Постанова

Іменем України

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 552/6420/19

провадження № 61-18318св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Яровий Олександр Борисович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового Олександра Борисовича та ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2021 року у складі судді Материнко М. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 , в якому просив:

1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія

та номер 1030, видане 29 серпня 2019 року приватним нотаріусом

Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області

Яровим О.Б. на ім`я ОСОБА_2 на 3/20 частки квартири

АДРЕСА_1 ;

2) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2

на 3/20 частки цієї квартири, індексний номер № 33002408 від 29 серпня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О. Б.;

3) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія

та номер 300, видане 29 березня 2019 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області

Яровим О. Б. на ім`я ОСОБА_2 на 9/20 часток квартири

АДРЕСА_1 ;

4) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2

на 9/20 часток цієї квартири, індексний номер № 30945393 від 29 березня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О. Б.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що 31 жовтня 2019 року він дізнався, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності

на 3/20 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 29 серпня 2019 року приватним нотаріусом Яровим О. Б., та на 9/20 часток цієї квартири відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим

29 березня 2019 року приватним нотаріусом Яровим О. Б.

Указував, що він є співвласником цієї квартири, і йому належить 3/5 частини,

а інші 2/5 частини квартири належали його померлим дядькам: ОСОБА_3

(1/5 частина) та ОСОБА_4 (1/5 частина). З огляду на проведену

за ОСОБА_2 реєстрацію права власності на підставі оспорюваних свідоцтв про право на спадщину його частка у спільній власності зменшилась

на 0,2 частки.

Зазначав, що хоча він і не зареєстрував у визначеному законом порядку право власності на належні йому 3/5 частки, однак це не позбавляє його права власності, оскільки строки для державної реєстрації права власності законом

не визначені, а, оформлюючи свідоцтва про право на спадщину, нотаріус

Яровий О. Б. повинен був направити відповідні запити до БТІ для перевірки факту належності спадкодавцям саме тієї частини квартири, на яку видавались свідоцтва.

Посилаючись на викладене, просив його позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія

та номер 1030, видане 29 серпня 2019 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О. Б., на ім`я ОСОБА_2 на 3/20 частки квартири

АДРЕСА_1 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 3/20 частки цієї квартири, індексний номер № 33002408 від 29 серпня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О. Б.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія

та номер 300, видане 29 березня 2019 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О. Б. на ім`я ОСОБА_2 на 9/20 часток квартири

АДРЕСА_1 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 9/20 часток цієї квартири, індексний номер № 30945393 від 29 березня 2019 року, внесений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Яровим О. Б.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі

1 536,80 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оспорювані свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_6 видані ОСОБА_2 без надання нотаріусу правовстановлюючих документів на нерухоме майно,

що увійшло до спадкової маси.

Суд дійшов висновку, що нотаріус безпідставно визнав право власності спадкодавців ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на спадкове нерухоме майно, оскільки спадщину після ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вони прийняли, проте

не оформили у встановленому порядку, за життя не отримали свідоцтв про

право на спадщину, тобто не набули права розпорядження нерухомим майном, яке виникає лише з моменту державної реєстрації цього нерухомого майна. Крім того, самостійно обрахувавши розміри часток спадкодавиць у праві власності

на об`єкт нерухомості, нотаріус також припустився помилки.

За таких обставин ОСОБА_2 як спадкоємець після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_6 має можливість захистити порушене право у порядку глави 29 ЦК України, зокрема, звернувшись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У листопаді 2021 року приватний нотаріус Яровий О. Б. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, не врахували практику щодо спадкування після осіб, які прийняли спадщину, але не оформили свої спадкові права, а також неправильно застосували норми матеріального права щодо права позивача на частку

у спадщині за правом представлення та щодо скасування записів про державну реєстрацію права власності.

У касаційній скарзі також вказує, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 липня

2020 року у справі № 355/340/17-ц (провадження № 61-36052св18), від 21 жовтня 2020 року у справі 569/15147/17-ц (провадження № 61-39308св18), від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19.

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 також подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Указує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і зазначає,

що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування

норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц (провадження

№ 61-21211св18). Також підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає частини першу, третю статті 411 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Октябрського районного суду

м. Полтави.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року справу призначено

до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що на підставі свідоцтва про право власності на житло

від 23 грудня 1997 року № 4084 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належав на праві приватної спільної сумісної власності одноквартирний будинок за адресою:

АДРЕСА_2 .

13 жовтня 1998 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подарували ОСОБА_7

2/5 частини цього будинку.

28 грудня 1999 року ОСОБА_7 подарував належні йому 2/5 частини будинку

ОСОБА_1 . Згідно з договором дарування у користування обдарованому переходять такі приміщення: кімната 3 площею 13,80 кв. м, тамбур ІІІ площею 7,40 кв. м.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

від 14 січня 2003 року № 8 дозволено ОСОБА_1 , співвласнику квартири АДРЕСА_1 , зареєструвати в КП ПБТІ «Інвентаризатор» самовільно прибудовані до житлового будинку «Б-1» сіни замість знесеного тамбура ІІІ.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

від 25 лютого 2003 року № 86 на підставі заяв співвласників змінено ідеальні частки у праві приватної власності та, в тому числі, оформлено право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 в таких частках: ОСОБА_3 - 1/5 частка, ОСОБА_4 - 1/5 частка, ОСОБА_1 - 3/5 частки.

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

від 16 березня 2004 року № 87 співвласникам вказаної квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 надано дозвіл зареєструвати у БТІ сіни 1-3 площею 13,8 кв. м та кімнату ІІІ без поділу на дві окремі квартири, внести відповідні зміни у правовстановлюючі документи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті якого відкрилася спадщина на частку у праві спільної власності на квартиру на АДРЕСА_3 , що належала йому

на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23 грудня

1997 року відділом приватизації житла Полтавської міськради на підставі розпорядження від 23 грудня 1997 року за № 4084 та зареєстрованого

КП ПБТІ «Інвентаризатор» в реєстровій книзі № 142 за № 18807.

Спадщину за законом в рівних частках прийняли його брат ОСОБА_4

як такий, що проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та сестра спадкодавця ОСОБА_5 , подавши у встановленому законом порядку

до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Свідоцтва про право

на спадщину ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_5 не отримали.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , його спадкоємцем за заповітом

є ОСОБА_6 , яка у встановленому законом порядку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, проте за життя свідоцтво про право

на спадщину не отримала.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , спадкоємцем якої за заповітом

є ОСОБА_2

29 серпня 2019 року ОСОБА_2 як спадкоємиці ОСОБА_8 видане свідоцтво про право на спадщину, що складається з 3/20 часток у праві власності на спірну квартиру

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , її спадкоємцями за заповітом стали ОСОБА_2 і ОСОБА_9

29 березня 2019 року ОСОБА_2 як спадкоємиці ОСОБА_6 видане свідоцтво про право на спадщину, що складається з 9/20 часток у праві власності на спірну квартиру.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 листопада 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, частинами першою, третьої статті 411 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом позову у цій справі є оспорення свідоцтв про право на спадщину, виданих на нерухоме майно, на яке у спадкодавця не було належним чином зареєстроване право власності.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті,

за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218 1231 ЦК України).

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець

за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння

та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися

до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права

на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), спадкоємець, який

у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу

її відкриття, але документом для підтвердження права власності на спадкове майно стає свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Незважаючи на те що відсутність реєстрації права власності відповідно

до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно

та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи права користування

та володіння належним їй на праві власності майно, зокрема в порядку спадкування,право розпорядження нерухомим майном у такої особи може виникнути лише з моменту державної реєстрації цього нерухомого майна.

У цій справі встановлено і доведено належними та допустимими доказами,

що спадкодавці ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , спадкоємицею яких є відповідач ОСОБА_2 , у встановленому порядку набули право на спадщину, проте

за життя не отримали свідоцтва про право на спадщину та не вчинили державної реєстрації цього права. Отже, вони не отримали право розпоряджатися спадковим майном.

Такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц (провадження № 61-21211св18), на яку у своїй касаційній скарзі посилається ОСОБА_2 , стверджуючи про застосування судами першої й апеляційної інстанцій норми права без врахування висновку Верховного Суду.

Касаційний суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що за таких обставин ОСОБА_2 як спадкоємець після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_6 має можливість захистити порушене право

у порядку глави 29 ЦК України, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

При цьому суди правильно взяли до уваги пункти 4.14, 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Також колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що визначаючи розмір часток спадкодавиць ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у праві власності на спірну квартиру та видаючи ОСОБА_2 свідоцтва про право власності в порядку спадкування, приватний нотаріус дійшов помилкових висновків щодо розміру таких часток.

Так, рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

від 25 лютого 2003 року № 86 на підставі заяв співвласників змінено ідеальні частки у праві приватної власності та, в тому числі, оформлено право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 в таких частках: ОСОБА_3 - 1/5 частка, ОСОБА_4 - 1/5 частка, ОСОБА_1 -

3/5 частки. Зазначене рішення є правовстановлюючим документом, яким визначені частки співвлісників.

У справі, що переглядається, обраховуючи розмір часток у спадковому майні, приватний нотаріус помилково виходив із документів, наданих ОСОБА_2 при поданні заяв про відкриття спадщини після ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , копії яких містяться у спадкових справах, та не взяв до уваги рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 25 лютого

2003 року № 86, згідно з яким змінено ідеальні частки у праві приватної власності на квартиру АДРЕСА_1

та визначено їх наступним чином: ОСОБА_3 - 1/5 частка, ОСОБА_4 -

1/5 частка, ОСОБА_1 - 3/5 частки.

Доводи касаційних скарг приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Ярового О. Б. та ОСОБА_2 висновків судів першої й апеляційної інстанцій не спростовують, на законність прийнятих ними судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Ярового О. Б. про застосування судами норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 355/340/17-ц (провадження

№ 61-36052св18), від 21 жовтня 2020 року у справі 569/15147/17-ц (провадження № 61-39308св18), від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, відхиляються, оскільки ухвалені у цій справі рішення не суперечать цим висновкам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення

є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів

не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 410 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового Олександра Борисовича та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 травня 2021 року

та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов