№ 552/6365/15-ц - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 552/6365/15-ц

провадження № 61-30655св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«ОТП Факторинг Україна» на рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Акопян В. І., Гальонкіна С. А.,

Лобова О. А.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), в подальшому реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ML-D00/230/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 54 463,90 дол. США зі ставкою 4,49 % річних.

18 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-D00/230/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань за кредитним договором.

29 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло всі права та обов`язки за кредитним договором. Таким чином, до позивача перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідачі умов договору не виконують, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 36 016,48 дол. США.

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання поруки припиненою.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 посилався на обставини, викладені

в позовній заяві ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та зазначав, що надіславши боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту в 2008 році,

ПАТ «ОТП Банк» змінило строк виконання зобов`язання, визначивши останнім днем цього строку 02 січня 2009 року. ПАТ «ОТП Банк» повинно було пред`явити позов до поручителя починаючи з 03 січня 2009 року, протягом наступних шести місяців, тобто до 03 липня 2009 року, а оскільки таких звернень не було, то порука є припиненою в порядку частини четвертої статті 559 ЦК України.

З позовом про дострокове солідарне стягнення боргу ПАТ «ОТП Банк» звернулося лише 05 листопада 2015 року, у зв`язку з чим ОСОБА_2 просив визнати поруку за договором від 18 липня 2008 року № SR-D00/230/2008, укладену між ним ЗАТ «ОТП Банк», припиненою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 червня 2016 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором від 18 липня 2008 року № ML-D00/230/2008 у сумі 900 492,56 грн, що еквівалентно 36 016,48 дол. США.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» сплачений судовий збір - по 6 274,97 грн з кожного.

Суд першої інстанції виходив з того, що 29 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло всі права та обов`язки за кредитним договором; порука не припинена, оскільки кредит не погашено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову

у задоволенні позову ТОВ «Факторинг Україна» та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .

Визнано поруку за договором поруки від 18 липня 2008 року

№ SR-D00\230\2008, укладеним між ЗАТ «ОПТ Банк» та ОСОБА_2

з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 18 липня 2008 року № ML-D\230\2008, припиненою.

Стягнуто з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь держави недосплачений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги судовий збір у розмірі 20 388,50 грн. Стягнуто з ТОВ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір при поданні апеляційної скарги у сумі 7 579,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивача було зобов`язано направити свого представника в судове засідання, надати оригінали кредитного договору та додатки до нього, але позивач не надав суду доказів про наявність

у нього оригіналів кредитних документів. З урахуванням того, що позивач не

є фінансовою установою, у нього відсутні оригінали кредитних документів,

в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, отже ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не надало належних доказів того, що до нього 29 жовтня 2010 року перейшли права та обов`язки по валютному кредитному договору від 18 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , та доказів наявності заявленої заборгованості по кредиту на суму 36 016,40 дол. США.

З урахуванням ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 19 січня

2011 року про залишення позову ЗАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду в зв`язку з повним погашенням кредиту, яку ПАТ «ОТП Банк» не оскаржувало, до 2015 року ні ПАТ «ОТП Банк», ні ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до відповідачів з приводу несплати кредиту не зверталися, до поручителя претензій протягом шести місяців після набрання ухвалою суду законної сили не пред`являли, тому порука є припиненою відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України.

Аргументи учасників справи

У квітня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань.

Доводи щодо недоведеності передання прав за кредитним договором від первісного кредитора позивачу не повинні прийматися до уваги. Згідно правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року

у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в односторонньому порядку намагаються уникнути відповідальності за кредитним договором.Посилання апеляційного суду на наявність ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 19 січня

2011 року про залишення позову ЗАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду не свідчить ні про відсутність заборгованості відповідачів на час звернення з позовом у цій справі, ні про позбавлення кредитора звернутися до суду повторно.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження

в цій справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», яке в подальшому реорганізовано

в ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір

№ ML-D00/230/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 54 463,90 дол. США зі ставкою 4,49 % річних.

07 липня 2009 року ЗАТ «ОТП Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 485 710,00 грн та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 січня 2010 року (справа № 2-1711/10) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитом в сумі 485 710,13 грн.

У рахунок погашення заборгованість звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а. с. 122-124).

29 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло всі права та обов`язки за кредитним договором. У додатку до договору відступлення права вимоги від 29 червня 2010 року зазначено кредитний договір на суму 60 715,91 дол. США, боржник - ОСОБА_1 , поручитель - ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 28-32).

14 лютого 2014 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , якій присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Апеляційним судом також встановлено, що після скасування заочного рішення за заявою відповідача, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від

19 січня 2011 року позов ЗАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом залишено без розгляду в зв`язку

з повним погашенням заборгованості відповідачем.

ПАТ «ОТП Банк» і ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не повідомляли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про укладення договору купівлі-продажу кредитного портфеля до подання позову у цій справі в 2015 році.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило

є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так

і недоговірних зобов`язань.

Згідно частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У частині другій стаття 64 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) визначено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Відповідно до частин першої, другої статті 303 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого судового рішення) під час розгляду справи

в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або

в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надало суду першої інстанції копії договору купівлі-продажу кредитного портфелю, кредитного договору, договору поруки та копію графіку погашення заборгованості. В позовній заяві позивач просив стягнути тільки основну заборгованість по кредитному договору в сумі 36 016,48 дол. США.

Додаткові докази судом апеляційної інстанції в установленому процесуальним законом порядку не витребовувались та до справи не приймались (пункт

6 частини першої статті 301, частина друга статті 301 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом).

Отже, посилання апеляційного суду на відсутність у позивача оригіналів кредитного договору та додатків до нього, відсутність в матеріалах справи розрахунку заборгованості по кредиту, а також про те, що до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не перейшли права на обов`язки по валютному кредитному договору від 18 липня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ,

є передчасними та необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції також послався на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 19 січня 2011 року про залишення позову ЗАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду в зв`язку з повним погашенням кредиту, з висновком про її ухвалення за наслідком скасування заочного рішення за заявою відповідача.

Разом з цим, із зазначеної ухвали (т. 2 а. с. 60) не вбачається у якій саме справі вона ухвалена. При цьому, відомості про скасування заочного рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 січня 2010 року у справі

№ 2-1711/10 в матеріалах цієї справи відсутні, сторонами у справі такі обставин не повідомлялись, а судом першої інстанції встановлено, що зазначене рішення не скасоване.

При цьому, наведені доводи відповідачів про проведення повного розрахунку за кредитом згідно рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 січня 2010 року у справі № 2-1711/10 суди не перевірили.

За таких обставин рішення апеляційного суду не можна визнати законним та обґрунтованим, який з наведених у рішенні підстав зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої, частин четвертої та п`ятої статті 411 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, оскаржене рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 12 жовтня 2016 року скасувати.

Справу № 552/6365/15-ц передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

А. Ю. Зайцев

Є. В. Краснощоков