Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 553/680/19

провадження № 61-7636св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державне підприємство «Полтавський комбінат Хлібопродуктів», Міністерство аграрної політики та продовольства України, Фонд державного майна України,

треті особи: ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Бондаревської С. М., Пилипчук Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Полтавський комбінат Хлібопродуктів» (далі - ДП «Полтавський комбінат Хлібопродуктів»), Міністерства аграрної політики та продовольства України, Фонду державного майна України, треті особи: ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому, з урахуванням уточнень просив, визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 26 липня 2018 року № 130-п про його звільнення з роботи, з посади виконуючого обов`язки директора ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від26 березня 2019 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року у складі судді Крючко Н. І. клопотання Фонду державного майна України про закриття провадження у справі задоволено.

Провадження у вказаній справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

У порядку положень статті 256 ЦПК України позивачу роз`яснено, що позов віднесено до юрисдикції адміністративного суду з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 19, частини другої статті 20 КАС України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що призначення виконуючого обов`язки керівника державного підприємства здійснено у межах процедури, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України, тобто у справі наявні адміністративно правові відносини та розгляд цього спору повинен здійснюватися у порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Також місцевий суд зробив посилання на правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17.

Іншою ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Березки Р. М., про визнання поважними причини пропуску строку, поновлення позивачу строку на подачу заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог відмовлено.

Відмовлено у прийнятті до розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Березки Р. М., про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Березки Р. М. про повернення до стадії підготовчого судового засідання та прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог у цивільній справі відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків задоволено частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року змінено, зазначено у резолютивній частині ухвали, що заява ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Березкою Р. М., про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог підлягає залишенню без розгляду.

В іншій частині ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року про закриття провадження у справі задоволено.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року про закриття провадження у справі скасовано.

Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судове рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що позивач оскаржує своє звільнення з роботи, що є приватно-правовим спором та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), в якій було встановлено подібні правовідносини.

При цьому, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції помилково послався на правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17, оскільки правовідносини та позовні вимоги у тій справі не є подібними зі справою, яка переглядається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, Фонд державного майна України, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року скасувати та залишити в силі ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 січня 2021 року про закриття провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки Міністерство аграрної політики та продовольства України є суб`єктом владних повноважень, який наділений владними управлінськими функціями, тому спір має ознаки публічно-правових відносин та повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Посилається на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17, які не були враховані апеляційним судом.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2021 року Міністерство аграрної політики та продовольства України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому підтримує її доводи, вважає їх обґрунтованими, а висновки апеляційного суду помилковими, тому просить задовольнити касаційну скаргу Фонду державного майна України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

01 липня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2021 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Фонду державного майна України задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» (із змінами від 09 жовтня 2013 року № 818). Призначення працівника виконуючим обов`язків можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців.

Міністерство аграрної політики та продовольства України є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України. Призначення позивача виконуючим обов`язки директора ДП «Полтавський комбінат Хлібопродуктів» є реалізацією цим міністерством на основі законодавства публічно-владної функції з управління цим державним підприємством (суб`єктом господарювання державного сектору економіки) (пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки»).

Разом з тим після видачі наказу про прийняття позивача на роботу між сторонами виникли трудові правовідносини.

Відповідно до статті 21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Важливими ознаками трудових правовідносин є підстави їх виникнення, змінення чи припинення.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Встановивши, що позивач оскаржує своє звільнення з роботи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що цей спір є приватно-правовим та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

При цьому, апеляційний суд правильно послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), де Велика Палата Верховного Суду розглянула подібний спір (про звільнення особи з посади директора ДП на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України) у порядку цивільного судочинства.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання відповідачів та висновки суду першої інстанції з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17, предмет спору в якій не є подібним зі справою, яка переглядається.

Не заслуговують на увагу й посилання касаційної скарги на правові висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18, які також не є подібними та в яких не розглядалися трудові відносини, подібні до тих, які є предметом розгляду у цій справі.

Враховуючи наведені норми права та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спір між сторонами повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства, правильно врахувавши висновки у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду та скасувавши судове рішення районного суду про закриття провадження у справі.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк