Постанова
Іменем України
20 червня 2022 року
м. Київ
справа № 554/18394/14-ц
провадження № 61-4263св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
боржник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - Шевченківській відділ державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2021 року в складі судді Гольник Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року в складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило:
- поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду зі скаргою на дії/рішення державного виконавця щодо виконання судового рішення у справі № 554/18394/14-ц;
- визнати незаконною і скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Шевченківський ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області) Гецко А. В. від 09 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 51384469 про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII) у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом у справі № 554/18394/14-ц;
- направити виконавчий лист у справі № 554/18394/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2005 року № PLDDGF08003718, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 , у розмірі 12 846,21 дол США, що станом на 15 жовтня 2014 року еквівалентно 166 358,42 грн, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 663,58 грн, а всього 168 022,00 грн, до Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області для стягнення боргу.
В обґрунтування скарги зазначало, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2015 року у справі № № 554/18394/14-ц з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня 2005 року № PLDDGF08003718, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 , у розмірі 12 846,21 дол США, що станом на 15 жовтня 2014 року еквівалентно 166 358,42 грн, та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 663,58 грн, а всього 168 022,00 грн.
Судове рішення передано для примусового виконання до Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області.
23 вересня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» із метою з`ясування стану виконання рішення звернулося до Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області. При ознайомленні з ВП № 51384469 виявлено, що 09 січня 2019 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Гецко А. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України № 1404-VIII, у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Вважало, що висновок державного виконавця про фактичне виконання рішення суду є передчасними та помилковим, а постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України № 1404-VIII, необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки борг стягнуто не в іноземній валюті, а в еквіваленті у національній валюті.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2021 року поновлено АТ КБ «ПриватБанк» строк на звернення до суду із скаргою на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та відмовлено у задоволенні скарги.
Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий суд виходив із того, що резолютивна частина рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2015 року містить перерахунок загальної заборгованості боржника перед стягувачем у гривневому еквіваленті, а саме 168 022,00 грн, яку стягнуто за виконавчим документом, і державним виконавцем закінчено виконавче провадження № 51384469 з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України № 1404-VIII, у зв`язку з повним погашенням заборгованості, вказаної в резолютивній частині рішення.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2021 року скасовано, скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що АТ КБ «Приватбанк» як сторона у справі № 554/11021/19 за умови добросовісного виконання своїх процесуальних прав та обов`язків ще у квітні 2020 року повинно було дізнатися про існування постанови державного виконавця від 09 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 51384469. Із скаргою на вказану постанову банк звернувся до суду у жовтні 2021 року з пропуском встановленого законом десятиденного строку. Підстав для поновлення строку звернення зі скаргою апеляційним судом не встановлено, тому скарга підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
10 травня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що копію постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Гецко А. В. від 09 січня 2021 року банк не отримував, про її існування дізнався 23 вересня 2021 року під час ознайомлення представника банку з матеріалами ВП № 51384469, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження отримання копії постанови державного виконавця, а тому висновок апеляційного суду щодо пропуску десятиденного строку, передбаченого пунктом а) частини першої статті 449 ЦПК України, для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, є необґрунтованим. Крім того, зазначає, що державний виконавець зобов`язаний був під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями статті 49 Закону України № 1404-VIII, оскільки між стягувачем та боржниками існувало валютне грошове зобов`язання і заборгованість за кредитним договором стягнута судом в іноземній валюті - доларах США.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлені судами обставини
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22 березня 2016 року, у справі № № 554/18394/14-ц, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня 2005 року № PLDDGF08003718, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 12 846,21 дол. США, що станом на 15 жовтня 2014 року еквівалентно 166 358,42 грн, та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 663,58 грн, а всього 168 022,00 грн. Рішення набрало законної сили 22 березня 2016 року.
На виконання вказаного рішення суду Октябрським районним судом 14 квітня 2016 року виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 12 846,21 дол. США, що станом на 15 жовтня 2014 року еквівалентно 168 022,00 грн, який отриманий представником банку 21 квітня 2016 року.
13 червня 2016 року за виконавчим листом у справі № 554/18394/14-ц відкрито виконавче провадження № 51384469 про стягнення 166 358,42 грн та витрат зі сплати судового збору у сумі 1 663,58 грн, а всього 168 022,00 грн.
Згідно з платіжним доручення від 22 грудня 2018 року № 8774 Шевченківським ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області перераховано на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» 168 022,00 грн та зазначено призначення платежу: «Погашення боргу ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_1 , зг в/д 54/18391/14-ц/ в/п 51381169, в-20».
Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області від 09 січня 2019 року закрито виконавче провадження № 51384469 у зв`язку з погашенням заборгованості у повному обсязі згідно з платіжним дорученням від 22 грудня 2018 року № 8774 та стягненням виконавчого збору у повному обсязі.
У грудні 2019 року ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2005 року № PLDDGF08003718, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 , у розмірі 58 543,33 дол. США, що станом на 21 жовтня 2019 року еквівалентно 1 465 339,55 грн.
Рішенням Октябрського районного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 554/11021/19 у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2005 року № PLDDGF08003718 відмовлено з тих мотивів, що за цим договором вже стягнута заборгованість рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22 березня 2016 року, у справі № 554/18394/14-ц і рішення виконано, що підтверджується постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області від 09 січня 2019 року про закриття виконавчого провадження № 51384469 у зв`язку з погашенням заборгованості у повному обсязі.
Зі змісту рішення місцевого суду у справі № 554/11021/19 представник банку у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/11021/19, ухвалене 15 квітня 2020 року, зареєстровано у реєстрі 05 травня 2020 року, а оприлюднено 06 травня 2020 року.
У жовтні 2021 року банк звернувся зі скаргою на постанову державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Гецко А. В. від 09 січня 2019 року, тобто після:
- перерахування 22 грудня 2018 року виконавчої службою на рахунок банку коштів в рахунок виконання судового рішення у справі № 554/18394/14-ц;
- звернення у грудні 2019 року банку з другим позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 ;
- оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/11021/19.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 449 ЦПК України встановлено, що скарга може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.
Доведення факту, що сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася своєчасно до суду за його захистом недостатньо для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.
Для поновлення строку звернення до суду заявнику потрібно довести наявність об`єктивних обставин, які свідчать про те, що заявник не знав та і не міг дізнатись про порушення своїх прав.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Залишаючи без розгляду подану у жовтні 2021 року скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на постанову державного виконавця від 09 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження, апеляційний суд виходив із того, що банк як сторона у справі № 554/11021/19 за умови добросовісної реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків ще у квітні 2020 року міг дізнатись про існування оскаржуваної постанови державного виконавця.
Зі скаргою на вказану постанову банк звернувся до суду у жовтні 2021 року (через 1 рік і 6 місяців) з пропуском встановленого законом десятиденного строку. Підстав для поновлення строку звернення зі скаргою апеляційним судом не встановлено.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що відсутні підстави для поновлення банку строку на зверненні зі скаргою на постанову державного виконавця. Об`єктивні обставини, як то: перерахування 22 грудня 2018 року виконавчої службою на рахунок банку усіх коштів в рахунок виконання першого судового рішення, звернення банку з другим позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого у судовому рішенні ще у квітні 2020 року зазначено про існування оскаржуваної постанови державного виконавця від 09 січня 2019 року, свідчать про те, що банк ще у квітні 2020 року міг дізнатись про існування оскаржуваної постанови, але до суд звернувся лише у жовтня 2021 року.
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2021 року, яка скасована апеляційним судом з підстав пропуску встановленого пунктом а частини першої статті 449 ЦПК України десятиденного строку для звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця, а тому не мають правового значення для перегляду в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції.
Переглянувши у касаційному порядку судове рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, з урахуванням неможливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду і не дають підстав вважати, що судом порушені норми процесуального права, тому касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 395 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний