиты, положенные на рабочем месте по действующим нормам.

- 8.5.2 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

ДНАОП 0.00-1.21- 98, а саме пункти:

і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами;

- 2.1.6 Забороняється виконання розпоряджень та завдань, що суперечать вимогам цих Правил.

- 2.3.11 У процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосування металевих драбин забороняється.

- 2.3.6 Під час роботи в електроустановках напругою до 1 000 В без зняття напруги на струмовідних частинах чи поблизу від них необхідно: обгородити розташовані поблизу робочого місця інші струмовідні частини, що перебувають під напругою, і до яких можливий випадковий дотик; працювати в діелектричному взутті чи стоячи на ізолювальній підставці або на діелектричному килимі; застосовувати інструмент із ізолювальними руків`ями (у викруток, крім того, має бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками.

- 8.5.3 пункт 2.1.75 Правил № 476, зокрема, «Незащищенные изолированные провода наружной электропроводки в отношении прикосновения следует рассматривать как неизолированные»;

- 8.5.4 статтю 14 Закону України «Про охорону праці», зокрема, працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку

і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при повторному розслідуванні комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку

не в повній мірі виконала вимоги норм матеріального права, не з`ясувала дійсні обставини справи, а тому зробила упереджені, а відтак помилкові висновки щодо причин нещасного випадку. Комісія, не враховуючи позицію представників підприємства, відмовилася і визнала такою, що не впливає на об`єктивність розслідування ту обставину, що ні попередня комісія, ні правоохоронні органи не встановили власника опори, а відтак і законність та час розміщення на ньому електрокабелю, який став причиною нещасного випадку.

Комісія не опитувала можливих свідків щодо обставин попередження працівників магазину «Салтівський м`ясокомбінат» щодо відключення електромережі. Комісія не врахувала наявні у справі докази, що підтверджують обставини відключення мережі зовнішнього освітлення

в місті Полтаві відповідно до затвердженого графіку, яке відбувається

з настанням світлового періоду доби в різні години у зв`язку з переходом на літній або зимовий час. Невиконання ОСОБА_2 вимог Інструкції № 36 по охороні праці для електромонтера охоронно-пожежної сигналізації, затвердженої наказом директора ПП «Явір-2000» від 04 січня 2016 року, (далі - Інструкція № 36) підтверджується висновком експертизи

від 13 вересня 2018 року.

Таким чином, причиною настання нещасного випадку стали не вказані в акті за кодом Класифікації 03 «Неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність...» та супутні за кодом 09 «Незадовільне функціонування системи управління охороною праці, чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці»...», за кодом 10 «Недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки...», а порушення, яке класифікується за кодом 36 - особиста необережність потерпілого.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року скасовано рішення Київського районного суду міста Полтави від 22 жовтня 2019 року в частині виключення з акту форми Н-1/П від 28 серпня 2019 року наступних положень:

- в абзаці 14 розділу 3 - «Відсутній належний контроль з боку керівників структурних підрозділів за використанням працівниками засобів індивідуального захисту»;

- в абзаці 15 розділу 3 - «Не проводяться необхідні профілактичні заходи, спрямовані на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров`ю працівників»;

- в абзаці 7 розділу 5 «Причини супутні» - «… Також не контролював дотримання працівниками правил безпеки, чим порушив пункт 3.6.5 НПАОН 40.1-1.21-98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»;

- в абзаці 8 розділу 5 «Причини супутні» - «.. не забезпечив застосування працівниками засобів індивідуального захисту…»;

- підпункту 8.3.1 пункту 8.3 розділу 8;

- підпункту 8.3.2 пункту 8.3 розділу 8;

- в підпункті 8.3.4 пункту 8.3 розділу 8 - «…не забезпечив застосування працівниками засобів індивідуального захисту»;

- пунктів 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10 заходів, які викладені у розділі 9;

- у розділі 9 - «Додатково вноситься пропозиція щодо анулювання

у Приватного підприємства «Явір-2000» дозволу від 15 лютого 2017 року

№ 067.17.53 на виконання робіт підвищеної небезпеки, виданий управлінням Держпраці у Полтавській області, так як причиною нещасного випадку із смертельним наслідком є недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки»,

Ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення Київського районного суду міста Полтави

від 22 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що недотримання

ОСОБА_2 вимог безпеки при виконанні робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них та без застосування електрозахисних засобів, зокрема, вимог Інструкції № 36, пунктів 2.1.3, 2.1.6, 2.1.7, 2.3.11, 2.3.6, 2.3.9 ДНАОП 0.00-1.21-98, а також пункту 2.1.75 Правил

№ 476 та статті 14 Закону України «Про охорону праці», які він мав виконувати, що відповідно до висновку експертизи за результатами роботи експертної комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві

ПП «Електроперспектива» від 13 вересня 2018 року було однією з причин нещасного випадку, та безпідставно не взято до уваги спеціальною комісією з розслідування даного нещасного випадку.

Разом з тим, як встановлено у справі та не заперечується сторонами, відсутність належного контролю з боку службових осіб ПП «Явір-2000» за дотриманням працівниками правил безпеки праці, використанням ними засобів індивідуального захисту та допуску до виконання робіт на опорі

ЛЕП металевої драбини, що є порушенням вимог пунктів 2.3.6, 2.3.11, 3.6.5 ДНАОП 0.00-1.21-98 під час виконання робіт з монтажу системи відеоспостереження «Безпечне місце» бригадою у складі електромонтера ОСОБА_2 , знайшло підтвердження під час розгляду справи, тому вилучення судом першої інстанції з акта Н-1/П від 28 серпня 2019 року окремих частин в абзацах 14, 15 розділу 3, абзацах 7, 8 розділу 5, підпунктів 8.3.1, 8.3.2, 8.3.4 пункту 8.3. розділу 8, що стосується таких порушень,

є помилковим.

Колегія суддів апеляційного суду також не погодилася з рішенням суду першої інстанції в частині виключення з акту форми Н-1/П від 28 серпня 2019 року запропонованих спеціальною комісією заходів щодо

запобігання подібним нещасним випадкам та пропозиції щодо анулювання

у ПП «Явір-2000» дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що

у відповідності до норм матеріального права входить до компетенції спеціальної комісії та є її правом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

05 жовтня 2020 року управління Держпраці у Полтавській області надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Полтави від 22 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року.

У касаційній скарзі відповідач просить суд касаційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 18 січня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою управління Держпраці у Полтавській області на рішення Київського районного суду міста Полтави від 22 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 серпня

2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень

позивач також посилається і на пункт 3 частини другої

статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не було дотримано

вимог Правил № 62. Після настання нещасного випадку наряд-допуск був перероблений. Відповідач подав до суду належні та допустимі докази на спростування заявлених у справі вимог. Контроль із боку відповідальної особи позивача за проведенням робіт потерпілим не здійснювався і жодних дій у цьому напрямку не виконувалось. Висновки судів, що опора, на якій працював ОСОБА_2 , належить підприємству «Міськсвітло», а у денний час мережа зовнішнього освітлення знеструмлена, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам.

Управління Держпраці у Полтавській області не погоджується

з твердженням суду апеляційної інстанції, що не на всі види робіт та не всі види професій необхідно розробляти Інструкції з охорони прані, та вважає, що воно не відповідає вимогам законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. Під час організації виконання робіт з монтажу систем відеоспостереження на опорі саме посадовими особами ПП «Явір-2000», які зазначені у розділі 8 акту Н-1/П від 30 серпня 2019 року, не були дотримані зазначені у цьому ж розділі вимоги законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, невиконання цих вимог нормативних документів

з охорони праці знаходяться у причинному зв`язку з настанням нещасного випадку з ОСОБА_2 .

Позиції інших учасників

ПП «Явір-2000» надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

У зв`язку з цим просило суд касаційну скаргу залишити без задоволення,

а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не направив.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що наказом від 30 листопада 2017 року

ОСОБА_2 призначено електромонтером ділянки обслуговування систем охоронно-пожежної сигналізації з 01 грудня 2017 року.

Наказом від 29 грудня 2017 року ОСОБА_2 переведено з 01 січня

2018 року на посаду електромонтера управління по обслуговуванню та монтажу систем відеонагляду систем контролю за управлінням доступу.

Відповідно до наказу від 01 грудня 2017 року електромонтер ОСОБА_2 був включений до списку електромонтерів, які будуть задіяні на монтажних роботах програми «Капітального будівництва системи «Безпечне місце».

Згідно з наказом від 26 січня 2018 року ОСОБА_2 (електромонтер

3 групи допуску) як такий, що пройшов навчання, перевірку знань та стажування, був включений до списку електромонтерів, які мають право виконувати роботи в діючих електроустановках до 1 000 В.

23 липня 2018 року електромонтер 3 групи ОСОБА_2 у складі бригади

з двох осіб одержав наряд-допуск для виконання робіт з влаштування системи відеоспостереження на перехресті вулиці Шевченка та

вулиці Чорновола та зупинки «Критий ринок» у місті Полтаві.

Того ж дня (23 липня 2018 року) об 11.50 год. під час виконання монтажу системи відеоспостереження «Безпечне місто» на опорі ЛЕП 0,4 кВ,

яка знаходиться поруч з магазином «Салтівський м`ясокомбінат» на

АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 з підготовленим обладнанням піднявшись по драбині, встановив бандажну машинку на електроопору, заправив бандажну стрічку в машинку та почав затягувати стрічку на кронштейні й під час затягування стрічки кріпленням машинки пошкодив ізоляцію електричного кабелю, який подавав електроенергію до магазину «Салтівський м`ясокомбінат», був уражений електричним струмом, внаслідок чого загинув на місці.

Наказом начальника управління Держпраці у Полтавській області

від 25 липня 2018 року було створено комісію зі спеціального розслідування вказаного нещасного випадку.

За результатами проведеного спеціального розслідування нещасного випадку комісією 28 листопада 2018 року складено акт № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (форма Н-1) та акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 липня

2018 року об 11.50 год. на ПП «Явір-2000» (форма Н-5).

У зв`язку з незгодою ПП «Явір-2000» з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку на підставі пункту 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних

випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232), що діяв до 01 липня 2019 року, наказом начальника управління Держпраці в Полтавській області від 10 червня

2019 року призначено повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

За результатами повторного спеціального розслідування нещасного випадку спеціальною комісією складено акт за формою Н-1/П від 28 серпня 2019 року, який і оскаржено ПП «Явір-2000» у судовому порядку.

Під час повторного розслідування нещасного випадку спеціальною

комісією на підставі всіх доказових матеріалів, пояснювальних

записок, висновків експертів та інших документів, які були долучені до матеріалів попереднього розслідування, встановлено, що причиною нещасного випадку, який стався 23 липня 2018 року у ПП «Явір-2000»

з електромонтером ОСОБА_2 , стало недотримання вимог

безпеки при виконанні робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них, а саме: пунктів 2.3.11, 2.3.6, 2.3.9 Правил № 4 (ДНАОП 0.00-1.21-98), а також пункту 2.1.75 Правил № 476.

Технічною причиною ураження струмом став дотик до провідних частин обладнання, які опинилися під напругою в результаті пошкодження

ізоляції, з одного боку, і дотик до заземлених металоконструкцій опори ЛЕП, з іншого боку. В результаті сталося двополюсне включення потерпілого

в електричний ланцюг напругою 220-230 В викликало проходження електричного струму через його тіло завдовжки понад 600 мА, що набагато перевищує нормативний смертельно небезпечний струм - 100 мА, при якому настає фібриляція серця, параліч дихання, клінічна смерть.

Основною технічною причиною нещасного випадку встановлено неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо. Відсутність проекту виконання робіт на висоті чи технологічної карти та відсутність проектної документації на будівництво інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо, чим порушено вимоги пункту 1.7 Правил № 62 та пункт 4.2 Державних будівельних норм (далі - ДБН А.3.2-2-2009) Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві.

Супутніми організаційними причинами нещасного випадку встановлено незадовільне функціонування системи управління охороною праці, чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці». Недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл, чим порушено пункт 2.3.11 ДНАОП 0.00-1.21-98 «В процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосування металевих драбин забороняється» та пункту 2.3.6. ДНАОП 0.00-1.21-98 «Під час роботи в електроустановках напругою до 1 000 В без зняття напруги на струмовідних частинах чи поблизу від них необхідно: обгородити розташовані поблизу робочого місця інші струмовідні частини, що перебувають під напругою, і до яких можливий випадковий дотик; працювати в діелектричному взутті чи стоячи на ізолювальній підставці або на діелектричному килимі; застосовувати інструмент з ізолювальними руків`ями (у викруток, крім того, має бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками».

Суди також встановили, що ОСОБА_2 мав повну вищу освіту

за спеціальністю «Телекомунікаційні системи та мережі» та здобув кваліфікацію професіонал в галузі електроніки та телекомунікацій,

й з 18 грудня 2017 року до 08 червня 2018 року пройшов виробниче навчання за професією електромонтер охоронно-пожежної сигналізації

у ПП «Явір-2000», яке має ліцензію Міністерства освіти і науки України

серії АЕ № 527377, видану 03 жовтня 2014 року, що її рішенням Акредитаційної комісії від 30 червня 2015 року (протокол № 117) продовжено на 5 років, на професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації за професією № 7244 - електромонтер охоронно-пожежної сигналізації.

Згідно зі штатним розписом ПП «Явір-2000», який затверджено наказом генерального директора від 27 червня 2018 року, незалежно від назви структурного підрозділу підприємства та враховуючи види економічної діяльності підприємства: діяльність приватних охоронних служб (80.10), електромонтажні роботи (43.21), обслуговування систем безпеки (80.20), згідно Національного класифікатору України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня

2010 року № 327, використовувалась професійна назва роботи «електромонтер охоронно-пожежної сигналізації» з кодом № 7244, що не суперечить вказаним нормативно-правовим актам.

За результатами професійної підготовки на виробництві ОСОБА_2 рішенням державної кваліфікаційної комісії від 08 червня 2018 року присвоєно кваліфікацію електромонтера охоронно-пожежної сигналізації

3 розряду, що підтверджується випискою з протоколу № 01/18 засідання державної кваліфікаційної комісії ПП «Явір-2000» від 08 червня 2018 року, копією свідоцтва серії НОМЕР_1 від 08 червня 2018 року з додатком, довідкою директора Навчального центру ПП «Явір-2000» № 1022

від 15 серпня 2019 року та відомістю № 1/18 видачі свідоцтв слухачам, які закінчили навчання на 3 розряд за спеціальністю 7244 з підписом

ОСОБА_2 про отримання свідоцтва.

Встановлено, що вказаного освітньо-кваліфікаційного рівня було достатньо для залучення ОСОБА_2 як електромонтера 3 розряду, який має право виконувати роботи в діючих електроустановках до 1 000 В, до виконання робіт з монтажу системи відеоспостереження «Безпечне місто».

З ОСОБА_2 проводились необхідні інструктажі з охорони праці (вступний - 01 грудня 2017 року, первинний - 01 грудня 2017 року, повторний - 01 червня 2018 року, цільовий - 23 липня 2018 року), а також навчання та перевірка знань з питань охорони праці на підприємстві - протокол № 9 від 25 грудня 2017 року, навчання та перевірка знань

у ТОВ «НВК «Вектор» - «Правила охорони праці під час робіт на висоті» та «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями», протоколи № 252-18, 237-18 від 13 квітня 2018 року), що виключає висновки комісії про відсутність або неякісне проведення інструктажу з охорони праці та порушення вимог пункту 6.1. Типового Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України

з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, відповідно до якого працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих, що безпідставно зазначено в абзаці 5 розділу 5 «Причини супутні».

Відповідно до наряду-допуску для виконання робіт на висоті

від 23 липня 2018 року, виданого директором технічного департаменту

ОСОБА_3 на влаштування системи відеоспостереження на перехресті вулиць Шевченка та Чорновола та зупинки «Критий ринок»

у місті Полтаві, відповідальним керівником робіт був головний інженер ОСОБА_4 , а члени бригади ОСОБА_5 та ОСОБА_2 пройшли цільовий інструктаж щодо заходів безпеки на робочому місці відповідно до правил та інструкції з охорони праці для електромонтера під час робіт на висоті, що підтверджується наявними в наряді-допуску підписами працівників та службових осіб ПП «Явір-2000» та спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

ПП «Явір-2000», на виконання вимог абзацу 10 статті 13 Закону України «Про охорону праці» та підпункту 3 пункту 1 Положення про розробку інструкцій

з охорони праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України комітет по нагляду за охороною праці від 29 січня

1998 року № 9, розробило та затвердило Інструкцію № 36, з якою

ОСОБА_2 ознайомлений, про що свідчить запис в Журналі реєстрації інструктажів з охорони праці на підприємстві.

Інструкція № 36 (з охорони праці для електромонтера охоронно-пожежної сигналізації) містить правила поведінки працівників за даною професією,

у тому числі загальні вимоги з охорони праці, вимоги охорони праці перед початком роботи, під час роботи, в аварійних ситуаціях та по закінченню роботи, з якими електромонтер ОСОБА_2 був ознайомлений.

Встановлено, що ОСОБА_2 не дотримався вимог безпеки при виконанні робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них та без застосування електрозахисних засобів, зокрема, вимог Інструкції № 36, пунктів 2.1.3, 2.1.6, 2.1.7, 2.3.11, 2.3.6, 2.3.9 ДНАОП 0.00-1.21-98,

а також пункту 2.1.75 Правил № 476 та статті 14 Закону України «Про охорону праці», які він мав виконувати, що відповідно до висновку експертизи за результатами роботи експертної комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві ПП «Електроперспектива» від 13 вересня 2018 року було однією з причин вищевказаного нещасного випадку.

Суди також встановили відсутність належного контролю з боку службових осіб ПП «Явір-2000» за дотриманням працівниками правил безпеки праці, використанням ними засобів індивідуального захисту та допуску до виконання робіт на опорі ЛЕП металевої драбини, що є порушенням вимог пунктів 2.3.6, 2.3.11, 3.6.5 ДНАОП 0.00-1.21-98 під час виконання робіт

з монтажу системи відеоспостереження «Безпечне місце» бригадою у складі електромонтера ОСОБА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),

а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені

в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Як вбачається із касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку

на виробництві або професійного захворювання розслідується

в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до

Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 235/3344/20.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 1232 та Порядком № 337.

Згідно з пунктом 47 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час настання випадку) за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Порядок № 337 набрав чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 337 у разі проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що вже проводилося на підставі

нормативно-правового акту, який на момент проведення повторного розслідування втратив чинність, для визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов`язаними з виробництвом застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися, а оформлення матеріалів розслідування здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час настання випадку) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Пунктом 15 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час настання випадку)передбачено перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 16, 17 пункту 15 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час настання випадку) обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів; одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов`язків, що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 16 Порядку № 1232 (у редакції, чинній на час настання випадку) перелічені обставини за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом: 1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; 2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 3) погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; 4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; 5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою

статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня

2021 року у справі № 226/708/20.

На підставі викладеного суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 не дотримався вимог безпеки при виконанні робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них та без застосування електрозахисних засобів, зокрема, вимог Інструкції № 36, пунктів 2.1.3, 2.1.6, 2.1.7, 2.3.11, 2.3.6, 2.3.9 ДНАОП 0.00-1.21-98, а також пункту 2.1.75 Правил

ПП «Електроперспектива» від 13 вересня 2018 року було однією з причин вищевказаного нещасного випадку.

За результатом апеляційного перегляду апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належного контролю з боку службових осіб ПП «Явір-2000» за дотриманням працівниками правил безпеки праці, використанням ними засобів індивідуального захисту та допуску до виконання робіт на опорі ЛЕП металевої драбини, що є порушенням вимог пунктів 2.3.6, 2.3.11, 3.6.5 ДНАОП 0.00-1.21-98 під час виконання робіт з монтажу системи відеоспостереження «Безпечне місце» бригадою у складі електромонтера ОСОБА_2 , тому правильно скасував рішення суду першої інстанції в частині вилучення з акту Н-1/П від 28 серпня 2019 року окремих частин в абзацах 14,15 розділу 3, абзацах 7, 8 розділу 5, підпунктів 8.3.1, 8.3.2, 8.3.4 пункту 8.3. розділу 8, що стосується таких порушень.

Також апеляційний суд правильно не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині виключення з акту форми Н-1/П від 28 серпня 2019 року запропонованих спеціальною комісією заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та пропозиції щодо анулювання у ПП «Явір-2000» дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що входить до компетенції спеціальної комісії та є її правом.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання у касаційній скарзі на

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах неодноразово було предметом дослідження суду касаційної інстанції, що підтверджується, зокрема, судовими рішеннями касаційного суду. У справі, яка переглядається, проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції у нескасованій частині та апеляційним судом були ухвалені судові рішення відповідно до встановлених ними обставин на підставі поданих сторонами доказів та правильно застосовано норми матеріального права. Під час розгляду цієї справи суди виходили зі встановлених фактичних обставин справи.

Доводи касаційної скарги, що після настання нещасного випадку

наряд-допуск був перероблений, не підтверджені матеріалами справи, тому не заслуговують на увагу, так як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який у рішенні

від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Помилковими є доводи касаційної скарги, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були надані до суду у визначеному процесуальним законом порядку та були досліджені в судовому засіданні

і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість.

Разом із тим, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди

з висновками судів стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону не здійснює оцінку доказів, у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

ЄСПЛ вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ

у справі «Серявін та інші проти України»).

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої

статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суд

першої інстанції у нескасованій частині та суд апеляційної інстанції,

встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для

правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм

матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої

статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення місцевого суду у нескасованій частині та постанови апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Держпраці у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду міста Полтави від 22 жовтня 2019 року

в нескасованій частині та постанову Полтавського апеляційного суду

від 19 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук